Рада Європейського Союзу у вівторок, 27 травня, проведе слухання про позбавлення Угорщини права голосу в складі Ради, йдеться в порядку денному Ради з загальних питань Європейського Союзу. Це стане вже восьмим слуханням про порушення Угорщиною.
Процедура щодо можливого порушення Угорщиною статті 7 Договору про Європейський Союз була запущена ще в 2018 році. Тоді Європейський парламент висловив свою стурбованість ситуацією в Угорщині – зокрема, щодо функціонування конституційної та виборчої систем, незалежності судової влади та інших інститутів, прав суддів, корупції та конфлікту інтересів, конфіденційності та захисту даних, свободи слова, академічної свободи, свободи віросповідання, свободи об’єднань, права на рівне ставлення, прав осіб, що належать до меншин, включаючи ромів та євреїв, і захисту від ненависницьких висловлювань проти таких меншин, основних прав мігрантів, шукачів притулку та біженців, а також економічних і соціальних прав.
КП «Миколаївзалізник» 22 травня оголосило тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) тролейбусів.
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 739,498 тис. грн. Документи приймаються до 30 травня.
ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” під управлінням ПАТ “Укрнафта” за результатами 2024 року отримало 1,19 млрд грн чистого прибутку, з якого 1,074 млрд грн спрямувало до державного бюджету, повідомляється у пресрелізі “Укрнафти” у четвер.
“У серпні 2024 року “Укрнафтобуріння” відновило роботу на Сахалінському родовищі у Харківській області. Чистий прибуток компанії за 2024 рік складає 1,19 млрд грн. Сьогодні до державного бюджету сплачено 1,074 млрд грн – 90% від чистого прибутку”, – зазначив в. о. директора “Укрнафта” Юрій Ткачук.
Своєю чергою, за словами голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олени Думи, Сахалінське родовище є прикладом того, як ефективний менеджмент і чітка правова позиція дають конкретний результат для економіки в умовах війни.
“Ми показуємо, що арештований актив може працювати на державу вже сьогодні”, – цитується у пресрелізі “Укрнафти” Дума.
В компанії нагадали, що у липні 2024 року до державного бюджету України від “Укрнафти” надійшов транш у розмірі 747,7 млн грн, отриманих від управління “Укрнафтобуріння”.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що знаходиться на території Богодухівського району Харківської області. Однак у серпні 2024 р. компанія відновила свою роботу і, як запевняють в “Укрнафті”, з тих пір працює над нарощуванням показників.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 р. розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
Обсяг зернових перевезених АТ “Укрзалізниця” в січні-квітні 2025 року скоротився майже на 33% порівняно з аналогічним періодом торік – до 10,092 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов.
“З січня по квітень було перевезено залізницею 10, 092 млн тонн зернових вантажів. Порівняно з минулим роком маємо зниження падіння перевезень майже на 33%, або на 4,96 млн тонн”, – повідомив Ткачов на онлайн-нараді з аграрним ринком в четвер.
За його словами, одна з причин скорочення – великі обсяги перевезення в першій половині 2024 року, пов’язані з роботою “зернового коридору”, який стартував в жовтні 2023-го.
“Через те, що “зерновий коридор” почав працювати з жовтня 2023 року, аграрії не встигли вивезти врожай, і тому ці обсяги перейшли на першу половину 2024 року”, – пояснив Ткачов.
Ще однією причиною скорочення обсягу перевезень зернових залізницею в 2025 році є незначне зменшення врожаю зернових.
Третя причина – відсутність в системі повного обсягу даних, оскільки через кібератаку 23 березня певний час перевізні документи оформлялись в паперовому вигляді. 4 квітня Ткачов повідомляв, що з дати здійснення кібератаки вантажовідправники оформили у паперовому вигляді більше 50 тис. документів – наразі їх обсяг скоротився до 4 тис. Він допустив, що після внесення в електронну систему даних усіх перевізних документів показники роботи вантажної вертикалі буде скориговано.
З 10,092 млн тонн перевезеного в січні-квітні зерна 8,958 млн тонн відправлено на експорт, обсяг якого в січні становив 2,76 млн тонн, лютому – 2,25 млн тонн, березні – 1,68 млн тонн, квітні – 1,1 млн тонн.
Обсяг перевезення зерна за 20 діб травня склав 1,207 млн тонн, середньодобове навантаження становило приблизно 73 тис. тонн.
При цьому, 89% перевезеного залізницею зерна в травні прямувало до портів, у квітні цей показник був 92,6%, у березні – 90%. Тільки 10% всього перевезеного на експорт зерна їхало через західні сухопутні переходи.
Інша ситуація щодо рослинної олії, якої в травні в напрямку портів перевозиться тільки 37,1% від загального обсягу. У квітні показник сягнув 47,3%. Решта обсягів олії перевозиться через Західні сухопутні переходи. Загалом за 4 міс.-2025 на експорт перевезено 511,4 тис. тонн олії, а також 799,4 тис. макухи і шроту.
Український туроператор Join UP! у 2024 році надав послуги понад 730 тис туристів на восьми ринках, повідомила керівник офісу продаж Join UP! Марина Дайнеко у інтерв’ю агенству “Інтерфакс-Україна“.
“З України ми надали послуги понад 260 тис. туристам (+10% порівняно із 2023 роком). Польський юніт – 142 тис. туристів, зростання вшестеро порівняно із 2023 роком, понад 113 тис. туристів з трьох країн Балтії (на 12%), майже 110 тис. – молдовських (+40%), більше 62 тис. – з Румунії (у 2,4 раза більше) і 43 тис. з Казахстану (+ 65%). Ми бачимо зростання по всіх ринках”, – повідомила вона.
Як повідомлялося, туристична компанія Join UP! LLC створена 2013 року, статутний капітал – 72 млн 671 тис. грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Згідно з даними сервісу “Опендатабот”, за підсумками 2024 року дохід туроператора зменшився до 376 тис. грн із 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. з 233 млн 341 тис. відповідно.
Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.
Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.
«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-
Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.
Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.
Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.
