21 квітня 2025 року у віці 88 років помер Папа Франциск. Згідно з канонічним правом, конклав з обрання нового понтифіка має відбутися протягом 15-20 днів після настання періоду sede vacante (вакантного престолу). Таким чином, вибори нового Папи Римського відбудуться між 6 та 11 травня 2025 року в Сикстинській капелі Ватикану.
Наразі експерти називають кілька основних претендентів на папський престол. Серед найімовірніших кандидатів на пост Папи Римського виділяють таких кардиналів:
П’єтро Паролін (Італія, 70 років) – Державний секретар Ватикану, дипломат і один із найближчих соратників Папи Франциска.
Маттео Дзуппі (Італія, 69 років) – Архієпископ Болоньї, представник прогресивного крила, відомий участю в миротворчих ініціативах.
Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років) – Колишній архієпископ Маніли, префект Дикастерії з євангелізації, можливо стане першим Папою з Азії.
Петер Ердьо (Угорщина, 72 роки) – Архієпископ Естергома-Будапешта, теолог, авторитет у міжрелігійному діалозі.
Пітер Терксон (Гана, 76 років) – Акцентує увагу на соціальній справедливості, один із провідних кардиналів Африки.
Роберт Сара (Гвінея, 79 років) – Консервативний кардинал, екс-глава Конгрегації з богослужіння.
Вибори нового Папи проводяться в рамках закритих зборів – Конклаву, в якому беруть участь усі кардинали, які не досягли 80-річного віку (на 2025 рік таких близько 120 осіб). Кожен із них зобов’язаний узяти участь, за винятком випадків хвороби або особливих обставин.
Процедура включає такі етапи:
Конклав відбувається в ізоляції в Сикстинській капелі.
Кардинали голосують анонімно. Для обрання потрібна кваліфікована більшість – дві третини голосів.
Голосування проводиться до чотирьох разів на день (по два рази вранці та ввечері).
Після завершення кожного раунду спалюються бюлетені: чорний дим – Папа не обраний, білий дим – вибір відбувся.
Обраний кардинал, ухваливши рішення, каже: «Accepto» – приймаю. Потім він обирає папське ім’я.
Світ дізнається про результат через історичну формулу: Habemus Papam – «У нас є Папа!»
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) в січні-березні 2025 року збільшив кількість переказів на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 106 млн, повідомила його прес-служба.
Згідно з повідомленням прес-служби “НоваПей” у вівторок, відрахування до бюджету за цей період зросли на 23% – до 408 млн грн.
Через систему в січні-березні 2025 року пройшли транзакції майже на 83 млрд грн, що на 25% більше за минулорічний показник.
“Ми розвиваємо існуючі продукти і впроваджуємо нові, обслуговуємо клієнтів і нарощуємо обсяги бізнесу. Це дозволяє нам продовжувати підтримувати економіку країни, виконуючи свої зобов’язання перед державою та забезпечуючи стабільність фінансової системи”, – цитує прес-служба гендиректора NovaPay Андрія Кривошапко.
За його словами, загальні інвестиції в перемогу становлять 138,1 млн грн.
NovaPay – це міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи компаній NOVA (“Нова пошта”). Надає платіжні сервіси онлайн та офлайн у понад 3 600 відділеннях “Нової пошти”.
Список провідних експортерів пива до Китаю в першому кварталі цього року очолювала Німеччина (на $23,258 млн), повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
За нею йдуть Нідерланди (на $11,799 млн), Бельгія (на $11,239 млн), Іспанія (на $10,028 млн). З азійських країн найбільше пива до Китаю поставила Японія – на $5,276 млн.
Загалом у січні-березні 2025 року Китай імпортував пиво з 52 країн, експортував – у 89.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі (січень-березень) 2024/25 фінансового року (ФР) переробила 845 тис. тонн олійних культур, що на 3% більше проти аналогічного періоду минулого року, але на 9% менше проти попереднього кварталу, повідомляється в звіті агрохолдингу.
Згідно звіту, “Кернел” у січні-березні 2025 року переробив 694 тис. тонн насіння соняшнику та через брак його сировини на внутрішньому ринку України переробив також 151 тис. тонн сої на трьох заводах. Крім того, агрохолдинг переробив 50 тис. тонн насіння соняшнику за давальницькими договорами зі сторонніми організаціями.
В результаті переробки як насіння соняшнику, так і соєвих бобів у третьому кварталі 2024/25 ФР продажі харчової олії агрохолдингу впали на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 347 тис. тонн. При цьому продажі харчової олії за дев’ять місяців 2025 фінансового року становили 1 млн тонн, що на 6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У звіті також зазначається, що надходження зерна на елеватори агрохолдингу за дев’ять місяців 2025 фінансового року зменшилися на 2%, до 2,7 млн тонн.
“Кернел” у третьому кварталі 2024/25 ФР скоротив експорт зерна на 15%, до 1,6 млн тонн проти аналогічного періоду минулого року, що пояснив скороченням врожаю в Україні. Загалом за дев’ять місяців “Кернел” експортував 4,4 млн тонн зернових та олійних культур, що становить 12% національного обсягу експорту.
Перевалка через експортні термінали агрохолдингу у третьому кварталі досягла 2,5 млн тонн, що у річному вимірі на 2% більше проти минулого року. До цього обсягу увійшли 1,8 млн тонн зернових, 0,3 млн тонн харчової олії, а решту склали продукти переробки олійних культур.
Загалом за дев’ять місяців обсяг перевалки склав 7,3 млн тонн — на 65% більше у річному вимірі, що пояснюється низькою базою порівняння у 2024/25 ФР через закриття чорноморських портів на початку сезону, резюмували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За дев’ять місяців 2024 року агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала станом на 21 квітня 34,451 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,627 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на інформацію Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 25 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 40,289 млн тонн.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 13,623 млн тонн (у 2023/24 МР – 15,404 млн тонн), ячменю – 2,247 млн тонн (2,178 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,2 тис. тонн), кукурудзи – 18,067 млн тонн (22,231 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 квітня оцінюється в 57 тис. тонн (у 2023/24 МР – 85,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 52,9 тис. тонн (81 тис. тонн).
