Кабінет міністрів України 3 березня ухвалив розпорядження ро виділення АТ “Укрзалізниця” 16 млрд грн на запуск механізму державного замовлення пасажирських залізничних перевезень у 2026 році, повідомило Міністерство розвитку громад і територій України.
“Механізм передбачає компенсацію Укрзалізниці різниці між фактичною собівартістю пасажирських перевезень і доходами від продажу квитків за чинними, соціально доступними тарифами”, – йдеться у інформації Мінрозвитку в Телеграм.
Згідно з нею, фінансування здійснюватиметься щоквартально шляхом авансування, також передбачено покриття витрат за пасажирські перевезення, які були фактично виконані у січні–лютому 2026 року.
“Експериментальний проєкт є важливим кроком до впровадження в Україні європейської моделі PSO – державного замовлення соціально важливих транспортних послуг – та створення прозорої і прогнозованої системи фінансування пасажирських залізничних перевезень”, – наголосило Мінрозвитку.
Воно нагадало, що рішення про запуск цього механізму та доручення виділити для цього кошти з резервного бюджету було схвалено постановою Кабміну №232 від 18 лютого цього року. Згідно з цим документом, перерахування авансових платежів перевізнику в І кварталі цього року здійснюється до 6 березня, у II, III і IV кварталах – відповідно до 25 березня, 25 червня і 25 вересня;
На цей рік обсяги держзамовлення визначені у 41,76 млн поїздо-кілометрів у внутрішньому сполученні, планова собівартість яких складає 12,92 млрд грн, тоді як плановий дохід прогнозується у обсязі 7,37 млрд грн. Окрім того закладені планові інвестиційні витрати 10,44 млрд грн, що разом і формує суму у 16 млрд грн.
За результатами діяльності “Укрзалізниці” у 2024 році збиток за сегментами пасажирських перевезень збільшився на 2,4 млрд грн, або 15,4% – до 18,1 млрд грн, джерелом його покриття був прибуток від сегменту вантажних перевезень, який становив 20,4 млрд грн.
Як повідомляв заступник голови наглядової ради “УЗ” Сергій Лещенко, компанія через втрату за 2021-2025 роки 49% вантажних перевезень більше не може субсидіювати за їх рахунок збиткові пасажирські перевезення, пропонує збільшити вантажні тарифи на 41,5% 2026 року в два етапи та просить про бюджетну підтримку.
“Укрзалізниця” у січні-вересні 2025 року зменшила дохід від звичайної діяльності на 15,4% порівняно з аналогічним періодом у 2024 році – до 66,03 млрд, отримала чистий збиток 7,32 млрд грн проти чистого прибутку 1,66 млрд грн за січень-вересень 2024 року.
Дохід від пасажирських перевезень збільшився на 11% – до 9,5 млрд грн, проте дохід вантажних та поштових перевезень скоротився на 19% – до 50,1 млрд грн, дохід від інших послуг – на 14,7%, до 6,36 млрд грн.
Витрати на інвестиційну діяльність за три квартали 2025 року зросли до 11,51 млрд грн з 9,46 млрд грн в аналогічному періоді минулого року.
Кількість перевезених пасажирів за січень-липень 2025 року становила 1 млрд 261,8 млн, що на 0,4% більше порівняно із аналогічним періодом 2024 року, повідомила на сайті Державна служба статистики.
Згідно з її даними, пасажирообіг зріс суттєвіше – на 5,3%, до 26,24 млрд пас.*км.
Держстат зазначає, що динаміка щодо минулого року у кількості пасажирських перевезень покращується п’ятий місяць поспіль, тоді як по пасажирообігу – третій місяць поспіль.
Щодо видів транспорту, то основними по обсягу перевезень залишаються міський електротранспорт – 688,1 млн (+0,3% до 7 місяців минулого року) та автомобільний – 536 млн (+0,9%).
Зростання перевезень міським електротранспортом забезпечив метрополітен, який показав зростання 5,6% – до 189,8 млн, тоді як обсяг перевезень тролейбусами скоротився на 0,1% – до 317,7 млн, трамваями – на 4,3%, до 180,6 млн.
Залізничний транспорт з урахуванням міської електрички перевіз за сім місяців цього року 37,3 млн пасажирів, що на 4,9% менше за показник семи місяців минулого року. В той же час пасажирообіг залізничного транспорту за цей період скоротився лише на 0,1%, тоді як автомобільного зріс на 7,6%.
Варто зазначити, що в пасажирообігу частка автомобільного транспорту складає 42%, залізничного – 37%, тоді як міського електротранспорту через невеликі відстані перевезень – 16,8%.
Відомство також звітує про 0,4 млн пасажирів авіаційного транспорту, що на 57% більше, аніж за цей період минулого року, а пасажирообіг цим транспортом підскочив на 78,4% та перевищив пасажирообіг трамваями.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні збільшило обсяг пасажирських перевезень на 12,7% – до 23,3 млн пасажирів порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила пресслужба компанії в четвер.
“У жовтні «УЗ» перевезла 2,3 млн пасажирів, що на 100 тис. пасажирів більше, ніж у вересні, коли традиційно спостерігається спад у динаміці пасажирських перевезень порівняно з літнім сезоном”, – ідеться в повідомленні пресслужби “УЗ” у телеграм-каналі.
Повідомляють, що найпопулярнішим рейсом залишається поїзд №128 Запоріжжя – Львів, який перевіз у жовтні 53 тис. пасажирів. Друге і третє місце, як і в попередньому місяці, посіли швидкісні поїзди перемишльського напряму – №705/706 і №715/716 із 51 тис. і 48 тис. пасажирів відповідно.
Найпопулярнішим маршрутом став напрямок Львів – Київ – Львів: у жовтні між цими містами подорожувало 125 тисяч пасажирів.
У жовтні пасажири придбали 532 тис. порцій гарячих напоїв – чаю та кави.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) планує наростити пасажирські перевезення на 10% до 27,5 млн пасажирів у 2024 році, зазначено в презентації, представленій під час спілкування з журналістами голови правління компанії Євгена Лященка в четвер.
При цьому, як очікується, дохід від пасажирських перевезень зросте до 10,6 млрд грн у 2024 році проти 9,3 млрд грн минулого року і 5,3 млрд грн роком раніше.
Зростанню пасажирських перевезень сприяє запуск поїздів на міжнародних напрямках, випливає з презентації “Укрзалізниці”. Зокрема, доходи від перевезення пасажирських у міжнародному напрямку у 2023 році становили 2,6 млрд грн проти 1 млрд грн у 2022 році. Фактично було перевезено 2,1 млн пасажирів проти 1,1 млн у 2022 році та 0,04 млн у 2021 році. У 2024 році УЗ розраховує перевезти 2,3 млн пасажирів, отримавши 3,5 млрд грн доходів.
“Напрямок міжнародних перевезень, на відміну від внутрішніх – прибутковий. Ми працюємо в нуль тільки на маршруті Львів – Рава-Руська – Варшава (виконує польська компанія SKPL, яка отримує плату від УЗ за послуги – ІФ-У)”, – сказав Лященко.
Внутрішні перевезення у 2024 році УЗ розраховує також наростити до 25,2 млн пасажирів проти 22,8 млн минулого року. Дохід від їхнього перевезення, як очікується, збільшиться з 6,7 млрд грн у 2023 році до 7,2 млрд грн.
У компанії нагадали, що 2023 року призначили 15 нових пасажирських поїздів, збільшивши кількість внутрішніх маршрутів до 66. Крім того, було запущено три нові маршрути в міжнародному сполученні Відень-Будапешт-Чоп, Львів-Рава-Руська-Варшава, Чоп-Прага (виконує чеський залізничний оператор RegioJet – ІФ-У). Кількість міжнародних маршрутів у 2023 році сягала 25.
У планах УЗ на 2024 рік – капітально-відновлювальний ремонт 63 пасажирських вагонів, що дасть змогу збільшити ємність пасажирського напрямку. Також капремонт пральні в Києві, що дасть змогу підвищити якість прання та обсяги обробки білизни.
Можливість моніторингу вільних місць, яка зараз тестується в застосунку УЗ, буде запущена в повноцінному режимі. Також планується інтеграція онлайн-табло з GPS-системою, доопрацювання програм лояльності, оновлення класифікації вагонів залежно від їхньої фірмовості, що спростить пасажирам пошук відповідної для них категорії залежно від набору сервісів.
Україна і Литва мають намір відновити пасажирські перевезення залізницею за маршрутом “Київ-Варшава-Вільнюс”, перенести ветеринарні та фітосанітарні інспекції транзитних вантажів з українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда і почати польоти українських авіакомпаній з аеропортів країни, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна у Facebook.
Зазначені питання, за її словами, обговорювалися на засіданні Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва під головуванням віцепрем’єр-міністра з відбудови України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра економіки та інновацій Литовської республіки Аушріне Армонайте.
“Щодо співробітництва у транспортній сфері – обговорили основні напрямки відновлення та розширення транспортного сполучення між Україною та Литвою. А саме: можливість відновлення пасажирських перевезень залізницею та подальшого розвитку маршруту “Київ-Варшава-Вільнюс”; двостороннє співробітництво із залученням інституцій ЄС щодо включення Ягодин-Дорогоуськ у Транс’європейську транспортну мережу; перенесення ветеринарної та фітосанітарної інспекцій транзитних вантажів із українсько-польських прикордонних переходів до порту Клайпеда; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дасть можливість збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень; розроблення нових маршрутів перевезення вантажів через територію Польщі, що дозволить збільшити вантажообіг і розширити номенклатуру залізничних перевезень”.
Зазначається, що, за даними литовської сторони, полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дасть змогу транспортувати в Клайпедський порт до 500 тис. т української сільськогосподарської продукції на рік. Також Литва планує встановити термінали зміни візків для залізничних колій, що також сприятиме збільшенню вантажообігу між країнами.
Крім розвитку залізничного сполучення, литовська сторона запропонувала українським авіакомпаніям розглянути питання про початок діяльності в Литві та участь у національних конкурсах на стратегічні напрямки.
“Ми домовилися поглибити співпрацю в авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – написала Азархіна.
Раніше Литва підтвердила необхідність субсидування Євросоюзом перевезень українського зерна через Клайпеду.
ВАРШАВА, ВІЛЬНЮС, КИЇВ, ЛИТВА, пасажирські перевезення, УКРАЇНА
