Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Доля Ковлар Груп на ринку вогнезахисту України у 2024 році складає 60%

Завдяки найкращому співвідношенню ціни та якості, професійному сервісу та високій довірі клієнтів, доля Ковлар Груп на ринку вогнезахисту України у 2024 році склала 60%, а по деяким продуктам сягає 90%. Про це повідомила компанія в пресрелізі.
За словами співзасновника компанії Костянтина Калафата: “У 2016 році тоді ще новостворена компанія Ковлар Груп запропонувала будівельному ринку України доступну вогнезахисну штукатурку Ammokote GP-240, чим повністю змінила правила гри в сегменті. До цього ринок вогнезахисних матеріалів здебільшого ділили між собою недоброчесні російські виробники та імпортери європейської продукції, які тримали високі ціни на вогнезахист. Це не лише збільшувало бюджети будівництва, а і шкодило розвитку галузі виробництва металоконструкцій в України, оскільки замовники відмовлялися використовувати у своїх проєктах сталеві рішення через високу вартість їх вогнезахисту.”
За його словами, після виходу на ринок інноваційної гіпсової штукатурки Ammokote GP-240, завдяки відмінному поєднанню високих вогнезахисних властивостей та низької ціни, вона стала настільки успішною, що за кілька років зайняла близько 80% ринку штукатурних вогнезахисних матеріалів. Це дозволило компанії інвестувати у власне виробництво з сучасним обладнанням та великим складом, створення науково-дослідної лабораторії, яка дозволяє проводити вогневі випробування, а також розробку нових матеріалів.
Сьогодні портфоліо компанії складає більше 20 різних видів вогнезахисних матеріалів. За останні 6 років оборот Ковлар Груп склав близько 200 млн грн, з яких компанія сплатила до бюджету України понад 38 млн грн, що є рекордним показником для сегменту вогнезахисту.
Власниками Ковлар груп є три громадянина України: Костянтин Калафат, Любов Вахітова та Андрій Озейчук.

,

Фонд Президента України вручив премії переможцям міжнародних учнівських олімпіад

4 жовтня, напередодні Дня вчителя, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту вручив премії Президента переможцям міжнародних учнівських олімпіад та їхнім наставникам. Цьогорічна церемонія нагородження відбулася в рамках офіційного заходу за участю заступника міністра освіти Михайла Винницького, заступниці Керівника Офісу Президента України Олени Ковальської, Радниці-уповноваженої Президента з питань Фонду Президента України Ольги Будник, представників Малої академії наук та інших.
Українські школярі продовжують демонструвати вражаючу цілеспрямованість та мотивацію, здобувши цього року 25 медалей (13 срібних та 12 бронзових) у семи міжнародних учнівських олімпіадах: з математики, інформатики, фізики, хімії, астрономії та астрофізики, біології та географії.
Попри всі труднощі, зумовлені війною, держава підтримує талановитих дітей, створюючи умови для їхнього розвитку та реалізації в Україні. Під час церемонії 25 юних українців та українок, які досягли найвищих результатів на міжнародній освітній арені, отримали відзнаки від Фонду Президента України, а також 23 вчителі-наставники, які допомагали їм у підготовці до змагань.
Фонд Президента України вже вчетверте нагороджує переможців та призерів міжнародних освітніх олімпіад не лише визнаючи їхні досягнення на державному рівні, але й створюючи можливості для їхнього розвитку в Україні. Кожен учень та учениця, які здобули призове місце, отримують Премію Президента у розмірі 100 тисяч гривень — це вагомий крок у підтримці інтелектуального розвитку молоді та зміцненні наукового потенціалу України.
Окремо були відзначені вчителі-наставники, які відіграють ключову роль у досягненнях своїх учнів. Вони отримують Премію Президента у розмірі 50 тисяч гривень. Заснована у 2023 році за ініціативою Фонду Президента, ця премія вже вдруге виплачується вчителям. У нинішні часи їхня роль є надзвичайно важливою, адже педагоги не лише навчають, а й виховують нове покоління, формуючи моральні орієнтири та духовні цінності для майбутнього країни.
“Талановита молодь — це рушійна сила розвитку України. Сьогодні ми спостерігаємо за поколінням, яке, попри всі виклики, демонструє неймовірну завзятість та наполегливість. З боку держави, зараз як ніколи важливо надавати їм всебічну підтримку та створювати можливості для розвитку і реалізації свого таланту в Україні. Премія Президента є одним із інструментів, що визнає їхні досягнення та підкреслює їхню цінність для країни. Окремо варто відзначити і внесок вчителів, які своєю працею допомагають обдарованій молоді розкрити її потенціал. Спільними зусиллями педагогів і молоді будується майбутнє сильної, європейської України», — зазначила Ольга Будник.
Фонд Президента України як інституція продовжує підтримувати талановиту молодь та їхніх наставників. Для держави важливо створювати умови для розвитку майбутніх науковців, адже людський капітал є ключовою силою відновлення та розвитку України. Фонд активно працює над розробкою і впровадженням нових програм та ініціатив для підтримки талановитих українців, що сприяє створенню сприятливих умов для їхнього подальшого розвитку.

,

Структура золотовалютних резервів на 31.05.2024

Структура золотовалютних резервів на 31.05.2024

Open4Business.com.ua

Думка про виклики для сталого розвитку агровиробництва в Україні та світі

Сучасне агровиробництво щороку отримує нові винаходи, або ж вдосконалення старих практик, для покращення і розвитку землеробства. Це стосується не тільки добрив, а й методів обробітку ґрунту. Щодо самих добрив, останнім часом дедалі більше фермерів починають зменшувати  використання добрив вироблених з синтетичних матеріалів пов’язаних і  індустрією викопного палива,зокрема країни-агресорки. Натомість шукають органічні альтернативи, зокрема компостування та ґрунтовідновлювальні технології, пише SEEDS.

Чимало українських агровиробників вже застосовують у виробництві ІТ-технології, зокрема точне землеробство, яке дозволяє зменшувати непродуктивні втрати діючих речовин агрохімікатів, а також зменшувати забруднення ґрунтів, води й повітря, тобто робити процес вирощування культур більш економним та екологічним. Про те навіщо потрібне точне землеробство, які комплексні проблеми можна вирішувати та які нюанси у такого землеробства в інтерв’ю для СІДС розповів Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи.

Цей матеріал був підготовлений в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».  

Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи

– Яким саме чином точне землеробство дозволяє завдавати меншої шкоди довкіллю? 

– Це чудові технології для того, щоб моніторити і визначати найгірші ділянки на полях і тільки потім вже застосовувати препарати. А от які препарати – це вже питання. Тому що нині точне землеробство використовується для того, щоб точково використовувати пестициди, щоб нібито наносити менше шкоди.

Але якщо ми говоримо про якийсь прогрес, про дійсно розвиток цивілізаційний, то треба не менше погіршувати ситуацію, а ліпше покращувати її.  Ми маємо розуміти, що в збалансованому нормальному організмі, за умов простого дотримання санітарних умов, гігієни, серйозних наслідків не відбувається. Є вислів «загоюються, як на собаці». Тому, що собака вилизує свої рани, і та мікробіота, яка є в слині самої тварини, – це найкращий антибіотик, який тільки можна собі уявити. Це збалансований антибіотик.

Читайте також: Розорювання схилів України: як запобігти деградації ґрунтів

Так само з землею. На землях України ця мікробіота розвивалася внаслідок дуже активного біорізноманіття. Тварини, які жили на цих теренах мільйони років, насичували ці землі своїм послідом – за рахунок цього розвивався той самий чорнозем. Віками українські степи просто росли, ніхто їх не орав, і все це чудово розвивалося.

Та навіть за радянських часів рослинництво не потребувало такої кількості мінеральних добрив через застосування органіки. Дуже часто ця органіка неправильно використовувалась – просто накладали кагати в полях, і вони лежали там роками. 

“Зменшення впливу на довкілля і непродуктивних втрат поживних речовин з добрив та гною тварин є однією з пріоритетних задач екологічного менеджементу у сільському господарстві Євросоюза. Так само це має стати й нашим пріоритетом, і не лише тому що це  є  частиною наших євроінтеграційних вимог.  Нітратна Директива – це інструмент випробований десятиліттями нашими західними сусідами і це має сенс не тільки з екологічної але й економічної точки зору.

Знати скільки поживних речовин у ґрунті, скільки, коли і як вносити потрібно знайти кожному відповідальному фермеру, щоб ефективно планувати свою діяльність та не “удобрювати” лишній раз наші водойми. Один із корисних інструментів, який пропонує Нітратна Директива, є план внесення добрив, що зможе допомогти максимально використовувати поживні речовини, адже кожна втрата поживних речовин – це втрати для фермера, втрата для людей, щоб очистити або купити бутильовану воду, втрата для екосистеми”.

– Якими ж мають бути «правильні технології», які вже давно і активно використовують у світі?

– Зокрема, це компостування, яке дає можливість менші об’єми органічних добрив вносити в поля. Це можуть бути ті ж самі кагати в полях, але вони мають бути там не більше шести місяців для активного дозрівання. Сьогодні всі це вже роблять технологічно в величезних об’ємах.

Я дуже часто чув у великих агрохолдингах це неможливо зробити на їхніх площах –  на тисячах гектарів. Якраз на тисячах гектарів це набагато легше зробити, аніж на фермі в 10 гектарів чи 50. Як, наприклад, це сьогодні робиться у Великій Британії, а там середня ферма – це якраз 50 гектарів.

Читайте також: Буферні зони – природній біозахист для фермерського поля

– Як це можна зробити?  

– Із правильним плануванням. Якщо у нас раніше були обов’язковими сівозміни і пар на полях, то зараз набагато доцільніше робити це зеленим паром, сидерацією із використанням різноманітних сумішей.

Найпростіше, скажімо, по нашому регіону, по Чернігівщині, Сіверщині, або по Поліссю, де найбідніші піщані ґрунти з найнижчим бонітетом (показник якості й продуктивності ґрунту – ред), – це вико-вівсяні, або вико-житні сидирати. Суміші, які підростають до правильної вегетації, – виходу в колос, або початку цвітіння бобових, і все це знову заробляється в ґрунт, на місці. Це і є “зелені добрива”. Або інший варіант, – використання іншої органіки, так званих “відходів” аграрного виробництва, для аерованого компостування.

Але треба розуміти, що в агровиробництві не може бути відходів взагалі. Тому що все, що виробляється на Землі за допомогою фотосинтезу, має до землі повертатися за мінусом того, що використовується самою людиною напряму для споживання. 

Та ж солома. Зараз дуже популярні солом’яні пелети, або ж солома потрібна на якісь інші використання. Частково можна це робити, але якщо це робиться системно – органічні рештки не повертаються до землі. А в ідеалі солома має повертатися в суміші з тим же гноєм, будь-то коров’ячим, курячим, будь-яким послідом, який залишається від фермерських тварин. Якщо ж не повернути ту органіку, яку вибрали з цього поля збіжжям, то через певну кількість років ми просто на цьому полі взагалі не зможемо нічого отримувати без застосування мінеральних добрив.

А такі синтетичні добрива, – це не про поліпшення ґрунтів. На жаль, у нас в державній політиці багато років записано, що внесення мінеральних добрив є одним із методів поліпшення ґрунтів. Це антинауково, і взагалі антицивілізаційно. Тому що використання мінеральних добрив, на думку їх винахідника фон Лібіха, – це просто інструмент для фермера задля покращення результатів, коли фермер не зміг зробити це іншими природними шляхами та тільки в той сезон, коли відбулися якісь відхилення. Але ні в якому разі це не мало бути системою.

Використання мінеральних добрив сьогодні стало системним виключно через агресивний маркетинг виробників мінеральних добрив. Жодного відношення до самих фермерів мінеральні добрива ніколи не мали. 

– Хіба не самі фермери вирішують, якими добривами їм користуватись на власній землі?

– Звичайно, ні. Їм показують, що от так тобі буде краще. Нав’язують технологію і потім «присаджують» на неї, як на наркотик. Далі фермер використовує її як більш зручну.

Дуже зручно, супер-зручно. А потім стає не дуже зручно, коли забруднюються ґрунтові води, джерела питної води, і люди йдуть лікуватись від наслідків такого господарювання. В результаті, хворіють і Земля, і люди.

Деградація ґрунтів в Україні катастрофічна саме через інтенсивні технології. Щорічно у світі декларується більше шести мільйонів ґектарів нових деградованих ґрунтів, – це величезна територія для планети. 

В 2021 році, якраз до початку повномасштабної війни, ФАО ООН, засвідчила, що рівень деградації ґрунтів в Україні був на рівні 5-6 мільйонів гектарів. Тоді звучали пропозиції їх розпочати відновлювати, застосовуючи різні агротехнології, якими можна поновити, відновити ці деградовані ґрунти.

Зокрема відновлювальне, регенеративне сільське господарство і природна регенерація, коли землю залишають без обробітку не просто на роки, або на десятиліття. Планований випас на таких землях є бонусом до відновлювання.

Раніше у нас було таке поняття, як землі запасу та резервного фонду державної власності, які обов’язково не розорювались. Їх було не менше 10% від загально розорених земель. Вони залишалися для введення їх у випадку сильної деградації інших земель.

Сьогодні таких земель в Україні не залишалось взагалі, нуль. Ця “Земельна реформа” нівелювала Природу, ґрунтознавство та “обнулила” стратегічні земельні ресурси України. Земля не має продаватись як машини, квартири чи будинки. Як нерухомість, яку збудували люди, а не сформувала Природа за мільйони років еволюції.

– На вашу думку, надсучасні, чи старі забуті агротехнології зможуть якісно змінити виробництво агропродукції?    

– Те, що було у нас на хвилі «Зеленої Революції», коли настав період поширення кукурудзи, використання пестицидів, мінеральних добрив, – цей період краще найскоріше забути. Йдеться про часи так званої «Хрущовщини», який фактично розпочався у 50-х роках і триває донині. Всі ці процеси у нас дещо прискореними темпами відбуваються останні 20 років.

Це втілення старих американських технологій, які у самих Сполучених Штатах стали причиною знищення гумусу. Такі інтенсивні американські технології, Європі здебільшого не сприймаються як адекватні. В ЄС платять дотації на фермерство, щоб воно було конкурентоспроможним, але при цьому не знищувало ґрунти так, як це відбувається за умов інтенсивних технологій. У самих США перехід до no-till технологій стає все більше масовим.

За часів Докучаєва і Вернадського, приблизно 100 років тому, ще була дійсно незаангажована наука – для збереження і покращення аграрного виробництва використовувалися незаангажовані методи, такі як лісосмуги, сівозміни, мульчування.

Потім, після Першої та Другої світових воєн, коли накопичились просто величезні запаси аміачної селітри, яка використовувалась як вибухівка, її потрібно було кудись застосувати. Мінеральні азотні добрива — це якраз історія застосування зброї в умовах вже мирного часу.

Аміачна селітра — найпопулярніше добриво в сучасній агротехнології. Але більшість цих добрив не використовується самою рослиною. Вона йде або в ґрунтові води, або випарюється як парникові гази. Тому це дуже небезпечна технологія, це шлях абсолютно «в нікуди». 

Або, хіба що до лікарів. До онкології та інших наслідків, зростання яких ми спостерігали паралельно із розвитком урожайності рослин.

Як на мене, сьогодні варто дивитися на найбільш сучасну академічну роботу – проєкти досліджень мікробіому людини та мікробіому землі.  Це дуже ґрунтовні й практичні міжнародні проєкти, які показали, що єдиним базовим практичним впливом на здоров’я як ґрунтів, так і людських організмів є правильна комбінація і баланс мікробіоти. Різної мікробіоти: грибів, бактерій, вірусів, всього “невидимого” раніше.

Про важливість балансу всього живого писав ще Вернадський у своїй «Біосфері», та у меншій роботі «Жива речовина».

У продовженні інтерв’ю із Романом Макухіним ви дізнаєтесь про особливості використання точного землеробства на схилах, доступності цих технологій та інновацій для дрібних виробників, та знову про підрахунок вкладених ресурсів й вигод від переходу на сталі практики в агробізнесі.

 

 

 

,

З 18 по 20 ЖОВТНЯ пройде виставка “Здоров’я та довголіття-2024”

Відвідувачі зможуть познайомитися з популярними програмами здорового харчування, отримають інформацію про здоровий спосіб життя і принципи природного оздоровлення.

Під час заходу безкоштовно проводитимуться консультації фахівців, а також буде надана можливість пройти експрес-обстеження – діагностику всього організму.

На івенті буде можливість придбати гомеопатичні препарати, лікарські трав’яні збори, мед та корисні продукти бджолярства, інші натуральні лікарські засоби.

У вегетаріанському маркеті VEGAN EXPOsition-2024 буде представлено великий набір органічних продуктів від крафтових виробників, дегустація смаколиків.

Екопоселення України презентують продукти екохарчування, виготовлені повністю з натуральних інгрідієнтів та з допомогою безпечних технологій.

Також можна буде придбати спеціалізовану літературу тощо.

Виставка відбувається спільно із фестивалем психологічних практик КРИЛА, що відкриє перед вами нові горизонти самопізнання.

Цікава програма заходів, а саме майстер-класи, презентації, круглі столи, демонстрації оздоровчих технік протягом трьох днів роботи виставки, детально:

https://expo.agroc.com.ua/pro-vystavku/work-program

Тимчасово переміщені особи та учасники бойових дій можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу.

Завітайте у БУДИНОК КІНО за адресою м. Київ, вул. Саксаганського,6

Години роботи: 10:00-18:00

тел./моб .: (068) 954-27-56

E-mail: a.exposition@gmail.com

Web: https://expo.agroc.com.ua/

ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНО ЗАПРОШЕННЯ https://zid24.ticketforevent.com

Генеральний інформаійний партнер – Інтерфакс-Україна.

З нетерпінням чекаємо на Вас 18, 19 та 20 жовтня на виставці Здоров’я і довголіття-2024!

Бажаємо міцного здоров‘я! Піклуйтесь про своє здоров’я!

 

Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)

Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)

Open4Business.com.ua