Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» має намір у 2025 році розпочати будівництво ще двох заводів, повідомив директор з розвитку бізнесу індустріального парку Олександр Процюк.
«У нас зараз п’ять діючих заводів, три ще будуємо і наступного року закладаємо ще два заводи. Тобто це буде понад 1 тис. робочих місць для Білої Церкви, що для міста з 250 тис. жителів істотне досягнення», – повідомив він під час Ukrainian Automotive and Mobility Forum 2024 у Львові.
Процюк нагадав, що від початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну ІП «Біла Церква» вдалося залучити трьох іноземних інвесторів – одного з найбільших світових виробників повсякденних товарів компанію Uniliver, виробника запчастин для електромобілів InTiCa Systems, та постачальника тонких конструкцій перекриття фінську Peikko Group (завод якої будується – ІФ-У).
«Компанія InTiCa першою в Україні отримала страхування від військових ризиків, і скажу, що якість української продукції на порядок вища, ніж у її чеському підрозділі, де працюють українки, та в мексиканському підрозділі, що працює на американський ринок. І зараз InTiCa на роздоріжжі – дуже хотіли б перемістити завод із Чехії в Україну, але турбуються через військові ризики. Але, я думаю, ми розширимо їхній завод на нашій локації», – розповів Процюк.
Він також додав, що робота з компаніями Uniliver і Peikko Group тривала понад рік. «На ці три успішний кейси в нас є і чотири неуспішні – це великі транснаціональні компанії, які з різних причин відмовилися заходити, або розширювати бізнес в Україні», – зазначив директор із розвитку бізнесу ІП »Біла Церква.
Торкаючись питання привабливості парку для інвесторів, Процюк наголосив, що для виробничих кейсів локація безумовно важлива (наприклад, у прикордонних областях), але не менш важливим є доступ до якісної, але дорогої робочої сили та швидкий доступ до комунікацій.
«Це дві ключові речі, які приваблюють інвесторів – у нас не треба витрачати час на приєднання до мереж, потужності узгоджені, і ми отримали фінансування від держави за програмою ІП. Є в нас і неуспішна історія з USAID, але й це був хороший досвід. Ми використовуємо всі можливі види фінансування, включно з банківським, грантовим», – повідомив Процюк.
За його словами, сьогодні в ІП «Біла Церква» з 36 га вільні 12 га, а в «Білій Церкві 2» – 24 га, і є збудоване виробниче приміщення площею 2 тис. кв. м, з підведеними комунікаціями, що знаходиться поряд з Peikko і Uniliver.
«І ми радимо іноземним інвесторам, які хочуть зменшити собівартість продукції для утримання світової конкуренції, думати не тільки про інвестиції в прикордонні міста, як, наприклад, Львів, а й трохи зміститися на схід, тому що ризики не набагато більші, але переваги – хороші зарплати, вільніший доступ до комунікацій, електрики – можуть нівелювати ці ризики», – підкреслює Процюк.
«І ми сподіваємося, що наступного року в нас будуть ще два успішних приклади», – резюмував він.
ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» – проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького, включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» збудовано 41 кв. м виробничих і складських приміщень і залучено 14 резидентів, серед яких, окрім залучених із 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного устаткування для будівельних робіт Virastar.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.08.2024 по 31.08.2024)
Open4Business.com.ua
За даними Worldsteel, у жовтні-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до жовтня-2023 у половині країн першої десятки, крім Японії, США, Росії, Південної Кореї та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня виглядає наступним чином: Китай (81,880 млн тонн, зростання на 2,9% до жовтня-2023), Індія (12,456 млн тонн, «плюс» 1,7%), Японія (6,925 млн тонн, «мінус» 7,8%), США (6,551 млн тонн, «мінус» 2%), РФ (5,6 млн тонн, «мінус» 15,2%), Південна Корея (4,487 млн тонн, менше на 18,3%), Німеччина (3,217 млн тонн, «плюс» 14,7%), Бразилія (3,075 млн тонн, «плюс» 16,2%), Туреччина (2,998 млн тонн, «плюс» 0,7%) та Іран (2,960 млн тонн, «мінус» 1,9%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,193 млн тонн.
За 10 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (850,730 млн тонн, зниження на 3%), Індія (122,982 млн тонн, більше на 5,6%), Японія (70,214 млн тонн, падіння на 3,7%), США (66,666 млн тонн, «мінус» 1,9%), РФ (59,435 млн тонн, «мінус» 6,8%), Південна Корея (52,330 млн тонн, «мінус» 6,4%), Німеччина (31,581 млн тонн, «плюс» 5%), Туреччина (30,905 млн тонн, «плюс» 12,4%), Бразилія (28,394 млн тонн, більше на 6%) та Іран (24,956 млн тонн, «плюс» 0,6%).
Загалом у січні-жовтні 71 країна виробила 1 млрд 546,586 млн тонн сталі, що на 1,6% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
ТОВ «Сумитеплоенерго» 22 листопада оголосило тендер на добровільне страхування від нещасного випадку, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становила 369,6 тис. грн.
Заяву на участь у тендері приймають до 30 листопада
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Країна».
Обраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення колишнього глави національної розвідки Річарда Гренелла на посаду спецпосланця з російсько-української війни, повідомляє Reuters.
Повідомляється, що Гренелл під час першого президентського терміну Трампа (2017-2021 рр.) був послом США в Німеччині та виконував обов’язки директора Національної розвідки.
Він відіграватиме ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду.
Джерела уточнили, що хоч наразі немає спеціального посланця, який займається виключно врегулюванням російсько-української війни, однак Трамп розглядає можливість створення такої посади.
Водночас, Трамп може вирішити не створювати спеціального посланника щодо війни в Україні. Але якщо він це і зробить, він може обрати когось іншого на цю роль. Причому немає жодних гарантій, що Гренелл погодиться, повідомляє Reuters.
Якщо Гренелл таки дасть згоду, деякі його позиції можуть змусити лідерів України замислитися. Так, під час круглого столу Bloomberg у липні він виступав за створення «автономних зон» як засобів урегулювання конфлікту. Він також припустив, що не підтримуватиме вступ України до НАТО в найближчому майбутньому, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа».
Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі пізнання в європейських справах. Крім роботи послом у Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента на мирних переговорах у Сербії та Косово.
Reuters зазначає, що Гренелл, який напередодні виборів 5 листопада агітував за Трампа, був одним із головних претендентів на посаду держсекретаря. У підсумку його кандидатура була запропонована сенатору-республіканцю Марко Рубіо, що здивувало і засмутило деяких близьких союзників Гренелла.