Надходження від інвестицій після закінчення воєнних дій можуть продовжитися, так вважають 74% опитаних українців, 16% у це не вірять і ще 10% не знають, як відповісти, свідчать результати дослідження Gradus Research професійної мобільності українців на тлі кризи людського капіталу.
Згідно з ним, 84% опитаних вірять у створення нових робочих місць після закінчення воєнних дій, 13% не вірять і ще 5% вагалися з відповіддю.
«Залучення на ринок праці літніх людей – ще один стрім, який зараз обговорюється широко в бізнес-спільноті. 70% людей пенсійного віку готові розглядати роботу після настання пенсії. Причина одна: пенсії малі, недостатні, люди готові працювати стільки, скільки зможуть», – повідомила засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк під час презентації дослідження на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
За її словами, основними бар’єрами, які є важливими для літніх людей, є обмежена кількість вакансій для них.
Щодо українців загалом, то більшість вважають зміну професії реальним кроком до поліпшення якості життя: понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці.
Крім того, 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності, 18% змінювали роботу більше трьох разів за останні три роки.
Більшість респондентів, які бажають змінити роботу в найближчий рік, воліють працевлаштуватися в Україні – 82%. Однак 9% розглядають можливість роботи за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць усередині країни.
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) та офіційне працевлаштування (40%), комфортні умови праці (39%).
Також 70% респондентів зазначили, що їхнім основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів – гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, що ускладнюють опанування нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) і недостатній рівень навичок (34%).
Більшість опитаних громадян підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» галузях (58%), проте бар’єри залишаються. Основними труднощами жінок у таких професіях є фізичні особливості професій (69%), складність поєднання роботи та сім’ї (43%), стереотипи (36%), нерівна оплата праці (30%) та відсутність відповідної інфраструктури (26%).
Німеччина у вересні збільшила експорт товарів до Росії на 3,6% порівняно із серпнем, повідомляє Федеральне статистичне управління ФРН (Destatis). При цьому імпорт із Росії зріс на 20,1%.
У річному порівнянні вересневий експорт у Росію зріс на 5,6%, проте імпорт з Росії знизився на 34,4%. Загалом за період із січня до вересня експорт із Німеччини в Росію зменшився на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а імпорт – на 53,6%.
Сукупний обсяг німецького експорту з урахуванням сезонних коливань знизився на 1,7% у вересні і становив 128,2 млрд євро, що стало першим спадом з червня. Обсяг імпорту, навпаки, зріс на 2,1% і становив 111,3 млрд євро.
Експорт до країн Євросоюзу у вересні скоротився на 1,8% порівняно із серпнем, а поставки до країн поза ЄС зменшилися на 1,6%. Експорт до США збільшився на 4,8%, до Китаю знизився на 3,7%, а до Великої Британії – на 4,9%. Імпорт з країн ЄС зріс на 1,6%, з країн поза ЄС – на 2,6%. Зокрема, імпорт із Китаю збільшився на 5,6%, зі США знизився на 0,3%, а з Великої Британії – на 0,6%.
Профіцит балансу зовнішньої торгівлі Німеччини у вересні скоротився до 17 млрд євро з 21,4 млрд євро в серпні.
Майже половина українців (44%) зазначають, що, купуючи продукти харчування, частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше з огляду на їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня та представленого на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
При цьому стільки ж і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.
«Після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти (з 9% до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто частіше купує якісніші продукти, навіть дорожчі. ), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (квартиру, автомобіль) (із 6% до 9%), за зменшення частки тих, хто відповідає, що їхній сім’ї загалом на життя вистачає, але придбання речей довготривалого вжитку, як-от меблі, холодильник, телевізор, уже спричиняє труднощі (із 44% до 41%)», – наголошується в результатах дослідження.
Порівняно з 2005 роком із 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшувалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% – за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.
Опитування методом face-to-face проводилося на всіх територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.
Лише 39% протермінованих штрафів сплатили цьогоріч
В Україні більшає боргів за штрафи, виписані через порушення правил військового обліку. Понад 21 тисячу проваджень за порушення військового обліку було зафіксовано за 10 місяців 2024 року в Україні за даними Міністерства юстиції. Це вже у 2 рази більше, ніж за весь 2023 рік. Лише кожен третій протермінований штраф цьогоріч сплачують. Переважна більшість боргів на чоловіках, проте штрафів на жінок наразі більшає.
21 336 боргів за штрафи через порушення правил військового обліку було відкрито в Україні цьогоріч. Це у 2 рази більше, ніж за весь минулий рік: тоді до Реєстру потрапило 10 542 проваджень.
Перевірити штрафи від ТЦК, які потрапили на примусове виконання, можна в Опендатаботі.
Лише кожне третє провадження цьогоріч було закрито — це означає, що штраф було сплачено. До порівняння, зі 10 542 боргів за штрафи від ТЦК торік було закрито 72% справ.
Переважна більшість боргів відкрита на чоловіків — 21 161 проваджень або ж 99%. Втім більшає жінок, які мають штрафи через порушення правил військового обліку. За рік кількість проваджень на жінок зросла у 1,4 рази: зі 121 торік до 175 цьогоріч.
Нагадаємо, що в Україні з 1 жовтня 2023 року військовий облік став обов’язковим для жінок певних професій віком від 18 до 60. Аби не отримати штраф, жінки мали стати на облік до 17 липня 2024 року.
Зазначимо, що для боржників діє низка обмежень, як-от на відкриття нових банківських рахунків, блокування поточних, неможливість реєстрації різних угод через нотаріусів тощо. При цьому, такі покарання мають ще й іміджеві наслідки, адже реєстр є публічним, а тому інформацію в ньому можуть перевіряти, зокрема, роботодавці при прийомі на роботу.
https://opendatabot.ua/analytics/tck-fines-11-2024
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» 5 листопада оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 9,534 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 13 листопада.
Компанії «Глобал Білд Інжиніринг» (Тернопіль), «Спец-Буд Стандарт» (Тернопільська обл.) і «Юніонтрансбілдінг» (Луцьк) отримали дозвіл Антимонопольного комітету України на створення консорціуму під назвою «Глобал Роадс Груп». Відповідне рішення про надання дозволу на узгоджені дії компаній АМКУ ухвалив 31 жовтня.
За даними Opendatabot, власником і бенефіціаром ТОВ «Глобал Білд Інжиніринг» вказано Сергія Толстікова. Компанія займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, доріг і автострад.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, «Глобал Білд Інжиніринг» скоротила чистий дохід на 32% – до 45 млн грн, водночас збільшивши чистий прибуток утричі – до 340 тис. грн.
Власником і кінцевим бенефіціаром ТОВ «Спец-Буд Стандарт» значиться Петро Земба. Основний вид діяльності – будівництво доріг. За підсумками 2023 року чистий дохід компанії збільшився на 24% – до 67 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився в 11 разів – до 14,2 тис. грн.
Власником ТОВ «Юніонтрансбілдінг» вказано Андрія Подосовського. Підприємство також займається будівництвом будівель. За підсумками 2023 року компанія збільшила чистий дохід у 3,8 раза – до 186 млн грн, чистий прибуток – учетверо, до 2,7 млн грн.
