Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. Чол./од.)
Open4Business.com.ua
Цього тижня українські виробники отримали можливість підвищити ціни на ріпчасту цибулю, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами самих фермерів, підвищити ціни на цю продукцію їм вдається за рахунок помітного збільшення попиту. При цьому пропозиція якісної цибулі на ринку досить обмежена, оскільки багато господарств продовжують утримуватися від реалізації цієї продукції зі сховищ.
Слід зазначити, що зростання цін відзначається виключно в сегменті продукції високої якості, коли пропозиція овочів середньої та низької якості помітно скоротилася. На сьогоднішній день якісну цибулю українські господарства пропонують до продажу в діапазоні 12-17 грн/кг ($0,29-0,41/кг), що в середньому на 35% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Таким чином, наразі ціни на цибулю в Україні вже перевищують минулорічні показники за аналогічний період у середньому на 16%. Але, аналітики ринку зазначають, що така ситуація має дещо штучний характер і пов’язана з тим, що багато господарств просто відмовляються від продажів за поточними цінами, тим самим створюючи ще суттєвішу нестачу цих овочів на ринку.
Якщо порівнювати ситуацію на ринку цибулі з іншими країнами регіону моніторингу проєкту, то вже до кінця поточного тижня саме в Україні цей овоч може очолити рейтинг із найвищими цінами. На думку експертів, якщо ця тенденція на ринку зміцниться, то імпорт цибулі в Україну поточного сезону може розпочатися раніше традиційних термінів.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку ріпчастої цибулі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
ПАТ «Укрнафта» 27 листопада оголосило тендер на послуги страхування від нещасного випадку на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг -142,8 тис. грн.
Документи приймаються до 9 грудня.
Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 pln, період з 01.08.2024 по 31.08.2024)
Open4Business.com.ua
Азіатський банк розвитку виділить $250 млн у рамках політичних заходів для підтримки зусиль Уряду Узбекистану, спрямованих на зміцнення інституційних основ для кліматичного переходу, посилення інтеграції та узгодження пріоритетів щодо адаптації до зміни клімату та прискорення заходів із пом’якшення наслідків кліматичних змін.
Програма прискорення кліматичного переходу надасть підтримку Уряду Узбекистану у трьох напрямах реформ: зміцнення інституцій та управління державними фінансами; підвищення стійкості до змін клімату в управлінні водними і земельними ресурсами, сільському господарстві та системах соціального захисту; прискорення переходу до низьковуглецевої економіки у таких секторах, як транспорт і енергетика.
Ця програма, яка є першим програмним заходом АБР у боротьбі зі зміною клімату в Центральній Азії, відповідає оновленому Національно визначеному внеску (НВВ), Стратегічним рамкам переходу до “зеленої економіки” до 2030 року та Стратегії партнерства АБР із країною для Узбекистану на 2024–2028 роки.
«Програма надає пріоритет декарбонізації економіки та підвищенню стійкості до природних катастроф і зміни клімату, водночас підтримуючи вразливі верстви населення», – сказав Генеральний директор АБР по Центральній і Західній Азії Євген Жуков. – «Узбекистан входить до числа найбільш енергоємних економік світу, тому програма підтримає зусилля уряду щодо скорочення викидів парникових газів на одиницю ВВП на 35% до 2030 року. Скорочення буде досягнуто завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії та підвищенню енергоефективності».
