Ціна золота оновила рекорд у четвер, тоді як срібло подорожчало до максимуму за 12 років на зрослих очікуваннях активного пом’якшення грошово-кредитної політики Федрезерву.
Ф’ючерси на золото на біржі Comex під час торгів піднімалися до $2707,9 за унцію.
Срібло на спотовому ринку зростало на 2,8%, до $32,71 за унцію, що є рекордом з грудня 2012 року.
З початку року срібло зросло в ціні на 34%, демонструючи найкращу динаміку серед сировинних товарів. Золото з початку року подорожчало майже на 30%.
Підтримку дорогоцінним металам надають очікування зниження ставок провідними центробанками світу. Трейдери бачать приблизно 62%-ву ймовірність ще одного зниження ставки Федрезерву, на 50 базисних пунктів у листопаді.
ЗМІ також пишуть, що золото дорожчало в очікуванні виступу глави Федрезерву Джерома Пауелла на відкритті 10-ї щорічної конференції ФРБ Нью-Йорка, присвяченій ринку держоблігацій США. Однак у своїй промові він обмежився формальними привітаннями учасникам і не став торкатися питань грошово-кредитної політики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся зі своїми колегою главою МЗС Китаю для обговорення розвитку двосторонніх відносин і торгівлі.
«Разом з Андрієм Єрмаком зустрілися з міністром закордонних справ Китаю Ван І. Подякували Китаю за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України», – написав він у соцмережі Х у ніч на четвер.
За словами Сибіги, сторони зосередилися на наступних кроках із розвитку двосторонніх відносин і торгівлі. Також обговорили перспективи подальших контактів.
Сибіга зазначив, що вони поінформували про зусилля України щодо реалізації Формули миру та обмінялися думками щодо принципів досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру для України на основі Статуту ООН.
Складові видатків державного бюджету у 2021-2024 роках, млрд грн
Open4Business.com.ua
24 вересня 2024 року, Київ – У рамках конференції Access2Finance, після панельної дискусії «Джерела фінансування для малого та середнього бізнесу (МСБ)», відбулася важлива подія – підписання меморандуму про співпрацю між Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) і Фондом розвитку підприємництва.
Меморандум підписали Ростислав Дюк, Голова Правління УАФІК, і Віктор Катренич, Заступник Голови Правління Фонду розвитку підприємництва. Метою угоди є посилення співпраці між організаціями для підтримки економічного розвитку регіонів та зміцнення позицій малих і середніх підприємств (МСП) в Україні.
Особливу увагу в меморандумі приділено підтримці ветеранського та жіночого бізнесу, що є одним із ключових аспектів соціальної відповідальності. Також сторони мають намір сприяти впровадженню принципів сталого розвитку та ESG (екологічні, соціальні та управлінські критерії), які є важливими для забезпечення тривалого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності українських підприємців.
Сторони домовилися про спільні ініціативи, спрямовані на підвищення доступу МСП до фінансування, сприяння економічній активності регіонів та впровадження новітніх технологічних рішень для розвитку бізнесу.
«Підписання цього меморандуму для УАФІК є важливим кроком на шляху до розширення можливостей для малих та середніх підприємств в Україні. Важливо, що в рамках нашої співпраці ми зосередимось на підтримці ветеранського та жіночого бізнесу, які є основою для створення більш інклюзивної та стійкої економіки. Крім того, впровадження принципів ESG стане ключовим аспектом для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств», – зазначив Ростислав Дюк, Голова правління УАФІК.
«Для Фонду найголовнішим пріоритетом є підтримка підприємницької діяльності України, особливо в такі надважкі часи. Крім цього, це якраз той самий період, коли треба залучати бізнес до впровадження стандартів ESG та далі розвиватися в цьому напрямку задля успішної реалізації господарської діяльності. Тому ми раді підписати меморандум з УАФІК задля спільної підтримки підприємців нашої країни», – зазначив Віктор Катренич, заступник Голови правління Форду розвитку підприємництва.
Підписання цього меморандуму є важливим кроком у зміцненні економіки України, покращенні бізнес-клімату та підтримці підприємництва, що відповідає принципам сталого розвитку.
Зазначимо, що меморандум було підписано в рамках конференції Access2Finance, що відбулася за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вивчає можливість створення до кінця 2024 року – початку 2025 року системи страхування військових ризиків для внутрішнього транспорту і товарів, що переміщуються в Україні, повідомив керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіс Маліж.
«Ми розглядаємо можливість страхування військових ризиків для транспорту, внутрішнього транспорту, що має вийти на ринок у якийсь момент, можливо, до кінця року або на початку наступного року», – сказав Маліж на другому щорічному форумі “Український експорт: вікно відкривається”, організованому виданням “Економічна правда”.
Він уточнив, що нова модель страхування від військових ризиків може поширюватися на фури і залізничні вагони. Також, вона слугуватиме для страхування товарів, що переміщуються в країні.
Saab планує створити виробництво в Україні, щоб підтримати розвиток незалежного оборонного потенціалу країни, заявив генеральний директор шведського виробника оборонної техніки в інтерв’ю Reuters.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило сплеск попиту на військову техніку, і кілька західних виробників прагнуть створити виробництво в Україні.
«Ми повинні допомогти Україні розбудовувати суверенний потенціал і можливості, тому нам потрібно мати партнерство з українською промисловістю в Україні, а також з українською промисловістю, яка переїхала за межі України», – сказав генеральний директор Saab Мікаель Йоханссон.
Він додав, що Saab веде переговори з двома або трьома компаніями про те, «як налагодити місцеве виробництво», але угоду ще не укладено.
Saab, який конкурує з такими компаніями, як американський гігант Lockheed Martin, французька Dassault Aviation і британська BAE Systems, переживає бум попиту, викликаний глобальною напруженістю, війною в Україні та нещодавнім вступом Швеції до НАТО.
Йоханссон сказав, що бачить потенціал для співпраці з українськими компаніями у сфері безпілотних літальних апаратів. Він також додав, що Україна може бути постачальником частин для боєприпасів і зробити свій внесок у розвиток сенсорних технологій.
За словами Йоханссона, оборонна промисловість переходить від допомоги на основі пожертвувань до прямих партнерських відносин з Києвом.
«Я думаю, що ми перебуваємо на певному етапі переходу від того, що країни надають допомогу Україні, що, звичайно, триватиме, до того, що ми, як промисловість, постачаємо продукцію безпосередньо Міністерству оборони і збройним силам України, що ще не відбулося повністю, але це починає відбуватися», – сказав він.
Дізнайтеся більше про останні тенденції у сфері ESG, що впливають на компанії та уряди, за допомогою інформаційного бюлетеня Reuters Sustainable Switch. Підпишіться тут.
