Національний банк України (НБУ) повідомив АСК «Дністер» (Львів) про те, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 23 серпня анулював ліцензії компанії на здійснення діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
Про це страховик повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, НБУ 12 липня надав дозвіл АСК «Дністер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля на підставі її заяви.
Рішення про вихід ПрАТ «АСК “Дністер” з ринку та затвердження плану виходу ухвалено зборами акціонерів 28 червня 2024 року.
Страховий портфель компанії сформовано з платежів зі страхування наземного транспорту, крім залізничного (91,6%), страхування майна від вогневих та інших ризиків (6%), інших видів (2,4%).
Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,01%.
ПрАТ «АСК “Дністер” засновано 1993 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Захворюваність людей на віспу мавп в африканських країнах зростає, за останній тиждень зафіксовано майже 4 тис. випадків, повідомляє у вівторок Associated Press із посиланням на Африканський центр із контролю і профілактики захворювань.
За словами гендиректора відомства Жана Касея, загальна кількість випадків зараження від початку спалаху зросла до 22,8 тис. Він зазначив, що за останні сім днів в Африці від цього захворювання померла 81 людина.
14 серпня ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у сфері громадської охорони здоров’я у зв’язку з поширенням віспи мавп у низці країн світу.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах. За легкого перебігу хвороба зазвичай минає сама собою і триває від 14 до 21 дня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео з детальним поясненням походження хвороби та перспектив її поширення – https://youtu.be/YXYU6KcQTcQ?si=wEj2TQc3MPHGx0QY
Депутати Чигиринської міської ради надали дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування НАЕК «Енергоатом», повідомила компанія в Telegram.
Йдеться про передачу оператору АЕС України земельних ділянок загальною площею 38,1493 га в селищі Орбіта Черкаської області, де планується побудувати чотири блоки за технологією AP1000.
«Енергоатом» має намір відродити Орбіту, зробивши її одним із найсучасніших містечок на кшталт Нетішина, Южноукраїнська або Вараша. Успішна реалізація цих планів, безумовно, являє собою значну інвестицію в повоєнну відбудову та підтримку енергетичної безпеки держави», – зазначив голова НАЕК Петро Котін.
Як повідомлялося, майданчик під будівництво електростанції в цьому районі Черкаської області було підготовлено в 60-х роках минулого століття, а рішення побудувати там АЕС було ухвалено в середині 80-х років, але так і не було реалізовано.
Відповідно до Енергетичної стратегії до 2050 року «Енергоатом» планує побудувати на майданчику Хмельницької АЕС блоки №№3-4 за технологією ВВЕР-1000 і №№5-6 за технологією AP1000.
У вересні 2021 року «Енергоатом» і Westinghouse підписали меморандум про будівництво п’яти енергоблоків АЕС в Україні. У червні 2022 року компанії підписали угоди про збільшення кількості ядерних енергоблоків, що будуються за технологією AP1000 в Україні, з п’яти до дев’яти одиниць, і про створення в країні інженерно-технічного центру Westinghouse.
У липні 2022 року компанії уклали контракт на розробку оновленого техніко-економічного обґрунтування будівництва двох блоків AP1000 на майданчику Хмельницької АЕС.
У грудні 2023 року «Енергоатома» і Westinghouse підписали контракт на закупівлю реакторної установки для першого в Україні атомного енергоблоку за технологією AP1000.
Компаніям АТ «Малинський каменедробильний завод», ПрАТ «Пинязевицький карʼєр» і АТ «Коростенський карʼєр» дозволили повернутися до видобування гранітів.
Як повідомляє NADRA.INFO у вівторок, 27.08.2024, відповідний наказ Першого заступника Голови Державної служби геології та надр України Володимира Бучка опубліковано на офіційному сайті Служби (завантажити наказ, додаток).
Відновлення дії спецдозволів стало можливим після коригуючого рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким права користування, надані згаданим товариствам, вивели з-під дії санкцій, застосованих до власників компаній Елени Калпи та Ігоря Наумця. Зауважимо, це рішення РНБО також містить заборону виплати дивідендів чи інших платежів по корпоративних правах на користь підсанкційних власників чи їх представників.
Нагадаємо, в 2023-2024 рр.. Держгеонадра зупинили низку видобувних і пошукових спецдозволів на користування надрами українським компаніям на тій підставі, що раніше до власників бізнесів було застосовано санкції РНБО. Огляд наслідків – тут.
В Офісі Президента України обіцяли організувати напрацювання змін до законодавства, щоб розблокувати українські видобувні підприємства. Переглянути санкційну політику в сфері надрокористування пропонували в Європейській Бізнес Асоціації.
NADRA.INFO зверталося до Першого віце-прем’єр-міністра України–Міністра економіки України Юлії Свириденко та Голови Служби безпеки України Василя Малюка із відкритим зверненням щодо корегування санкційного механізму для відновлення діяльності українських видобувних підприємств. В СБУ звернення розглянули і врахували.
Необхідність врегулювання ситуації зі спецдозволами на користування надрами, зупиненими на тлі застосування РНБО персональних санкцій до кінцевих бенефіціарних власників компаній-надрокористувачів також підтримували в Міністерстві економіки України.
Зрештою, 24.06.2024 РНБО внесла зміни до попередніх санкційних рішень щодо Вадима Новинського і Вадима Єрмолаєва, а також застосувала 10-річні санкції до Дмитра Фірташа (т.з. перше коригуюче рішення РНБО). Після чого Держгеонадра поновили дію девʼяти спецдозволів. Коригуюче рішення РНБО також передбачало анулювання низки спецдозволів, однак станом на серпень Держгеонадра припинили права користування надрами тільки компаніям Вадима Новинського (одна з ділянок вже потрапила до стратегічного переліку). Мотронівський ГЗК і компанія Трендс Сістем уникнули анулювання на тлі розпочатої процедури відчуження спецдозволів і судових заборон (більше див. тут, тут, тут, тут).
Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Київ) у січні-червні 2024 року врегулювала за договорами добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) 2,2 тис. подій, що на 14% більше ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляє компанія.
Загальна сума виплат за цим видом страхування становить 100,7 млн грн, що на 23% більше, ніж у першому півріччі минулого року. При цьому за договорами КАСКО за подіями, що сталися за кордоном, було прийнято 105 звернень, сума виплат за подіями за кордоном становить майже 6 млн грн. Найбільша виплата за цей період за таким договором склала 1,313 млн грн. 53% справ за КАСКО врегульовано до 7 днів.
За даними компанії за 6 міс поточного року за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) компанія врегулювала 5,324 тис. подій, на загальну суму 156,220 млн грн. При цьому за системою прямого врегулювання було розглянуто 474 страхових випадки та здійснено виплати на суму 13,9 млн грн. Через Telegram-бот PZU за договорами КАСКО та ОСЦПВ було прийнято 4 811 звернень.
Що стосується договорів «Зелена картка», то в період січень-червень 2024 року було врегульовано 502 страхові випадки на загальну суму 78,7 млн грн. Найбільша виплата за таким договором за вказаний період становить 2,740 млн грн.
К «ПЗУ Україна» входить до складу однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ «СК ПЗУ Україна» – PZU S.A.).
Понад 34 тис. боргів по зарплаті було зареєстровано станом на 6 серпня 2024 року, за даними Міністерства юстиції. Боржниками виявилися майже 2 тис. компаній. Найбільше таких бізнесів на Сумщині, найменше — у Чернівецькій області. Боргів поменшало на початку повномасштабної, але вже цьогоріч нових проваджень відкрито більше, аніж за весь 2023 рік.
Найбільше проваджень за боргами по зарплаті було зареєстровано у 2021 році – 6,3 тис. Після початку повномасштабного вторгнення нових проваджень поменшало на 29%. Торік їх кількість почала зростати: +6.6% за рік. Цьогоріч підприємства вже заборгували співробітникам на 7.1% більше, аніж за весь минулий рік.
1 872 компанії, які заборгували зарплату працівникам. Найбільше таких роботодавців виявилося на Сумщині – 5,6 тис. проваджень або 16.4% від загальної кількості. Наслідує Київ із показником у 3,4 тис. боргів по зарплаті (9.8%). Трійку замикає Дніпропетровщина – 2,2 тис. або 6.6%.
Варто зазначити, що у майже 3 тисячах проваджень регіон не визначено.
Серед організаційно-правових форм (ОПФ) найбільшими боржниками є держпідприємства та акціонерні товариства – понад 11 та 9 тис. проваджень або 33.8% та 28.8% від усіх боргів відповідно. На третьому місці ТОВ – 4,9 тис. або 14.2%. На дочірні та комунальні підприємства припадає 12.5% та 4.3% усіх боргів.
Варто зазначити, що на різноманітні дочірні підприємства Облавтодора загалом припадає 9.7% від загальної кількості боргів по зарплатах: 3,3 тис. проваджень. Більше наразі заборгували своїм працівникам лише у Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні — 4,071 проваджень або 11.8% від загальної кількості.
Найбільш затятими боржниками серед українських компаній є:
– Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання — 4071 проваджень
– Полтавський облавтодор — 1079 проваджень
– Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння — 1038 проваджень
– Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – інжиніринг — 892 проваджень
– Енергосталь — 876 проваджень
– Запоріжцивільпроект — 610 проваджень
– Рівненський автомобільний ремонтний завод — 508 проваджень
