Президент України Володимир Зеленський запропонував створити зернові хаби в портах Африки, повідомляє сайт глави держави.
“Україна пропонує дуже чіткі дії. Щоб запобігти будь-яким потрясінням на світовому продовольчому ринку, ми можемо створити хаби на мільйони тонн зерна на рік в особливо чутливих зонах, наприклад у портах Африки”, – цитує пресслужба слова Зеленського, сказані під час саміту Цілей сталого розвитку.
За його словами, вже розпочато переговори про такі можливості. Це допоможе запобігти будь-яким потрясінням на світовому продовольчому ринку.
Він зазначив, що Україна ніколи не відмовиться від ролі гаранта глобальної продовольчої безпеки: “Ніхто не очікував від нас, що ми зможемо витіснити російський флот із наших чорноморських вод і надати більше простору Чорноморській зерновій ініціативі, а також гуманітарній ініціативі “Зерно з України”. Результати дійсно вражають”.
“Український експорт продовольства сягнув берегів Алжиру, Джібуті, Єгипту, Кенії, Лівії, Лівану, Марокко, Сомалі, Тунісу, Бангладеш, Китаю, Індії, Індонезії, Малайзії, Шрі-Ланки, Таїланду, В’єтнаму, Оману, Пакистану, Туреччини, Ємену та інших країн. Із транзитних портів нашу продукцію доправили до Ефіопії та Судану”, – наголосив президент.
За його словами, загалом 32 млн тонн їжі. Це на 32 мільйони тонн менше хаосу.
“Я дякую всім тим лідерам, які підтримали наші експортні програми. Дякую, друзі! Ми це зробили. І ніщо не заважає нам досягти набагато більш амбітних цілей”, – додав Зеленський.
Віртуальний monobank збереже можливість транзакцій без присутності картки лише в трьох країнах Африки: ПАР, Єгипет і Марокко, повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
“У зв’язку з підвищеним ризиком фрода і для посилення боротьби з незаконним гральним трафіком ми закриваємо всі транзакції без присутності картки в Африці, за винятком ПАР, Єгипту і Марокко”, – написав він у Telegram у п’ятницю.
Згідно з даними monobank на його сайті, наразі він обслуговує 7,439 млн клієнтів.
У рамках українсько-африканського ренесансу Україна прагне розвивати відносини взаємної поваги та вигоди з африканськими країнами, зокрема, пропонує низку вигідних напрямів співпраці для нового керівництва Нігерії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю нігерійському виданню The Guardian Nigeria.
“У травні я став першим міністром закордонних справ України, який взяв участь у церемонії інавгурації президента в країні Африки. Нею стала саме Нігерія. Цей факт свідчить про прихильність України до розвитку відносин із новим керівництвом Нігерії. У такий спосіб ми демонструємо й іншим африканським країнам, що Україна прагне розвивати партнерство на засадах взаємоповаги та спільних вигод”, – заявив він, повідомляє пресслужба МЗС України.
За словами Кулеби, Україна зробила кроки назустріч у дусі взаємоповаги і тепер розраховує на відповідні кроки нового керівництва Нігерії для розвитку взаємовигідних відносин.
“Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливість залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має великий досвід у цифровізації. Наша програма “Держава в смартфоні” дає змогу громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, які потерпають від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти”, – сказав він.
Кулеба також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реальним способом відновлення справедливого і стійкого миру в Україні.
“Уявіть, якщо Нігерія, не дай Боже, зазнала б агресії – чи погодилися б ви віддати частину своєї території, дозволити комусь окупувати її та катувати ваших людей? Ви б не погодилися на це. Перебуваючи на інавгурації вашого президента, я бачив вашу армію. Я переконаний, що ваші воїни рішуче билися б за вашу землю. Це те, що сьогодні ми робимо. Ми не починали цю війну. Військові дії відбуваються на нашій території, але ми знаємо, за що воюємо: за свободу і безпеку своїх громадян. І це мотивує нас боротися проти загарбників”, – заявив міністр.
Кількість перетинів мігрантами центрального Середземномор’я в бік Європи з січня по квітень нинішнього року – безпрецедентна, вона значно вища, ніж за той самий період 2022 року, повідомляє в п’ятницю газета Le Figaro.
Із січня по квітень, за даними прикордонного агентства ЄС Frontex, кількість незаконних прибуттів до Євросоюзу через центральне Середземномор’я зросла майже на 300% порівняно з минулим роком, сягнувши цифри в 42,2 тис. осіб.
Це дещо більше половини всіх незаконних в’їздів до ЄС за всіма напрямками, зареєстрованих у нинішньому році.
Особливо багато мігрантів прибувало до Європи через Туніс. Порівняно з 2022 роком їхня кількість зросла на 1100%.
Мігранти перетинають море на утлих суденцях, які виготовляють для них просто на березі за суму приблизно в 1 тис. євро. Банди перевізників стають дедалі більш організованими, і це частково пояснює дедалі більший наплив нелегалів у ЄС, вважають у Frontex.
На базі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України розпочинається комплексний чотириденний навчальний онлайн-курс для дипломатів із країн Африки, курс продовжить “ренесанс відносин” України та країн Африки, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
“Під час мого турне наші африканські партнери виявили неабиякий інтерес у вивченні українського дипломатичного досвіду. За рік протидії повномасштабному вторгненню Росії Україна зарекомендувала себе як беззаперечний міжнародний лідер у сферах комунікацій, публічної дипломатії, боротьби з дезінформацією та антикризового реагування. Навчальний курс, розроблений МЗС України, продовжить ренесанс відносин України та країн Африки, а також стане нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – наводить слова Кулеби прес-служба МЗС.
У рамках курсу “Безпека та дипломатія у воєнний час. Український досвід” понад 200 дипломатів із таких країн, як Нігерія, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Кот-д’Івуар, ПАР, Ботсвана, Мозамбік і Сенегал, матимуть змогу перейняти досвід українських дипломатів-практиків, науковців-міжнародників та експертів аналітичних центрів.
За словами Кулеби, у межах активізації відносин з Африкою МЗС України планує провести 2023 року серію аналогічних навчальних курсів для низки інших африканських країн.
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
