На Херсонщині з’явилося нове модульне містечко, його розміщено в Чорнобаївській громаді, повідомляє в суботу Мінреінтеграції з посиланням на Херсонську ОДА.
У містечку можуть оселитися внутрішньо переміщені особи, з-поміж тих, хто через російську агресію втратив житло, багатодітних родин, сімей із дітьми, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, людей похилого віку, родин загиблих захисників і постраждалих унаслідок катастрофи на ЧАЕС, які проживають на Херсонщині.
Комплекс складається з чотирьох модулів. У кожному з них – 21 житлова кімната на 4 спальних місця. У модулі є 2 душові, 2 вбиральні, пральня, ігрова зона та кухня-їдальня.
Усі кімнати обладнані побутовою технікою, меблями та всім необхідним для комфортного проживання. Для дітей облаштовано ігровий майданчик, де малеча зможе цікаво та з користю провести вільний час.
Нове модульне містечко розраховане на одночасне проживання 336 осіб.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги України в іноземній валюті до рівня “вибірковий дефолт” – з “CC/C” до “SD/SD” – через пропущену 1 серпня виплату за єврооблігаціями на тлі реструктуризації боргу.
“Ми розуміємо, що уряд вирішив призупинити виплати за облігаціями до реструктуризації. З цією метою уряд не здійснив купонну виплату за своїми єврооблігаціями 2026 року 1 серпня 2024 року, коли платіж мав бути здійснений, і ми не очікуємо виплати протягом договірного пільгового періоду облігацій у 10 робочих днів”, – йдеться в повідомленні S&P на його сайті в суботу.
У результаті, як зазначається, також знижено рейтинг випуску єврооблігацій суверена 2026 року до “D” (дефолт) з “CC”, тоді як рейтинг “CC” за рештою випусків старших незабезпечених валютних облігацій України підтверджено.
Водночас агентство підтвердило суверенні рейтинги в гривні (LC) “CCC+/C” і рейтинг за національною шкалою “uaBB”. “Ми розуміємо, що державний борг України, деномінований у гривні, не підлягає реструктуризації. Прогноз за рейтингом LC – стабільний”, – зазначено в повідомленні.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.04.2024 по 30.04.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua
АТ “Харківобленерго” і СК “ВУСО” 2 серпня уклали договір на закупівлю послуг обов’язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ і ДЦВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель ProZorro, загальна очікувана вартість становить 2,154 млн грн, цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендеру, така сама.
СК “ВУСО” заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
За даними Opendatabot, понад 228 тисяч авто ввезли в Україну за 7 місяців 2024 року за даними Міністерства внутрішніх справ. Це на 14,2% більше, ніж минулоріч. 71% від усіх ввезених авто цьогоріч були вживаними. Цьогоріч середній вік імпортованих авто — 9 років. Попит на електроавто виріс на 83%
228 319 транспортних засобів ввезли в Україну за перші 7 місяців 2024 року. Це на 14,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли було імпортовано 199 980 авто.
71% імпортованих цьогоріч авто — вживані. Наразі середній вік ввезених вживаних транспортних засобів склав 9 років. 42% вживаних авто, які були завезені в Україну, мають вік 10 та більше років.
Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,7%. До топ-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,4%).
Попитом українців стабільно користуються:
VOLKSWAGEN — 25 498 авто (11,2%)
RENAULT — 17 479 авто (7,7%)
AUDI — 13 173 авто або 5,8%.
Щодо моделей, то найбільше було імпортовано SKODA OCTAVIA — 5 047 одиниць. Наступні позиції зайняли VOLKSWAGEN GOLF та VOLKSWAGEN PASSAT — 4 965 та 4 147 авто відповідно.
Бензинові авто залишаються найбільш запитаними — це майже кожен другий ввезений цьогоріч автомобіль. Дизельними були 27,5% ввезених цьогоріч авто. Попри те, що імпорт електрокарів виріс в 1,8 разів за рік, у загальній кількості на них припадає лише 13,1% нововвезених авто.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA та Міністерство культури та інформаційної політики України мають намір співпрацювати у відновленні культурної інфраструктури.
“Ми працюємо над приведенням у відповідність до технічних вимог сховищ для культурних цінностей у музеях. Ми також потребуємо створення спеціалізованого депозитарію, зокрема, розроблення проєктної документації та фінансової підтримки технічного переоснащення. Крім того, ще один глобальний проєкт – реновація Національного реставраційного центру. Цей інститут працює на максимумі своїх можливостей, але в орендованому непристосованому приміщенні. Ми вже знайшли приміщення для релокації. Наразі потрібне переоснащення та підвищення кваліфікації працівників”, – цитує в.о. міністра Ростислава Карандєєва пресслужба відомства за результатами зустрічі з командою Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Від також наголосив на інформаційних викликах, заявив, що Україна активно посилює роботу з прифронтовими територіями, які найбільше піддаються впливу ворожої пропаганди, та підкреслив зацікавленість у співпраці в інформаційній підтримці цих регіонів.
“Наша команда займається питаннями відновлення України. Ми надаємо допомогу, що має на меті забезпечити екстрені потреби, проте ми зацікавлені й у співпраці з питань сфери культури, бо ми розуміємо її можливості”, – заявив на зустрічі заступник генерального директора групи місцевого та регіонального розвитку департаменту управління інфраструктурою головного офісу JICA Наомічі Муроока.
