АТ «ОТП БАНК» у межах партнерства з проєктом УКультура надаватиме підтримку команді платформи у підготовці серії лекцій присвячених історії грошей: від гривні князів Київської Русі до сучасності, а також постатям та історичним пам’яткам з українських банкнот.
«Ми розпочали колаборацію в перший день Всесвітнього тижня грошей, до відзначення якого щороку долучаються понад 100 країн світу. Спільний проєкт з УКультура дозволить нам підняти глибокі сенси, поглянути на історію українських грошей у філософському, історичному, культурологічному вимірах. Експерти та експертки платформи вивчають небуденні теми, знаходять неочікувані факти, розповідають їх не через дати і перелік прізвищ, а через живі історії. А також пояснюють, як ці історії вплинули на нас, сьогоднішніх», – зазначила team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП БАНК Леся Сирота.
Вона відзначила, що в українських банкнотах закарбовано набагато більше, ніж розмір платіжного номіналу та елементи захисту від підробки. Зокрема, нагадала, що на сучасних грошах зображено символи чи важливі артефакти української державності, які відіграли або відіграють вагому роль в історії країни. Тому освітні лекції допоможуть розширити і доповнити знання про різні епохи і про те, як вони відбиваються у сьогоденні.
«УКультура — інноваційний освітній проєкт про українську культуру з людським обличчям. Без шароварщини та надмірного академізму, разом з провідними дослідниками та дослідницями розповідаємо про здобутки та цінності нашої культури від найдавніших часів до сьогодення. Освітня платформа УКультура створена для студентів, які прагнуть «живої» інформації про українську культуру, для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом і знаннями, та для усіх, хто хоче пізнати глибше українську культуру», – прокоментувала Лариса Довга, керівниця проєкту УКультура.
Усі відеоматеріали, створені у межах співпраці, будуть у безкоштовному доступі на
YouTube каналі Банку та на сайті УКультура.
Освітня платформа УКультура була запущена у березні 2023 року. На її сайті містяться як лекції про розвиток української культури від давніх часів до сучасності, так і інтерв’ю з провідними знавцями та знавчинями.
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Індія в лютому 2023 року імпортувала золота на $6,15 млрд, йдеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни.
Це у 2,3 раза більше, ніж у лютому минулого року, у 3,2 раза перевищує показник січня поточного і загалом приблизно вдвічі більше традиційних середньомісячних рівнів.
При цьому, прогнозує президент India Bullion and Jewellers Association Прітхвірадж Котарі, у березні імпорт може виявитися незначним через рекордно високі ціни на золото. “Споживачі не можуть перетравити поточний рівень цін. Якщо ціни залишаться такими ж високими, це вплине на попит у поточному весільному сезоні, – заявив він Reuters. – Банкам і афінажним підприємствам немає сенсу імпортувати”.
Загалом у січні-лютому імпорт золота в Індію становив $8,06 млрд, що в 2,4 раза більше за результат відповідного періоду минулого року.
За підсумками 2023 року Індія імпортувала майже 744 тонни золота на $42,58 млрд. У натуральному вираженні обсяг зріс на 4%, у вартісному – на 16%.
Індія є одним із найбільших споживачів золота у світі, практично не виробляючи його сама.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив огляд світових економік за останні десятиліття. Детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=vsiB0zGYh0NI2tu0
IMPORT, ЗОЛОТО, ИНДИЯ, міністерства торгівлі та промисловості
Зміна споживчих цін 2022-2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПАТ “Національний депозитарій України”, торговець ТОВ “Універ Капітал”, зберігач ТОВ “Менеджмент Треже Трейдінг Лімітид” і ще п’ять компаній з управління активами (КУА) визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності в особливий період, що підвищує їхні можливості для бронювання співробітників від мобілізації.
Відповідні рішення ухвалила та опублікувала на своєму сайті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), встановивши відповідність цих компаній раніше визначеним Комісією вимогам.
Йдеться, зокрема, про “КУА-АПФ “Апінвест”, КУА “Універ Менеджмент”, КУА “Діамант Інвест Менеджмент”, КУА “Клевер Кепітал” і КУА “Актив” (усі – ТОВ).
Раніше, в лютому, такий статус від НКЦПФР отримали також ТОВ “БТС Брокер”, ТОВ “Інвестиційний капітал України” (ICU), СП ТОВ “Драгон Капітал” і ТОВ “Торговець цінними паперами “Перша глобальна ініціатива” (ТЦБ “ПГИ”).
Крім того, аналогічне рішення ухвалено щодо державної установи “Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку” як поки що єдиного на ринку підприємства, що здійснює діяльність із надання інформаційних послуг.
Як повідомлялося, перелік критеріїв віднесення професійних учасників ринку до важливих для ринку НКЦПФР затвердила рішенням №24 від 10 січня цього року. Згідно з ним, інвестиційні фірми, які здійснили власним коштом або коштом клієнтів угоди купівлі-продажу ОВДП у 2023 році на суму від 100 млн грн, і компанії з управління активами (КУА), чиї фонди інвестували в ОВДП у 2023 році від 30 млн грн, можуть отримати статус критично важливих і додаткові можливості для бронювання своїх співробітників від мобілізації.
Альтернативою для КУА є надання у 2023 році фондами, якими вона управляє, позик підприємствам, пов’язаним з оборонною промисловістю, на суму від 100 млн грн.
Комісія також визнає важливими для ринку управителів майном для фінансування об’єктів будівництва або здійснення операцій з нерухомістю, якщо ця їхня діяльність пов’язана з будівництвом житла для потреб Міноборони або ветеранів війни та їхніх сімей (за наявності підтвердження відповідного державного органу).
Крім цього, до переліку важливих потрапили профучасники, які забезпечують формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів, утворення та функціонування організованих ринків капіталу та або організованих товарних ринків.
Підприємство також буде визначено як важливе для ринку, якщо забезпечує здійснення клірингу та розрахунків (організацію проведення розрахунків) за вчиненими правочинами щодо фінінструментів або продукції чи забезпечує функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення.
Нарешті, важливими визначено підприємства, які є емітентами, що беруть участь у виконанні військових замовлень (за наявності підтвердження відповідного держоргану).
життєдіяльність бронювання від мобілізації, Менеджмент Треже Трейдінг Лімітид, Національний депозитарій України, Універ Капітал, ЭКОНОМИКА
Незважаючи на проблеми з пошуком працівників, подорожчання сировини та фізичну загрозу, український бізнес з оптимізмом дивиться в майбутнє, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у свій розвиток або відновлення, такі результати лютневого опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних і політичних досліджень (ІЕД).
“Бізнес досить оптимістичний щодо інвестицій, враховуючи, що триває повномасштабна війна. Наприклад, 42% підприємств вважають, що зараз більш-менш сприятливий час для інвестицій в обладнання. Для порівняння, на початку 2015 року, коли в активній фазі була АТО, частка таких підприємств становила лише 14%”, – прокоментував результати дослідження старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
В ІЕД також зазначили, що бізнес поступово виходить зі стану цілковитої невизначеності та починає будувати плани на майбутнє: у лютому 2024-го лише близько 15% власників і керівників підприємств не змогли дати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні пів року, тоді як рік тому таких було близько 40%.
Водночас рівень невизначеності в перспективі двох років усе ще залишається досить високим – близько 50% респондентів.
“Суттєве зменшення кількості тих, кому складно будувати плани на наступні півроку, говорить про те, що оптимізм повертається до українського бізнесу. Ба більше, частка підприємств, що працюють на 100% потужності, поступово збільшується: у лютому 2023-го таких було 6%, тепер уже 15%. Але, звісно, будувати плани на довгостроковий термін (2 роки) бізнесменам складно в умовах війни”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Згідно з опублікованими даними, другий місяць поспіль зменшується індекс відновлення ділової активності (ІВДІ) – практично на 10 п.п. – з 0,43 до 0,34. Щодо його складових, то частка підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж попереднього року, знизилася з 56,0% у січні до 44,8% у лютому, нічого не змінилося для 44,0% (30,9% у січні), частка тих, для кого ситуація стала гіршою, ніж була рік тому, кілька місяців поспіль залишається без істотних змін (13,1% у січні та 11,2% у лютому).
Згідно з опитуванням, основними перешкодами для інвестицій є економічна невизначеність, політична нестабільність і недостатній прибуток компаній.
Щодо перешкод для ведення бізнесу, то у лютому 2024 року в переліку перешкод відбулися певні зміни: оцінка зростання цін на сировину та товари зросла з 46% до 49%, а нестачі робочої сили – з 41% до 46%, що відповідно перемістило їх на 1-ше та 2-ге місця.
Водночас перешкода “небезпечно працювати” опустилася з 1-го на 3-тє місце, хоча її значення скоротилося незначно – з 46% до 45%.
Оцінки перебоїв з електроенергією зменшилися з 26% до 24%, що є лише 7-ю за значущістю перешкодою, тоді як корупція та тиск з боку правоохоронних органів посіли ще нижчі місця в опитуванні.
У лютому, порівняно із січнем, дещо збільшилася частка підприємств, які працюють на повну потужність – з 13% до 15%, тоді як частка підприємств, які не працюють, залишається незмінною вже півроку і становить 2% респондентів.
У дослідженні підкреслюється, що частка позитивних оцінок політики уряду щодо підтримки бізнесу становить 8% і залишається без істотних змін уже понад півроку, нейтрально її оцінюють 55% (58% у січні), а негативно – 18% (16% місяцем раніше).
Фахівці ІЕД також зафіксували незначне зменшення проблем із пошуком робочої сили: кваліфікованих працівників складно знайти 31% опитаних підприємців (32,4% у січні), а некваліфікованих працівників – 26,5% опитаних (27,4% місяцем раніше).
У щомісячному опитуванні ІЕД у лютому взяли участь 542 українських підприємства, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 22-ї хвилі дослідження тривав з 19 по 29 лютого 2024 року.
New Monthly Enterprises Survey, NRES, ВІДНОВЛЕННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РОЗВИТОК, український бізнес
