Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого виглядає наступним чином: Китай (81,181 млн тонн, зростання на 3,5% до січня-лютого-2023), Індія (11,799 млн тонн, більше на 11,4%), Японія (6,989 млн тонн, зростання на 1,1%), США (6,453 млн тонн, зниження на 1,2%), РФ (5,7 млн тонн, падіння на 4, 4%), Південна Корея (5,128 млн тонн, нижче на 1,5%), Німеччина (3,124 млн тонн, більше на 4,4%), Туреччина (3,084 млн тонн, зростання на 46,6%), Бразилія (2,779 млн тонн, зростання на 13,1%) та Іран (2,239 млн тонн, вище на 14,3%).
Сумарно в лютому 2024 року виплавка сталі збільшилася на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,838 млн тонн.
У січні-лютому-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (167,960 млн тонн, зростання на 1,6% до січня-лютого-2023), Індія (24,469 млн тонн, більше на 10%), Японія (14,253 млн тонн, зростання на 0,8%), США (12,998 млн тонн, зниження на 2,6%), РФ (11,738 млн тонн, падіння на 3, 2%), Південна Корея (10,849 млн тонн, зростання на 0,2%), Туреччина (6,332 млн тонн, зростання на 34,5%), Німеччина (6,194 млн тонн, зростання на 4,6%), Іран (4,842 млн тонн, вище на 26,5%) і Бразилія (5,506 млн тонн, збільшення на 6,4%).
Загалом за 2 міс.-2024 виплавка сталі зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 306,883 млн тонн.
Водночас Україна за 2 міс-2024 виробила 1,076 млн тонн сталі, що на 52% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 2 міс-2023 – 708 тис. тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками 2 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Збільшити розмір ставки акцизного податку для алкогольних напоїв, що класифікуються як “проміжні продукти”, з 8,42 до 12,23 грн за 1 л, тобто до рівня ставки на вина ігристі та вина газовані, пропонує уряд України.
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідний законопроєкт із правками до Податкового кодексу Кабінет міністрів схвалив на засіданні в п’ятницю.
“Перегляд акцизів зумовлений необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що актуально з огляду на набуття Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС”, – зазначили в Мінфіні.
Документ передбачає привести у відповідність до норм Директиви Ради ЄС №92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміну “проміжні продукти” – вина та інші зброджені напої, віднесені до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, йдеться про вермут, сидр і перрі.
Мінфін прогнозує збільшення надходжень від такого підвищення на рівні 4,5 млн грн на місяць.
Міжнародна компанія Unilever розпочала будівництво нової фабрики в м. Біла Церква Київської області. Сьогодні заклали пам’ятну капсулу на місці майбутнього підприємства в індустріальному парку “Біла Церква”, про це в п’ятницю на своїй сторінці у Facebook повідомив начальник Київської ОДА Руслан Кравченко.
Також повідомляють, що обсяг інвестицій у фабрику – €20 млн. На підприємстві буде створено майже 100 нових робочих місць. Фабрика вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, товари переважно будуть зорієнтовані для українського ринку. Потенційно підприємство вироблятиме продукцію і для інших ринків Європи.
У повідомленні зазначається, що загальна площа ділянки під забудову – 4,2 га. Виробнича потужність підприємства – понад 5000 тонн на рік. Будівництво фабрики планується завершити наприкінці 2024 року. Зведення відбуватиметься з урахуванням найвищих екологічних стандартів. Тут будуть комфортні умови праці, офісне приміщення спроєктовано з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Для безпечного проведення робіт уже облаштовано наземне мобільне укриття, згодом побудують і підземний сховок.
“Місце будівництва нової фабрики в індустріальному парку обрано не випадково – є всі необхідні комунікації та дорожня інфраструктура. Розвиток індустріальних парків підтримує відновлення промисловості Київщини під час війни Росії проти України. Відкриття нових виробництв сприяє підвищенню доходів і добробуту місцевих громад, збільшенню податкових надходжень та стимулюванню розвитку малих і середніх підприємств у регіоні”, – розповів Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко подякував генеральному директору Unilever Україна Василю Бовдилову та засновнику UFuture, до складу якого входить індустріальний парк “Біла Церква”, Василю Хмельницькому за приклад, який “мають наслідувати й інші інвестори та спільними зусиллями розвивати економічний потенціал Київщини”.
Раніше повідомлялося, що Unilever Plc спрямує EUR20 млн на будівництво в Київській області фабрики з виготовлення засобів особистої гігієни, шампунів і гелів для душу під брендами Dove, Axe, TRESemmé і Clear,
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент Європейської ради Шарль Мішель запевняє, що конкретні кроки щодо використання доходів від заморожених російських активів будуть зроблені дуже швидко з тим, щоб перший 1 млрд євро було виділено Україні, зокрема й на військову допомогу, вже 1 липня цього року.
“Ми ухвалили дуже важливе рішення, уможлививши відкласти несподівані доходи – а це пропозиція Європейської комісії – і ми сповнені рішучості діяти дуже швидко з тим, щоб ми змогли взяти частину цих грошей на підтримку України, включно з можливістю (підтримки) військовим обладнанням. Це демонструє, що 27 лідерів, які були за столом, розуміють серйозність ситуації”, – сказав він у четвер у Брюсселі на прес-конференції після закінчення засідання Європейської ради.
Мішель переконаний, що необхідні кроки, спрямовані на те, щоб механізм запрацював, будуть зроблені “дуже швидко”. “Ці пропозиції були представлені Комісією вчора. У Європейській раді є значна підтримка цьому підходу”, – повідомив президент Європейської ради.
За словами Мішеля, бельгійське президентство підтвердило, що теж “має намір працювати з усіма колегами дуже швидко”. “Це справді дуже важливо, тому що буде більше можливості підтримувати Україну військовим обладнанням, тим, що потрібно терміново”, – наголосив він.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зі свого боку заявила, що вона рада тому, що лідери схвалили використання надзвичайних доходів від знерухомлених російських активів. “Це надасть фінансування для постачання Україні військового обладнання. Ми можемо очікувати, що зможемо зібрати 3 млрд євро у 2024 та аналогічну суму в майбутні роки… Є сильна підтримка використати несподівані доходи від іммобілізованих активів для військової підтримки України. Я сказала лідерам, що якщо ми діятимемо швидко з тим, щоб завершити наші пропозиції, то ми зможемо виділити 1 млрд уже 1 липня. Активи в наших руках, і якщо ми будемо швидкими, будуть конкретні дії влітку”, – пояснила вона.
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА, Європейська рада, російські активи, УКРАЇНА, Шарль Мішель
Кількість пасажирів, які скористалися автобусом для виїзду за кордон, у 2023 році скоротилася до 7,5 млн пасажирів, проти 8,5 млн у 2022 році.
Такі дані заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач оприлюднив, відкриваючи форум реформа міжнародних автобусних перевезень.
За його словами, 2020 року автобусами за кордон виїхало лише 1,1 млн пасажирів.
“Це великий пасажиропотік на сьогодні для України. Наприклад, “Укрзалізниця” за минулий рік перевезла 2 млн пасажирів”, – сказав Деркач.
Він підкреслив, що автобусне сполучення сьогодні, з урахуванням відсутності авіасполучення, стало одним з основних для поїздок з України за кордон.
Середня тривалість подорожі автобусом у міжнародному сполученні становить 31 годину, з яких близько 7 годин пасажири проводять в очікуванні на кордоні.
“Це точно те, що держава повинна змінити і те, що повинні змінити ми з вами. Тому ми сьогодні презентуємо нашу реформу: електронні інструменти, які в першу чергу допоможуть пасажиру і перевізникам”, – сказав Деркач.
За його словами, для пасажирів незабаром буде доступний реєстр міжнародних перевезень, у якому кожен пасажир зможе знайти свій маршрут, перевірити перевізника і перейшовши на його сайт придбати квиток. Для перевізників створюється кабінет перевізника, в якому вони зможуть швидко без паперової тяганини та бюрократичних процедур відкривати нові маршрути.
Заступник міністра висловив сподівання, що реформа міжміських автобусних перевезень допоможе збільшити надходження до бюджету. За його даними, без сплати податків на ринку працює близько 25% перевізників, щорічно бюджет недоотримує до 500 млн грн.
