Японські партнери підтвердили свою зацікавленість у проєктах підтримки агросектору України та навчанні ветеранів, відповідні команди двох країн спільно працюють над пошуком шляхів реалізації цих намірів, повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль за результатами візиту української делегації на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем на Конференцію з економічного розвитку та відбудови в Токіо.
Згідно з релізом Фонду, його очільник розповів про ключові напрямки роботи відомства, інвестиційні пропозиції для японського бізнесу та нові проєкти команди ФДМУ — робота з санкційним майном та Земельний Банк, запуск якого запланований на кінець поточного року.
Щодо останнього проєкту відбулася окрема зустріч голови Фонду з представниками Міністерства сільського, лісового і рибного господарств Японії, оскільки в управлінні ФДМУ є 386 тис. га земель с/г призначення, які мають працювати на українську економіку і приносити прибуток до держбюджету.
За словами Коваля, на зустрічі обговорили залучення японських інвесторів в український агросектор, зокрема, використання їхньої техніки, адже потреба українських аграріїв в механізованій техніці потужністю до 200 к. с. є дуже великою, а в Японії зосереджені світові лідери з виробництва такої техніки.
“Тут їхнім партнером може стати НАК “Украгролізинг”. Компанія знаходиться в управлінні ФДМУ і може допомогти з лізингом техніки”, — відзначив очільник Фонду.
Він також закликав іноземних партнерів звернути увагу на один з важливих напрямків роботи всієї країни — перекваліфікацію та навчання ветеранів, мова йде про управління та обслуговування аграрної техніки.
Коваль заявив, що Фонд держмайна має можливості аби сприяти у навчанні: його можна проводити в навчально-курсових комбінатах ФДМУ, і такі приміщення стануть центрами підготовки операторів та сервісних інженерів для японської аграрної техніки.
Як повідомлялося, в ході візиту делегація України підписала 56 документів, які стосуються співпраці в багатьох секторах економіки двох країн.
Українська девелоперська компанія Alterra Group застрахувала в СК “ІНГО” (Київ) будівництво нового логістичного центру PORT2 у Львівській області, повідомляють у прес-релізі страховика.
Також наголошується, що Alterra Group частково застрахувала першу частину логістичного комплексу PORT(PORT1), що включає господарську будівлю і комунікації PORT1. Крім того, повністю застрахували від військових ризиків будівництво другої частини PORT(PORT2). Застраховано всі будівлі, включно з оздобленням, комунікаціями та склом, а також будівельно-монтажні роботи та матеріали (зокрема будівельні) або не введені в експлуатацію елементи будівлі.
Сума страхового захисту становить 20 млн грн.
Згідно з договором страхування, СК “ІНГО” зобов’язується відшкодувати вартість відновлення застрахованих об’єктів у разі їхнього пошкодження або знищення внаслідок воєнних дій, включно з влучанням ракет або їхніх уламків, безпілотників, інших видів збройної агресії або оборонних дій.
Додатково в разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на розчищення території застрахованого об’єкта, витрати на пожежогасіння, інші заходи, що допоможуть запобігти або зменшити розмір збитку, а також оплату послуг залучених фахівців і понаднормові витрати.
За словами засновника Alterra Group Дмитра Ковальчука, такий договір страхування полегшить співпрацю з потенційними клієнтами та інвесторами, особливо під час будівництва.
“Це важливий перший крок для бізнесу, оскільки він демонструє спроможність приватного сектору адаптуватися до викликів і випереджати державні механізми захисту, яких так не вистачає”, – каже Дмитро Ковальчук.
Директор з корпоративного бізнесу страхової компанії ІНГО Андрій Семченко зі свого боку зауважив, що страховики повинні покривати військові ризики українського бізнесу заради сприяння українській економіці. Навіть незважаючи на те, що зараз український страховий ринок залишився без підтримки західних перестраховиків за військовими ризиками.
“Так, вітчизняним страховим компаніям важко надавати суттєві ліміти покриття, проте ми просто не маємо іншого виходу – підприємці мають отримати гарантії захисту і продовжувати роботу в Україні, а не виводити бізнес за кордон”, – сказав Андрій Семченко.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
“ІНГО” є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (EBA), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) завершив 2023 рік із чистим прибутком 18,93 млн грн, що перевищило аналогічний показник 2022 року більш ніж у чотири рази.
Згідно з оприлюдненим оголошенням про проведення 22 березня загальних зборів акціонерів САЗ за підсумками минулого року, питання про розподіл отриманого прибутку внесено до порядку денного.
Проектом рішення зборів з цього питання прибуток передбачається залишити в розпорядженні товариства “для використання його в статутних цілях”. Дивіденди нараховувати і виплачувати не планується.
За інформацією до оголошення, на початок 2024 року нерозподілений прибуток компанії становив 20,35 млн грн (роком раніше – 1,42 млн грн).
САЗ вдалося за рік скоротити поточні зобов’язання у 2,1 раза – до 25,89 млн грн, довгострокові не з’явилися. Вартість активів компанії скоротилася на 16,8% до 46,83 млн грн, зокрема за рахунок зниження сумарної дебіторської заборгованості на 46% до 7,1 млн грн.
До порядку денного зборів також внесено питання звіту наглядової ради, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності, затвердження звіту аудиторської компанії АФ “Фінансист”, внесення змін до статуту.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Власниками АТ “Промарматура”, що спеціалізується на виробництві гідравлічного і пневматичного обладнання, виступають його директор і голова наглядової ради САЗ Ігор Межебовський та Олександр Челядін (по 50% акцій). У 2022 році підприємство отримало 155 млн грн чистого доходу.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
За інформацією на сайті, на зборах 15 грудня 2023 року акціонери вирішили збільшити статутний капітал АТ “САЗ” на 1,375 млн грн завдяки розміщенню акцій додаткової емісії (без публічної пропозиції).
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Нині спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
Згідно зі звітністю компанії за 2022 рік, її чистий прибуток склав
Більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, проте їхня частка знизилася.
Про це свідчить дослідження Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) “Життя в очікуванні: Наміри та перспективи біженців, біженців-репатріантів і ВПО з України”, підсумки якого опубліковано на сайті.
Згідно з даними ООН, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Як зазначається в повідомленні за підсумками дослідження, опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним фактором, що гальмує їхнє повернення. Іншими проблемами були відсутність економічних можливостей і житла. Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо й надалі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, здебільшого пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зазначається також, що зараз дедалі більше біженців здійснюють короткотермінові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% торік, здебільшого для відвідання членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності.
В ООН вважають, що такі візити врешті-решт можуть сприяти повністю обґрунтованим рішенням про довгострокове повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку в усьому світі та майже 3,7 мільйона осіб залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні-лютому 2024 року з майже 4 000 домогосподарств біженців у Європі, 4 800 домогосподарств внутрішньо переміщених осіб в Україні та близько 1 100 домогосподарств біженців, що повертаються до України (загальна вибірка складає понад 9 900 домогосподарств).
