Динаміка імпорту товарів у січні-жовтні 2023 року за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
99% ігроманів самостійно внесли себе до “чорного списку”
Кількість лудоманів зростає рік до року. Наразі в Україні діє Реєстр лудоманів — осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість — 87% з них — потрапили до переліку у 2023 році.
3,7 тисячі людей знаходяться у Реєстрі лудоманів станом на початок 2024 року.
За весь час існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість — 87% з них — потрапили до переліку у 2023 році. За минулий рік кількість лудоманів у переліку зросла у 8 разів.
За останні два роки з Реєстру було виключено 171 людину у зв’язку із закінченням строку обмежень. З них 60 осіб були виключені у 2022 році, а ще 111 — торік.
99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб були включені до реєстру за рішенням КРАІЛ. Водночас за рішенням суду жодна особа не потрапила до Реєстру.
Контекст
Наразі в Реєстрі лудоманів українці можуть опинитися у трьох випадках: самостійно подавши заяву на самообмеження, за рішенням КРАІЛ на підставі заяви про обмеження від родичів, а також за рішенням суду. Таким чином, в Україні немає чіткої статистики щодо реальної кількості громадян з ігровою залежністю, а цифри з відповідного реєстру не відображають повної картини.
Важливо, що для лудоманів в Україні передбачені лише тимчасові заборони на відвідування гральних закладів — на термін від шести місяців до трьох років. По завершенню термінів дія цих обмежень автоматично припиняється.
Також варто зазначити, що у грудні 2023 року був прийнятий Закон 9422, що забороняє видавати кредити лудоманам, що потрапили до Реєстру. Проте це обмеження дійсне лише у випадку, якщо у переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.
АТ “Укргазвидобування” 23 лютого оголосив тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість закупівлі послуг становить 218,118 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 2 березня
Динаміка експорту товарів у січні-жовтні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є рішенням польської влади, а фермерів, зі свого боку уряд намагається вирішити цю проблему.
“Блокування кордону – це не рішення польської влади, це просто рішення, ухвалене фермерами і фермерськими організаціями”, – сказав Дуда в ефірі національного телемарафону.
Президент Польщі сподівається, що питання з фермерами можна буде вирішити шляхом переговорів.
Водночас Дуда зазначив, що після відкриття польською владою зернових коридорів для транзиту українського зерна, кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилася в 300 разів.
Інтерв’ю було записано до 20 лютого, коли польські фермери-страйкарі біля пункту пропуску “Медика – Шегині” розрізали вантажний контейнер із сільгосппродукцією і висипали її на землю.
Японські партнери підтвердили свою зацікавленість у проєктах підтримки агросектору України та навчанні ветеранів, відповідні команди двох країн спільно працюють над пошуком шляхів реалізації цих намірів, повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль за результатами візиту української делегації на чолі з премʼєр-міністром Денисом Шмигалем на Конференцію з економічного розвитку та відбудови в Токіо.
Згідно з релізом Фонду, його очільник розповів про ключові напрямки роботи відомства, інвестиційні пропозиції для японського бізнесу та нові проєкти команди ФДМУ — робота з санкційним майном та Земельний Банк, запуск якого запланований на кінець поточного року.
Щодо останнього проєкту відбулася окрема зустріч голови Фонду з представниками Міністерства сільського, лісового і рибного господарств Японії, оскільки в управлінні ФДМУ є 386 тис. га земель с/г призначення, які мають працювати на українську економіку і приносити прибуток до держбюджету.
За словами Коваля, на зустрічі обговорили залучення японських інвесторів в український агросектор, зокрема, використання їхньої техніки, адже потреба українських аграріїв в механізованій техніці потужністю до 200 к. с. є дуже великою, а в Японії зосереджені світові лідери з виробництва такої техніки.
“Тут їхнім партнером може стати НАК “Украгролізинг”. Компанія знаходиться в управлінні ФДМУ і може допомогти з лізингом техніки”, — відзначив очільник Фонду.
Він також закликав іноземних партнерів звернути увагу на один з важливих напрямків роботи всієї країни — перекваліфікацію та навчання ветеранів, мова йде про управління та обслуговування аграрної техніки.
Коваль заявив, що Фонд держмайна має можливості аби сприяти у навчанні: його можна проводити в навчально-курсових комбінатах ФДМУ, і такі приміщення стануть центрами підготовки операторів та сервісних інженерів для японської аграрної техніки.
Як повідомлялося, в ході візиту делегація України підписала 56 документів, які стосуються співпраці в багатьох секторах економіки двох країн.
