У єдину всеукраїнську платформу відеоспостереження вже інтегровано вже понад 8 тис. відеокамер, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль
“Важливим завданням є захист українців від злочинності. Створюємо єдину платформу відеоспостереження. Із понад 50 тисяч наявних відеокамер понад 8 тисяч уже інтегровано, і ця робота постійно триває”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
Прем’єр наголосив, що влада змінює стандарти безпеки в цивільному житті, що є потребою воєнного часу, яка збережеться і після війни. “Тому формування безпечного середовища для наших громадян стане одним із пріоритетів уряду на цей і наступні роки”, – заявив він.
АТ “Вінницяобленерго” 9 січня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість -1,240 млн грн.
Документи приймаються до 17 січня 2024 року.
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих минулого року становив приблизно $250 млрд, що збігається з показником 2022 року, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу. Водночас обсяг застрахованих збитків у 2023 році скоротився до $95 млрд зі $125 млрд роком раніше. Середній показник за останні п’ять років становить $105 млрд, за десять років – $90 млрд.
За минулий рік було зафіксовано понад 74 тис. природних лих порівняно із середнім показником за п’ять років на рівні 10 тис. Землетруси в Туреччині та Сирії стали найзначнішою гуманітарною катастрофою року.
Грозові зливи в Північній Америці та Європі 2023 року ще ніколи не були настільки руйнівними, йдеться в щорічному звіті. У Північній Америці було знищено майно на суму приблизно $66 млрд (із нього застраховано – на $50 млрд), тоді як у Європі ця сума становила 9,1 млрд євро (7,3 млрд євро).
Загалом збиток від природних катастроф у Європі минулого року оцінюють у 77 млрд євро, основна частина якого припала на землетруси в Туреччині. У Північній Америці загальні втрати становлять близько $100 млрд, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Африці – $64 млрд.
Уряд України скасував запроваджену на початку повномасштабної агресії заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їхньої несплати або неповної оплати, а також заборону на нарахування та стягнення штрафів і пені, інфляційних нарахувань на заборгованість за несплату таких послуг.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №1405 від 29 грудня 2023 року, оприлюдненою на сайті уряду, такий мораторій зберігається лише для територій, де тривають бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції.
Крім того, до правил надання житлово-комунальних послуг цією постановою внесено норму про необхідність надати постачальникам комунальних послуг заяву та документальне підтвердження в електронній або паперовій формі про тимчасову відсутність у житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів. Уточнюється, що це можуть бути довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (зокрема отримані в іноземній державі), відбування покарання, виїзд за кордон.
Встановлено також, що таке підтвердження необхідно оновлювати кожні півроку.
Як повідомлялося, уряд постановою від 5 березня 2022 року запровадив заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг населенню в разі їхньої неоплати або неповної оплати, а також заборону на нарахування та стягнення штрафів і пені. Тоді термін її було встановлено до припинення або скасування воєнного стану в Україні, і вона застосовувалася з першого дня вторгнення РФ – з 24 лютого 2022 року.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у динаміці з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року (тис чол/одиниця)
Open4Business.com.ua та experts.news
Мережа аптек “Подорожник” планує до літа 2024 року розширити мережу до 2000 аптек, повідомив CEO мережі Тарас Коляда.
“Наразі у нас 1763 аптеки. За 2023 рік ми вийшли на 400 нових аптек. До літа 2024 року виростемо до 2000 аптек”, – сказав він в інтерв’ю виданню “Форбс”.
Коляда повідомив, що наразі мережа розширюється досить активними темпами: “У 2019 році ми відкрили 486 аптек, зараз 400 аптек на рік для нас – звичний ритм”.
Водночас він зазначив, що “150 точок у нас зазвичай в back closer – десь робимо ремонт і шукаємо людей, десь – підписуємо договір або чекаємо, коли закінчиться оренда в попереднього власника приміщення”.
“Орендодавці сприймають аптеку як стабільний бізнес і готові до співпраці. Ми будуємо покриття країни. Для нас ключовим є проникнення в регіони, в маленькі містечка від Чопа до Середини-Буди, від Рені до півночі Чернігівської області”, – сказав він.
Крім того, Коляда повідомив, що 2023-го за всіма каналами продажі “Подорожника” зросли на 40-50% щодо даних 2022-го.
Водночас Коляда прогнозує, що загалом в Україні “тренд на розширення мереж поки що залишається, однак перерозподіл ринку буде йти на користь системних операторів”.
За оцінкою Коляди, середній обсяг інвестицій у відкриття аптеки становить до 3,5 млн грн.
