Фінансовий план АТ “Укрзалізниця” (УЗ) на 2024 рік затверджено з прогнозованим збитком 12,6 млрд грн, який буде покрито за рахунок виконання плану виходу на беззбитковість, повідомила прес-служба УЗ на офіційному сайті компанії в понеділок.
“Кабінет міністрів затвердив фінансовий план АТ “Укрзалізниця” на 2024 рік. Так, заплановано дохід в обсязі 103,2 млрд грн, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 98,6 млрд грн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
Зазначається, що EBITDA компанії запланована на рівні 11,8 млрд грн. Індекс рентабельності EBITDA становитиме 12%.
Витрати УЗ у 2024 році становитимуть 115,8 млрд грн. Зокрема, передбачено зростання собівартості реалізованої продукції на 13%, переважно за рахунок необхідності підвищувати заробітну плату співробітникам і підвищення тарифу на електроенергію.
Дохід від вантажоперевезень очікується в розмірі 80,1 млрд грн, від пасажирських перевезень – 9,3 млрд грн.
Плановий обсяг платежів до Державного та місцевих бюджетів – 24 млрд грн, що на 5% більше ніж у 2023 році.
“Уже третій рік поспіль затверджуємо головний фінансовий документ компанії ще до настання нового року. Цього разу ще й у рекордний термін”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Він підкреслив, що затверджений фінплан не передбачає залучення коштів із держбюджету, пріоритетом якого є фінансування обороноздатності країни.
“Нашим завданням і надалі залишається стабільне забезпечення пасажирських і вантажоперевезень в умовах воєнного часу та фінансування необхідних інвестицій для підтримки і відновлення залізничної інфраструктури за рахунок власних і залучених від міжнародних фінансових інституцій коштів. Крім того, у фінплані передбачено підвищення заробітної плати залізничникам”, – заявив Лященко, зазначивши, що нинішні зарплати працівників УЗ не відповідають їхньому реальному внеску в обороноздатність та економіку України.
Глава УЗ зазначив, що роботу над фінпланом було розпочато ще в третьому кварталі, коли робота портів була повністю заблокована.
“Ми вже розробили свої пропозиції щодо виходу на беззбитковість. Зокрема, з огляду на тенденцію двох останніх місяців цього року, зробили більш оптимістичний прогноз щодо вантажоперевезень. Також, плануємо уніфікацію тарифів: зробити їх прозорішими і привести до європейської моделі. Продовжуємо роботу з оптимізації витрат”, – сказав Лященко.
В УЗ повідомили, що фінпланом на 2024 рік прогнозуються збитки на рівні 12,6 млрд грн. Вони будуть покриті за рахунок розробленого плану виходу на беззбитковість.
Крім того, заплановано освоєння капітальних інвестицій у розмірі 38 млрд грн. Зокрема, ці кошти будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів із країнами ЄС.
“Сухий порт” для експорту в Європу зерна запрацює в селі Горонда Мукачівського району Закарпатської області, повідомила пресслужба Закарпатської ОВА у Facebook.
“Мультимодальний логістичний хаб для експорту зерна до країн ЄС з’явиться на Закарпатті. Над втіленням проєкту “Horonda Platform” у с. Горонда Мукачівського району працюють спільно з італійськими інвесторами”, – повідомив голова Закарпатської ОДА Віктор Микита.
За його інформацією, проєкт передбачає створення можливостей для перевантаження сільгосппродукції з широкого шляху на вузький, появу складських приміщень, забезпечення центру з контейнерами для зерна, соняшникової олії тощо. Очікується, що завдяки Horonda Platform у Закарпатській області буде створено понад 200 нових робочих місць.
“Поява такого сухопутного зернового коридору в нашому регіоні – це пріоритетне завдання, що має загальнодержавне значення. Цей проєкт особливо важливий в умовах війни. Ми вдячні за велику довіру керівництву країни та міжнародним інвесторам”, – підкреслив Микита.
Представники італійських компаній, що беруть участь у проєкті, зокрема, FS Holding, Mercitalia Rail і Mercitalia Terminal наголосили, що зацікавлені посилювати комунікацію з українською стороною, зокрема й із Закарпаттям, у соціально-економічному, юридичному та інших аспектах.
"Сухий порт, FS Holding, Horonda Platform, Mercitalia Rail, Mercitalia Terminal, Віктор Микита
Сьогодні Азербайджан представляє приклад виваженого підходу до відновлення та реінтеграції повернутих територій.
У повністю зруйнованому Карабасі розпочато реалізацію вільної економічної зони “Карабах”. Нові підприємства, що активно з’являться у цьому регіоні, націлені на виробництво продукції, що забезпечить енергонезалежність та повноцінне функціонування регіону.
Цей досвід стає безумовно корисним для України, яка вже сьогодні готується до відновлення зруйнованих територій після їх повернення.
“Наше підприємство розглядає можливість створення українсько-польсько-азербайджанського консорціуму з виробництва інверторів, збудників систем керування технологічними процесами та реєстраторів. Цей консорціум буде базуватися на розробках українських та польських інженерів і спрямований на задоволення попиту не лише у східному регіоні, але й у світі. Обладнання виготовлене за розробками фахівців “TWERD Energo-Plus Sp. z o.o”, що входить до консорціуму “ЕНЕРГО-ПЛЮС”, успішно працює в проєктах реалізованими нашими бакінськими партнерами у бакінському метрополітені, забезпечуючи надійну систему керування вентиляцією. Це стає стратегічно важливим у контексті сучасної ситуації в Україні, де надійна вентиляція метрополітену має велике значення у зв’язку з перебуванням великої кількості людей під час повітряних тривог.”, – наголосив директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф.
Українське підприємство прагне перейняти досвід реінтеграції деокупованих територій та спільно з Азербайджаном сприяти розвитку стійких економічних та соціальних систем.
ТОВ “Харків Сталь” у 2018–2019 роках активно розширювало операційну діяльність, оновлювало виробничі потужності та нарощувало асортимент металопрокату й будматеріалів, що створило основу для подальшого стійкого розвитку компанії, свідчать матеріали підприємства.
У 2018 році компанія зосередилася на модернізації ключових внутрішніх процесів, покращенні логістики та збільшенні складських запасів, що дозволило стабілізувати постачання металу та будматеріалів для корпоративних і приватних замовників. У цей період “Харків Сталь” також розширила лінійку сталевого прокату та супутніх матеріалів, включно з продукцією для будівельних та інфраструктурних робіт.
У 2019 році компанія продовжила розвивати сервісну модель, інвестуючи в оновлення складської інфраструктури та оснащення для різання металу. Це дало змогу збільшити обсяги постачання, а також оперативніше виконувати індивідуальні замовлення. Компанія активізувала роботу з промисловими клієнтами та будівельно-монтажними організаціями, що сприяло зростанню загального обсягу реалізації.
Власник і директор ТОВ “Харків Сталь” Норайр Аветисян зазначив, що саме ці роки стали фундаментальними для подальшого розвитку компанії:
“2018–2019 роки були для нас періодом системного оновлення. Ми вкладалися в процеси, логістику й інфраструктуру, тому що бачили потребу ринку та розуміли, що компанії необхідна більша гнучкість і швидкість. Це були роки активного внутрішнього росту, завдяки якому ми змогли сформувати запас міцності для наступних викликів”, – наголосив Аветисян.
Він додав, що модернізація складського комплексу та розширення асортименту металопрокату дозволили компанії реагувати на попит швидше за конкурентів, зберігаючи якість постачання.
У матеріалах компанії вказується, що стратегічними напрямами на той період були розвиток виробництва металовиробів, покращення сервісу різання та доставки, а також розширення роботи з корпоративними клієнтами та великими будівельними підрядниками.
ТОВ “Харків Сталь” (код ЄДРПОУ 38879988) зареєстровано 29 жовтня 2013 року. Основна діяльність – неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Юридична адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 1.
Компанія працює як багатопрофільна металобаза, що постачає сталевий, нержавіючий та б/в металопрокат, будівельні матеріали, а також надає послуги з різання та доставки металу по Харкову та області.
У портфелі продукції: арматура, балки, швелери, листовий прокат, труби, квадрат, профнастил, металочерепиця, цемент, щебінь, пісок, шифер і керамзит. Уповноваженою особою та кінцевим бенефіціаром є Норайр Аветисян.
