ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» офіційно розпочало процес підготовки до докапіталізації, також є очікування фінансової допомоги від уряду та участь у докапіталізації від міноритаріїв, повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю «Київміськбуду», Владислав Андронов на зустрічі з інвесторами в середу.
Він нагадав, що на 14 лютого заплановані збори акціонерів компанії, на яких заплановано розглянути питання приведення статуту компанії та внутрішніх регламентних документів у відповідність до чинного законодавства, а також створення необхідних умов для додаткової емісії акцій. За словами Андронова, після внесення змін до статуту і положення про наглядову раду вже на наступних зборах може бути вирішено питання самої додаткової емісії.
«У бюджеті міста є текстова норма, що в разі ухвалення рішення зборами акціонерів «Київміськбуду» про докапіталізацію, такі кошти, близько 2,6 млрд грн, передбачено виділити. Щодо міноритарних акціонерів (їм належить 20% КМБ), місто зацікавлене в їхній участі в докапіталізації», – сказав Андронов.
Як повідомлялося, Київська міська рада підтримала рішення (№ 155/9964) про збільшення статутного капіталу ПрАТ «ХК “Київміськбуд” для стабілізації фінансового становища компанії шляхом додаткової емісії та придбання акцій на суму до 2,56 млрд грн. Також Київрада підтримала рішення (№ 155/9963) про звернення до Кабміну з проханням розглянути питання компенсації ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» сумарних запланованих збитків у розмірі 2,28 млрд грн, пов’язаних із добудовою об’єктів «Укрбуду», зокрема шляхом пільгових кредитів та інших форм допомоги.
Щодо компенсації за об’єкти «Укрбуду», то місто активно листується з Урядом, але більшість відповідей від міністерств і відомств формально негативні. Зокрема, директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Мінфіну Олександр Корінь відповів, що «питання здійснення вищезазначеної компенсації за рахунок коштів державного бюджету може розглядатися лише в межах його фінансових можливостей, які в умовах гострого бюджетного дефіциту, зумовленого умовами воєнного стану, є вкрай обмеженими».
Таким чином, основна надія інвесторів на запуск проєктів «Київміськбуду» – на додаткову емісію з ресурсів міськбюджету. За словами Андронова, після проходження всіх процедур Київська міська рада планує виділити компанії кошти, передбачені в бюджеті, протягом 2025 року. Щодо етапності відновлення проєктів і термінів їхнього завершення – це вирішуватиметься безпосередньо в «Київміськбуді», з урахуванням фінансових можливостей і будівельної готовності проєктів.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”».
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
ХК «Київміськбуд» створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Загальний обсяг прямих нефінансових інвестицій (ODI) Китаю за кордоном у 2024 році збільшився на 10,5% і становив $143,85 млрд, повідомило міністерство торгівлі. Обсяг вкладень грошових коштів у держави, розташовані вздовж «Поясу і шляху», зріс на 5,4% – до $33,69 млрд, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
Кількість працівників, відправлених за кордон минулого року, досягла 409 тис. осіб, підвищившись на 17,9%. У результаті на кінець грудня за кордоном були зайняті 594 тис. китайських робітників.
Обсяг виконаних китайськими компаніями підрядних робіт за кордоном зріс на 3,1% – до $165,97 млрд.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року загальний обсяг китайських ODI зріс на 6%.
Держпідприємство «НАЕК “Енергоатом” (Київ) 28 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість придбання послуг становить 1,591 млн грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 5 лютого.
Наглядова рада PZU SA 27 січня звільнила Артура Олеха з правління компанії, повідомляє компанія на своєму сайті.
Також, одночасно ухвалено рішення про делегування Анджея Клесика, члена наглядової ради PZU SA, тимчасово виконувати обов’язки президента правління PZU SA до призначення президента правління PZU SA, але на строк не більше трьох місяців.
Обидві постанови набули чинності з моменту ухвалення, підкреслюється в повідомленні.
Згідно з повідомленням, Анджей Клесік є випускником Люблінського Католицького Університету, Факультет Соціальних Наук, (спеціальність «Економіка»), і Гарвардської Школи Бізнесу, де отримав ступінь MBA. Крім того, він пройшов численні навчальні курси за кордоном, пов’язані з фінансовим сектором та управлінням, включно з глобальним навчанням для партнерів та керуючих директорів The Boston Consulting Group. Має значний досвід консалтингу у фінансовому та страховому секторах.
Зокрема, він обіймав посади президента правління Inteligo Financial Services SA., керуючого директора Boston Consulting Group у Варшаві, члена правління Bankgesellschaft Berlin Polska, президента правління PZU SA, заступника голови наглядової ради та голови аудиторської комісії в NKBM Maribor, голови наглядової ради компанії Best SA., керував першою хвилею реструктуризації найбільшої страхової компанії Греції – Ethnika, з 2020 року він є керівним партнером у Cornestone Partners, де відповідає за кілька портфельних компаній.
Також він провів IPO PZU, найбільше IPO на Варшавській фондовій біржі на той час.
PZU Group є однією з найбільших фінансових установ у Польщі та Центральній і Східній Європі. Групу очолює Powszechny Zakład Ubezpieczeń SA (PZU) – компанія, зареєстрована на Варшавській фондовій біржі (GPW). Початком традицій бренду PZU вважається 1803 рік, коли було засновано першу страхову компанію в Польщі.
В Україні вона представлена страховими компаніями «ПЗУ Україна» та «ПЗУ Україна страхування життя».
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 листопада 2024 року мали 4 млн 234,49 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 36,01 тис., або 0,9%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
“Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 915; +1,0%), Чехії (+5 820; +1,5%) і Польщі (+4 045; +0,4%)”, – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у листопаді скоротилася тільки в Італії (-1 270; -0,8%), Франції (-695; -1,2%) і Люксембурзі (-15; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшим числом біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 152,62 тис. на кінець листопада, або 27,2% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 987,93 тис., або 23,3% і Чехія – 385,19 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 224,29 тис., Румунія – 177,61 тис. та Італія – 164,41 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у листопаді 2024 року спостерігалася в Чехії (35,3), Польщі (27,0), Латвії та Естонії (по 25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,4.
Повідомляється також, що станом на 30 листопада 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,9%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,3%, дітей 33,3% і дорослих чоловіків 20,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець листопада 2024 року було також у Словаччині – 130,47 тис., Нідерландах – 120,55 тис. та Ірландії – 109,18 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 85,44 тис., Австрії – 84,60 тис., Норвегії – 78,10 тис., Фінляндії – 68,78 тис., Болгарії – 67,54 тис., Швейцарії – 67,45 тис., Португалії – 64,78 тис. і Франції – 59,13 тис. (дані про дітей переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,01 тис., Латвія – 47,65 тис. осіб, Швеція – 46,00 тис., Данія – 38,92 тис., Угорщина – 38,89 тис., Греція – 32,37 тис., Естонія – 35,12 тис., Хорватія – 25,81 тис., Кіпр – 22,09 тис., Ісландія – 3,97 тис., Люксембург – 3,84 тис., Мальта – 2,20 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а загалом у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), водночас приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Водночас Нацбанк у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України 2024 року з 0,4 млн до 0,5 млн. Водночас оцінку відтоку на 2025 рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу до 0,2 млн із 0,4 млн.
http://relocation.com.ua/status-tymchasovoho-zakhystu-v-krainakh/
Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради 23 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 543,307 тис. грн. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 31 січня.
