В Україні створили Альянс із цифрового суверенітету, що обʼєднує хмарних провайдерів та дата-центри. Перші, хто обʼєднався у ГС «Український альянс цифрового суверенітету» – хмарні провайдери GigaCloud, De Novo та дата-центр “ПАРКОВИЙ” домовилися про взаємодію для стабільного технологічного розвитку України на базі національних майданчиків.
Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, яка серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни. «На жаль, ми дедалі частіше бачимо, як технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші. Ми, як гравці ринку, орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є «середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів» — кажуть представники Альянсу.
Головною метою організатори називають забезпечення цифрового суверенітету України – перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства. “Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення” — розповіли засновники Альянсу.
Серед напрямів роботи — технологічна «ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень. Провайдери впевнені, що такий підхід забезпечить в Україні низку нових можливостей:
– будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів;
– легко і безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод;
– гарантувати безпеку (і збереження) даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак;
– впровадження політики Data Embassy та технології багатодоменної безпеки.
Представники Альянсу наголошують на необхідності підвищення конкурентоспроможності українського ринку, стимулювання інновацій та посилення кібербезпеки. Вони поділяють розуміння того, що Україна має ставати сильнішою, здатною самостійно управляти власними даними — стратегічним ресурсом, який є основою для економічного зростання та розвитку індустрій майбутнього – і це дає їм спільну мотивацію бути частиною важливих державних змін. До Альянсу можуть долучитися інші компанії, які поділяють його принципи та прагнуть працювати на благо національної цифрової безпеки та суверенітету – датацентри, софтверні компанії та інфраструктурних провайдерів зокрема.
ТОВ «Вілліс страхові брокери» (Київ) увійшло до складу Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), повідомляється на сайті страхового об’єднання.
«Ми підтримуємо об’єднавчий вектор, який започаткувала Ліга на ринку страхування України. Тому що сильний і консолідований ринок – це про впевнений рух уперед. Останні воєнні роки ми багато приділяємо часу, інформуючи наших міжнародних партнерів, клієнтів про діяльність страхового ринку в умовах війни», – зазначив В’ячеслав Андрійко, генеральний директор “Вілліс страхові брокери”, слова якого наведені в прес-релізі.
У свою чергу президент ЛСОУ Віктор Берлін зазначив, що «Вілліс страхові брокери» – перший страховий брокер, який приєднався до Ліги.
Комунальне підприємство «Міськзелентрест» (Одеса) оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендера, становила 567,814 тис. грн за очікуваної вартості 591,780 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Агропромислова група компаній «Новаагро Україна» (Харків) залучила 350 млн грн від Укрексімбанку для підтримки агровиробництва, повідомила прес-служба компанії у Фейсбуці.
«Група компаній «Новаагро» продовжує активно розвивати аграрний напрямок завдяки стратегічному партнерству з Укрексімбанком, який надав фінансування в розмірі 350 млн грн у вигляді траншових кредитних ліній і лімітів авалювання векселів аграрним компаніям групи», – йдеться в повідомленні.
Мета використання коштів – забезпечення посівної та збиральної кампанії, зокрема на нових площах у Харківській області, які увійшли до групи після придбання активів компанії AgroGeneration восени 2024 року.
У «Новаагро Україна» додали, що реалізована структура фінансування дасть змогу команді гнучко управляти фінансовими інструментами відповідно до сезонних і виробничих потреб.
ГК «Новаагро» працює на українському та міжнародному ринках з 2009 року. У її складі – чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур, вирощуванні, складському господарстві, виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна та гранульованих висівок, курячого м’яса.
«Новаагро» має п’ять елеваторів загальною потужністю одночасного зберігання понад 310 тис. тонн, комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), що випускає 200-300 тонн продукції на добу.
За даними Єдиного держреєстру, кінцевим бенефіціаром компанії «Новаагро Лімітед» є Сергій Полумісний.
Як повідомлялося, у жовтні ГК «Новаагро» завершила купівлю 56,9% акцій агрохолдингу AgroGeneration S.A.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виставлено на аукціон OpenMarket — завод з виробництва розчинної кави та кавових виробів, розташований у місті Чорноморськ Одеської області.
Об’єкт реалізується в межах виконавчого провадження.
До складу об’єкта входять:
Адреса об’єкта: Одеська область, м. Чорноморськ (колишній Іллічівськ), вул. Промислова, 14А.
Стартова ціна лоту (№573261): 78 484 341 грн.
Аукціон заплановано на 12 травня 2025 року.
«Ми продовжуємо надавати можливості для бізнесу придбати унікальні промислові об’єкти. Наш аукціон – це не лише інструмент повернення боргів, а й можливість дати друге життя подібним активам», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року.
Оскільки температура зростає, а країни згортають свої зусилля з декарбонізації, ми повинні зіткнутися з реальністю, яку центральні банки не в змозі виправити
Інфляція, по суті, є податком на споживання – і вона найсильніше б’є по бідних, оскільки вони споживають більшу частину своїх доходів, а багаті – меншу.
Це одна з причин занепокоєння щодо тарифів Дональда Трампа, які непропорційно вплинуть на бідних. Коли закінчиться 90-денна пауза щодо тарифів, можна очікувати, що ціни зростуть, і то значно.
Це пов’язано з тим, що, по-перше, в торгівлі домінують проміжні товари, а не готові, які перетинають кордони і по дорозі обкладаються митом кілька разів, що робить їх високоінфляційними. По-друге, хоча тарифи першої адміністрації Трампа можна було б легше поглинути за рахунок валютних курсів і виробників, тарифи такого масштабу поглинути неможливо. Виробники і споживачі повинні взяти на себе удар, а це означає зростання цін. Схоже, що бідні знову постраждають найбільше.
Але якби тарифи Трампа зникли назавжди, чи повернулися б ми до світу стабільних цін? Висновки з нашої нової книги « Інфляція: Посібник для тих, хто виграє, і тих,хто програє», свідчать, що це, на жаль, не так, і на це є три причини.
Перша – це те, як ми думаємо про інфляцію і як ми реагуємо на неї. Ми виділили чотири різні способи, якими громадськість та центральні банки говорили про причини та наслідки інфляції протягом останніх кількох років. Перша історія – це хрестоматійна ідея про те, що «уряд витрачає занадто багато грошей». Друга зосереджується на тому, що зарплати штовхають ціни вгору – історія з ринком праці. Обидві ці історії розглядають інфляцію як наслідок перевищення попиту над пропозицією. Споживачі вимагають занадто багато, тому що уряди кладуть занадто багато грошей в їхні кишені, а робітники вимагають вищих зарплат, незважаючи на відсутність значних покращень у продуктивності. Якщо виробництво не встигає за сплеском попиту, то неминучим наслідком буде зростання цін.
Дві інші історії, які ми визначили, розглядають інфляцію навпаки. Інфляцію спричинила пропозиція в економіці. Існує історія «шоків пропозиції», коли неочікувані події, такі як Covid або війна в Україні, підштовхують ціни до зростання, і вони залишаються такими, поки економіка не пристосується до них. І, нарешті, є історія про те, як корпорації на концентрованих ринках використовують інфляцію як прикриття для підвищення цін.
Існують докази на користь (і проти) всіх чотирьох причинних історій. Але політики, як правило, зосереджуються на перших двох. Як наслідок, центральні банки підвищили процентні ставки, що може бути ефективним для зниження інфляції, коли вона зумовлена попитом, але не може зробити багато, якщо інфляція спричинена екзогенним шоком, таким як Covid або війна.
Цікавим в інфляції 2020-х років було те, що останні дві історії – шоки пропозиції та опортуністичні корпорації – виявилися настільки ж, якщо не більш, важливими, ніж перші дві.
Але чи це все, що стосується майбутньої інфляції? Ні, і це підводить нас до причини номер два.
Адміністрація Трампа нещодавно оголосила війну дослідженням у сфері зміни клімату у федеральному уряді та у ширшій дослідницькій спільноті США, а також подвоїла тиск на бізнес-моделі, що базуються на викидах вуглецю. Але бажання позбутися проблеми не змусить її зникнути. Справжніми рушіями майбутньої інфляції є не лише тарифи, а й кліматична криза та згортання зусиль штатів щодо декарбонізації.
Зміна клімату вже впливає на ціни. Першим рушієм цього є страхові ринки. Поєднання масового зростання вартості збитків від посух, лісових пожеж і повеней призвело до того, що витрати на страхування різко зросли в багатьох країнах. Деякі страховики вирішили скоротити покриття в таких штатах США, як Каліфорнія і Флорида, в результаті чого ці штати опинилися на гачку за збитки, які вони ніколи не зможуть покрити. Усвідомлюючи це, перестраховики – компанії, які захищають страхові компанії – відбирають у страховиків їхнє покриття, що призводить до довгострокового зростання цін. Наслідки поширюються далеко за межі страхових ринків. У США неможливо отримати іпотеку чи будувати без страховки. Житла вже критично не вистачає. Ціни можуть тільки зростати.
Кліматична криза також має довгостроковий вплив на те, що ми їмо. Потсдамський інститут досліджень впливу клімату та Європейський центральний банк провели перші систематичні оцінки того, наскільки зміни клімату вплинуть на інфляцію через вплив на постачання продуктів харчування. Якщо припустити, що прогнозоване підвищення температури до 2035 року, яке, ймовірно, є заниженим, продовольча інфляція зросте на 0,92-3,23% на рік, тоді як загальна інфляція зросте від 0,32 до 1,18% на рік. Лісові пожежі в США та нещодавні тривалі посухи і неврожаї в Європі – це лише тонкий кінець цього інфляційного клину.
Нарешті, є питання про те, як інші реагують на те, що США порушують поточний світовий порядок. Націоналізація британської металургійної компанії, рішення про розширення аеропорту Хітроу, збільшення витрат на оборону – все це свідчить про те, що наші спроби декарбонізувати економіку відкладаються в довгий ящик в ім’я пристосування до цих нових реалій. США фактично відмовилися від спроб що-небудь з цим зробити і вирішили замість цього «бурити, крихітко, бурити».
Зелена угода ЄС вже мала проблеми з електоральною підтримкою, а рішення Трампа перемістили прагнення до переозброєння на перше місце в черзі пріоритетів. Тим часом китайська модель декарбонізації залежить від того, що всі інші купуватимуть її «зелені» технології, які, в свою чергу, побудовані з використанням величезної кількості вугілля. Будь-який довгостроковий фінансовий бонус, який ми могли б отримати завдяки нижчим витратам на встановлення більшої кількості відновлюваних джерел енергії та меншій шкоді для клімату, буде набагато меншим, ніж передбачалося навіть кілька років тому, оскільки ми відступаємо від декарбонізації.
Коротше кажучи, розглядати тарифи як джерело інфляції – це, мабуть, гарна ідея. Але, роблячи це, ми не повинні упускати з виду глибинні сили, які не можуть бути враховані жодними заходами центрального банку – і яким ми відмовляємося повністю протистояти.
https://www.theguardian.com/commentisfree/2025/apr/22/tariffs-inflation-climate-crisis
