Лідери Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини підписали угоду про прокладення підводного електричного кабелю дном Чорного моря для забезпечення азербайджанською енергією Європи.
Глава Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн вважає амбітним проєкт Чорноморського електричного кабелю, яким Азербайджан постачатиме електроенергію в Європу.
“Можу тільки сказати: який амбітний проєкт (Чорноморського електрокабелю). Він з’єднає нас по обидва боки Чорного моря і піде далі в бік Каспійського моря – як для цифрового зв’язку, так і для енергетики”, – заявила в суботу фон дер Ляєн на церемонії підписання в Бухаресті “Угоди про стратегічне партнерство в галузі розвитку та передачі зеленої енергії між урядами Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини”.
За її словами, реалізація домовленостей допоможе Європейському Союзу зміцнити безпеку поставок за рахунок передачі електроенергії з відновлюваних джерел до Євросоюзу через Румунію та Угорщину. “Кабель під Чорним морем міг би постачати електрику нашим сусідам у Молдові та на Західні Балкани і, звісно ж, в Україну”, – сказала глава ЄК.
За словами комісара ЄС з політики сусідства та розширення Олівера Варгеї, угоду між Азербайджаном, Грузією, Румунією та Угорщиною про підводний кабель передачі електроенергії через Чорне море (Black Sea Energy) підписано в рамках європейського інвестиційного плану на 17 млрд євро.
Майже 1200-кілометровий кабель передаватиме електроенергію з Азербайджану та Грузії до Румунії та Угорщини. Проєкт має бути реалізований протягом шести років.
Середній розмір заробітної плати штатних працівників (грн.)
Дані: Держцентр зайнятості
Кабінет міністрів України включив до реєстру індустріальних (промислових) парків індустріальний парк “Ужгород”, повідомляє прес-служба Міністерства економіки в п’ятницю.
“Уряд проводить послідовну політику створення умов для розвитку індустріальних парків як точок зростання економіки та післявоєнного відновлення країни. Розвиток індустріальних парків сприятиме відновленню промисловості, зокрема й експортно-орієнтованої, з високою часткою доданої вартості. Також це сприятиме розвитку місцевих громад – вони отримають нові надходження до бюджету, будуть створені нові малі та середні підприємництва в їхніх регіонах”, – повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Новий індустріальний парк розташований на території міста Ужгорода Закарпатської області. Згідно з концепцією індустріального парку, на площі 10,1907 га передбачається створити до 500 робочих місць у виробничій сфері (переробній промисловості).
На сьогодні до реєстру індустріальних парків включено 60 промислових майданчиків.
Податок на проживання в розмірі 2% від вартості розміщення почнуть стягувати з 1 січня 2023 року в усіх об’єктах розміщення Туреччини – готелях, мотелях, апартаментах, пансіонатах, гостьових будинках і кемпінгах, повідомляють турецькі ЗМІ.
Як уточнюється, податок запроваджують з ініціативи міністерства фінансів і казначейства країни. Відповідно до закону, ухваленого турецьким парламентом у 2019 році, його мали запровадити ще у квітні 2020 року, але його відклали через пандемію коронавірусу і протести готельєрів. Президент Туреччини Реджеп Ердоган тоді заявив, що перенесення податку стане одним із заходів підтримки туристичної галузі. Нова дата набуття чинності закону – 1 січня 2023 року.
Податок у розмірі 2% вартості розміщення вводять тільки на проживання в готелях. Проведення заходів у готелях – весіль, конгресів, конференцій та інших – не оподатковуватимуть у тому разі, якщо гості при цьому не залишаються на ніч.
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
Ухвалений у п’ятницю дев’ятий пакет санкцій ЄС щодо Росії дозволяє Болгарії, Угорщині та Словаччині, які отримали відстрочку від нафтового ембарго Євросоюзу на російську нафту, експортувати вироблені з неї нафтопродукти в Україну.
В опублікованій 16 грудня в Офіційному журналі Євросоюзу постанові Ради ЄС ідеться про те, що рішення “дає змогу Угорщині, Словаччині та Болгарії експортувати в Україну деякі продукти нафтоперероблення, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на підставі розглянутих відступів (від ембарго – ІФ), зокрема за необхідності транзитом через інші держави-члени”.
Ще один пункт постанови дозволяє Болгарії “експортувати в треті країни певні нафтопродукти, отримані з російської сирої нафти, імпортованої на основі розглянутих відступів”.
У публікації це пояснюється необхідністю “зниження ризиків для довкілля та безпеки, оскільки такі продукти не можуть безпечно зберігатися в Болгарії”.
Документ уточнює, що відповідний річний експорт не повинен перевищувати середньорічний обсяг експорту такої продукції за останні п’ять років.
