Президент України Володимир Зеленський у середу провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном, під час якої обговорив із ним питання співпраці в процесі посилення української системи ППО.
“Провів тривалу і детальну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо поточної ситуації”, – написав Зеленський у твіттері.
Глава держави повідомив, що під час розмови він подякував Макрону “за рішення передати Україні легкі танки та бронетранспортери Bastion, а також активізацію роботи з партнерами в цьому самому напрямку”.
Український президент наголосив, що під час розмови співрозмовники також узгодили питання подальшого співробітництва в процесі “істотного посилення” української системи ППО та інших оборонних можливостей.
“Також домовилися працювати над реалізацією Формули Миру”, – підсумував Зеленський.
Долар США стабільний у парі з євро на торгах у четвер, дешевшає до єни, незважаючи на “яструбиний” тон опублікованого напередодні протоколу грудневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС).
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), стабільний під час торгів, ширший WSJ Dollar Index додає 0,01%.
За даними на 8:00 кск у четвер пара євро/долар торгується на рівні $1,0610 порівняно з $1,0606 на закриття попередньої сесії.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася до 132,47 ієни порівняно з 132,63 ієни за підсумками попередніх торгів.
Курс фунта до долара знизився до $1,2040 проти $1,2054 напередодні.
Протокол грудневого засідання ФРС засвідчив, що жоден із керівників Федрезерву не вважає розумним зниження базової процентної ставки в році, що розпочався, як цього чекають фінансові ринки.
Учасники засідання загалом вважали, що “збереження обмежувальної грошово-кредитної політики протягом тривалого періоду доти, доки інфляція явно не рухатиметься до 2%, буде виправданим”, йдеться в протоколі.
При цьому американський ЦБ підтвердив своє бажання домогтися сповільнення інфляції без надмірного ослаблення економічної активності, зазначає агентство Bloomberg.
Двома головними ризиками керівники Федрезерву назвали збереження підвищеної інфляції протягом більш тривалого, ніж очікується, відрізка часу, а також той факт, що кумулятивний ефект від підвищення ставок може проявитися з деяким запізненням і призвести до надмірного посилення фінансових умов.
У грудні Федрезерв підняв ставку на 50 базисних пунктів (б.п.) – до 4,25-4,5% річних, тоді як на попередніх чотирьох засіданнях збільшував її на 75 б.п. При цьому голова ФРС Джером Пауелл заявив, що американський ЦБ підвищуватиме ставку доти, доки не досягне цілей щодо інфляції.
Інвестори чекають даних щодо американського ринку праці за грудень, які будуть оприлюднені в п’ятницю о 15:30 кск. Експерти, опитані Trading Economics, у середньому очікують збільшення кількості робочих місць у Штатах минулого місяця на 200 тис. і збереження безробіття на рівні 3,7%.
Україна торік експортувала, за попередніми даними, 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше від показників 2021 року.
“Тим не менш, в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тонн продукції (з яких 16,3 млн тонн через зерновий коридор). Це перший рік, коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план”, – написав заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка у Facebook у середу.
За його даними, експорт 24,99 млн тонн кукурудзи минулого року приніс Україні $5,94 млрд (+1% до 2021 року), виручка від іноземних поставок 4,29 млн тонн соняшникової олії (-16, 3%) склала $5,46 млрд (- 14,4%), від 23,9 млн тонн залізної руди (-45,9%) – $2,9 млрд (-57,8%), від експорту 11,2 млн тонн пшениці (-44,1%) – $2,6 млрд (-44,7%), а від експорту 3,12 млн тонн ріпаку (+17%) – $1,54 млрд (-8,6%).
“У топ-10 експорту пробилося насіння соняшнику. Ми експортували його 2,7 млн тонн вартістю $1,26 млрд. Це в 33 рази більше, ніж минулого року. Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюся, що 2023 року в нас буде зворотний перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії”, – зазначив Качка в повідомленні.
За його даними, експорт одного з традиційних лідерів промислового експорту – 65,9 тис. тонн дротів ізольованих – приніс Україні торік $1,32 млрд, що на 16,4% менше, ніж 2021 року. Це скорочення спричинене скороченням експорту проводів на 13,6%.
“Наступні в рейтингу – напівфабрикати зі сталі та гарячекатаний прокат – висвітлюють усю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік -72%. Загальний обсяг експорту напівфабрикатів 1,9 млн тонн вартістю $1,1 млрд, а гарячекатаного прокату 1,3 млн тонн вартістю $1 млрд. Але ще яскравіше порівняти січень і грудень. У січні 404 тис. тонн, у грудні – 31 тис. тонн”, – підкреслив торгпред.
Качка уточнив, що зовнішні продажі сої 2022 року стали рідкісним випадком істотного зростання всупереч війні: фізичний обсяг експорту збільшився порівняно з 2021 роком на 81,6% – до 1,99 млн тонн, а виручка зросла на 43% – до $862 млн.
Зі свого боку, експорт м’яса птиці скоротився на 10% до 2021 року – до 413 тис. тонн, але це принесло на 19% більше виручки – $852 млн.
За даними торгпреда, географічно 63% експорту припало на ЄС ($27,9 млрд). Серед країн ЄС найбільше минулого року поставлено в Польщу ($6,6 млрд), Румунію ($3,8 млрд), Угорщину ($2,27 млрд), Німеччину ($2,23 млрд), Італію та Іспанію (по $1,5 млрд).
За межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд), хоча це відповідно на 29% і 69% менше за показники 2021 року.
Крім того, імпорт продукції в Україну 2022 року в натуральному вираженні скоротився майже вдвічі (-48,1%), а в грошовому – на 19,6%. У 2021 році Україна завезла 35 млн тонн продукції вартістю $58 млрд.
“Із 99,8 млн тонн морським транспортом було експортовано 53,8 млн тонн. Це на 55% менше, ніж минулого року. Залізничним транспортом було вивезено 33,7 млн тонн. “Залізна” стабільність це +3,4% або +1,1 млн тонн порівняно з 2021 роком. 12 млн тонн було вивезено автомобільним транспортом, і це фантастичне зростання на 32,4% порівняно з 2021 роком”, – підсумував торгпред у повідомленні.
Дефіцит державного бюджету України в грудні у зв’язку з надходженням значного обсягу грантів знизився до 99 млрд грн із рекордного рівня в 170 млрд грн місяцем раніше, зокрема загального фонду – до 101,3 млрд грн зі 163,3 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів на сайті.
Згідно з його оперативними даними, загалом держбюджет України 2022 року виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн проти запланованих у кошторисі 1399,5 млрд грн.
Мінфін уточнив, що фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету за 2022 рік становили 1261,1 млрд грн, або 67,3% від запланованих на цей період, зокрема від розміщення ОВДП було залучено 666,9 млрд грн, з яких в іноземній валюті 103,9 млрд грн ($2,1 млрд і EUR980,6 млн), а на 400 млрд грн гривневі папери придбав Нацбанк.
За попередніми даними Мінфіну, із зовнішніх джерел було профінансовано приблизно $31 млрд, зокрема у вигляді грантів, які враховуються як доходи держбюджету, – приблизно $14,3 млрд, або 480,6 млрд грн.
Як повідомлялося, 2021 року дефіцит загального фонду держбюджету України становив 166,8 млрд грн, зокрема в грудні – 108,1 млрд грн.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Наступним документом стратегічного характеру, який ухвалить Міністерство закордонних справ України у 2023 році, буде Латиноамериканська стратегія, повідомив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
“Ми почули сигнал від бразильської сторони, будемо з ними активно працювати. Як і з іншими країнами цього регіону. І взагалі цього року Латинська Америка буде в нас у пріоритеті. Це останній регіон світу, який ми ще ґрунтовно “не переорали””, – сказав Кулеба під час онлайн-брифінгу в середу.
Як пояснив міністр, візит української делегації до Бразилії, де 1 січня відбулася церемонії інавгурації Луїса Інасіу Лули да Сілви, свідчить про зацікавленість України в перезавантаженні українсько-бразильського діалогу, наданні додаткового імпульсу торговельно-економічним взаєминам.
Так, Кулеба нагадав, що в МЗС уже є “Азійська стратегія” та “Африканська стратегія”, які реалізуються. Наступний документ стратегічного характеру, який ухвалить МЗС цього року, буде Латиноамериканська стратегія, наголосив міністр.
“Ви цього року побачите потужне повернення України в простір Південної Америки. Слідкуйте за новинами, президент Зеленський приділяє цьому питанню велику увагу”, – додав він.
