“Укрзалізниця” продовжує рух із суттєвими затримками 81 поїзда з 95.
“Не без зусиль, але залізниця продовжує рух. Станом на 9:00 ранку 95 наших поїздів при всьому продовжують рух. Через знеструмлення великої частини мережі 81 із них має затримку понад годину”, – ідеться в повідомленні в Телеграм-каналі компанії в четвер.
Найсуттєвіші затримки у поїздів:
– №711 Краматорськ-Київ (майже три години);
– №749 Київ-Ужгород із групою вагонів Київ-Відень (понад 11 годин);
– №17 Харків-Ужгород (понад 11 годин);
– №119 Запоріжжя-Львів (близько 11 годин);
– №3 Запоріжжя-Ужгород (понад 10 годин).
“Технічно найскладніші затримки – це “Інтерсіті+”, опалення яких залежить від електромережі. Екіпіруємо термоковдрами, але все ж таки мусимо везти пасажирів комфортно й у теплі, тому сьогодні два маршрути – на Краматорськ (712) і на Дніпро (732) – було підхоплено поїздами далекого сполучення з автономними системами опалення”, – підкреслили в “Укрзалізниці”.
Про зміни в розкладі компанія детально інформує всіх міжнародних партнерів – вони надають виділені локомотиви, щоб забезпечити стикування, допомагатимуть українцям, які прибувають на їхні вокзали.
На українських вокзалах розгорнуто хаби з чаєм, кавою, гарячим харчуванням від World Central Kitchen, дитячими кімнатами, зонами підзарядки та відпочинку.
Пасажирів, які за форс-мажорних обставин не встигли на свої рейси, компанія за тим самим квитком садить на наступний рейс того самого напрямку.
Після денних обстрілів України рух поїздів триває, проте половина з них іде із затримками, повідомив голова правління АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Олександр Камишин.
“Загалом затримується 22 поїзди (понад 5 хв), із них затримка більш ніж на годину у 17 поїздів”, – написав він у своєму Телеграм-каналі в середу.
Камишин також уточнив, що найбільша затримка поїзда становила 2 години і 40 хвилин.
За його словами, усі вокзали працюють у штатному режимі.
Ця інформація була актуальна на вечір 23 листопада
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль закликав канадські компанії вже зараз інвестувати в Україну.
“Найбільше в майбутньому виграють ті, хто першим інвестує в Україну. Виступаючи на бізнес-конференції “Rebuild Ukraine”, організованій Канадою, закликав канадські компанії вже зараз долучатися до відновлення нашої країни. Цивільна та енергетична інфраструктура України продовжує зазнавати ударів з боку російських терористів. Вказав на важливість допомоги з боку канадського бізнесу в забезпеченні критичних потреб держави”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Також пріоритетними напрямками інвестицій, за словами прем’єра, є: безпека та ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ та нова інфраструктура.
“Ведемо переговори з IFC і MIGA про страхування військових ризиків для активізації залучення інвестицій. Суверенні облігації в розмірі 500 млн канадських доларів, випущені урядом Канади, також стануть важливим інструментом зміцнення України”, – додав він.
Міністерство розвитку громад і територій України вперше від початку війни оновило показники опосередкованої вартості будівництва житла за регіонами, повідомила пресслужба відомства з посиланням на заступника міністра Наталію Козловську.
Відповідний наказ Мінрегіон підписав 17 листопада 2022 року.
Раніше, з 24 лютого 2022 року через військову агресію РФ органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації, необхідної для розрахунків опосередкованої вартості будівництва.
З огляду на важливість і необхідність розв’язання цього питання, за словами Козловської, Мінрегіон ініціював зміну до порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості будівництва житла за регіонами України, що дало змогу відновити цей процес.
“Під час дії воєнного стану для розрахунку показників опосередкованої вартості будівництва використовуються показники, розраховані станом на 1 січня 2022 року, скориговані на індекс споживчих цін, що надається Держстатом”, – пояснила заступниця міністра.
Оновлені показники розраховані станом на 1 жовтня 2022 року та опубліковані на сайті міністерства.
Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами застосовують під час визначення обсягів державних інвестицій, які спрямовують на будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов та державної підтримки відповідно до законодавчих актів України, визначення розміру пайової участі державних інвестицій у спорудженні такого житла, а також розміру пільгових кредитів, які надають окремим категоріям громадян для розв’язання житлових питань.
Динаміка зміни рівня заробітної плати в Україні за 2020-2022 рік (%)
Дані: НБУ