У приміщенні Національної спілки архітекторів України (НСАУ) відбувається обшук, повідомила заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Просто зараз відбувається обшук у приміщенні НСАУ. Цілих два майори і один лейтенант СБУ залучені до цього процесу. Очевидно, такі важливі люди під час війни повинні кошмарити професійну Національну спілку, а не шукати російських диверсантів”, – написала вона у Facebook.
За її словами, триває вилучення техніки та комп’ютерів.
Джерело: https://www.facebook.com/anna.kyrii
https://www.facebook.com/photo?fbid=6121115427921949&set=pcb.6121159117917580
Верховна Рада має намір врегулювати сферу поводження з генетично модифікованими організмами (ГМО) і вдосконалити систему оцінки їхніх ризиків щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище.
Ухвалення за основу відповідного законопроєкту №5839 “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за поводженням з ГМО і генетично модифікованою продукцією для забезпечення продовольчої безпеки” на засіданні парламенту в середу підтримали 247 народних депутатів (за необхідних 226 голосів), повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його ухвалення дасть змогу розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалити систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнього природного середовища.
Крім цього, документ дасть змогу впровадити європейські механізми держреєстрації ГМО в Україні, удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила її простежуваності, а також посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Таким чином, ухвалення проєкту закону дасть змогу домогтися системної сумісності українського законодавства із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
Банки з іноземним капіталом Альфа-Банк і Райффайзен Банк (обидва – Київ) у вересні очолили перелік із 46 прибуткових банків із чистим прибутком 558,2 млн грн і 522,3 млн грн відповідно.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті зі значною затримкою даними, Альфа Банк зменшив резерви на 646,1 млн грн, тоді як Райффайзен Банк спрацював із прибутком попри формування додатково відповідно 667,9 млн резервів.
Крім того зазначено, що якщо в Альфи активи у вересні скоротилися на 6,6 млрд грн, або на 5,9%, то в Райфа вони зросли на 5,1 млрд грн, або на 3,2%.
У п’ятірці лідерів за прибутком у вересні ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 423,0 млн грн, Укрсиббанк – 399,1 млн грн і Сітібанк – 390,5 млн грн.
Зовсім трохи відстав Ощадбанк, який у вересні показав 371,4 млн грн прибутку попри збільшення резервів ще на 1,18 млрд грн. Слідом ідуть Універсал Банк (mono) – 222,9 млн грн і банк “Кредит Дніпро” – 178,1 млн грн.
Якщо Альфа-Банк зміг у вересні кардинально поліпшити свій фінрезультат після показаного в серпні найбільшого серед усіх банків збитку в 1,357 млрд, то у державного Укрексімбанку, який зайняв тоді другу знизу позицію, зі збитком 1,103 млрд грн, у вересні показник лише погіршився – до 3,5 млрд грн за умови збільшення резервів на 2,47 млрд грн і активів на 16,93 млрд грн.
Шлях від найприбутковішого в серпні банку (3,21 млрд грн) до одного з найзбитковіших у вересні здійснив ПриватБанк, який показав від’ємний фінрезультат 317,4 млн грн і скорочення активів на 20,02 млрд грн за зовсім невеликого зростання резервів – на 0,07 млрд грн.
Серед банків, які завершили вересень зі значним збитком, також Ідея Банк – 190,3 млн грн (зростання резервів на 67,6 млн грн), ПУМБ – 183,1 млн грн (приріст резервів 498,1 млн грн), ПроКредит Банк – 145,3 млн грн (приріст резервів 256,3 млн грн) і банк “Альянс” – 138,1 млн грн (приріст резервів 86 млн грн).
За результатами дев’яти місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 13,83 млрд грн.
За ним зі значним відривом ідуть Ощадбанк – 2,71 млрд грн, Райффайзен Банк – 2,39 млрд грн, Укрсиббанк – 2,10 млрд грн і Сітібанк – 1,51 млрд грн, а слідом три приватні українські банки: Універсал банк – 0,88 млрд грн, банк “Південний” – 0,34 млрд грн і Айбокс Банк – 0,29 млрд грн.
Найбільші ж збитки за січень-вересень показали Укрексімбанк – 7,91 млрд грн, Альфа-Банк – 4,32 млрд грн, державний Укргазбанк – 3,36 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових ПроКредит Банк – 1,43 млрд грн та Ідея Банк – 0,23 млрд грн.
Загалом за дев’ять місяців цього року 44 банки спрацювали з чистим прибутком, тоді як 23 – з чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків становив 7,37 млрд грн після чистого збитку, зокрема у вересні – 1,06 млрд грн. Однак без урахування ПриватБанку фінансовий результат банківської системи за дев’ять місяців також буде негативним – 6,46 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку, у вересні сумарний портфель ОВДП усіх банків зменшився на 0,24 млрд грн, найбільше в Альфа Банку – на 1,97 млрд грн, тоді як у ПУМБа – на 0,56 млрд грн, Сітібанку – на 0,5 млрд грн, РВС Банку – на 0,46 млрд грн.
Водночас Райффайзенбанк і Ощадбанк збільшили свої портфелі держоблігацій відповідно на 1,09 млрд грн і 2,83 млрд грн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт алюмінію та виробів із нього за 10 місяців 2022 року знизився з України на 39,1% порівняно із січнем-жовтнем 2021 року – до $83,556 млн (у жовтні – $7,695 млн), а свинцю та виробів із нього – на 69,5% – до $9,769 млн ($0,4 млн), нікелю та виробів – на 72,5%, до $1,086 млн ($0,007 млн).
Водночас експорт алюмінію та виробів із нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів із нього – на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Україна в січні-жовтні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 43% порівняно із січнем-жовтнем-2021 – до $55,795 млн (у жовтні – $6,496 млн), алюмінію та виробів із нього – на 29,2%, до $279,276 млн ($39,733 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 63,8% – до $2,650 млн ($255 тис.).
Імпорт олова та виробів з нього впав на 25% – до $2,894 млн ($105 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $30,490 млн ($2,265 млн).
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $54,424 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період знизився на 56,1% – до $76,950 млн.
У жовтні мідь і мідні вироби імпортовано на суму $6,855 млн, експортовано – на $5,972 млн.
