Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 32,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20 млн 10,602 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 53,8% – до $2 млрд 529,275 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,82% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,49%) та Чехії (15,95%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $26 тис. у сумарному обсязі 47 тонн, тоді як у січні-серпні-2021 завезено ЗРС на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Імпорт за січень-серпень-2022 здійснювався з Норвегії (46,15%), Великої Британії (42,31%) та Італії (7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Ціни на нафту еталонних марок слабо піднімаються вранці у п’ятницю після різкого зниження напередодні, викликаного зміцненням долара та побоюваннями щодо світового попиту на пальне.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:08 КСК у п’ятницю становить $91,19 за барель, що на $0,35 (0,39%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,26 (3,5%), до $90,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $85,30 за барель, що на $0,20 (0,24%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів впала на $3,38 (3,8%), до $85,10 за барель.
“Долар активно відновився і утримується у недавніх максимумів на тлі “яструбиного” прогнозу політики Федрезерва на найближчі місяці”, – написали аналітики енергетичного відділу StoneX.
Вересневе засідання ФРС відбудеться наступного тижня, і ринок впевнений, що центробанк знову підвищить ключову ставку на 75 базисних пунктів, щоб уповільнити високу інфляцію, що зберігається в США.
“На найближчу перспективу ми дотримуємося обережного прогнозу щодо цін на нафту, оскільки на світову економіку чинять зростаючі ставки, підриваючи попит на паливо”, – написав старший ринковий економіст Spartan Capital Securities Пітер Карділло.
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 66,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн. 589,419 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період скоротився на 63,5% – до $1 млрд 8,882 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (21,91% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,96%) та Туреччини (12,22%).
Крім того, Україна у січні-серпні імпортувала 5,532 тис. тонн такої продукції, що на 64% менше, ніж у січні-серпні-2021. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 63,4% – до $3,576 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,49% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,25%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 разу – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Україна у січні-серпні 2022 року збільшила виторг від експорту електроенергії в 1,7 раза (на $115,664 млн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $278,75 млн, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, до Польщі за вісім місяців поставлено електроенергії на $92,689 млн., Словаччину – на $59,364 млн., Угорщину – на $44,688 млн., інші країни – на $82,009 млн.
У серпні цього року виторг від експорту е/е склав $73,112 млн проти $27,474 млн у серпні-2021.
Крім того, Україна в січні-серпні-2022 імпортувала електроенергію на $119,067 млн. проти $59,394 млн. за аналогічний період минулого року. У тому числі з Білорусі – на $100,414 млн (у січні-лютому), Бельгії – на $12,259 млн, Молдови – на $4,695 млн, інших країн – на $1,698 млн.
Минулого місяця Україна імпортувала електроенергію на $11,135 млн. проти $0,336 млн. у серпні-2021.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила виторг від експорту електроенергії на 8,5% (на $23,89 млн) порівняно з 2020 роком – до $256,941 млн. Крім того, Україна в 2021 році імпортувала електроенергію на $87,345 млн проти $131,60 2020-й.
Україна у 2021 році знизила експорт електроенергії на 26,5% (на 1 млрд 258,7 млн кВт-год) порівняно з 2020 роком – до 3 млрд 495,4 млн кВт-год, імпорт – на 25,9% (на 591,3 млн кВт-год), до 1 млрд 693,6 млн кВт-год.
