Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори з міністром закордонних справ Сербії Марко Джуричем у Нью-Йорку.
“Я зустрівся з Марко Джуричем. Ми високо цінуємо підтримку Сербією суверенітету і територіальної цілісності України та участь у Формулі миру. Я поінформував про російські удари по нашій енергетичній системі. Я вітаю рішення Сербії відновити роботу свого посольства в Києві вже цьогоріч”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
13 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з сербським главою держави повідомив, що президент Сербії Александар Вучич погодився провести українсько-сербський бізнес-форум найближчим часом, а також відновити роботу посольства Сербії в Україні вперше з березня 2022 року.
У вересні 2024 року Україна розпочала імпорт картоплі з Польщі та Литви, повідомляє EastFruit. За офіційною статистикою, з 1 по 23 вересня 2024 року країна вже отримала три вантажівки картоплі: 22 тонни з Литви, вартістю $10,56 тис., і 42 тонни з Польщі, вартістю $20,164 тис.
За даними Державної митної служби (ДМС), у період з січня по серпень 2024 року Україна імпортувала 15 тис. тонн картоплі. Експорт картоплі за цей період становив лише 760 тонн на суму $215 тис., тоді як імпорт – 15,356 тис. тонн на суму $9,324 млн.
Читайте також: Тренди серед топ-10 найбільших країн-експортерів насіннєвої картоплі у світі
На думку аналітиків проекту EastFruit, імпорт картоплі розпочався в зв’язку з підвищеною потребою у продовольчій картоплі серед місцевих оптових компаній та роздрібних мереж, а також спекуляцій щодо потенційного дефіциту якісної картоплі в поточному сезоні. Ціни на картоплю активно зростають через високий попит на продовольчу картоплю, що додатково підживлюється чутками про нестачу якісної картоплі в нинішньому сезоні.
Поганий врожай у 2024 році також сприяв підвищенню цін та зростанню попиту на імпорт картоплі. Експерти EastFruit зазначають, що основними причинами імпорту картоплі стали зростання попиту через потреби армії, міграцію населення, а також скорочення локального виробництва в Україні.
Дефіцит внутрішнього виробництва та великий попит на картоплю сприяли значному збільшенню імпорту.
https://east-fruit.com/uk/novyny/ukrayina-pochala-import-kartopli-v-rozpal-zboru-vrozhayu/
Україна станом на 25 вересня від початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 9,764 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,297 млн тонн було відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 6,152 млн тонн, зокрема у вересні – 1,565 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано пшениці – 5,591 млн тонн, з яких 1,808 млн тонн у вересні, ячменю – 1,245 млн тонн (132 тис. тонн), жита – 7,5 тис. тонн (7,2 тис. тонн), кукурудзи – 2,664 млн тонн (328 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону оцінюють у 17,4 тис. тонн (у вересні – 5,5 тис. тонн), зокрема пшеничного – 15,7 тис. тонн (4,8 тис. тонн).
Девелоперська компанія «Креатор-Буд» оголосила про будівництво в Катовіце (Польща) апарт-готелю WOL.100, за комплексне управління апартаментами і сервіс відповідатиме міжнародна керуюча компанія Ribas Hotels Group, повідомляє прес-служба готельного оператора.
Апарт-готель WOL.100 з 71 апартаментами з’явиться в центрі Катовіци (вул. Миколовська, 100а), завершення будівельних і ремонтних робіт заплановано на 4 квартал 2025 року.
«WOL.100 – це сучасний апарт-готель, який забезпечує гнучке та мобільне проживання. Він ідеально вписується в зростаючий ринок Катовіци, відповідає потребам туристів, бізнес-мандрівників і тих, хто шукає якісний простір формату mixed-use. Зростаючий туристичний потік, залучення бізнесу, розвиток різних галузей промисловості та високий попит на комплекси такого формату роблять готель ідеальним рішенням для міста», – цитується в релізі директор з розвитку “Креатор-Буд” Дмитро Струк.
Станом на 2023 рік, у місті Катовіце зареєстровано близько 4,8 тис. номерів у готелях різних категорій. Згідно з даними Statistic Poland, місто відвідують близько 1,2 млн. туристів щорічно, а середня тривалість перебування дві ночі. Попит на номери перевищує поточну пропозицію на 37%, що вказує на високий попит і розширення номерного фонду.
Концепція WOL – home+hotel – передбачає комфортні умови проживання, роботи та відпочинку в одному місці, незалежно від тривалості проживання, 7 днів або кілька місяців. Інфраструктура WOL.100 у Катовіце передбачає: кав’ярню, лобі та рецепцію, спортивну залу, rooftop та коворкінг на останньому поверсі.
«Найбільшою конкурентною перевагою WOL.100 є те, що це перший готель у нашій мережі, і взагалі другий в Україні, який у перші два роки гарантує інвесторам мінімальну прибутковість 17 євро/кв. м. Ба більше, завдяки капіталізації проєкту, стійкому прогнозованому європейському ринку та впізнаваності об’єкта, ця сума має потенціал до зростання», – зазначає СЕО та засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
Для інвесторів пропонуються такі форми інвестування: викуп готелю, інвестування в апартаменти, вартість стартує від EUR3,8 тис. / кв. м.
Заснований у 2006 році «Креатор-Буд» є вертикально вбудованим холдингом повного циклу, з філіями в Києві, Львові та Тернополі. За даними порталу новобудов ЛУН, компанія ввела в експлуатацію 36 будинків у 18 ЖК, на етапі будівництва 28 будинків у 14 ЖК.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія, флагманською послугою якої є операційний менеджмент готельно-ресторанних комплексів. Компанія також надає послуги з розробки концепції, проєктування, супроводу всіх етапів реалізації проєкту, консалтингу та франчайзингу для девелоперів.
У комплексному управлінні та ексклюзивному бронюванні компанії перебувають 28 міських, пляжних і гірськолижних готелів під брендами Ribas, Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel і Mandra Glamping. Загальний номерний фонд оператора становить понад 1000 номерів. Загалом у портфелі 55 проєктів, включно з проєктованими та споруджуваними.
Наразі компанія розвиває об’єкти в Польщі, Молдові та в Індонезії.
Аграрії всіх областей України станом на 18 вересня засіяли 1,8 млн га озимими порівняно з 1,0487 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озима пшениця посіяна на 878,8 тис. га (тижнем раніше цей показник становив 340,3 тис. га), ячмінь – на 45 тис. га (16,5 тис. га), жито – на 20,7 тис. га (3,4 тис. га), ріпак – на 862,2 тис. га (688,4 тис. га).
За інформацією міністерства, лідирують з посіву озимих зернових аграрії Полтавської, Кіровоградської та Миколаївської областей, які засіли 944,5 тис. га.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 2,179 млн га озимими культурами, з яких ріпаком – 1,038 млн га, пшеницею – 1,024 млн га, ячменем – 74 тис. га, житом – 42 тис. га.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту (Держпродспоживслужба) і Міністерство закордонних справ узгодили з Республікою Албанією два сертифікати для українських виробників кормів для домашніх тварин, повідомила пресслужба відомства.
Згідно з повідомленням, погоджено сертифікат здоров’я для консервованих кормів для домашніх тварин і сертифікат здоров’я для жувальних предметів для домашніх тварин, які призначено для імпорту або транзиту з України до Албанії.
“Відкриття нових ринків для українських експортерів – це один із ключових пріоритетів МЗС. Ми системно працюємо над цим разом із Держпродспоживслужбою. Кожен новий ринок означає нові можливості вітчизняних виробників і посилення нашої економіки. Під час війни це особливо важливо”, – зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Диверсифікація міжнародних ринків збуту – у фокусі особливої уваги Держпродспоживслужби. Розвиток вітчизняного бізнесу значною мірою залежить від розширення географії експорту. Тому ми продовжуємо робити все можливе для підтримки українського виробника, особливо в цей непростий час”, – наголосив очільник відомства Сергій Ткачук.
Держпродспоживслужба звернула увагу, що узгоджена форма ветеринарного сертифіката зазначених категорій продукції оприлюднена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
Першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування, нагадали у відомстві.
