25 жовтня 2024 року в Київському національному академічному театрі оперети пройшов Вечір аргентинського танго — спільний міжнародний проєкт за участю аргентинських та українських артистів. Захід відбувся за сприяння Посольства Аргентинської Республіки в Україні й зібрав численних шанувальників аргентинської культури, які мали змогу насолодитися майстерністю танцюристів, музикантів і співаків.
«Для мене велика честь бути сьогодні тут, у Київській опереті, де ми можемо представити багатство аргентинського танго, а також показати наші культурні зв’язки з Україною. Ця подія є свідченням культурної дипломатії, яка об’єднує наші народи й сприяє взаєморозумінню», — зазначила Посол Аргентини в Україні Елена Летісія Тереса Мікусінскі.
Пані Посол висловила вдячність українським партнерам, зокрема генеральному директору Київської оперети Богдану Струтинському, чия підтримка була важливою для реалізації цього проєкту.
«Сьогоднішній вечір став можливим завдяки наполегливій роботі команд обох країн. Їхній талант і відданість культурі танго є цінним внеском у розвиток нашої співпраці. Це не лише мистецький захід, а й символ нашого партнерства, яку продовжуватиметься і надалі», — додала вона.
Особливу увагу Посол звернула на виступи аргентинських артистів, серед яких були танцюристи Роміна Гарсія Флері та Ніколас Корреа з міста Тукуман, а також відома виконавиця танго Аналія Селіс.
«Ми вдячні українському народу за гостинність і підтримку, яку відчувають наші артисти тут, у Києві, особливо в такі непрості часи. Подібні культурні заходи є прикладом сили мистецтва, яке здатне об’єднувати людей», — зазначила Елена Мікусінскі.
На завершення виступу Посол висловила сподівання на подальший розвиток культурних зв’язків між Аргентиною та Україною.
«Цей вечір танго є лише одним із багатьох кроків до глибшого культурного обміну між нашими країнами. Ми раді, що Україна і надалі залишається відкритою для аргентинської культури», — підсумувала вона.
На сцені виступили відомі танцюристи та хореографи з міста Тукуман — Ніколас Корреа та Роміна Гарсія Флері, аргентинська виконавиця танго Аналія Селіс, а також український тенор Юрій Годо та інші артисти.
Аргентинське танго — це унікальне культурне явище, яке зародилося в кінці ХІХ століття в Буенос-Айресі та швидко завоювало популярність по всьому світу. Танго є не лише музичним і танцювальним стилем, але й символом аргентинської культури, що відображає пристрасть, емоції та драматизм людських стосунків. Цей жанр танцю і музики об’єднує в собі багатий вплив африканських, іспанських і європейських ритмів, створюючи атмосферу, яка захоплює і глядачів, і виконавців.
Посольство Аргентинської Республіки в Україні активно підтримує культурний обмін та сприяє розвитку двосторонніх відносин між Україною та Аргентиною. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені в 1992 році, коли Аргентина офіційно визнала незалежність України. З того часу посольство активно працює над поглибленням співпраці в різних сферах, зокрема в культурі, освіті, економіці та науці.
АРГЕНТИНА, Елена Летісія Тереса Мікусінскі, КУЛЬТУРА, ПОСОЛЬСТВО, танго, УКРАЇНА
Окружний суд міста Гельсінкі задовольнив клопотання НАК «Нафтогаз України» і ще п’яти компаній групи та наклав арешт на окремі активи, що належать Росії на території Фінляндії, повідомила прес-служба компанії в понеділок. За її даними, йдеться про нерухомість та інші активи, які оцінюються в десятки мільйонів доларів.
«Це рішення – частина глобальної стратегії «Нафтогазу» щодо стягнення компенсації за шкоду, завдану захопленням активів компаній групи в АР Крим згідно з рішенням Гаазького арбітражу», – наголошується в повідомленні.
У компанії уточнили, що це також перший публічно відомий успішний арешт активів за межами України на виконання арбітражного рішення у справах за позовами українських компаній до Росії через експропріацію майна в Криму 2014 року.
Рішення є проміжним кроком на шляху до фактичного стягнення активів на користь «Нафтогазу». При цьому передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення відсотки продовжують нараховуватися до повної виплати компенсації.
«Оскільки Росія відмовляється добровільно сплачувати «Нафтогазу» кошти, передбачені гаазьким рішенням, ми продовжуємо використовувати всі доступні механізми для їх стягнення. Сьогодні ми стали ще на крок ближче до відновлення справедливості. Водночас, ми робимо активні дії щодо виконання арбітражного рішення в інших цільових юрисдикціях, де є російські активи», – зазначив глава групи Олексій Чернишов.
У Фінляндії «Нафтогаз» pro bono представляють адвокати Мікко Леппа і Тату Яарінен з юридичної фірми HPP Attorneys за підтримки Covington&Burling, яка виступає провідним юридичним радником з координації міжнародних зусиль «Нафтогазу» щодо примусового виконання рішення.
Як повідомлялося, у жовтні 2016 року «Нафтогаз» і його дочірні компанії ініціювали арбітражний розгляд проти РФ щодо відшкодування збитків через захоплення їхніх активів у Криму, а у вересні 2017 року подали заяву до трибуналу при суді в Гаазі.
Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі у квітні 2023 року зобов’язав РФ сплатити НАК «Нафтогаз України» $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів компаній групи «Нафтогаз» в АР Крим 2014 року.
21 жовтня відбувся DFNC2: German Edition – Німецько-український семінар оборонних індустрій. Цей захід організували Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерство оборони України, Федерація німецької промисловості (BDI) та Німецько-українська торгово-промислова палата.
Захід був організований для того, щоб українські та німецькі оборонні компанії домовились про співробітництво в галузі ОПК.
“Україна зараз – країна можливостей. Саме тут задаються тренди оборонної галузі на найближчі десятиліття. А нові технології проходять перевірку в реальних бойових діях. І, звичайно, ми готові ділитися з нашими партнерами вивченими уроками та здобутим досвідом. Ми вже маємо досвід співпраці з німецькими компаніями і будемо раді його розширити. Тож запрошуємо партнерів до співпраці”, — сказав Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Семінар зібрав більше сотні учасників. Це були представники 35 українських компаній, в т.ч. асоціацій, двох українсько-німецьких компаній, 12 німецьких, в т.ч. асоціації. На полях заходу провели понад 100 b2b та b2g зустрічей.
“Посилення оборонно-промислової співпраці є життєво важливим і відповідає стратегічним інтересам України та Німеччини. Вона відкриває широкі можливості для розвитку інновацій”, — зазначив керівник відділу міжнародного співробітництва, політики безпеки, оборони та космосу Федерації німецької промисловості Маттіас Вахтер.
Як зазначив міністр Герман Сметанін, Україна має успішний досвід співробітництва з німецькими компаніями. Це, зокрема, спільне підприємство Rheinmetall та Укроборонпрому з ремонту німецьких БМП, співпраця з Helsing в напрямку штучного інтелекту, відкриття офісу KNDS, виробництво Quantum Systems та інші. Такі заходи як Німецько-український семінар оборонних індустрій DFNC2: German Edition є частиною екосистеми DFNC та сприяють створенню нових домовленостей про співпрацю, над реалізацією яких надалі працює Мінстратегпром спільно з профільними міністерствами та відомствами з метою посилення обороноздатності Сил оборони України.
Комунальне підприємство «Київпастранс» заявило про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) D2 200 од. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становила 1716 тис. грн, цінова пропозиція компанії 1710,8 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК «Гардіан» увійшла до його складу.
АВТОТРАНСПОРТ, Київпастранс, ОСЦПВ, СК "Гардіан", СТРАХУВАННЯ
Функції центральної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) в Україні виконуватиме Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, повідомляють на сайті Міністерства охорони здоров’я в понеділок.
«Зазначимо, що система МСЕК складається з установ центрального та регіонального рівня. МОЗ утворює тільки Центральну МСЕК, що здійснює організаційно-методичні функції. Регіональна ж вертикаль охоплює 328 МСЕК, з них 25 обласних бюро та понад 300 центрально-міських і міжрайонних комісій. Управління діяльністю обласних бюро МСЕК здійснює керівник, якого призначає і звільняє засновник – обласна рада. Тобто керівники місцевих комісій призначаються розпорядженням голови обласної ради на підставі рішення обласної ради», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, якому передано функції Центральної МСЕК, упродовж 2024 року створювалась необхідна матеріально-технічна база, яка може значно спростити процес проходження експертизи для людей.
При цьому алгоритм оскарження рішень МСЕК не змінився. Якщо справу було направлено на оскарження до Центральної МСЕК, її буде перенаправлено до НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. З приводу розгляду та подальших дій із заявником зв’яжуться, черговість розгляду буде збережено.
«Загалом процедура оскарження зараз така: якщо ви вважаєте, що рішення МСЕК необґрунтоване, ви можете його оскаржити. Спочатку варто це зробити в досудовому порядку в комісії вищого рівня, якщо ж і далі ви не будете згодні з результатом – потрібно звернутися до суду. Досудовий порядок оскарження передбачає такі кроки: написання заяви до тієї самої комісії, де ви проходили експертизу, або обласної комісії. Після цього буде проведено експертизу (за потреби з проведенням додаткового обстеження) і винесено нове рішення. Якщо ви не згодні з новим рішенням, то можете подати оскарження до Центральної медико-соціальної експертної комісії, функції якої виконує Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро», – ідеться в повідомленні.
У МОЗ також нагадали, про розроблений законопроєкт щодо трансформації процесів оцінки функціональності, встановлення інвалідності та ліквідації МСЕК. Наразі документ винесено на громадське обговорення.
Німецько-українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine) заявляє про численні проблеми в бізнесі, що склалися внаслідок зупинки процедури електронного бронювання персоналу через портал «Дія», і долучилася до закликів відновити його.
«Це рішення може мати незворотні наслідки. Втрата ключових працівників ставить під загрозу не лише бізнес, а й стабільність української економіки. Безперебійна робота компаній, критично важливих для функціонування країни, необхідна як для підтримки оборонної сфери, так і для стабільності суспільства загалом», – висловив думку голова правління AHK Ukraine Райнер Перау в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Як зазначають у промислово-торговельній палаті, зупинення бронювання українських працівників, незважаючи на мільйонні інвестиції німецьких компаній на підтримку економіки України під час війни, загрожує бізнесу і безпосередньо стабільності стратегічно важливих галузей. Ритейл і виробництво зазнають найбільших втрат.
Підкреслюється, що призупинення бронювання та хаотичне вручення повісток уже заброньованим співробітникам ставлять німецькі компанії перед критичним викликом.
«Уже зібрано достатньо прикладів: окремі корпорації вже попереджають про можливе повне припинення своєї діяльності, якщо мобілізація охопить виробничий, операційний чи ІТ-департаменти, що забезпечують управління інфраструктурою всієї української мережі. Одна з німецьких компаній б’є на сполох через масову мобілізацію її працівників, яким видають повістки, навіть незважаючи на бронювання», – констатують в AHK Ukraine.
Як повідомлялося, після ухвалення протокольного рішення уряду від 8 жовтня щодо аудиту рішень про визнання підприємств критично важливими для економіки процес бронювання фактично паралізували, що викликало протести з боку безлічі бізнес-асоціацій.
