Інженерно-будівельна компанія Rauta розпочинає реалізацію проєкту бізнес-центру на столичному Подолі, цей об’єкт стане першим, у якому Rauta виконує функції служби замовника, повідомили у прес-службі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Послуга служба замовника є новою в пропозиції Rauta, проте компанія вже має в портфоліо кілька проєктів, у яких виконує роботи, що дають змогу зводити будівлі “під ключ”, – повідомив власник компанії Андрій Озейчук.
Виконання функцій служби замовника будівництва охоплює супровід на передпроєктній стадії, розроблення проєктно-кошторисної документації, її експертизу, вибір генерального підрядника, отримання дозволу на будівництво, підготовчі роботи на будмайданчику, саме будівництво об’єкта, будівництво та підключення зовнішніх інженерних мереж, введення в експлуатацію.
У Rauta уточнили, що бізнес-центр площею близько 3 тис. кв. м будують для міжнародної IT-компанії в історичному центрі Києва, на Контрактовій площі, 10б.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними опендатабот, в Україні ТОВ “Раута груп” зареєстровано 2014 року, статутний капітал 388 тис.грн, дохід за 2022 рік 102 млн 396 тис.грн.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Морські порти України наразі ще не завантажені на всю свою потужність і здатні наростити потенціал зернових перевезень, заявив глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин на засіданні Зернового клубу УЗА у вівторок.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси істотно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
За інформацією Литвина, цифри “зернового експорту” в січні 2024 року дещо нижчі за попередній місяць. Однак січень – місяць традиційного спаду морських перевезень.
Водночас він відзначив зростання доставки зернових вантажів у порти Великої Одеси як залізничним, так і автомобільним транспортом.
“Нині порт “Чорноморськ” збільшив уп’ятеро приймання автомобілів порівняно з довоєнним періодом. Однак, на жаль, для самого “Чорноморська” не дуже хороші насипні вантажі. Там є деякі складнощі з організацією процесу”, – зазначив глава АМПУ.
Він також підкреслив, що трейдери і місцева влада роблять усе можливе, щоб прискорити процес і скоротити час розвантаження автотранспорту.
Говорячи про роботу порту “Південний”, Литвин зазначив, що він використовується на 30-48% від свого потенціалу для приймання зернових вантажів.
“Міністерство інфраструктури спільно зі Збройними силами України і нами (АМПУ – ІФ-У) працюємо над тим, щоб розширити приймання вантажів, яким може завдаватися шкода (під час обстрілу портової інфраструктури російською стороною – ІФ-У). Маю на увазі, контейнерні та поромні перевезення”, – розповів Литвин.
Відповідаючи на запитання про долю портів у Миколаєві, глава АМПУ пояснив, що відомство приділяє багато уваги його долі, постійно консультується з військовими.
“Військове керівництво одностайне у своїй позиції: через питання безпеки розблокування Миколаївського порту неможливе. Порти Миколаївського регіону перебувають під прямим прицілом противника з потенційно небезпечних територій. Військові не дають зараз якихось прогнозів (щодо термінів їх розблокування – ІФ-У)”, – сказав він.
Керівник АМПУ також нагадав, що в України ще є окупований Херсонський порт, на території якого ще не було жодного співробітника відомства, – він закритий.
Як повідомлялося, АМПУ заявило, що українські морські порти готові працювати за будь-яких руйнувань і можуть наростити експорт аграрних вантажів.
Агрохолдинг “Овостар Юніон”, вертикально інтегрована холдингова компанія, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, 2023 року збільшила чисельність поголів’я до 7,7 млн голів, зокрема 6,4 млн курей-несучок, як порівняти з 7,2 млн і 6,0 млн роком раніше.
“У 2023 році компанія зосередилася на поступовому відновленні поголів’я, внаслідок чого воно збільшилося на 7%. Також було докладено зусиль щодо реструктуризації портфеля продуктів і каналів продажів для досягнення більшої ефективності”, – наводяться в біржовому повідомленні “Овостар” слова генерального директора компанії Бориса Бєлікова.
Він зазначив, що з урахуванням досить успішного вирішення цих завдань, керівництво задоволене результатами діяльності групи.
Вказується, що обсяг виробництва яєць у 2023 році скоротився на 1% – до 1 531 млн, а обсяг продажів у сегменті яєць у шкаралупі знизився на 10% – до 970 млн.
Водночас “Овостар” вказав, що обсяг експорту яєць зріс на 18,6% – до 344 млн штук, що становило 35% від загального обсягу продажів у сегменті порівняно з 27% у 2022 році.
Згідно з повідомленням, у 2023 році обсяг переробки яєць склав 492 млн яєць, що на 15% перевищує рівень попереднього року. При цьому обсяг виробництва сухих яєчних продуктів знизився на 1% – до 2,512 тис. тонн, тоді як випуск рідких яєчних продуктів збільшився на 20% – до 12,998 тис. тонн.
Уточнюється, що обсяг реалізації сухих яєчних продуктів зріс на 15% – до 2,468 тис. тонн, зокрема експорт – на 17,2%, до 1,695 тис. тонн, що збільшило його частку до 69% з 68%.
Обсяг реалізації рідкої яєчної продукції 2023 року збільшився на 20% порівняно з 2022 роком і становив 12,828 тис. тонн, зокрема експорт – на 19,8%, до 5,17 тис. тонн, що зберегло його частку на рівні 40%.
Як повідомлялося, “Овостар” за 9 місяців 2023 року одержав $29,08 млн чистого прибутку, що в 12,2 раза краще за показник за аналогічний період 2022 року. Його виручка за дев’ять місяців збільшилася на 36,3% – до $123,06 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом не голосувати за подані Кабінетом міністрів законопроєкти №10439-10440 про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та поправки до КПК й інші законодавчі акти щодо удосконалення роботи БЕБ і доопрацювати раніше зареєстровані в Раді законопроєкти №10088 і №10088-1 про перезавантаження БЕБ.
Як зазначається в повідомленні ЄБА в середу, в урядовому законопроєкті, зокрема, відсутні строки формування оновленої команди БЕБ після обрання керівника, а переатестацію працівників відкладено на період після війни.
“Європейська бізнес асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, що можуть виникати в роботі цього державного органу, на який покладають функції боротьби з економічною злочинністю та контрабандою”, – підкреслюють у ЄБА.
Асоціація наполягає, що добір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим і першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, й далі формуватиме команду. Тому комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію прем’єру щодо одного, а не трьох кандидатів на посаду директора з метою уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.
На думку представників бізнесу, переатестація всіх працівників БЕБ необхідна після обрання нового голови, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.
Щодо критики законопроєкту №10440 ЄБА вказала на складність втілення в життя деяких його норм, зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків і виїмки у провадженнях БЕБ. Крім того, на думку асоціації, деякі норми дублюють або суперечать іншим, наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій.
Як повідомлялося, 13 жовтня 2023 року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №10088 “Про першочергові заходи щодо реформування БЕБ” та альтернативний йому №10088-1. Цей проєкт закону також підтримали Мінфін і Мінекономіки, Мін’юст – із зауваженнями.
Пізніше, 29 грудня 2023 року, Кабмін затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни. Він був різко розкритикований головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним і першим заступником голови профільного парламентського голови Ярославом Железняком. За їхнім твердженням, у цьому вигляді контроль за БЕБ збереже ОП, а МВФ не зарахує цей структурний маяк.
У результаті уряд відклав внесення законопроєкту в Раду на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
БЕБ, єба, законопроєкт, КАБМИН, РЕФОРМА
ПрАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) за підсумками 2023 року наростило виробництво на 17,6% порівняно з 2022 роком – майже до 1,866 млрд грн, але в натуральному вираженні скоротило на 3,3% – до 34,8 млн упаковок.
Як повідомляє завод у системі розкриття інформації НКЦПФР, при цьому торік було реалізовано 40,3 млн упаковок, що на 7,8% менше, ніж роком раніше, при цьому загальний обсяг реалізації продукції зріс на 16,5% – до 1,806 млрд грн.
При цьому уточнюється, на внутрішньому ринку було реалізовано 29,4 млн упаковок (на 9,9% менше, ніж роком раніше) на суму 1,537 млрд грн (зростання 16,2%).
Водночас експорт продукції 2023 року зріс на 18,5% у грошовому вираженні – до 269 млн грн, водночас скоротився в натуральному на 1,7% – до 10,9 млн упаковок.
БХФЗ зазначає, що близько 52% найменувань із загальної номенклатури продукції минулого року реалізовано за межами країни. Зокрема, 52% експортних поставок було здійснено до прилеглих країн, 48% – до Австралії, на Близькому Сході, в Азії, Європі, Північній Америці та країнах Карибського басейну.
Номенклатура виробництва у 2023 році становила близько 130 позицій лікарських засобів за дев’ятьма терапевтичними напрямами, ветеринарних препаратів, дієтичних добавок та екстрактів. Зокрема, було запущено виробництво семи нових продуктів, зокрема в сегменті засобів для дихальної системи, засобів для травної системи та метаболізму, а також для нервової системи, препаратів для опорно-рухової системи, антибіотиків та одна дієтична добавка.
Капітальні інвестиції у власний розвиток компанії за 2023 рік становили 64,9 млн грн.
За підсумками 2022 року БХФЗ скоротив чистий прибуток на 24,8% – до 254,275 млн грн. Чистий прибуток за 2020 рік збільшився в 1,7 раза порівняно з 2019 роком – до 332,847 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ також виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова і Тетяна Артеменко.
