В Україні знизилися закупівельні ціни на соняшник через зупинку експорту олії та шроту внаслідок російського удару по олійноекстракційному заводі (ОЕЗ) в порту “Південний”, повідомила Електронна зернова біржа.
За даними біржі, українські переробники на тлі пошкодження терміналу з перевалки рослинних олій на олійноекстракційному заводі, призупинення морського експорту та через зростання ризиків атак на інші заводи різко знизили закупівельні ціни на соняшник.
“Закупівельні ціни на соняшник вчора (понеділок – ІФ-У) впали на 1000-1300 грн/т – до 27000-27500 грн/т, або $560-570 за тонну (без ПДВ) з доставкою на завод”, – розповіли на біржі.
Наразі переробники мають достатні запаси соняшнику, констатували фахівці, але зупинка морського експорту змусить переорієнтовувати експорт через західний кордон, як було у 2022 році, що збільшить логістичні витрати.
Як повідомлялось, уночі 22 грудня армія РФ атакувала портову та енергетичну інфраструктуру Одеської області, в результаті чого загорілися контейнери з борошном та олією. Унаслідок атаки 23 грудня на портову інфраструктуру Одеси також було пошкоджено судно під прапором Лівану, яке перевозило українську сою.
Українські вищі навчальні заклади та наукові установи продовжать користуватися безкоштовним доступом до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів Scopus і WoS у 2026 році, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
«Компанія Clarivate підтвердила безперервний доступ для установ України до ресурсів Web of Science, InCites і Derwent Innovation до 31 грудня 2026 року. Рішення спрямовано на підтримку української наукової спільноти та забезпечення стабільного доступу до надійної наукової інформації в умовах війни», – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що Elsevier також підтвердив продовження доступу для українських закладів освіти і науки до своїх наукових електронних ресурсів – зокрема Scopus і SciVal – у 2026 році, що дозволить дослідникам і викладачам працювати з актуальними міжнародними публікаціями і використовувати сучасні аналітичні інструменти.
Крім цього, університети та наукові установи України до кінця 2027 року мають безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів на платформі Research4Life.
«Через портал Research4Life надається доступ до понад 200 тис. назв книг і журналів міжнародних видавництв, зокрема Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інших», – розповіли у відомстві.
У Міносвіти зазначили, що продовження доступу до міжнародних наукових ресурсів є важливим елементом інтеграції української науки у світовий дослідницький простір та підтримки здатності закладів освіти і науки працювати навіть в умовах повномасштабної війни.
Металургійні підприємства України у листопаді поточного року наростили виробництво сталі на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 641 тис. тонн з 541 тис. тонн, але зменшили на 1,1% до попереднього місяця (648 тис. тонн).
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 20-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у листопаді-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до листопада-2024 у половині країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада є такою: Китай – 69,870 млн тонн (“мінус” 10,9% до листопада-2024), Індія – 13,713 млн тонн (+10,8%), США – 6,8 млн тонн (+8,5%), Японія – 6,774 млн тонн (-1,6%), РФ – 5,190 млн тонн (-6,6%), Південна Корея – 4,965 млн тонн (-4,8%), Іран – 3,356 млн тонн (+9,2%), Туреччина – 3,312 млн тонн (+10%), Німеччина – 2,841 млн тонн (-2,6%) та Бразилія – 2,8 млн тонн (+0,7%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зменшилась на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 140,130 млн тонн.
За підсумками 11 місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 891,670 млн тонн (-4% до січня-листопада-2024), Індія – 150,062 млн тонн (+10,3%), США – 75,103 млн тонн (+3,2%), Японія – 74,102 млн тонн (-3,9%), РФ – 61,774 млн тонн (-5%), Південна Корея – 56,109 млн тонн (-3,7%), Туреччина – 34,589 млн тонн (+2%), Німеччина – 31,346 млн тонн (-9,3%), Бразилія – 30,788 млн тонн (-1,5%) та Іран – 28,798 млн тонн (+0,1%).
Метпідприємства України за 11 місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,813 млн тонн з 7,028 млн тонн. Країна посіла 21-те місце.
Загалом у світі у січні-листопаді-2025 виплавка сталі зменшилася на 2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 662,222 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Сім’я бельгійського барона Алена Гійома, який пішов із життя 2024 року, виставила на продаж багатовікове шато неподалік Парижа за $22,9 млн, пише The Wall Street Journal.
На початку XVIII століття Chateau de la Breteche купили для потреб Луї-Олександра де Бурбона, графа Тулузького і узаконеного сина короля Людовика XIV. Сім’я Гійом володіє ним з 1940-х років.
Площа будівлі становить близько 1,5 тис. кв. м, ділянки – близько 18 га. У будинку 10 спалень і сім ванних кімнат.
На першому поверсі розташована низка віталень із китайськими антикварними меблями, а великі головні сходи було споруджено в 1730-х роках.
На ділянці є ще низка будівель, тенісний корт і басейн завдовжки понад 15 м.
Продажем шато займається французька компанія Junot Chateaux & Patrimoine.
Національному музею історії України передали випадково знайдений у Житомирській області рідкісний меч часів Київської Русі, його планують дослідити та передати до експозиції, повідомила пресслужба закладу.
“Напередодні Різдва наш музей отримав несподіваний подарунок – (…) древній меч, випадково знайдений під Радомишлем, та дві сокири. Цей винятковий та рідкісний меч датується другою половиною 10 – початком 11 ст. Саме такими мечами були озброєні варязькі дружини київських князів”, – йдеться у повідомленні музею на фейсбук-сторінці у вівторок.
Знайдені артефакти музею подарували Віктор Мощенко та його донька Наталія. Зазначається, що місце знаходження теж символічне. Радомишль — це територія колишніх древлян, де точилися криваві події часів Олега, Ігоря та Ольги.
Слов’янське плем’я древлян мешкало на Лівобережному Поліссі. Це була самостійна держава з розвинутою економікою, князівською владою та укріпленими містами, такими як Іскоростень (сучасний Коростень) Вручій (зараз — Овруч), Малин, Мическ та Микгород (сьогодні — Радомишль).
Ціна золота на спотовому ринку оновила рекордний максимум в 50-й раз від початку року за рахунок очікувань зниження ставки Федрезерву і попиту на захисні активи.
Під час торгів у вівторок спотова ціна золота підвищилася на 0,7%, до $4473 за унцію. Напередодні золото зросло в ціні рекордними темпами за місяць, а від початку року подорожчало на 70% і продемонструвало найкращу річну динаміку з 1979 року.
Інші дорогоцінні метали також дорожчають: вартість срібла збільшилася на 0,2%, до $69,2 за унцію, платина – на 1,3%, паладій – на 1%.
Учасники ринку стежать за подіями навколо Венесуели. Як повідомляють ЗМІ, минулими вихідними берегова охорона США спробувала перехопити черговий нафтовий танкер, пов’язаний, як стверджується, з тіньовим флотом країни.
“Геополітична напруженість повернулася на порядок денний, – зазначив Ахмад Ассірі з Pepperstone Group. – Ці події, можливо, не викликали негайної реакції, але, безумовно, підвищують попит на золото для хеджування ризиків”.
Крім того, інвестори вважають, що Федрезерв продовжить знижувати ключову ставку на тлі ослаблення ринку праці. Низька ставка є позитивним фактором для цін на золото, оскільки це підвищує порівняльну привабливість інвестицій у дорогоцінні метали, що не приносять процентного доходу.
Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що 2026 року золото в базовому сценарії подорожчає до $4,9 тис. за унцію.
