Лідер “Хорошої партії” (IP) Туреччини Мераль Акшенер оголосила, що залишає опозиційний блок із шести партій через незгоду з приводу кандидата на посаду президента, повідомляє в п’ятницю видання Daily Sabah.
“Ми працювали не покладаючи рук, щоб голос народу був почутий в опозиції, щоб донести до опозиції очікування людей. На вчорашній зустрічі п’ять партій висунули кандидатуру Кемаля Киличдароглу, тоді як ми запропонували Мансура Яваша і Екрема Імамоглу. На жаль, нашу пропозицію було відкинуто”, – заявила Акшенер. За її словами, таким чином блок довів, що “не відображає волю народу у своїх рішеннях”, а тому IP залишає його.
При цьому Акшенер зазначила, що її партія продовжить виступати проти правлячої Партії справедливості та розвитку, лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Вона також закликала своїх кандидатів, Яваша та Імамоглу, які є мерами Анкари і Стамбула відповідно, “продовжувати виконувати свої завдання” і постаратися перемогти на виборах.
Зі свого боку голова Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу, якого висунула більшість у блоці, заявив, що приводу для занепокоєння немає.
“Не хвилюйтеся, все стане на свої місця”, – сказав він.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори були заплановані на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із високим туристичним сезоном, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років. Водночас, у повідомленнях наголошується, що нездатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом може помітно послабити її позиції і дати Ердогану додаткові шанси на перемогу.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $208,71 млн чистого прибутку, що всього на 2,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії ввечері в п’ятницю, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 34,2% – до $1 млрд 235,28 млн.
Валовий прибуток впав на 14,9% – до $294,06 млн, операційний – на 2,3%, до $244,36 млн, а показник EBITDA – на 5,1%, до $277,15 млн.
Ці показники істотно кращі, ніж у першому кварталі цього фінансового року.
Компанія пояснила зниження виручки на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року скороченням обсягу експорту зерна, соняшникової олії та шроту.
У звіті наголошується, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів не зробила істотного впливу на результати діяльності групи в другому кварталі: прибуток склав $0,3 млн проти прибутку $27 млн за той самий період попереднього року.
Згідно з документом, витрати на доставку та обробку становили 23% собівартості продажів у жовтні-грудні 2022 року, збільшившись на 120% порівняно з попереднім кварталом і на 64% порівняно з попереднім кварталом, що відображало різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України. Це стало причиною зниження валового прибутку на 15%.
“Кернел” також визнав прибуток $5 млн від відновлення раніше визнаного знецінення активів, що в основному відноситься до запасів, розташованих на територіях, раніше окупованих Росією, оскільки компанії вдалося отримати доступ до таких запасів і використовувати їх у своїй операційній діяльності.
Загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2023 фінансового року становили $59 млн, збільшившись на 33% порівняно з першим кварталом 2023 фінансового року, що відображає вищі нарахування, пов’язані із заробітною платою.
Щодо EBITDA “Кернел” уточнив, що в сегменті “Переробка олійних” вона збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $66 млн, здебільшого за рахунок другого поспіль кварталу сильної рентабельності для тих гравців, які зуміли організувати логістику експорту соняшникової олії з України.
“Незважаючи на поліпшення рентабельності порівняно з минулим роком у звітному періоді для всіх бізнесів сегмента “Інфраструктура і торгівля”, більш ніж двократне скорочення обсягів експорту призвело до зниження EBITDA сегмента на 46% порівняно з минулим роком – до $62 млн”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, у сегменті “Сільське господарство” зафіксовано стійкий показник EBITDA у розмірі $204 млн, що на 45% більше, ніж минулого року. Таке зростання багато в чому пов’язане з девальвацією гривні, наголошується в документі.
Чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді склав $8 млн, додав “Кернел”.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, знизився за квартал одразу на 30% – до $1,048 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA знизилося з 13,5 до 11, проте це все ще набагато вище рівня рік тому, який становив 1,9.
Загалом за перше півріччя 2023 року ФГ “Кернел” скоротила чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
Валовий прибуток зменшився на 30,8% – до $467,41 млн, операційний – на 21,8%, до $386,83 млн, а показник EBITDA – на 21,9%, до $445,52 млн.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
ПрАТ Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) у 2022 році зібрала страхові платежі на суму 48,4 млн грн, що на 51,9% менше, ніж роком раніше.
Про це повідомляє рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
Зокрема, надходження від фізосіб за рік зменшилися на 52,98% – до 22,076 млн грн, надходження від перестраховиків становили лише 5 тис. грн. Таким чином, у клієнтському портфелі страховика переважають юридичні особи, на що вказує їхня частка в брутто-преміях, яка за підсумками 2022 року склала 54,36%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2022 рік скоротилися на 66,65% порівняно з 2021 роком – до 7,420 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,78 п.п. – до 15,34%.
Чисті премії знизилися на 47,72% – до 40,963 млн грн, а зароблені – на 41,18%, до 43,489 млн грн.
Обсяг виплат і відшкодувань за минулий рік знизився на 49,63% – до 17,299 млн грн. У результаті високих темпів скорочення брутто-премій порівняно зі страховими відшкодуваннями рівень виплат зріс на 1,61 п.п. – до 35,75%.
Водночас за підсумками року прибуток від операційної діяльності становив 0,932 млн грн, а чистий прибуток – 0,852 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 9,40% – до 47,89 млн грн, власний капітал показав приріст на 1,44% – до 37,568 млн грн, зобов’язання скоротилися на 34,75% – до 10,322 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 23,40%, до 6,463 млн грн.
Як зазначається, станом на 31 грудня 2022 року ПрАТ СК “ІнтерЕкспрес” інвестувало в ОВДП 9,317 млн грн.
СК “ІнтерЕкспрес”, зареєстрована 2004 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
Результати одного недавнього західного дослідження можуть свідчити на користь того, що роду людському взимку, можливо, потрібно довше спати.
Таких висновків учені дійшли, виявивши, що взимку в людей на 30 хвилин довше, ніж влітку, триває фаза швидкого сну (БДГ-фаза, REM-фаза): ця фаза характеризується підвищеною активністю головного мозку, а однією з її ознак є швидкі рухи очних яблук у сплячого. У результаті загальний час сну виявився на годину довшим, ніж улітку, зокрема й у жителів міст.
Для обстеження фахівці набрали 292 пацієнти і застосували методи полі-сомнографії, які використовують при проблемах зі сном. Ідеться про вивчення сну пацієнта з використанням спеціалізованих комп’ютерних комплексів; реєструють такі параметри, як хропіння та дихання, дихальні рухи черевної стінки та грудної клітки, положення тіла, електроенцефалограма, електрокардіограма, рухи ніг, відеозапис сну. У підсумку отримують графік, що містить інформацію про структуру сну, якість і кількість його стадій і фаз.
Після відсіву людей, які приймають ліки, що впливають на сон, і усунення технічних збоїв залишилися 188 пацієнтів, чий сон зазнав спостереження й аналізів.
Щоправда, поки що отримані дані не можна вважати статистично значущими. Вчені визнають, що їхні результати потрібно перевірити ще раз на людях, у яких немає проблем зі сном. У разі підтвердження висновків вони можуть стати першим свідченням того, що людині потрібно пристосовувати сон до сезону, наприклад, вирушати спати раніше в темні та холодні місяці.
“Хоча взимку ми зовні не змінюємося, люди в лютому і березні почуваються пригніченими, виснаженими, – заявив один з авторів дослідження доктор Дітер Кунц із ФРН. – Говорячи загалом, суспільству потрібно пристосовувати до сезону поведінкові моделі, пов’язані зі сном, зокрема його тривалість, час відходу до сну і пробудження; або ж регулювати робочий розклад і шкільні заняття залежно від сезону”.
Результати досліджень опублікували в журналі Frontiers in Neuroscience.
Україна отримає від Японії грантову допомогу в розмірі $170 млн на здійснення “Плану швидкого відновлення України”, відповідну угоду підписали посол Японії Мацуда Кунінорі та віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у п’ятницю.
Як повідомило Мінвідновлення, днем раніше віцепрем’єр також підписав меморандум, згідно з яким Програма розвитку ООН (ПРООН) здійснюватиме незалежний нагляд за використанням коштів на відновлення житла в Київській області.
“Прозорість і підзвітність – базові принципи підходу до відновлення. Без виконання цих умов залучення міжнародних партнерів і загалом ефективна відбудова зруйнованого неможливі (…) Успішний досвід нагляду і співпраці з ПРООН у питаннях незалежного нагляду плануємо масштабувати й на інші проєкти відновлення в різних регіонах України”, – зазначив Кубраков.
За його словами, подібну співпрацю планується побудувати з іншими міжнародними організаціями – фінансовими чи експертними.
Окрім незалежного нагляду, ПРООН підтримуватиме цифровізацію процесів реконструкції, розвитку та моніторингу у сфері регіонального розвитку, працюватиме над підвищенням потенціалу місцевого самоврядування в реалізації інфраструктурних проєктів, доступом громад до міжнародного донорського фінансування та енергоефективністю соціальної інфраструктури.
Крім того, Програма розвитку ООН забезпечить технічну підтримку Україні у відновленні.
Як повідомлялося, уряд Японії виділив на відновлення України $170 млн, а до цього ще $95 млн, які спрямував Програмі розвитку ПРООН у рамках партнерської угоди.
Крім того, у січні було дано старт напрямку “Відновлення” в рамках фандрейзингової платформи United24. Завдяки йому 18 багатоквартирних будинків в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Бузовій та Мілі будуть капітально відремонтовані, а близько 4000 мешканців зможуть повернутися у свої домівки вже до кінця 2023 року. На ці цілі, згідно з рішенням уряду, буде спрямовано понад 500 млн грн, зібраних на спеціальному рахунку United24.
