Business news from Ukraine

Чистий відтік з України цього тижня зріс до 16 тис. осіб із 8 тис. тижнем раніше

Чистий відтік з України цього тижня зріс до 16 тис. осіб із 8 тис. тижнем раніше, повідомила Держприкордонслужба у Facebook.

За даними відомства, потік на виїзд з України з 11 до 17 лютого зріс із 219 тис. до 225 тис. осіб, тоді як на в’їзд залишився на рівні 211 тис.

Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у сьомий тиждень року також збереглася на рівні 118 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами поменшало з 464 до 452.

Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала збільшення чистого відтоку з України – до 12 тис. із 7 тис. осіб тижнем раніше.

За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі зріс зі 138 тис. осіб до 146 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну – зі 131 тис. до 134 тис. осіб.

Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 9,899 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 8,021 млн осіб.

Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.

Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.

Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Відтік тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня сягнув 193 тис. осіб.

Згідно з даними УВКБ ООН на 14 лютого, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 18,607 млн осіб, із них у Польщу – 9,604 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 2,216 млн осіб, Румунію – 1,967 млн осіб, Словаччину – 1,163 млн осіб, Молдову – 770,3 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.

Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 14 лютого 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 10,297 млн осіб.

Пасажиропотік через західний кордон України, тис. осіб.

Дата з України в т.ч. до Польщі в Україну в т.ч. українці кількість авто гуманітарних вантажівок, шт.
17.лютий 34 21 31 28 17 46
16.лютий 35 21 29 26 18 48
15.лютий 31 18 28 24 17 65
14.лютий 31 19 28 25 17 67
13.лютий 31 19 30 27 16 97
12.лютий 33 20 33 30 16 61
11.лютий 30 17 32 28 17 68
10.лютий 34 21 30 27 18 78
09.лютий 32 20 28 25 17 51
08.лютий 31 18 29 25 17 82
07.лютий 29 17 27 24 17 79
06.лютий 27 16 29 27 15 65
05.лютий 31 21 33 30 16 55
04.лютий 35 22 35 31 18 54
Дані: Держприкордонслужба

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69%

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з попереднім роком – до 2,918 млн тонн, повідомляють у пресрелізі материнської компанії Metinvest B.V.

Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 72% – до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.

При цьому уточнюється, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу діяльність низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема “Азовсталі”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили своє виробництво. При цьому підприємства компанії в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь наразі тимчасово окупований.

Зазначається також, що українські підприємства групи, окрім тих, що розташовані в Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на безпекові чинники, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.

У 2022 році виробництво товарних напівфабрикатів знизилося на 70% – до 1,022 млн тонн – через істотне зниження виробництва рідкого чавуну. Це частково було компенсовано консолідацією обсягів виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.

У 2022 році виробництво готової продукції знизилося на 62%, до 2,777 млн тонн. Водночас випуск плоского прокату зменшився на 4,247 млн тонн, до 1,731 млн тонн через зупинку маріупольських комбінатів, а також відсутність стабільних поставок слябів для італійських перекатних заводів у першій половині звітного року. Виробництво довгого прокату знизилося на 71 тис. тонн, до 1,018 млн тонн, внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” з кінця лютого 2022 року і зменшення виробництва на Promet Steel через неритмічні внутрішньогрупові поставки заготовки.

Це, своєю чергою, частково було компенсовано консолідацією обсягів виробництва на потужностях “Каметсталі”. Водночас випуск рейкової та трубної продукції знизився на 38 і 100 тис. тонн – до 10 і 18 тис. тонн відповідно, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.

У 2022 році обсяг виробництва коксу знизився на 64% – до 1,653 млн тонн.

“Метінвест” минулого року також скоротив виробництво загального залізорудного концентрату (ЗРК) на 66% порівняно з попереднім роком – до 10,712 млн тонн, випуск товарної залізорудної продукції знизився на 55% – до 7,903 млн тонн, зокрема обсяги товарного концентрату – на 60%, до 4,718 млн тонн, а обсяги товарних окатишів – на 45%, до 3,185 млн тонн.

У 2022 році виробництво вугільного концентрату групи знизилося на 11% – до 4,959 млн тонн – переважно через брак кваліфікованого персоналу на її вугільних активах і погіршення геологічних умов на шахтах компанії United Coal Company (США).

Як повідомлялося, “Метінвест” за підсумками 2021 року збільшив виплавку сталі на 15% порівняно з 2020 роком – до 9,533 млн тонн, чавуну – також на 15%, до 9,709 млн тонн, але знизив загальне виробництво коксу на 5% – до 4,551 млн тонн. Група за підсумками 2021 року наростила загальне виробництво залізорудного концентрату на 3% – до 31,341 млн тонн, окатишів на 18% – до 5,811 млн тонн і загальний випуск коксівного вугільного концентрату – на 92%, до 5,542 млн тонн.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США.

Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

Бластер Хана Соло із “Зоряних воєн” став найдорожчим бутафорським пістолетом

Бластер Хана Соло персонажа всесвіту “Зоряних воїн” став найдорожчим бутафорським пістолетом, який пішов з молотка на аукціоні в Іллінойсі.

Фінальна ціна бластера склала близько $1,057 млн.

Бластер, офіційно відомий в історії “Зоряних воєн” як BlasTech DL-44 – один із трьох пістолетів, якими користувався актор Гаррісон Форд під час зйомок фільму “Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія” 1977 року.

Іллінойський аукціонний дім Rock Island Auctions заявив, що цей бластер – єдиний, який вдалося зберегти до наших днів.

У Книзі рекордів Гіннеса підтвердили, що бластер отримав звання найдорожчої гвинтівкової зброї, проданої на аукціоні.

Опора бластера змодельована за зразком німецького Mauser C96 часів Першої світової війни, з ним використовували деталі кулемета MG81 часів Другої світової війни, а також гвинтівковий приціл Hensoldt-Wetzlar початку XX століття.

,

Середній розмір заробітної плати штатних працівників (грн.)

Середній розмір заробітної плати штатних працівників (грн.)

Джерело: open4business.com.ua та experts.news

Інтернет-сервіс для мандрівників TripAdvisor збільшив виручку в IV кв. у 1,5 раза

Інтернет-сервіс для мандрівників TripAdvisor Inc. збільшив виручку в четвертому кварталі 2022 року в 1,5 раза завдяки підвищенню активності в туристичному секторі.
Як ідеться у пресрелізі компанії, її виручка в жовтні-грудні зросла до $354 млн порівняно з $241 млн за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому прогнозували цей показник на рівні $344,2 млн.

Виручка від основного напряму діяльності TripAdvisor підскочила на 34%, до $217 млн, дохід платформи резервування місць у ресторанах The Fork збільшився на 10% – до $33 млрд, онлайн-маркетплейса Viator – злетів у 2,2 раза, до $127 млн.
“Поліпшення показників зумовлено головним чином зростанням споживчого попиту на послуги, пов’язані з туризмом, з урахуванням пом’якшення карантинних обмежень і триваючого відновлення галузі”, – зазначають у компанії.

Водночас зміцнення долара США негативно вплинуло на результати TripAdvisor, віднявши приблизно 8 відсоткових пунктів від темпів зростання її виручки в четвертому кварталі і 10% за підсумками всього 2022 року.
Компанія в минулому кварталі зафіксувала чистий збиток у розмірі $3 млн, або $0,02 на акцію, порівняно зі збитком у $29 млн, або $0,21 на акцію, роком раніше.
Прибуток без урахування разових чинників становив $0,16 на акцію, істотно перевищивши консенсус-прогноз аналітиків у $0,04 на акцію.

За підсумками всього 2022 року виручка TripAdvisor збільшилася в 1,7 раза, до $1,49 млрд, чистий прибуток становив $20 млн проти збитку в $148 млн 2021 року.
Компанія розраховує, що 2023 року зростання її показників продовжиться, зазначається у пресрелізі.
Акції TripAdvisor додають у ціні 9,4% під час попередніх торгів у середу. За останні 12 місяців їхня вартість знизилася на 14%.

,

Держслужба України з надзвичайних ситуацій попереджає про підвищення рівня води в річках

У найближчі дві доби, 19-20 лютого, на річці Боржава в районі села Верхні Ремети (Великоберезька громада Берегівського району Закарпатської області) продовжиться підвищення рівня води на 1,0-1,5 м, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

“Очікується вихід води на заплаву, початкове підтоплення сільськогосподарських угідь у Берегівському та Хустському районах сіл Заріччя, Сільце, Кам’янське, Великі Ком’яти, Боржавське, Лукове, Білки, Квасове та автодороги Шаланки – Великі Ком’яти (рівень небезпеки помаранчевий)”, – зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.

Зазначається, що станом на 12:00 18 лютого рівень води становив 427 см над нулем поста.