Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) сподівається на поліпшення ситуації з енергопостачанням у першому півріччі цього року і збільшення виробництва з нинішніх 25% до 50% від потужності підприємства, повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
“Ми не можемо виробляти більше 25%, тому що нам не вистачає енергії. Щойно у нас буде стабільна енергія, ми зможемо збільшити виробництво… і дійти до 50%”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Лонгобардо уточнив, що наразі підприємство працює на 25% як у видобутку руди, так і в сталеливарному виробництві, і споживає близько 125 МВт за довоєнного звичайного рівня споживання близько 450 МВт.
Гендиректор також додав, що АМКР після нещодавнього рішення уряду розпочало імпорт електроенергії і наразі задоволене отриманим результатом, хоча ціна імпорту додає негативного впливу на собівартість.
За його словами, незважаючи на невисокий рівень завантаження, увесь колектив у 26 тис. співробітників збережено, з них у виробництві зайнято близько 10-12 тис. залежно від дня, проте допомогу надають й іншим. “Ми інвестуємо в збереження всіх наших людей протягом цього року”, – зазначив гендиректор.
Він повідомив, що за наявності достатнього енергопостачання подальше обмеження в 50% потужності вже пов’язане з проблемами з логістикою. Як зазначив Лонгобардо, АМКР активно розвиває нові маршрути, альтернативні довоєнним морським, однак попередньо нові напрямки на Польщу і південь України дадуть змогу забезпечити роботу виробництва тільки на 50%.
“Нам просто потрібно протестувати їх, коли у нас будуть у наявності 50%”, – додав гендиректор.
За його словами, без відновлення роботи основних портів України комбінату не вдасться ні експортувати продукцію, ні забезпечити імпорт вугілля. Лонгобардо уточнив, що зараз АМКР працює повністю на українському вугіллі, оскільки роботу маршруту традиційного імпорту вугілля з Казахстану з іншого “дочірнього” підприємства ArcelorMittal наразі перервано.
Водночас він підкреслив, що на шляху до зростання виробництва до 50% є й інші перешкоди. По-перше, пояснив Лонгобардо, енергопостачання має бути надійним, оскільки у підприємства три доменні печі, з яких працює поки що одна. Перехід до 50% означатиме роботу з двома печами, оскільки третя найбільша, а різке зупинення печі в разі проблем з енергопостачанням загрожує пошкодженнями.
Другою важливою проблемою гендиректор назвав зростання собівартості та витрат на логістику. “Вартість уже вбита. Коли я кажу вам, що логістика можлива, це правда. Але це на $100 на тонну дорожче, ніж те, що я платив раніше”, – зазначив Лонгобардо.
Він уточнив, що раніше транспортне плече до порту Миколаєва становило 250 км, були також річкові поставки, тоді як зараз до Гданська 1500 км і ще витрати на перевантаження через різну ширину колії в Україні та Європі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
Як повідомлялося, у 2022 році комбінат скоротив випуск прокату на 77% порівняно з попереднім роком – до 1,1 млн тонн, виплавку сталі – на 76,3%, до 1,2 млн тонн, чавуну – на 71%, до 1,6 млн тонн.
Видобуток залізної руди впав минулого року на 56 – до 11,6 млн тонн, концентрату – на 57,2%, до 4,2 млн тонн.
Кабінет міністрів призначив двох нових заступників міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, заступниками міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України призначено Олександра Бутенка та Сергія Деркача.
Збори акціонерів страхової компанії “Бусин” (Київ) 17 березня мають намір припинити повноваження глави правління Дениса Овчиннікова та призначити на цю посаду Олександра Непочатова, повідомила страховику система розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, Денису Овчинникову належить 12,495% акцій компанії, він очолює компанію останні 5 років.
У березні 2021 року її акціонери Лариса Непочатова та Олексій Овчинников скоротили свої пакети акцій із 49,9% до 25%. Зі свого боку Денис Овчинніков та Іван Овчинніков збільшили свої пакети акцій з 0,009% до 12,495%, Олександр Непочатов – з 0,009% до 24,99%.
СК “Бусин” у січні-вересні 2022 року компанія зібрала 151,9 млн грн валових премій, що на 71,57% менше, ніж роком раніше, чисті премії знизилися на 23,70% – до 46,682 млн грн, зароблені – на 30,91%, до 52,596 млн грн.
У цей період компанія виплатила 649 тис. грн страхових відшкодувань, що на 76,59% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Таким чином, рівень виплат знизився на 0,09 п.п. – до 0,43%.
Фінансовий результат від операційної діяльності СК склав 11,269 млн грн, чистий прибуток збільшився майже вшестеро – до 41,863 млн грн.
СК “Бусин” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань: Ліги страхових організацій України, Національного клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
АТ “Укргазвидобування” 6 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість -70,388 тис. грн.
Документи приймаються до 14 лютого.
Сукупні витрати американців на День святого Валентина (14 лютого) нинішнього року можуть зрости до $25,9 млрд порівняно з $23,9 млрд 2022 року, що стане одним із рекордних значень від початку обліку цього показника, свідчать результати опитування Національної федерації роздрібної торгівлі (NRF) США.
Більше половини респондентів (52%) планують відзначати День святого Валентина і готові витратити на нього в середньому $192,80 – це другий найвищий показник із початку ведення підрахунків у 2004 році. У 2022 році середній показник становив $175,41.
Тоді як заплановані витрати на подарунки партнерам і членам сім’ї залишилися на рівні минулого року, багато споживачів цього року також хочуть потішити друзів, колег, однокласників, викладачів і навіть улюбленців, зазначає NRF.
Найбільше на подарунки готові витратити респонденти віком від 35 до 44 років: середні витрати в цій віковій групі, як очікують, становитимуть $335,71.
Найпопулярнішими місцями для купівлі подарунків залишаються онлайн-магазини (35%), за ними йдуть супермаркети (34%), дискаунтери (31%) і спеціалізовані магазини (18%).
Найпопулярнішими подарунками залишаються солодощі (57%), листівки (40%) і квіти (37%). Тим часом 32% респондентів планують похід до ресторану, 21% подарують прикраси, 20% – подарункові карти, а 19% – одяг.
Сукупні витрати на прикраси, як очікується, становитимуть понад $5,5 млрд, на святкування поза домом – близько $4,4 млрд.
Опитування NRF і Prosper Insights проводили в період із 3 до 11 січня серед 7,616 тис. американців.
Аеропорт Франкфурта-на-Майні (ФРН) у 2022 році обслужив 48,918 млн пасажирів, що практично вдвічі (на 97,2%) перевищує показник попереднього року.
Водночас пасажиропотік залишається на 30,7% нижчим за показник допандемійного 2019 року, повідомляють у пресрелізі компанії-оператора Fraport.
“2022 рік був дуже бурхливим і складним для всієї авіаційної галузі, – заявив головний виконавчий директор Fraport Штефан Шульте. – Після локдаунів на початку року раптове і різке збільшення попиту стало важким тягарем для всіх партнерів, які нарощують обсяги операцій. Через складність систем у багатьох аеропортах, зокрема у Франкфурті, відновлення роботи повітряного руху було нестабільним”.
Проте аеропорти групи в інших країнах, орієнтовані на туристичні перевезення, показали хороші результати. Зокрема в Греції показники навіть перевершили допандемійний рівень, сказав глава компанії.
“Якщо дивитися вперед, ми впевнені, що у 2023 році буде подальше зростання. Люди хочуть подорожувати, і ми працюємо на повну потужність, щоб забезпечити пасажирам найкращі враження від аеропортів. Проте ситуація залишається складною”, – зазначив він.
Кількість злетів і посадок літаків торік підскочила на 45,9% – до 382,211 тис. Щодо рівня 2019 року показник скоротився на 25,6%.
Тим часом обсяг вантажних перевезень і поштових відправлень зменшився на 13,3% відносно минулого року і склав близько 2 млн тонн. Порівняно з доковідним роком перевезення знизилися на 5,6%.
У грудні послугами аеропорту скористалися 4 млн осіб, що на 46,2% вище за показник за той самий місяць роком раніше. Кількість злетів і посадок зросла на 7,9% – до 30,157 тис. Обсяг перевезень вантажів і пошти впав на 19% і становив 159,671 тис. тонн.
Група Fraport також оприлюднила дані про аеропорти в інших країнах, якими вона керує.
Так, в аеропорту імені Йоже Пучніка (Любляна, Словенія) група 2022 року обслужила 970,15 тис. пасажирів (зростання більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком), а у двох аеропортах Бразилії (у містах Форталеза та Порту-Алегрі) – 12,4 млн пасажирів (+41%).
У Лімі (Перу) пасажиропотік підскочив на 72% і становив близько 18,6 млн осіб.
У Греції, де Fraport управляє 14 повітряними гаванями, було зафіксовано підвищення перевезень на 79% – до 31,2 млн пасажирів.
Сукупний пасажиропотік аеропортів у Варні та Бургасі (Болгарія) збільшився на 59,2%, склавши близько 3,1 млн осіб.
Аеропорт Анталії (Туреччина) обслужив за минулий рік близько 3,1 млн осіб, що на 41,8% краще за показник 2021 року.
