Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло американську корпорацію Procter&Gamble (P&G) до списку міжнародних спонсорів війни, повідомляється на його сайті.
“На жаль, через низький моральний поріг сотні іноземних компаній залишаються працювати на російському ринку, тим самим фінансуючи армію і військово-промисловий комплекс держави-агресора. Серед відомих нам компаній, окрім P&G, також уже є OpenWay Group, Danieli, TMS Tankers Ltd., Minerva Marine Inc., Thenamaris Ships Management, Delta Tankers Ltd., Dynacom Tankers Management Ltd. eKassir, Liberian International Ship & Corporate Registry та “Бондюель”. Уся інформація про їхню діяльність передається міжнародній компанії LSEG і вноситься до бази даних World-Check для захисту міжнародної фінансової індустрії від спонсорів російської війни”, – цитує пресслужба слова голови НАЗК Олександра Новікова.
Підставою внесення до списку спонсорів війни стало те, що, працюючи в РФ, компанія платить податки до російського держбюджету і сприяє мобілізаційним заходам.
У березні 2022 року P&G заявила про скорочення асортименту на російському ринку і пообіцяла залишити на ньому тільки товари для здоров’я та гігієни. А в серпні з’явилася інформація, що вона більше не інвестує в розвиток бізнесу на території РФ. Однак бізнес P&G розвивається в Росії, зокрема на території РФ продовжують працювати комбінат побутової хімії, найбільший у світі виробник мийних засобів для P&G, і завод із виготовлення лез і станків для гоління Gillette. Компанія дає робочі місця для близько 2,5 тис. росіян.
P&G належать такі дочірні підприємства і бренди як Gillette, Fairy, Tide, Ariel, Lenor, Mr. Proper, Pampers, Always, Head & Shoulders, Pantene, Old Spice, Hugo Boss, Max Factor та інші.
У березні 2022 року, після заяви про зменшення присутності на російському ринку, P&G на 40% підняла ціни на власні товари в РФ, чим майже нівелювала втрату доходу від скорочення портфеля брендів. Згідно з даними звіту компанії за 2022 рік, за рахунок такого підвищення цін на продукцію зросли органічні продажі компанії в Росії.
Крім того, компанія сприяє мобілізації, адже згідно з новим російським законодавством, корпорації, які працюють у РФ, змушені брати участь у мобілізаційних заходах, сприяти призову співробітників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження.
Комунальне підприємство “Київпастранс” у четвер оголосило тендер на обов’язкове особисте страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість послуги – 144,629 тис. грн.
Документи приймають до 10 лютого.
Єврокомісія запропонує державам-членам ЄС продовжити на рік призупинення всіх митних зборів і заходів торговельного захисту на імпорт з України, заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
“Минулого року ми скасували всі мита і квоти для товарів з України. Це був великий успіх… Сьогодні я можу анонсувати, що ми запропонуємо продовжити цю торговельну угоду на наступний рік”, – сказала фон дер Ляєн на прес-конференції з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
Перед Україною стоїть завдання знизити середньорічну частку нелегальної продукції на ринку тютюнових виробів не більше ніж до 5%, тоді як торік цей показник становив у середньому 19,9%.
Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Телеграм-каналі, у країні фіксується скорочення нелегального ринку сигарет до 17,8% у листопаді з рекордних 21,9% у серпні.
“Ринок нелегального тютюну скорочується! Вдячний правоохоронцям та акцизному департаменту Державної податкової служби. Наша мета – довести нелегальний ринок тютюну максимум до 5% до кінця року!”, – написав він.
Згідно з дослідженням агентства “Kantar Україна”, у серпні 2022 року частка підроблених цигарок в Україні становила 8% від загального обсягу ринку, тоді як 2021 року в листопаді – 6,6%, серпні – 5,6% і лютому – 4,2%. Частка сигарет, маркованих як такі, що призначені для експорту та продажу в Duty Free, але водночас нелегально продаються в Україні, у серпні-2022 становила 12,2% від усього українського ринку сигарет, хоча 2021 року в листопаді вона перебувала на рівні 10,9%, у серпні – 9,8% і лютому – 6,9%.
Зі свого боку частка контрабандних сигарет у серпні-2022 знизилася до 1,8% порівняно з 2,9% торішнього листопада і 2,7% у серпні-2021.
“Kantar” нагадав, середньорічний рівень нелегальних продажів тютюнових виробів в Україні 2021 року становив 16,9%, тоді як 2020-го – 6,9% (на 10 в. п. менше), 2019-го – 6,6% (на 10,3 в. п. менше), 2018-го – 4,4% (на 12,5 в. п. менше). Мінімальний обсяг нелегального ринку сигарет за десятиліття був зафіксований у 2016 році – 1,1%.
Найбільша частка нелегальних цигарок у серпні-2022 зафіксована в Дніпропетровській області – 20% усього ринку, в Одеській (13%), Харківській (8%), Хмельницькій та Львівській (по 7%) областях, а також у Київській (6%). У столиці цей показник становить 8%.
Як повідомлялося, Гетманцев у жовтні 2022 року заявив, що правоохоронці з вересня проводять обшук на тютюновій фабриці United Tobacco (ТОВ “Юнайтед Табако”, Жовті Води Дніпропетровської обл.), яку підозрюють у нелегальному виробництві тютюнових виробів. Силовики вже встановили підозрюваних у скоєнні злочину та оцінили масштаби незаконної діяльності.
За даними Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), представники українського бізнесу очікують від правоохоронної системи України активних дій у боротьбі з тіньовими ринками, зокрема з виробництвом нелегальних цигарок, і готові надавати допомогу під час встановлення збитків від нелегальної діяльності таких підприємств.
Україна минулого року експортувала агропродовольчої продукції на загальну суму $23,4 млрд, що на 16% менше, якщо порівнювати з 2021 роком.
Як повідомляють в аналітичному матеріалі Української асоціації аграрного експорту (УААЕ), цей показник став другим за обсягами за часів незалежності країни, незважаючи на повномасштабну війну, яку розв’язала Росія проти України в лютому 2022 року, попри тривалу повномасштабну війну, яку Росія розв’язала проти України в лютому 2022 року.
“Ключовим питанням для експортерів у 2022 році стала адаптація до забезпечення всіх необхідних процесів у повністю змінених реаліях функціонування сільгоспсектору країни. За продуктами з доданою вартістю ситуацію вдалося стабілізувати й утримати під контролем, а окремі позиції навіть продемонстрували зростання”, – уточнила асоціація в документі.
За її даними, торік збільшилася сумарна виручка від експорту м’ясної та молочної продукції, картоплі, заморожених овочів, але скоротилися доходи експортерів за переважною більшістю найменувань плодоовочевої продукції, яєць, меду, перероблених зернових і кондитерських виробів. При цьому експортні ціни на товари українського виробництва, зокрема мед і яйця, продовжили зростання.
УААЕ уточнила, що 2022 року Україна експортувала м’яса і субпродуктів на $925 млн (+9% до 2021 року), зокрема м’яса птиці на $853 млн (+19%), замороженої яловичини на $69 млн (-40%), готових і консервованих м’ясних продуктів на $21,8 млн (зростання у 2 рази), ковбас – на $2,9 млн (-58%). Важливою подією минулого року стало скорочення кількісних обсягів експортованого м’яса птиці через війну на 10%, до 413 тис. тонн.
Зі свого боку, виручка від експорту молокопродуктів сягнула $251 млн (+41% до 2021 року), зокрема завдяки сухому молоку та згущеному молоку отримано $90 млн (+57%), олії та молочних паст – $82 млн (+56%), сирам – $42 млн (+58%), не згущеному молоку та вершкам – $16 млн (+58%), сироватці – $15 млн (-31%). Експорт українського морозива перевищив $19 млн (+5%), зменшившись у натуральному вираженні на 8%, до 6,9 тис. тонн.
Крім того, 2022 року експортовано 27 тис. тонн яєць (-32% до 2021 року) на $42 млн (-7%) і 48 тис. тонн меду (-17%) на $137 млн (-5%).
УААЕ також зазначила зниження експорту за всіма товарними позиціями плодоовочевої продукції, окрім картоплі та заморожених овочів. Так, за кордон продано 0,9 тис. тонн огірків (-82% до 2021 року) на $1,6 млн (-72%), 1 тис. тонн капусти на $0,9 млн (-64%), 0,3 тис. тонн томатів (-94%). тонн томатів (-94%) на $0,8 млн (-84%), 0,4 тис. тонн цибулі та часнику (-98%) на $0,3 млн (-94%), 0,3 тис. тонн моркви та інших коренеплодів (-98%) на 0,2 млн (-94%). Водночас відбулося зростання експортних продажів картоплі – до 29,7 тис. тонн (+56%) на $4,4 млн (+14%) і заморожених овочів – 8,7 тис. тонн (+3%) на $11 млн (+15%).
Експорт консервованих томатів також зменшився більш ніж утричі – до 15 тис. тонн, принісши $16 млн виручки. Приготовлені незаморожені овочі продано за кордон на суму $9,7 млн (-32%) в обсязі 4 тис. тонн (-37%).
Організація підрахувала, що виручка від експорту плодів, ягід і горіхів за підсумками 2022 року склала $313 млн (-15% до 2021 року), зокрема продано 84 тис. тонн заморожених ягід і фруктів. тонн заморожених ягід і фруктів (+11%) на $192 млн (-11%), 25 тис. тонн волоських горіхів (-28%) на $80 млн (-30%), 46 тис. тонн яблук і груш (+56%) на $19 млн (+28%), 4 тис. тонн ягідних культур на $14 млн (+12%).
Експорт Україною варення, желе і мармеладу в грошовому і натуральному вираженні залишився на рівні 2012 року: понад $7 млн за поставок понад 2 тис. тонн. Вартість експорту консервованої плодово-ягідної продукції зменшилася до $10 млн (-48%) одночасно зі зниженням обсягу реалізації – 3,8 тис. тонн (-58%).
УААЕ уточнила, що Україна 2022 року експортувала 75 тис. тонн пшеничного борошна (-29% до 2021 року) на суму близько $24 млн (-35%). Погіршилася ситуація і з продажами за кордон макаронних виробів – зниження до 18 тис. тонн (-54%), реалізовано на $40 млн (-45%).
“Продажі кондитерських цукрових виробів на зовнішні ринки скоротилися до $139 млн (-32%) за 70 тис. тонн (-31%). Експорт какао-продуктів і шоколаду здійснено на суму $147 млн (-34%) в обсязі 46 тис. тонн (-35%). Також знизилися продажі за кордон хлібобулочних кондитерських виробів – до 69 тис. тонн (-39%) вартістю $152 млн (- 40%)”, – підсумувала асоціація.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) у 2022 році становив 30,25 млрд грн, що на 13,7% менше, ніж у 2021 році (35,05 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“ПриватБанк завершив 2022 рік із чистим прибутком 30,25 млрд грн в умовах воєнного стану в Україні, тривалої невизначеності та потреби в підтримці власних працівників клієнтів і малого та середнього бізнесу. Це попередні дані щодо підтвердження річної та фінзвітності банку зовнішнім аудитором”, – ідеться в повідомленні.
За даними пресслужби, з початку року ПриватБанк наростив кількість активних клієнтів на 150 тис. – до 19,1 млн фіз- і юросіб, а кількість активних клієнтів Приват24 – на 1,3 млн, до 13,1 млн клієнтів.
Крім того, обсяги оплат картками в мережі POS-терміналів банку зросли на 551 млрд грн, або на 17%, депозити та кошти населення – на 107,7 млрд грн (або 48%).
Кошти бізнесу за рік зросли на 35,6 млрд грн, або 37%, кредитний портфель юросіб (нетто) – на 58%.
За рік було видано 23,8 млрд грн кредитів малому та середньому бізнесу.
Щодня в мережі ПриватБанку працює 1 тис. відділень, 5 тис. банкоматів, 10 тис. терміналів і 180 тис. торгових терміналів.
