KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) наприкінці 2022 року виготовив і поставив обладнання, необхідне для закінчення будівництва “сухого” порту групи компаній Alebor Group, розташованого на території Глибоцької громади (Чернівецька обл.) неподалік від кордону з Румунією.
Як повідомляється на Facebook-сторінці машинобудівної компанії, KMZ закачує будівництво першої черги експортного зернового терміналу місткістю 30 тисяч тонн і продуктивністю перевантаження 300 тонн/год.
Загалом Alebor Group планує на 2023-2024 рр. кілька черг будівництва терміналу. У довгостроковій перспективі проєкт “Вадул-Сірецький термінал” перевантажуватиме українську сільгосппродукцію у вагони вузької європейської залізничної колії для подальшого відправлення до румунського порту Констанци, у такий спосіб у експортерів з’явиться альтернатива морським портам України.
Як повідомлялося, голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк у серпні 2022 року написав, що об’єкт буде оснащено силосами місткістю до 200 тис. тонн і продуктивністю перевалки до 3 млн тонн/рік.
За його даними, перша черга проєкту вартістю $20 млн, яку завершать у січні 2023 року, дасть змогу зберігати до 60 тис. тонн сільгоспкультур і щорічно перевалювати в Румунію до 1,2 млн тонн зерна.
Ванзуряк зазначив, що загальна вартість будівництва об’єкта становитиме $40 млн.
Alebor Group у липні-2022 заявила про купівлю земділянки для будівництва терміналу з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватора загальною ємністю 60 тис. га.
Alebor Group створена 2014 року. Її засновником є підприємець Олексій Кустов.
До складу групи, крім Воронівського ХПП, входить Христинівське ХПП (Черкаська обл.) і ХПП “Чесне” (Одеська обл.), а також автотранспортні компанії “Болеко” (Черкаська обл.), “Автоєра” (Одеська обл.) і торговий підрозділ. Загальний автопарк компаній налічує 210 зерновозів.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну група компаній мала потужності з експорту 1,2 млн тонн зернових та олійних культур на рік. Загальна потужність трьох елеваторів становить 315 тис. тонн одночасного зберігання.
KMZ Industries випускає силоси на плоскій основі, конусному днищі, силоси для зберігання борошна, шахтні зерносушарки Brice-Baker (британської розробки) і ДСП (української розробки), транспортне устаткування (норії, ланцюгові, стрічкові та гвинтові конвеєри), сепаратори для очищення зерна, монтує й автоматизує елеваторне устаткування та технологічні процеси на зерносховищах.
У 2020 році завод збільшив виручку на 35% до 2019 року, до 395,26 млн грн і отримав 5,05 млн грн чистого прибутку проти збитку 25,37 млн грн. У 2021 році планував збільшити обсяг виробництва на 30-50%.
Станом на четвертий квартал 2021 року Dragon Capital Investments Limited (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якої є Томаш Фіала, володіє 80% акцій АТ “КМЗ”, ТОВ “Варіант Агро Буд” – 20%.
Україна планує поставити Кенії зерно в рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine, також країни домовилися посилювати співробітництво у сфері сільського господарства.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, відповідні питання обговорювали під час зустрічі заступника міністра відомства Маркіяна Дмитрасевича з міністром з питань сільського господарства та розвитку тваринництва Республіки Кенія Франкліном Мітхікою Лінтурі.
За даними міністерства, Дмитрасевич наголосив, що Україна розуміє всю гостроту продовольчої кризи в Кенії, де небувала посуха 2022 року призвела до того, що майже 3 млн жителів країни гостро потребують гуманітарної продовольчої допомоги.
Зі свого боку, представник Кенії зазначив, що місцевим фермерам із кожним роком дедалі складніше займатися землеробством через кліматичні зміни. Кенія намагається вживати заходів щодо забезпечення стійкості сільгоспвиробництва, зокрема, країна зацікавлена в обміні з Україною досвідом застосування рослинницьких технологій.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики відвідала Сенегал, Нігерію та Гану, де підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, всі три країни заявили про бажання розвивати співробітництво з Україною та готовність до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження та зберігання українського зерна.
За результатами візиту Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
Станом на кінець листопада 2022 року до Grain from Ukraine долучилося понад 30 країн і міжнародних організацій, які сумарно зібрали понад $180 млн на закупівлю українського продовольства.
Про надання фіндопомоги повідомили Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Греція, Естонія, ЄС, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція та Японія, а також НАТО і ООН.
Долар незначно знижується щодо євро і слабо дорожчає в парі з японською ієною на торгах у вівторок.
Пара євро/долар на 8:52 мск торгується на рівні $1,0825 проти $1,0821 на закриття попередньої сесії.
Курс долара до ієни зріс на 0,07% і становить 128,66 ієни порівняно зі 128,57 ієни на кінець минулої сесії.
Фунт стерлінгів торгується на позначці $1,2195 проти $1,2196 за підсумками попередніх торгів.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), піднімається на 0,18%.
Доларовий індекс перебуває поблизу мінімального значення за сім місяців на тлі даних, що вказали на сповільнення інфляції в США в грудні.
Ослаблення інфляційного тиску в Сполучених Штатах може стати вирішальним аргументом на користь подальшого уповільнення темпів посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою.
Тим часом курс юаня, торги яким проходять на території материкового Китаю, становить 6,7676/$1 порівняно з 6,7336/$1 на закриття попередньої сесії.
Економіка Китаю в четвертому кварталі 2022 року збільшилася на 2,9% відносно аналогічного періоду минулого року, свідчать дані Державного статистичного управління.
Таким чином, темпи зростання істотно сповільнилися порівняно з 3,9% у третьому кварталі.
Аналітики в середньому очікували підвищення китайського ВВП у жовтні-грудні на 1,8%, повідомляє Trading Economics.
Місія міжнародного агентства з атомної енергії відкрила свою присутність на Південноукраїнській атомній станції, передає кореспондент Інтерфакс-Україна.
Прапор МАГАТЕ в присутності його голови Рафаеля Гроссі піднято на території станції в понеділок.
Як зазначив Гроссі, ця місія вкрай необхідна через військову ситуацію в Україні.
“Я щасливий бути тут. Після Запорізької АЕС ми розширюємо свою присутність на інші атомні станції України. Сьогодні перший крок, і ми продовжимо працювати в такому напрямку”, – сказав Гроссі після церемонії підняття прапора.
Зі свого боку очільник Міненерго Герман Галущенко привітав початок місії МАГАТЕ, заявивши, що вона є важливою через російську агресію Росії по відношенню до України і ті загрози, які створює агресор, піддаючи українців терору навіть у новорічну ніч.
Як повідомлялося, МАГАТЕ анонсувало розміщення своїх постійних місій на трьох АЕС, що перебувають на підконтрольній Україні території – окрім ПАЕС, на Хмельницькій та Рівненській АЕС, а також у зоні Чорнобильської АЕС. Постійна місія МАГАТЕ працює кілька місяців на окупованій російськими загарбниками найбільшій у Європі Запорізькій АЕС.
ЗАТ “Азеренерджі” з Азербайджанської Республіки передало Україні другу частину допомоги для енергетичного сектора України – 45 електростанцій резервного живлення потужністю від 94 до 150 кВА, повідомляють на сайті Міністерства енергетики.
“Хочу висловити подяку своєму колезі, міністру енергетики Азербайджану Парвізу Шахбазову за швидку реакцію та дієву, своєчасну підтримку. Ми вдячні за вашу солідарність з українським народом”, – цитується в повідомленні міністр енергетики України Герман Галущенко.
Першу партію обладнання з Азербайджану, що містить 45 силових трансформаторів і п’ять електростанцій резервного живлення, уже розподілено між енергетичними компаніями та передано в регіони, які найбільше постраждали від російських атак, зазначили в Міненерго.
Сталеливарна компанія SSAB (Швеція) та її дочірня компанія Ruukki Construction нададуть благодійну допомогу у вигляді покрівельних матеріалів виробництва Ruukki для відновлення пошкоджених в Україні внаслідок російської агресії будинків, повідомив Український центр сталевого будівництва (УЦСБ) у прес-релізі в понеділок.
Як повідомляється, покрівельні матеріали будуть виготовлені зі сталі SSAB на заводі Ruukki в Україні. Покрівельний комплект включатиме профільовані листи, планки та кріплення для відновлення пошкоджених дахів 85 будинків.
Ця програма буде реалізована через благодійну організацію OperationAid.
Завод Ruukki в Україні налічує 72 співробітники. Завдяки підтримці з боку корпорації Ruukki Україна відновила роботу заводу як у с. Копилів, так і роботу компанії загалом з травня 2022 року. Робота ведеться за обмеженим графіком кілька днів на тиждень залежно від завантаження ліній і наявності електрики.
Акції компанії SSAB котируються на фондових біржах Nasdaq OMX у Стокгольмі та Nasdaq OMX у Гельсінкі. Штаб-квартира компанії розташована в Стокгольмі (Швеція). Загальна потужність заводів компанії SSAB у Швеції, Фінляндії та США – 8,8 млн тонн сталі на рік. Крім того, компанія має в своєму розпорядженні підприємства з обробки сталі та виготовлення з неї різноманітних сталевих виробів у Китаї, Бразилії та низці інших країн. У штаті компанії SSAB налічується близько 15 тис. співробітників більш ніж у 50 країнах світу.
УЦСБ об’єднує найбільших учасників національного ринку сталевого будівництва. До теперішнього часу в нього входить понад 60 профільних компаній.
