Номери мобільного зв’язку з кодом мережі призначення “77”, дозвіл на використання яких одержав найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар”, з’являться в продажу наприкінці червня – у липні, повідомив президент компанії Олександр Комаров.
“Думаю, наприкінці червня – у липні точно з’являться”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, подаючи заявку на нову мережу призначення, в НКЕК компанія була далека від критичної фази. “Київстар” оперує п’ятьма кодами мережі: “67”, “68”, “96”, “97” і “98”.
“Я добре пам’ятаю цифру, коли ми мігрували в новий білінг – ми переводили до 40 млн номерів (станом на грудень 2023 року “Київстар” обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку – ІФ-У). Чому така цифра? Через те, що якийсь час ми не відключаємо номери, які “замовкли”, – сказав Комаров.
Президент “Київстару” розповів також про всеукраїнську ініціативу не від’єднувати від мережі людей, які залишилися на окупованих територіях. Реалізувати її планують на рівні регуляторного рішення.
“Проєкт такого рішення зараз обговорюється НКЕК з нами – операторами ринку електронних комунікацій. Найімовірніше, цим рішенням буде встановлено певні часові рамки, наприклад 3-4 роки. “Київстар” дотримувався такого правила з початку повномасштабного вторгнення за власною ініціативою”, – сказав Комаров.
Уряд України на засіданні в п’ятницю ухвалив кілька кадрових рішень, зокрема про звільнення із займаних посад трьох заступників міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
У Телеграм-каналі уряду повідомляється, що Кабінет міністрів України 17 травня затвердив розпорядження про звільнення з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександри Азархіної, про звільнення з посади заступника міністра цього самого міністерства Юрія Васькова та про звільнення Анни Юрченко з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з питань європейської інтеграції.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада звільнила віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Проєкт постанови від депутатів правлячої фракції “Слуга народу” підтримали 272 депутати. Рішення ухвалили без заслуховування віцепрем’єра. Згодом ініціатори звільнення віцепрем’єра пояснили це рішення в Раді відновленням Мінрегіонрозвитку.
Гірничорудні підприємства України в січні-квітні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11 млн 28,545 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 4,1 раза – до $2 млрд 409,852 млн.
При цьому за 3 міс.-2024 було експортовано 9 млн 4,370 тис. тонн ЗРС на суму $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,03% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,29%) і Польщі (13,67%).
В Україну за січень-квітень 2024 року було імпортовано ЗРС на $72 тис. у сумарному обсязі 252 тонни, тоді як у січні-квітні 2023 року ввезено на $41 тис. у сумарному обсязі 67 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (29,17%), Італії (25%) і Норвегії (18,06%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 96,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 583,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 82,2% – до $288,324 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (37,50% поставок у грошовому виразі), Польщу (15,84%) та Італію (7,74%).
У січні-квітні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-квітні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
UT Company, створена співвласниками мереж EVA і Varus Валерієм Кіптиком і Русланом Шостаком, перемогла в тендері Державного оператора тилу (ДОТ) на поставку продуктів харчування у військові частини однієї з областей України, повідомила прес-служба Terwin Group.
“Ukrainian Transparent Company взяла на себе зобов’язання із забезпечення військових частин однієї з областей України продуктами харчування, запропонувавши найкращі умови на тендері ДОТ. Це пілотний проєкт, який триватиме два місяці та суттєво заощадить державний бюджет”, – ідеться у пресрелізі.
Компанія не розкрила вартості тендера. За словами Шостака, компанія ставить перед собою мету допомогти державі зробити процес закупівель прозорим і ефективним.
“Основне наше завдання – повернути довіру до держави і гордість бізнесу від взаємодії з владою. І хочу підкреслити: ми постачаємо продукцію безпосередньо від вітчизняних виробників солдатам без націнок; усі адміністративні витрати ми фінансуємо самостійно, не додаємо їх у вартість – це наш внесок”, – цитується Шостак у пресрелізі.
За інформацією “Forbes Україна”, постачання здійснюватимуть у військові частини Запорізької області.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюються в $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а у 2023 році очікувався на рівні $1,7 млрд.
EVA, VARUS, ЗСУ, ПОСТАЧАННЯ, ПРОДУКТЫ
