Постійні представники країн-членів Європейського союзу погодилися з наданим Києвом Планом для України, який необхідний для фінансування в рамках Ukraine Facility у розмірі EUR50 млрд на період до 2027 року.
Відповідне рішення ухвалено в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників, повідомляє на своїй сторінці в Х бельгійське головування.
«Посли ЄС у принципі погодилися з Планом для України, в якому викладаються зусилля країни з реформування для отримання фінансової допомоги ЄС до 2027 року в рамках Ukraine Facility», – сказано в повідомленні.
Далі це рішення має бути схвалено кваліфікованою більшістю голосів Ради ЄС з питань економіки та фінансів, засідання якої відбудеться 14 травня.
Ukraine Facility – це інструмент, що передбачає можливість отримання Україною у 2024-2027 рр. фінансової та технічної допомоги ЄС на загальну суму EUR50 млрд. Із них на бюджетну підтримку буде спрямовано EUR38,27 млрд, в інвестиційний фонд – EUR6,97 млрд, на технічну та адміністративну підтримку – EUR4,76 млрд.
Кабінет міністрів України 18 березня затвердив план для Ukraine Facility і вже 20 березня документ було передано до Європейської комісії. 15 квітня ЄК надала свою позитивну оцінку цьому плану.
Источник: https://twitter.com/EU2024BE/status/1788167790513307684
Ціна на український горох у сезоні-2024 становитиме щонайменше $325 за 1 тонну, повідомила голова Співтовариства виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко.
В асоціації нагадали, що нещодавно уряд Індії оголосив про продовження до 3 жовтня поточного року дії режиму безмитного імпорту в країну жовтого гороху. Це рішення викликане серйозними погодними проблемами, які негативно позначилися на врожайності вирощуваних у країні сільгоспкультур і призвели до розвитку дефіциту на внутрішньому ринку.
«Попит на український жовтий горох у світі залишиться стабільним до кінця року, а ціни зростатимуть. Очікується, що ціни на врожай українського гороху 2024 року становитимуть не менше $325 за тонну”, – прогнозує Скляренко.
За її інформацією, українські аграрії, передбачаючи підвищення попиту і цін на світовому ринку, вже розширили площі під цією зернобобовою культурою. За офіційними даними, в Україні посіяно 161 тис. га гороху, але реальні показники посівних площ вищі.
«Майбутній сезон обіцяє бути вдалим для виробників гороху, оскільки буде забезпечено світовий попит на вирощену бобовоцьку культуру за вигідними цінами», – впевнена голова асоціації.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
Уряд Данії виділяє новий пакет гуманітарної допомоги для України в розмірі 250 млн данських крон (€33,5 млн), який, зокрема, передбачає захист найуразливіших верств населення, повідомляє прес-служба данського Міністерства закордонних справ.
«…За допомогою цього нового пакета підтримки ми прагнемо забезпечити термінову і життєво необхідну гуманітарну допомогу та захист найбільш вразливих груп населення», – повідомив міністр з питань співробітництва з метою розвитку та глобальної кліматичної політики Данії Дан Йоргенсен.
У рамках пакету передбачається надання базової надзвичайної допомоги, такої як продукти харчування, медикаменти, вода та житло для українців у найбільш постраждалих районах від російської агресії, а особлива увага приділяється захисту найуразливіших верств населення України.
«Пакет заходів підтримки також сприяє зусиллям із запобігання, пом’якшення та реагування на особливі ризики, з якими стикаються жінки та дівчатка, включно з ризиком сексуального та гендерного насильства, і робить внесок у надання, наприклад, психосоціальної підтримки та охорони материнства», – йдеться в повідомленні.
Комунальне підприємство “Салтівське трамвайне депо” (Харків) 7 травня знову оголосило тендер на ОСЦПВ і страхування транспортних засобів, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість – 749,619 тис. грн.
Документи на участь приймаються до 15 травня.
Водночас лише чверть державних компаній подає до Держстату фінансову звітність
Майже 800 державних та казенних компаній подали фінансову звітність у 2023 році, за даними Держстату. Щороку 40% цих компаній є збитковими. Варто зауважити, що лише чверть компаній державного сектору дотримуються закону та подають до Держстату свою фінансову звітність.
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році. Найменше компаній відзвітували про свої фінансові успіхи у 2021 році – лише 475
“На противагу до приватного бізнесу у держпідприємств є значні переваги — окрім того, що вони є державною власністю, часто-густо такі компанії також є монополістами. Тобто за умови грамотного управління мають усі можливості бути навіть прибутковішими за приватний бізнес.
Проте, як показують дані фінзвітності Держстату, майже половини з ДП навіть у таких умовах є збитковою. Ми створили Реєстр державних компаній, аби було простіше співставляти їх фінансови показники та бачити, яка державна власність працює максимально неефективно”, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатабота.
Слідкуємо за ефективністю державних підприємств на сторінці Реєстру державних підприємств.
В середньому, 40% від держпідприємств, що подали звіти, є збитковими. Наприклад, торік з 789 компаній – 313 мали збитки (39,7%), у 2022 році з 797 підприємств – 389 збиткові. У 2021 році серед тих, хто відзвітував про своє фінансове становище, 30,9% були збитковими.
Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.
Попри значну кількість збиткових компаній є й ті, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги“Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.
Попри великі обороти, лідерами за прибутком є зовсім інші підприємства. Найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. А найбільше зростання прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”: за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.
https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
