Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, модернізував обладнання для виробництва окатишів.
Згідно з прес-релізом компанії, на фабриці огрудкування завершено капітальний ремонт комплексу обладнання випалювальної машини ОК-324.
Уточнюється, що режим роботи технологічного обладнання на фабриці огрудкування безперервний, цілодобовий і становить понад 7,5 тис. годин на рік, тому до його технічного стану підвищений рівень уваги. Ремонтні роботи проводилися в рамках програми оптимізації технологічного процесу виробництва окатишів.
“Однією з ключових ділянок було відновлення вогнетривкої кладки горна випалювальної машини та ремонт шести форкамер. Це є вирішальним для збереження теплоізоляції горнового простору випалювальної машини і дасть змогу уникнути руйнування цегляного покриття, забезпечити безперервну роботу в міжремонтний період”, – пояснив заступник начальника фабрики огрудкування ЦГЗК Андрій Іванов.
Як повідомляється, під час ремонту було впроваджено й експериментальне рішення про нанесення торкрету бетону на поверхню форкамер №9 і №10. Це може істотно збільшити стійкість вогнетривкої ізоляції за рахунок зниження впливу біопалива. Додатково полагоджені краплевловлювачі димососів Д2 і Д5, повністю замінено три секції краплевловлювача №2 димососа Д2. Це сприятиме зменшенню викидів і поліпшенню газодинаміки теплового потоку.
Встановлений валоповорот димососа Д3 скоротить час роботи обладнання під час зупинки фабрики на планові ремонти, сприятиме зниженню витрат енергоресурсів, підвищить надійність обладнання. Крім того, проведено техобслуговування конвеєрного транспорту, зокрема проведено заміну роликів, ущільнень, футерування перевантажувальних вузлів.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,7 раза порівняно з 2022 роком – до 114,837 млн грн із 487,878 млн грн.
Згідно з порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, з початком голосування 18 квітня і закінченням 30 квітня поточного року, які відбудуться дистанційно, акціонери мають намір затвердити звіти і спрямувати чистий прибуток за 2023 рік на поповнення обігових коштів.
Крім того, акціонери мають намір внести зміни до статуту та інших внутрішніх документів, зокрема скасувати низку положень, а також припинити повноваження чинних членів наглядової ради та обрати нових. Ліквідувати ревкомісію як орган управління, розглянути звіт суб’єкта аудиторської діяльності (незалежного аудитора) та затвердження заходів за результатами його розгляду.
Також планується схвалити значні правочини, зокрема – договори про надання поворотної фінансової допомоги, укладені між копальнею та ТОВ “Девелопмент Констракшин Холдинг” у 2023-2024 роках. на загальну суму 1,150 млрд грн без ПДВ.
Як повідомлялося, ПрАТ “Суха Балка” за підсумками 2022 року знизило чистий прибуток у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Також повідомлялося, що рішенням позачергових зборів акціонерів ПрАТ “Суха Балка” від 10 липня 2023 року на виплату дивідендів було спрямовано 1 млрд 4,865 млн грн із нерозподіленого прибутку за 2008, 2010 і 2011 рр.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Чеський залізничний оператор RegioJet виконав перший рейс за маршрутом Прага-Чоп. Нічний поїзд із Праги зі 120 пасажирами прибув на станцію Чоп за графіком о 10:35 за Київським часом, повідомила пресслужба залізничного оператора в четвер.
Як повідомлялося, з 27 березня RegioJet запускає другу лінію в Україну через Словаччину до Чопа на додаток до наявної через польський Перемишль. Рейс має три вагони на 140 місць, які слідують у складі поїзда Прага-Кошице. Вартість квитків варіюється від EUR18,9 до EUR67,9 з урахуванням харчування.
Нічний поїзд Прага – Чоп вирушає з Праги (Чехія) о 21:52, з Кошице (Словаччина) о 06:38 ранку і прибуває в Чоп о 10:35. У зворотному напрямку відправлення з Чопа о 17:35, з Кошице о 21:37, прибуття до Праги о 05:46 наступної доби.
АТ “Укрзалізниця” запускає спеціальний пересадочний поїзд №345/346 Чернівці – Чоп – Ужгород, який стикуватиметься з новим міжнародним маршрутом Прага – Чоп.
Пересадочний поїзд №345/346 Чернівці – Чоп – Ужгород відправлятиметься з Чернівців щоденно о 05:30, прямуватиме через Івано-Франківськ (08:13-08:27), Стрий (11:20-11:50), Мукачево (15:13-15:18), Чоп (16:28-16:57), прибуватиме до Ужгорода о 17:20. У зворотному напрямку відправлення з Ужгорода об 11:05, далі Чоп (11:28-12:03), Мукачево (13:00-13:10), Стрий (16:15-16:40), Івано-Франківськ (19:22-19:27), прибуття до Чернівців о 21:32.
Зупинки поїзда передбачені на станціях Батьово, Карпати, Свалява, Воловець, Славське, Сколе, Моршин, Болехів, Долина, Рожнятів, Калуш, Івано-Франківськ, Коломия.
ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) планує у 2024 році інвестувати в розвиток газотранспортної системи 812,923 млн грн за рахунок амортизаційних відрахувань.
Про це йдеться в постанові Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунпослуг (НКРЕКП), про затвердження плану розвитку ГТС України на 2024-2033 роки ОГТСУ, затвердженій на засіданні в середу.
“Основними напрямками Плану розвитку газотранспортної системи на перший рік (інвестиційної програми на 2024 рік) 10-річного плану розвитку є фінансування на: компресорні станції – 431 768 тис. грн (без ПДВ), газорозподільні станції – 60 226 тис. грн, газопроводи – 53 037 тис. грн”, – йдеться в обґрунтуванні регулятора до ухваленого документа.
ОГТСУ також планує у 2024 р. витратити на впровадження та розвиток інформаційних технологій 85 996 тис. грн, придбання приладів діагностики та обстеження та інших приладів – 63 200 тис. грн, модернізацію та закупівлю транспортних засобів, спеціальних машин і механізмів – 53 017 тис. грн, придбання устаткування для виробництва – 48 240 тис. грн, а також будівлі виробничого призначення та проєктно-вишукувальні роботи – 17 439 тис. грн.
Загальний 10-річний план розвитку ГТС України передбачає обсяг фінансування 43,756 млрд грн.
Енергохолдинг ДТЕК через свою дочірню компанію, орієнтовану на ЄС, DRI уклала угоду з польською компанією Columbus Energy щодо будівництва системи накопичення енергії 133 МВт на півдні Польщі.
“27 березня DRI підписала остаточну зобов’язуючу угоду про купівлю-продаж акцій із польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право побудувати акумуляторне сховище потужністю 133 МВт на півдні Польщі за умови отримання дозволів”, – наголошується в релізі ДТЕК на сайті в середу.
ДТЕК зазначає, що це найбільший проєкт системи накопичення енергії (СНЕ) в Польщі, а угода є його першою великою інфраструктурною інвестицією в цій країні та ключовим елементом у плані компанії зі створення панєвропейської енергосистеми, що об’єднує Україну та ЄС. Метою ДТЕК назвали створення портфеля проєктів відновлюваної енергетики в Європі потужністю 5 ГВт до 2030 року через DRI.
Придбання проєкту з будівництва СНЕ 133 МВт робить групу ДТЕК однією з перших компаній, що розробляють цю технологію в масштабах Польщі, зазначається в релізі.
DRI розраховує закрити угоду з Columbus найближчими місяцями і почати будівництво об’єкта в 4 кварталі 2024 року, щоб завершити його і ввести об’єкт в роботу на початку 2026 року. Проєкт зобов’язується забезпечити енергетичну потужність польського ринку протягом 17 років (з 2027 року).
“Сьогоднішнє підписання знаменує хвилюючий момент у прагненні Європи вийти за рамки викопного палива. Цей проєкт не тільки забезпечить життєво важливу гнучкість на шляху Польщі до відновлюваного майбутнього, а й стане важливим досягненням для Центральної та Східної Європи в демонстрації того, як можна успішно розвивати акумуляторні накопичувачі. Інвестиції ДТЕК у країну є вирішальним кроком до інтеграції енергосистем України та Польщі”, – наголосив генеральний директор Групи ДТЕК Максим Тімченко, слова якого наведено в релізі.
За словами віцепрезидента правління та гендиректора PIME, найбільшої асоціації в промисловості зберігання енергії в Польщі, Кшиштофа Кохановського, приємно бачити, що міжнародні енергетичні гравці на кшталт ДТЕК інвестують у польський ринок акумуляторних батарей через свою дочірню компанію в ЄС.
“Польща є одним із лідерів у Європейському Союзі з виробництва акумуляторів та акумуляторних елементів, а в найближчі 5 років буде одним із лідерів у будівництві накопичувачів енергії за акумуляторною технологією. Будівництво цього нового об’єкта, безумовно, сприятиме зусиллям нашої країни”, – зазначив він.
У релізі зазначено, що наразі Польща використовує 30 ГВт потужності на вугіллі та природному газі, щоб збалансувати енергетичну систему, яка дедалі більше використовує поновлювані джерела енергії та переходить від централізованої до розподіленої генерації. Акумуляторні батареї допоможуть забезпечити працездатність мережі та нададуть енергосистемі надійний механізм балансування нестабільної за характером відновлюваної енергетики.
Як повідомлялося, Група ДТЕК 2021 року, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, реалізувала пілотний проєкт СНЕ 1 МВт в Енергодарі. Зараз він перебуває в окупації. На початку 2024 року DRI запустила свої перші проєкти в Європі: у Румунії – вітроелектростанцію Ruginoasa потужністю 60 МВт і сонячну електростанцію Glodeni потужністю 53 МВт. Вона також має намір розвивати ВДЕ в Румунії, Італії та Хорватії.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
