В енергосистемі України в п’ятницю виник профіцит електроенергії – її надлишки було передано енергосистемі Польщі, повідомило Міністерство енергетики.
За його інформацією в прес-релізі в суботу, надлишки передавалися з 11.00 до 15.00 сумарною величиною постачання 1600 МВт-год.
Що стосується ситуації в енергосистемі на сьогоднішній день, то в короткострокові ремонти вийшли два блоки ТЕС і один блок ТЕЦ, водночас після закінчення аварійних робіт до мережі підключено блок і корпус теплоелектростанцій.
У резерві 6 одиниць теплової генерації, які будуть задіяні в разі потреби, зазначило Міненерго.
На поточну добу прогнозується імпорт електроенергії – 9979 МВт-год, що майже в 4 рази більше за показник п’ятниці. Також передбачається експорт до Молдови обсягом 810 МВт-год. Востаннє експорт здійснювався в перші дні січня.
Бій за звання абсолютного чемпіона світу між британцем Тайсоном Ф’юрі та українцем Олександром Усиком, призначений на 17 лютого, не відбудеться, повідомляє “Суспільне” з посиланням на журналіста американського міжнародного спортивного ТВ-каналу ESPN Майка Коппінджера.
“У п’ятницю, 2 лютого, британець зазнав порізу на обличчі під час спарингу. Ф’юрі наклали шви, через які володар пояса WBC не встигне підготуватися до поєдинку в лютому”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що це вже вдруге, коли бій було перенесено.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року знизило виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 71,32 тис. тонн із 72,86 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні 2023 року було вироблено 71,9 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова на своїх криворізьких підприємствах розпочала виготовлення мішеней для тренувань військових.
Згідно з пресрелізом компанії, для ефективної боротьби з ворогом на фронті, українські захисники повинні підтримувати високий рівень професійних знань і навичок. Зокрема, щодо володіння стрілецькою зброєю. Аби військовослужбовці мали змогу системно практикуватися та вдосконалювати свої вміння, підприємства “Метінвесту” в Кривому Розі розпочали виробництво мішеней.
При цьому уточнюється, що за запитом військових підприємства “Метінвесту” в Кривому Розі виготовили і передали приблизно 30 моделей мішеней. Попередньо всі вони пройшли вдале тестування на полігонах.
Тепер фахівці освоїли виробництво мішеней трьох типів – “Гонг”, “Поппер” і “Дерево”. Вони складаються з міцних каркасів, на які навішується безпосередньо ціль влучання. Деталі мішеневого обладнання за потреби можна замінювати, встановлюючи на каркаси нові комплектуючі.
У рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” “Метінвест” реалізує цілу низку ініціатив, спрямованих на поліпшення військової підготовки української армії. Компанія стала партнером будівництва Центру протимінної діяльності в Чернігівській області, який забезпечить підготовку понад 3000 саперів. Також, у співпраці з благодійним фондом PULSE “Метінвест” розвиває тактичну медицину в Україні. На організацію навчання військовослужбовців у зоні бойових дій виділено понад 13 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми,%
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні 2024 року експортувала 7,7 млн тонн агропродукції, що лише на 0,3% нижче за аналогічний показник попереднього місяця. При цьому не вся продукція встигла перетнути кордон і частина транспорту стоїть у чергах на виїзд, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
За інформацією УКАБ, у структурі експорту української агропродукції в січні 2024 року лідирували зернові культури, яких було поставлено на зовнішні ринки 5,3 млн тонн, що на 1% менше, ніж місяцем раніше. На частку кукурудзи припало 63% поставок, пшениці – 30%, ячменю – 6%.
Україна також експортувала 765, тис. тонн олійних культур, що на 1% менше грудневих показників. При цьому, поставки ріпаку становили 52% експорту олійних, соєві боби – 40%, насіння соняшнику – 7%.
Рослинних олій на зовнішні ринки поставлено 664,5 тис. тонн, що на 6% менше, ніж місяцем раніше. У структурі їхнього експорту на частку соняшникової олії припало 92%, соєвої – 5%, ріпакової – 3%).
Україна наростила в січні 2024 року експорт макухи на 20% до 591,1 тис. тонн, з яких 92% припало на соняшникову макуху і 8% на соєву.
У січні на 2%, порівняно з груднем, було скорочено експорт інших видів агропромислової продукції, яких було поставлено на зовнішні ринки 391,6 тис. тонн. Аналітики УКАБ віднесли до головних тенденцій січневого експорту збільшення експорту ріпаку порівняно з іншими олійними культурами.
Зазвичай до Нового року встигали експортувати весь призначений для цього обсяг. Цього року в Україні ще залишається активно експортована продукція, – пояснили експерти.
Збільшення обсягів експорту макухи соняшникової аналітики пояснили налагодженням експорту до Китаю за допомогою наявного морського коридору.
Динаміка експорту дає змогу поступово зменшувати залишки агропромислової продукції, призначені для експорту, та забезпечувати аграріїв фінансовими ресурсами для подальшої діяльності. Дуже важливо зберегти ці обсяги, а то й збільшити їх. Адже від функціонування українського аграрного сектору залежить не лише продовольча безпека України, а й багатьох країн світу, – резюмували в УКАБ.
