“Підтримуємо боротьбу України за свободу довгостроково та на всіх рівнях”, – міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції
Український інститут у Швеції отримав власне приміщення у центрі Стокгольма і вперше за 10 років з моменту створення має свій дім.
20 грудня міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Йохан Форсселл урочисто відкрив Український інститут у Швеції на острові Стрьомсборг. Відтепер культурно-дипломатична організація, заснована у 2014 році українсько-шведською концертуючою піаністкою Наталією Пасічник, буде працювати в історичному центрі столиці Швеції неподалік від Нобелівського музея, Королівського палацу та Ріксдагу.
“Підтримка України з боку Швеції є великою та довгостроковою. Робота Українського інституту в Стокгольмі є важливою частиною захисту української культурної спадщини та допомагає поширювати знання та розуміння України у Швеції. Зі шведської сторони ми чітко розуміємо, що підтримуємо боротьбу України за свободу, довгострокову та на всіх рівнях”, – заявив Йохан Форсселл.
Український інститут у Швеції вже девʼять років заповнює велику прогалину в пізнанні та розумінні України через культуру у Скандинавії.
“Мало хто міг до великої навали назвати хоча б одного українського письменника чи композитора. І лише зараз на Заході нарешті зрозуміли, чому. Української культурної спадщини не мало бути, бо за словами нинішнього російського лідера, а також його попередників, “такої нації не існує”.Російський наратив полягає в тому, що українці – це росіяни, які раз за разом протягом історії відмовляються це визнавати. І агресор заявляє, що нібито ця війна потрібна, аби розʼяснити це українцям раз і назавжди”, – наголосила Наталія Пасічник.
Нове відкриття Інституту – тепер у власному приміщенні – знаменує собою віху та важливий крок вперед для його подальшої роботи з посилення обізнаності про значущу культурну спадщину та багате культурне життя України.
“Ми вступаємо в нову главу, оскільки ми отримуємо фантастичні приміщення, які ділимо з нашими неймовірно привітними партнерами – організацією International IDEA”, – додала засновниця Українського інституту в Швеції.
На відкриття також завітала делегація Центральної виборчої комісії України, яка у Стокгольмі зараз бере участь у заходах International IDEA – Міжнародного інституту демократії та допомоги виборам
Довідка:
Український інститут у Швеції – платформа для зустрічей шведів та українців, що підвищує обізнаність про значущу спадщину та багате культурне життя України. Організація працює над зміцненням шведсько-українських культурних зв’язків. Ми віримо, що знання один про одного та культурна співпраця є центральними елементами опору нашого суспільства майбутнім загрозам. Наша роль унікальна – ми були першою україноцентричною організацією, яка стала асоційованим членом Стокгольмського кластеру Національного інституту культури Європейського Союзу (EUNIC) у 2014 році, і в рамках цієї мережі ми стали невід’ємною частиною європейської культурної сцени.
За ці роки ми організували серії концертів Young Talents – Ukraine для молодих талантів з України, музичний фестиваль Rethinking Europe, поетичні вечори, заходи зі шведськими та міжнародними авторами, Фестиваль українського кіно країн Північної Європи та інші події. Разом з нашими партнерами з Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) ми регулярно беремо участь у кінофестивалях (наприклад, Фестиваль анімації REX, Європейському кінофестивалі, Sounds of Silence) та інших заходах, таких як концерти, панельні дебати, Європейський день мов тощо.
International IDEA – International Institute for Democracy and Electoral Assistance, Міжнародний інститут демократії та допомоги виборам – є міжурядовою організацією, яка підтримує демократію в усьому світі. Бачення та місія організації полягає у просуванні демократії в усьому світі як універсального людського прагнення та чинника сталого розвитку шляхом підтримки розбудови, зміцнення та захисту демократичних політичних інститутів і процесів на всіх рівнях. Штаб-квартира International IDEA розташована у Стокгольмі, на острові Стрьомсборг, де відтепер отримав свою домівку й Український інститут у Швеції.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Аграрії всіх областей України станом на третій тиждень грудня намолотили 78,7 млн тонн зернових та олійних культур: 57,86 млн тонн і 20,76 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 509 тис. га за врожайності 55,1 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 24,2%, або 11,26 млн тонн, олійних – на 22,1%, або 3,76 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 88% площ, тоді як рік тому – з 75%.
Крім того, зібрано 11,86 млн тонн цукрових буряків з 248,6 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,8%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” у 2023 році завершила будівництво понад 120 тис. кв. м нерухомості, планує запуск чотирьох нових проєктів житла наступного року.
“Війна вносить свої корективи в роботу всієї галузі, проте “Інтергал-Буд” продовжує будівництво. Лише за 2023 рік ми отримали сертифікати готовності для понад 120 тис. кв. м нерухомості в столичному регіоні. У 2024 році плануємо запустити чотири нові житлові проєкти і загалом налаштовані оптимістично”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, на початку 2024 року компанія також має намір завершити будівництво 180 тис. кв. м житла в Києві, Львові, Чернівцях та Житомирі.
У структурі продажів “Інтергал-Буд” понад 60% угод стосуються купівлі житла в готових будинках або тих, які будуть введені в експлуатацію в найближчі шість місяців. Водночас на проєкти, завершення яких заплановано через два роки, припадає лише 11% продажів проти 52% 2021 року, зазначила Лаєвська.
“Інвестори, з огляду на військові ризики, не готові довго чекати і вважають за краще купувати нерухомість на фінальних етапах будівництва. Це загальна для ринку тенденція. Але водночас попит на житло є високим і необхідно забезпечувати безперервність будівельного процесу. Кількість угод на ринку зростає, відповідно, є потреба в нових проєктах”, – пояснила експерт.
Водночас частка спекулятивного попиту на ринку залишається незначною – українці переважно купують житло для себе з метою поліпшення житлових умов. З цієї ж причини за останній рік зросла кількість угод про купівлю дво- і трикімнатних квартир, а також квартир з ремонтом.
Як повідомила Лаєвська, ціни на житло зросли в середньому на 20% порівняно з минулим роком. При цьому активніше ціни зростали в сегменті “економ” і “комфорт” класу, тоді як у категорії “преміум” зростання становило приблизно 10%.
“Забудовники, які демонструють активну динаміку на будмайданчиках, були змушені переглянути вартість нерухомості, оскільки від початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва зросла сукупно на 40%”, – зазначила вона.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
Кордон України та Польщі незабаром буде розблоковано: Міністерство розвитку громад територій та інфраструктури (Мінвідновлення) і Мінінфраструктури Польщі погодили необхідний для цього план дій, повідомило Мінвідновлення.
“Мінвідновлення спільно з новим керівництвом Міністерства інфраструктури Польщі погодили план дій для розблокування кордону”, – ідеться в повідомленні Мінвідновлення у фейсбуці за підсумками минулої в п’ятницю зустрічі заступників міністра Сергія Деркача та Юрія Васькова з новим заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем.
Зазначається, що зустріч стала продовженням домовленостей на рівні віцепрем’єра з відновлення – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова та міністра інфраструктури Польщі Даріуша Клімчака від 20 грудня.
Зазначається, що сторони досягли розуміння щодо компромісних рішень та їхньої реалізації. Наступний етап – переговори на рівні Міністерства інфраструктури Польщі та протестувальників. Питання змін до поточної Угоди про лібералізацію вантажних перевезень не обговорюється, наголосили в Міністерстві.
“На третій день після призначення вітали в Києві нового заступника міністра інфраструктури Павела Ганцажа. Спільно ми фіналізували план дій для розблокування кордону. Узгодили протокол з єдиною позицією міністерств. Про цю зустріч домовилися в середу Олександр Кубраков і міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак”, – написав у фейсбук у п’ятницю Деркач.
За його словами, українська сторона “запропонувала ті речі, на які готові, щоб розблокувати пункти пропуску”. При цьому, угода про лібералізацію вантажних перевезень – принципова і не обговорюється зараз, підкреслив він.
У середу після зустрічі Клімчака і Кубракова Мінфраструктури Польщі на офіційному сайті повідомило, що її головною темою був протест польських перевізників на польсько-українському кордоні.
“Разом з українською стороною ми повинні знайти рішення причин триваючого протесту і виправдати очікування підприємців, які працюють у сфері вантажних перевезень між Польщею та Україною”, – наводилися в повідомленні слова польського міністра інфраструктури.
Також повідомлялося, що Климчак передав Кубракову вимоги, отримані від протестувальників на зустрічі в Любліні. Зокрема, йшлося про необхідність удосконалення українською стороною механізму перетину кордону вантажними автомобілями, які використовують українську систему електронної черги, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі перевізників ЄС, у тому числі польських перевізників, на зазначених ними пунктах перетину кордону. Як альтернативу може бути запроваджено принцип взаємності щодо терміну перебування транспортних засобів ЄС в Україні та українських ТЗ в ЄС.
У повідомленні йшлося про те, що Клімчак також наголосив на необхідності модифікувати угоду між ЄС і Україною про автомобільні перевезення вантажів (“транспортний безвіз”), на повному скасуванні якої від самого початку наполягали протестувальники.
Як повідомлялося, польські перевізники почали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” і “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту долучилася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Кабінет міністрів на засіданні в п’ятницю заніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків одразу три парки: два на Хмельниччині та один – у Львівській області, повідомило Міністерство економіки.
Зокрема, до реєстру внесено ІП “Красилів Технопорт” площею 10,146 га, створення якого ініціювало АТ “Красилівський машинобудівний завод”. У парку планується створити близько 500 робочих місць у промисловому кластері з металообробки та виготовлення металевих виробів.
“Ініціатор планує інвестувати в парк 87 млн грн, передбачається також залучення інвестицій керуючої компанії, резидентів парку (у власне виробництво), приватне фінансування проєкту”, – зазначило Мінекономіки.
Зазначається, що за результатами переговорів готовність інвестувати в підприємства парку підтвердили інвестори з Польщі, Німеччини, Туреччини.
Загальна сума попередньо підтверджених інвестицій – 555 млн грн, ще 70 млн грн очікується від підприємств малого та середнього бізнесу, які допомагатимуть із виготовленням деталей для виробництв великих інвесторів.
Другим парком у Хмельницькій області, внесеним до реєстру, став ІП “Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля “Городок”, на території Городоцької міської територіальної громади. На облаштування парку виділено 50,1856 га землі, а ініціатором створення ІП стало ТОВ “Епіцентр К”.
“Парк спеціалізуватиметься на агропереробці – виробництві олії та жирів, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, інших харчових продуктів та готових кормів для тварин. Крім того, на потужностях парку планується виробляти більшість електроенергії для роботи розміщених там підприємств”, – ідеться в повідомленні.
Передбачається, що створення парку забезпечить роботою близько 480 жителів громади. Як зазначається в концепції створення парку, протягом 2026-2032 років підприємства-учасники парку сплатять до бюджетів понад 525 млн грн податків і зборів.
Крім того, до реєстру ІП внесено “ЯДРО Індастрі” у Дрогобичі Львівської області площею 10,0036 га, ініціатором створення якого виступило ТОВ “Фасад-Захід”, що планує інвестувати в розвиток понад 561 млн грн.
Планується створення близько 500 робочих місць у промисловому кластері, одним із ключових видів виробництва якого планується зробити випуск вікон.
Пріоритетними для розміщення в парку будуть також підприємства з виробництва будівельних матеріалів із глини, продукції з порцеляни та кераміки; виробництва цементу, вапна і гіпсової суміші та виробів із цих матеріалів, обробки та оздоблення каменю тощо.
Стверджується, що серед інвесторів, готових інвестувати у виробництво – компанії зі США та Іспанії, українські малі та середні підприємства. Загальна сума їхніх інвестицій планується на рівні 270 млн грн.
“Розвиток індустріальних парків дуже важливий у контексті відновлення та подальшого зростання економіки України… Уряд цілеспрямовано працює над розвитком переробки з високою доданою вартістю. І робота переробних підприємств у рамках парків дає бізнесу значні додаткові можливості для зростання”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки Володимира Кузьо.
З урахуванням ухвалених у п’ятницю урядом рішень до Реєстру індустріальних парків включено 73 парки.
Як повідомлялося, у проєкті держбюджету на 2024 рік уперше передбачили виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.
ІП "Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля "Городок", ІП "Красилів Технопорт", ІП внесено "ЯДРО Індастрі", Кабінет міністрів, Реєстр індустріальних парків
