Міжнародний олімпійський комітет (МОК) обрав Французькі Альпи місцем Олімпійських і Паралімпійських зимових ігор 2030 року.
«Президент МОК Томас Бах зазначив, що делегація, яка представила заявку Французьких Альп, підтвердила свою повну прихильність Олімпійським і Паралімпійським зимовим іграм 2030. Франція щоразу піднімає планку досконалості під час організації спортивних заходів. Тому потрібно підтримувати їхню модель майбутнього: інноваційну, амбітну, з огляду на екологічні питання та доступну всім», – ідеться в повідомленні Національного олімпійського комітету України (НОК).
Зазначається, що МОК упевнений, що Франція організує проведення зимових Олімпійських ігор із тією самою креативністю та витонченістю, що вже зараз спостерігаються в Парижі.
Згідно з повідомленням, це вже четверті зимові Олімпійські ігри, які приймає Франція. У 1924 році Олімпіада відбулася в Шамоні, у 1968-му – у Греноблі, у 1992-му – в Альбервілі.
Сума переказів через міжнародний фінансовий сервіс NovaPay у січні-червні 2024 року сягнула 136,6 млрд грн, що на 26% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомила пресслужба компанії.
Зазначено, що через систему NovaPay у січні-червні цього року пройшло 193 млн транзакцій, що на 17% більше, ніж у першому півріччі минулого року.
Згідно з релізом, компанія перерахувала до бюджету країни 530 млн грн, що перевищило показник I пів.-2023 на 13%, а допомога ЗСУ склала 3 млн грн.
Зазначається, що найпопулярнішими послугами NovaPay, окрім традиційних переказів, стали операції з поповнення карток, зняття готівки та оплата комунальних послуг.
NovaPay – це заснований 2001 року міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях «Нової пошти». За даними на сайті, у компанії працює близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях «Нової пошти» по всій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає 35% від загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
Консолідована виручка небанківської фінансової групи NovaPay 2023 року зросла на 46,4% – до 7 млрд 617,91 млн грн, а чистий прибуток – на 38,3%, до 3 млрд 267,13 млн грн.
Державний Ощадбанк (Київ) за січень-червень 2024 року одержав 8,81 млрд грн чистого прибутку, що на 29%, або майже 2 млрд грн перевершує результат за аналогічний період минулого року, повідомила фінустанова у вівторок.
«Така динаміка свідчить про ефективність реалізації військової стратегії Ощаду», – прокоментували результати в держбанку.
Уточнюється, що за січень-червень банк отримав 2,7 млрд грн чистого прибутку від переоцінки фінансових інструментів у портфелі цінних паперів, а в червні чистий прибуток Ощаду становив 74 млн грн.
Чистий процентний дохід банку за півріччя збільшився майже на 26% – до 10,96 млрд грн, а чистий непроцентний підвищився на близько 13% – до 4,09 млрд грн.
«Такого результату досягнуто, зокрема, завдяки нарощуванню кредитування бізнесу та домогосподарств: відповідні кредитні портфелі протягом перших шести місяців року збільшилися як у представників великих корпорацій, так і в представників мікро-, малого середнього бізнесу та фізичних осіб», – пояснює Ощадбанк.
Згідно з релізом, операційний прибуток фінустанови за перше півріччя 2024 року перевищив 7 млрд грн, що на чверть краще за результат за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що Ощад має у своєму розпорядженні достатній запас ліквідності та капіталу. Зокрема, показник адекватності регулятивного капіталу банку (НРК) станом на 1 липня 2024 року становив 14,35% при встановленому нормативі НБУ 10%.
«Ми задоволені досягнутими результатами, спричиненими стабільною роботою Ощадбанку та успішною адаптацією до умов воєнного часу. Одне з наших головних завдань зараз – зробити так, щоб ці результати ще більше заробили на користь реального сектору економіки для забезпечення стабільного відновлення та подальшого розвитку країни», – зазначив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
За його словами, банк наразі приділяє особливу увагу забезпеченню клієнтів доступними фінансовими ресурсами для відновлення енергоінфраструктури та зміцненню енергонезалежності бізнесу і громадян.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток банку за минулий рік становив 6,84 млрд грн. Станом на 1 червня 2024 року Ощад посідав друге місце за загальними активами (415,82 млрд грн) серед 63 діючих банків.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) змушений звернутися до правоохоронних органів та громадськості через новий інцидент по спробі блокування його діяльності в головному офісі за адресою Хрещатик, 34, м. Київ.
У приміщенні залишаються особисті речі працівників ділового союзу, а також важлива робоча документація, ключі для електронного підпису, бланки та печатки організації. Ця ситуація значно ускладнює нашу діяльність і ставить під загрозу зриву міжнародні проєкти по відновленню України, до яких ми залучені.
Нагадаємо, що кілька місяців тому балансоутримувачем приміщення – Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату КМУ – в ультимативній формі прийнято рішення не погоджувати продовження розміщення офісу УСПП, який він займає 32 роки, аргументуючи це потребами в будівлі урядовців. Поза тим, сам Кабмін навпаки анонсував скорочення міністерств, відповідно і їх штатів, а сусідні поверхи згаданої будівлі на Хрещатику, загальною площею біля 3 тис. метрів квадратних, роками не використовуються.
УСПП прагне вирішувати все виключно у правовому полі. Відтак, тривають судові провадження з даного питання, рішення по яких судами ще не ухвалено.
Натомість балансоутримувач, не дочекавшись судового рішення, установив металеву конструкцію, вартістю біля 400 тис. гривень – і це у воєнний час, в умовах безпрецедентного дефіциту бюджету – щоби просто не допустити працівників громадської організації на їх робочі місця.
На базі УСПП діє Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, де обговорюються проблеми економіки воєнного часу, а участь в засіданнях беруть представники парламенту, урядовці, бізнес-організації, Національна академія наук та інші. Рекомендації штабу враховуються в рішеннях РНБОУ та Уряду, законопроєктах ВРУ. Так, нещодавнє засідання Антикризового штабу було присвячене питанням бронювання та енергетиці. Нашими зусиллями було досягнуто прогресу в електронному бронюванні фахівців, до цього – у можливості забронювати всі 100% працівників підприємств ОПК та ін. Пропозиції по енергетиці очікувано будуть враховані в рішеннях РНБОУ. Напередодні президент УСПП Анатолій Кінах провів робочу зустріч із секретарем РНБОУ Олександром Литвиненком, на якій сторони погодили спільні дії в даному напрямку.
Український союз промисловців і підприємців активно долучається до реалізації ініціативи Президента “Зроблено в Україні” та спільної Заяви Уряду та бізнес-асоціацій України про поглиблення співпраці держави і бізнесу.
Більше того, в стінах УСПП регулярно проводяться зустрічі і робочі комунікації з міжнародними партнерами – триває спільний проект з МОП по стимулюванню економічної залученості жінок через розвиток мережі корпоративних дитячих просторів, онлайн-конференції зі спорідненими організаціями бізнесу – як ЄС, США, так і інших країн-партнерів України в боротьбі з російським агресором, зустрічі з послами.
У Варшаві зусиллями УСПП зареєстрована міжнародна Фундація Premier-U, основною метою якою є відновлення України від наслідків російської агресії, залучення під вказані цілі інвестицій країн-партнерів. До наглядової ради Фундації ввійшли екс-премєр-міністри України та Польщі, і в перспективі – більшості країн ЄС.
Тому такі односторонні дії балансоутримувача (Управління КМУ) загрожують зривом важливих проектів з відновлення України, ставлять під сумнів державницькі наміри окремих урядовців, задіяних в цій справі.
Допоки тривають судові провадження, перешкоджати виконанню статутної діяльності УСПП – організації із 32-річною історією, знаної та шанованої в бізнес-колах України та ЄС – неприпустимо. Це завдає шкоди євроінтеграційному процесу, іміджу держави, погіршує ділові очікування бізнесу та знижує ефективність діалогу влада-підприємці.
Безперешкодна діяльність УСПП є критично важливою для підтримки українського бізнесу і промисловості, особливо в умовах воєнного стану.
Ми звертаємося до бізнес-асоціацій України, об’єднань роботодавців, громадських організацій та ініціатив – підтримати нас, як ви це робили завжди. Також звертаємося до засобів масової інформації з проханням про висвітлення цього інциденту. Ваша увага і підтримка є важливою для забезпечення прозорості та справедливості в нашій країні.
Війна, розв’язана рф проти України, триває. Ворог спрямовує свої зусилля на виснаження ресурсів України.
Зараз час для єдності, спільної роботи по підвищенню стійкості і самодостатності національної економіки, розвитку українського виробництва, і відтак – подальшого укріплення нашої обороноздатності.
Більш детально на офіційному сайті УСПП (uspp.ua).
Передісторія питання – тут.
Американський Mercury Bank вніс зміни до своєї політики, згідно з якими він відмовляється обслуговувати рахунки юридичних осіб, чиї засновники перебувають в Україні, свідчить оприлюднене в соцмережах повідомлення Mercury.
«Хоча Україна не зазнає всеосяжних санкцій, під санкції потрапили кілька регіонів України. Раніше ми застосовували регіональну модель для підтримки якомога більшої кількості клієнтів в Україні; однак підтримка цієї політики та одночасне дотримання наших суворих стандартів відповідності стає дедалі складнішим завданням. Ми продовжимо переглядати цю політику і сподіваємося, що зможемо змінити її в майбутньому», – йдеться в повідомленні банку на запит клієнта.
У Mercury уточнили, що початкове повідомлення, що банк відмовляється обслуговувати і компанії із засновниками з українським паспортом, які проживають у США, було помилковим.
Про отримання такого листа з відмовою відкривати рахунки заявникам із паспортами таких країн, як Білорусь, Куба, Іран, Північна Корея, Росія, Сирія, Україна, Венесуела, незалежно від їхнього фізичного місцезнаходження повідомив 22 липня CEO Petcube Ярослав Ажнюк. Згідно з ним, українські клієнти матимуть повний доступ до своїх рахунків до 6 серпня, а вже 13 їхні рахунки будуть закриті.
Однак у коментарях до посту користувачі опублікували скріншот відповіді Mercury в Linkedin, де банк вказує на помилку у власній заяві, і повідомляє, що ці обмеження не поширюються на українців, які проживають у США.
«Ми завжди дозволяли (і дозволяємо далі) клієнтам з українськими паспортами, які перебувають у США, використовувати Mercury – ми просто не можемо сьогодні підтримувати компанії із засновниками, які перебувають в Україні. Ми приносимо вибачення за плутанину, спричинену цією помилкою», – йдеться в повідомленні.
Своєю чергою посол України в США Оксана Маркарова відреагувала на цю ситуацію, попросивши переслати їй листи Mercury Bank до українських клієнтів із дозволом роз’яснити ситуацію, що виникла.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”) отримав нове замовлення на поставку підземного колісного транспорту для шахт “ДТЕК Енерго”, повідомив завод у Facebook.
У рамках замовлення, вартість якого не розголошується, буде виготовлено одну пасажирську шахтну вагонетку, шість вантажних вагонеток, дев’ять транспортних візків і 30 уніфікованих колісних пар.
«Обладнання буде виготовлено для шахтоуправлінь «Тернівське» і «Дніпровське». Поставка запланована на четвертий квартал 2024 року», – зазначається в повідомленні.
Уточнюється, що нове замовлення передбачає низку удосконалень для збільшення ефективності транспорту.
Завод також раніше повідомив у Facebook про отримання замовлення на виготовлення для шахти «Західно-Донбаська» ш/у «Тернівське» перевантажувальних і приймальних пристроїв, які раніше завод не випускав.
Устаткування загальною вагою понад 20 тонн, призначене для транспортування рядового і збагаченого вугілля всередині будівлі комплексу, замінить старе під час капремонту. Перші п’ять пристроїв будуть відвантажені в серпні. Завершення поставки заплановано на жовтень.
«Корум ДрМЗ», релокований до Дніпра 2022 року, за даними Opendatabot, 2023 року отримав 500 млн грн чистого прибутку проти збитку 453 млн грн роком раніше за зростання чистого доходу в 2,7 раза – до 1 млрд 530 млн грн.
У червні 2024 року завод виготовив 44 од. продукції та 78,6 тис. комплектуючих і запчастин, зокрема 40 вантажних вагонеток, 20 уніфікованих колісних пар, два підвісних пристрої та два перевантажувачі. Також відремонтовано прохідницький комбайн КПД і 102 консолі.
За інформацією заводу, у другому півріччі 2024 року він випускатиме колісний транспорт, підіймальне обладнання, перевантажувачі, підіймальну машину, вентилятори, непрофільну продукцію, ремонтуватиме прохідницькі комбайни.
«Додатково беремо роботу з виготовлення нових металоконструкцій для будівель. А інвестиції будуть спрямовані на ремонт верстатів, але в планах є і придбання нового обладнання», – цитується в повідомленні директор заводу Тетяна Калугіна.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу «ДТЕК Енерго» – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу «ДТЕК» Ріната Ахметова.
