ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, ввело в експлуатацію сучасний мостовий кран.
Згідно з прес-релізом компанії, сучасний вантажопідйомний агрегат запорізького виробництва запущено в експлуатацію на складі готових виробів алюмосилікатного цеху “Запоріжвогнетриву”. Після проведених статичних і динамічних випробувань, які підтвердили повну відповідність мостового крана всім вимогам, він був введений в експлуатацію.
На придбання нового крана “Запоріжвогнетрив” спрямував приблизно 3 млн грн. При цьому уточнюється, що сучасний кран дасть змогу істотно знизити ризик пошкодження готової продукції
“Запоріжвогнетрив” – найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів і матеріалів високої якості. Виробляє шамотні, муллітокремнеземисті, мулітові, муллітокорундові, периклазові, периклазохромітові вироби, карбідокремнієві електронагрівачі та неформовані вогнетривкі матеріали. Продукція підприємства широко використовується в Україні, а також у країнах СНД, Європи, Азії та Африки.
Світовий збір зерна 2023 року може бути на рівні рекордного 2021 року, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, оцінку світового врожаю на цей рік у вересні порівняно з липнем (у серпні огляд не виходив) знижено на 4 млн тонн. Але незважаючи на це, світовий урожай може виявитися на 0,9% вищим порівняно з торішнім і скласти 2 млрд 815 млн тонн, що відповідає рекордному показнику 2021 року.
Так, прогноз збору пшениці знижено на 2,2 млн тонн, до 781,1 млн тонн. “Очікується, що світове виробництво пшениці скоротиться на 2,6% порівняно з минулим роком, але, тим не менш, стане другим за величиною показником за всю історію спостережень”, – йдеться в огляді. Найбільше зниження торкнулося виробництва в Канаді та ЄС у зв’язку з посушливою погодою. Прогноз урожаю пшениці в Китаї знижено через зливи в низці ключових зерновиробничих регіонів. Це зниження було частково компенсовано підвищенням прогнозу в США, Індії та Україні, “на що вказують подані урядами цих країн актуальні дані про більш рясний, ніж очікувалося раніше, врожай”.
Прогноз збору фуражного зерна знижено на 1,3 млн тонн, до 1 млрд 511 млн тонн, що зумовлено здебільшого скороченням врожаїв ячменю та вівса. Але цей показник на 2,7% вищий за торішній. Так, оцінку збору ячменю знижено на 2,9 млн тонн, до 143,8 млн тонн (на 5,6% нижче за показник минулого року). Збір вівса стане найнижчим за останні 11 років – 23,1 млн тонн.
Водночас виробництво кукурудзи може досягти рекордного рівня – 1 млрд 215 млн тонн. Прогноз підвищено на 3,6 млн тонн, здебільшого через “багатший, ніж очікувалося, врожай у Бразилії та Україні”. Це дасть змогу з лишком компенсувати зниження прогнозу щодо збору кукурудзи в США та ЄС.
Урожай рису цього року ФАО оцінює в 523,2 млн тонн. Це на 500 тис. тонн нижче липневого прогнозу, але на 1,1% вище, ніж було зібрано минулого сезону.
Проєкт державного бюджету на 2024 рік передбачає фінансування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в розмірі 12,5 млрд грн, а Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури – 26,3 млрд грн.
Відповідний документ опублікував народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм-каналі в п’ятницю.
Згідно з проектом закону, апарату Мінвідновлення пропонується виділити 2,4 млрд грн. Державній інспекції архітектури та будівництва пропонується виділити на 2024 рік 147,8 млн грн. На створення Містобудівного кадастру в держбюджеті передбачено 47 млн грн.
Проєкт передбачає збільшення статутного капіталу Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) на 23,9 млн грн, а також надання йому фінансової підтримки в розмірі 6,1 млн грн. На часткову компенсацію відсоткової ставки за іпотечними кредитами молодих сімей передбачено 5,8 млн грн.
На реалізацію проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE) у держбюджеті пропонується передбачити 82,8 млн грн, а також у вигляді субвенції місцевим бюджетам – 248,4 млн грн.
На субвенції місцевим бюджетам планують виділити 9 млрд грн, з яких 4,5 млрд грн – на реалізацію проєктів у рамках Програми відновлення України; 2,3 млрд грн – на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України; 519,5 млн грн – на відновлення об’єктів критичної інфраструктури в рамках реалізації “Проєкту розвитку міської інфраструктури – 2” спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР).
Крім того, у проєкті держбюджету пропонується виділити субвенцію в розмірі 722 млн грн на продовження третьої лінії метро в Харкові та 549 млн грн на завершення будівництва метро в Дніпрі.
Водночас у проєкті відсутнє фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Проєкт держбюджету-2024 також передбачає фінансування Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації в розмірі 759,2 млн грн зі спецфонду. На енергоефективність громадських будівель передбачено 90,2 млн грн.
Крім того, 155,4 млн грн передбачено на розвиток системи водопостачання та водовідведення в Миколаєві.
Держагентству розвитку туризму пропонується виділити 23,1 млн грн.
Із коштів, передбачених у проєкті держбюджету на фінансування Агентства відновлення, 23 млрд грн призначено для виконання боргових зобов’язань за позиками на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування; 3,1 млрд грн – для реалізації проєктів відновлення інфраструктури за програмою “Підтримка швидкого відновлення України”.
Як повідомлялося, раніше в п’ятницю уряд затвердив проєкт закону “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.
Багатопрофільний медцентр “Лелека” планує продовжити міжнародний сертифікат JCI (Joint Commission International), що підтверджує стандарти якості в охороні здоров’я, повідомив операційний директор медцентру Вадим Зукін.
“У грудні 2022 року багатопрофільний медцентр “Лелека” надав до спілки акредитації JCI підтвердження своєї діяльності, і термін дії сертифіката було продовжено на один рік. У грудні 2023 року ми плануємо пройти повноцінну онлайн-перевірку міжнародними аудиторами”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” напередодні Всесвітнього дня безпеки пацієнтів, який відзначають 17 вересня.
За словами Зукіна, великою перевагою JCI є те, що його впровадження “вимагає постійного життя за певними стандартами, тому безпосередньо підготовка до перевірок не забирає багато часу, адже ми щодня виконуємо всі вимоги”.
Коментуючи можливість дотримання стандартів JCI під час воєнного стану, Зукін наголосив, що “стандарти JCI при впровадженні глибоко вкорінюються в корпоративну культуру лікарні, і медики навіть під час війни не можуть уявити свою діяльність по-іншому, аніж із дотриманням стандартів JCI”.
“Коли 2022 року з об’єктивних причин акушерське відділення медцентру “Лелека” протягом кількох місяців працювало на базі одного з державних пологових будинків, наше керівництво не ставило за мету вести там діяльність за стандартами JCI. Однак завдяки тому, що всі співробітники нашої команди по-іншому вже не можуть працювати, ми зробили все можливе для дотримання стандартів JCI навіть у період тимчасової релокації”, – сказав він.
При цьому Зукін не очікує найближчим часом активізації отримання міжнародних сертифікатів українськими клініками. Водночас, на його думку, низка великих приватних українських клінік готова до впровадження таких стандартів.
“Такої кількості госпіталів з акредитацією JCI, як, наприклад, в Ізраїлі або ОАЕ, найближчим часом в Україні очікувати не варто. Але справді є кілька великих приватних лікарень, які, переконаний, здатні підтягнути свій рівень до стандартів JCI та отримати акредитацію. Очевидно, якби не повномасштабна війна, то медичних центрів, які отримали акредитацію цієї престижної системи, було б більше”, – сказав він.
Зукін наголосив, що “через військову агресію Росії більшість приватних медзакладів зіштовхнулися зі значними фінансовими проблемами, розв’язання яких потребує багато часу, ресурсів і зусиль. Проте всі вони точно продовжують дотримуватися стандартів якості та безпеки діяльності лікарень, не послаблюючи контроль цього напряму”.
“Очевидно, що наразі не йдеться про отримання акредитації JCI державними установами. Принаймні, найближчим часом. Серед причин – економічні чинники, зокрема недостатня диференціація тарифів НСЗУ за медичну допомогу, залежно від рівня якості та безпеки”, – сказав він.
Зукін зазначив, що “якість медицини не вимірюється тільки стандартами JCI, є інші, менш популярні, але серйозні системи контролю якості”.
“Є приклад інших країн, наприклад Чехії, де взяли за основу стандарти JCI під час реформування власної національної системи акредитації”, – сказав він.
Сертифікація Joint Commission International (США) вважається найпрестижнішою міжнародною системою акредитації медичних закладів, що має на меті стимулювати постійне поліпшення роботи медичних організацій світу та їхню відповідність високим вимогам, узгодженим на міжнародному рівні. Використання стандартів JCI передбачає найвищий рівень медичної організації.
Акредитація JCI розглядається як золотий стандарт якості в охороні здоров’я у світі.
Наразі JCI акредитовані медичні заклади в США і більш ніж у 85 інших країнах світу. Стандарти JCI визнані вищим рівнем медичної якості та безпеки Всесвітньою організацією охорони здоров’я (World Health Organization).
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова прийняла копії вірчих грамот у новопризначеного посла Канади в Україні Наталки Цмоць.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Джапарова висловила подяку Канаді за значну військову, економічну, гуманітарну допомогу, санкційний тиск на РФ, а також за активну участь Канади в реалізації низки українських ініціатив, зокрема, “Формули миру” та міжнародної “Кримської платформи”.
Заступник міністра наголосила, що продовження та збільшення військової підтримки з боку міжнародних партнерів, зокрема Канади, є запорукою наближення перемоги України.
Своєю чергою, посол запевнила в рішучості Канади й надалі підтримувати Україну в її боротьбі за свободу, а також у повоєнному відновленні та здійсненні реформ.
“Сторони обговорили низку питань двостороннього порядку денного та подальші кроки зі зміцнення відносин дружби й особливого партнерства між Україною та Канадою”, – йдеться в повідомленні.
ПАТ “Укргазвидобування” (Київ) 8 вересня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії була найменшою – 1,099 млн грн проти 4,424 млн грн очікуваної вартості.
У тендері також брали участь НАСК “Оранта” – 1,143 млн грн і СК “Універсальна” – 1,309 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
