Попит на діагностику та ендоскопічні дослідження від початку повномасштабної війни знизився некритично, але фінансовий фактор мав значний вплив на зниження попиту, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Спочатку повномасштабного вторгнення, з об’єктивних причин, попит на медичні послуги, серед яких діагностика відіграє значну роль, знизився. Однак, на відміну від інших сфер, спрямування медичних послуг у відносно безпечні регіони країни не мало критичних наслідків. Очевидно, що це пов’язано з великою кількістю тимчасово переміщених осіб, включно з безліччю дітей і молодих людей, які працюють”, – вважає ендоскопіст багатопрофільного медцентру “Лелека” Ярослав Мудрий.
При цьому, за його оцінкою, “на тлі загальної інфляції вартість ендоскопічної діагностики також збільшилася”.
Він наголосив, що, як і до повномасштабної війни, звернення українців для діагностики до медзакладів спричинені, найчастіше, симптомами вже наявних захворювань, або контрольними спостереженнями після лікування, зокрема, контролем після видалення пухлини або діагностикою пухлини на пізніх стадіях.
“На жаль, рівень профілактичної діагностики та досліджень надзвичайно низький”, – сказав Мудрий.
Він, зокрема, наголосив, що в Україні, порівняно з іншими європейськими країнами, кількість пацієнтів із колоректальним раком, який найчастіше не має симптомів, залишається доволі високою, проте “на даний час існує позитивна динаміка, ми бачимо збільшення кількості випадків ранньої діагностики (скринінгової колоноскопії)”.
“Я переконаний, що ця ситуація виглядає оптимістично”, – сказав ендоскопіст.
Водночас Мудрий наголосив, що “Лелека” використовує “всі можливі чинники для підвищення рівня ефективної діагностики утворень (поліпів товстої кишки), що, своєю чергою, знизить рівень нових випадків колоректального раку”.
Фахівці клініки допомагають пацієнтам на найскладнішій стадії – підготовці до процедури, що дає змогу підвищити якість діагностики, а під час проведення дослідження використовують додаткові аксесуари, а для видалення новоутворень використовують одноразові витратні матеріали.
Зі свого боку, керівниця діагностичної служби медичної групи Adonis Людмила Сватко також зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення “відчули зниження потоку пацієнтів, але це було більше пов’язано з евакуацією, але з поверненням населення потреба в діагностиці збільшилась, навіть збільшилась через загострення проблем зі здоров’ям через стрес і несприятливі стани”.
“Ми повернулися до довоєнного рівня завантаження наших діагностичних відділень, і навіть бачимо зростаючий попит”, – сказала вона.
За її словами, нині найбільшим попитом серед населення користуються МРТ голови, шийного та поперекового відділу хребта, дослідження колінних суглобів.
Крім того, завдяки активній співпраці Adonis із благодійними фондами, клініка проводить значну кількість досліджень, пов’язаних із військовими травмами, зокрема, з наслідками контузії, травм, виявленням осколків, а також дослідження, пов’язані з підготовкою до подальшої реабілітації в клініці.
Крім того, в Adonis відзначають збільшення попиту на мамографію та МРТ молочної залози серед жінок, що медики пов’язують із постійним стресом, у якому перебувають українські жінки.
Водночас Сватко зазначила, що дослідження з використанням великої медичної техніки, зокрема, КТ і МРТ є ключовими для діагностики поранених і, як і раніше, залишаються затребуваними серед населення дослідження.
“На жаль, ми констатуємо той факт, що пацієнти почали несвоєчасно проходити щорічні обстеження через переміщення і звертаються з уже більш серйозними захворюваннями, які вимагають більш складних досліджень”, – сказала вона.
Водночас Сватко зазначила, що Adonis є однією з небагатьох медичних мереж, які не перестали працювати від початку війни та завжди може надати кваліфіковану медичну допомогу.
“Наше діагностичне обладнання має повністю автономні джерела енергії на випадок вимкнення води та світла, тому ми приймаємо пацієнтів без зниження обороту незалежно від обставин”, – сказала вона.
При цьому, за оцінкою Сватко, з початку повномасштабного вторгнення вартість обслуговування імпортної великої медичної техніки зросла.
“Тепер послуга займає більшу частину бюджету, ми чекаємо на ремонт довше, тому що він пов’язаний із логістикою і ситуацією з перевізниками на кордоні з Європою. Обслуговувати і підтримувати обладнання стало складніше”, – сказала вона.
АДОНИС, діагностика, Лелека, медичні клініки, Мудрий, Сватко
Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації та викликів воєнного часу і відкривали нові напрями, зокрема, ті, що враховують потреби в лікуванні воєнних травм, реабілітації та реконструкції.
Про це під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” повідомили керівники провідних приватних клінік України у вівторок.
“У 2023 році ми відновили свої позиції в ринковій частці для звичайних для нас послуг – пологи і вагітність. Там ми вже успішно перетворилися на багатопрофільний медичний центр, додали нові послуги та змогли розвиватися в декількох нових сферах, як-от лікування ожиріння, мамологічна та флебологічна хірургія, педіатрія”, – сказав операційний директор і співвласник Багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Водночас найбільшим досягненням у 2023 році він назвав підтвердження клінікою на 2024 рік міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI).
“У 2024 році плануємо розвивати послуги, які в нас уже є, в нових для нас сферах, а також запустити декілька унікальних для України послуг, про які ми зможемо сказати наприкінці року”, – повідомив Зукін, додавши: “Говорити про плани ми можемо лише завдяки нашим Збройним силам, нашим захисникам, які наразі захищають нас на фронті”.
У свою чергу головний медичний директор медмережі “Добробут” (Київ) Олександр Лінчевський нагадав про відкриття 2023 року нової багатопрофільної лікарні на просп. Бажана в Києві площею понад 9 тис. кв. м. У новій лікарні минулого року також почала свою роботу Клініка офтальмології “Добробут”.
“Це відкриття було заплановано з самого початку, до повномасштабного вторгнення, ми планували відкрити її роком раніше. Але навіть в умовах війни ми змогли відкрити цю нову лікарню з новими можливостями, новими послугами, новими операційними. І, звісно, це виглядає неймовірно”, – сказав він.
Лінчевський також повідомив, що 2023 року “Добробут” відкрив реабілітаційне відділення в медцентрі на вул. Сім’ї Ідзиковських у столиці і планує відкривати такі самі відділення у своїх поліклінічних відділеннях.
Крім того, “Добробут” запустив новий Центр сомнології, а також Центр онкодерматології, який працює під керівництвом професорки Марії Кукушкіної. Також мережа минулого року відкрила ще одну стоматологічну клініку — наразі в Києві працюють три стоматології “Добробут”.
“Нам подобається результат 2023 року, хоча, можливо, частину з цього ми хотіли б мати у 2022 році”, – зазначив він.
Коментуючи плани розвитку медмережі “Добробут” на 2024 рік, Лінчевський сказав: “Якщо ми скажемо, що нам нема чого покращити, будемо себе обманювати”.
“Кожне зауваження, будь-яка критика з боку пацієнтів уже є самодостатнім планом розвитку. Ми просто ухвалюємо рішення реалізувати цей план негайно або трохи пізніше. Війна сповнена невизначеностей, тож ми зосередимося на вирішенні оперативних питань та закладанні фундаментів, щоб якнайшвидше реалізувати наші надії та мрії. У нас є що робити щодня”, – констатував він.
Зі свого боку співвласник медичної групи ADONIS Віталій Гірін повідомив, що 2023 року клініки медгрупи надали меддопомогу понад 250 тис. осіб. Крім того, реабілітаційну допомогу отримало понад 300 військових.
Гірін також повідомив, що ADONIS торік відкрив два поліклінічні реабілітаційні центри та реабілітаційний центр у лівобережній частині Києва.
“Незважаючи на блекаути і всі проблеми, з якими ми зіткнулися, в принципі бачимо, що кількість наших пацієнтів поступово збільшується”, – сказав він.
Водночас Гірін зазначив, що довоєнні роки були пов’язані з пандемією COVID-19, тому порівняння потоку пацієнтів із довоєнним періодом не буде коректним. “Цифри не дуже правильні, але в нас менше пацієнтів приблизно на 50%”, – сказав він.
“Найважливіше досягнення в тому, що ми змогли зберегти команду, яка в нас є”, – наголосив Гірін.
Коментуючи плани на 2024 рік, він сказав, що найважливіше завдання для ADONIS – оптимізувати бізнес-процеси.
“Ми впроваджуватимемо нові стандарти якості, представимо новітні технології. Ми також хочемо зосередитися на розвитку культури регулярних чекапів, тому що здоров’я – в руках самих людей. Вони вже зрозуміли це, і ніхто, крім них, не несе за це відповідальність”, – сказав він.
Зі свого боку директор і засновник медичного центру “Клініка доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що клініка спеціалізується на планових та ургентних операціях. У 2023 році вона розширилася і розвинула великий спектр послуг для українських та іноземних пацієнтів, а також активно надає необхідну хірургічну допомогу військовослужбовцям.
“Ми відкрили клініку в Івано-Франківську. Це повноцінна будівля за сучасними стандартами, навіть новіша, ніж у Києві. Ця клініка нам дуже допомагає під час війни надавати послуги тим пацієнтам, які виїхали на захід України, але яким потрібні високоспеціалізовані хірургічні послуги”, – сказав він.
Крім того, Валіхновський повідомив про будівництво другої будівлі в Києві площею близько 2,5 тис. кв. м. При цьому в цей проєкт було внесено зміни, що передбачають розширення площі бомбосховищ і збільшення ліжкового фонду на 35 од.
Крім того, “Клініка доктора Валіхновського” запустила освітній проєкт Valikhnovsky Academy, в якому наставниками є 150 хірургів із різних країн із багаторічним досвідом практики та власною електронною карткою пацієнта, в якій англійською мовою зберігаються медичні дані. Це дає змогу за потреби передавати ці дані в будь-який медичний центр світу.
Коментуючи плани на 2024 рік, Валіхновський наголосив на намірі побудувати ще одну клініку в Києві та на заході України.
“Наразі ми шукаємо будівлю в столиці на 5-6 тис. кв. м, яку зможемо реконструювати, або ділянку для будівництва. Друга частина – це клініка в західному регіоні країни”, – сказав він.
Зі свого боку старша дослідниця Державної установи “Інститут очних хвороб і тканинної терапії В. П. Філатова НАМН України” (Одеса) Олександра Зборовська повідомила, що у 2023 році клініка не припиняла роботу. Основними досягненнями вона назвала збереження наукового і кадрового складу, продовження надання медпослуг та наукові дослідження.
За словами Зборовської, кількість пацієнтів повністю повернулася до довоєнного рівня, проте в їхній структурі стало більше важких пацієнтів. “Кількість важких випадків – дедалі більше і більше”, – констатувала вона.
Зборовська також повідомила, що клініка пролікувала близько 1500 постраждалих від воєнних травм – і військовослужбовців, і мирного населення.
Вона також нагадала про відкриття інститутом нового семиповерхового корпусу з найсучаснішим офтальмологічним обладнанням.
Крім того, співробітники інституту, які займаються лікуванням травм ока, виступили на великих міжнародних конференціях, де представили свій унікальний досвід.
“Для нас значно важливим є прорив, який ми змогли реалізувати на основі нашого досвіду зі створення нових проєктів не лише в практичному, а й у науковому напрямі”, – сказала вона.
DOBROBUT, ZBOROVSKA, АДОНИС, Зукін, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, Лелека, Лінчевський
Спричинений війною високий рівень стресу може провокувати напади переїдання й ендокринні порушення, вважає лікар-дієтолог, ендокринолог Медичного центру “Лелека” Анастасія Соколова.
“Війна в Україні подовжує й посилює рівень стресу і його негативний вплив на масу тіла. Згідно зі статистичними прогнозами, кількість людей із виявленим тривожно-депресивним розладом і нападами переїдання на цьому тлі, а, отже, і можливим порушеним ендокринним здоров’ям постійно зростає. Точних цифр поки що немає, але рівень стресу досі залишається високим. Тому питання надмірної маси тіла або ожиріння на тлі тривалого стресу є вкрай різноманітною й великою проблемою сучасної України, яку ще не може бути вирішено повною мірою, адже контролю рівня гормонів недостатньо”, – сказала вона.
На думку Соколової, ця проблема потребує комплексного підходу.
“Треба підходити до проблеми комплексно: боротися з першопричиною стану – тривалим відчуттям стресу – з психотерапевтом, підтримувати роботу ендокринних органів – з ендокринологом і виконувати рекомендації щодо налагодження здорового способу життя – з дієтологом”, – зазначила експерт.
Водночас вона зазначила, що стрес – це нормальна і життєва реакція організму на негативний вплив довкілля або внутрішні чинники.
“Еволюційно реакція на стрес була гострою й короткочасною: врятуватися від хижака й швидко добігти до безпечної печери. Нині наше життя сповнене хронічного стресу, до якого наш організм фізіологічно не готовий. На відміну від необхідної корисної дії короткострокового стресу, тривалий і хронічний стрес може призводити до дисфункції гормональної системи, що може впливати на здоров’я і призводити до розвитку різних захворювань, включно з ожирінням. “Стресова реакція”, або “реактивна стресова відповідь”, реалізується саме через підвищення гормонів стресу в надниркових залозах, які й примушують усі системи організму працювати активніше заради порятунку”, – пояснила вона.
Зокрема, адреналін збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск і збільшує готовність організму до фізичної активності. Це дає змогу швидше реагувати на стресовий стимул. Норадреналін підвищує увагу, покращує концентрацію й готовність до дії, відіграє важливу роль у підготовці до боротьби або втечі під час стресових ситуацій.
Кортизол є головним гормоном, що регулює стрес-відповідь у довгостроковій перспективі, збільшує рівень глюкози в крові, збільшує обмін жиру, готує м’язи до дії та підтримує функцію імунної системи. Водночас підвищений рівень кортизолу в організмі протягом тривалого періоду може мати негативні наслідки для здоров’я, включно зі збільшенням апетиту й надмірною вагою.
“Під час тривалого стресу важливо контролювати стан здоров’я, щоб своєчасно зреагувати й не допустити хронічних станів. Контроль усіх перерахованих вище стресових гормонів недоцільний, оскільки, на жаль, знизити їхній рівень медикаментозно вкрай складно”, – наголосила Соколова.
Вона зазначила, що під час тривалого стресу на тлі тривалого високого рівня кортизолу підвищуватиметься рівень інших гормонів, які вже можуть вплинути на масу тіла, апетит, спричинити хронічні хвороби й патологічні стани, як-от цукровий діабет, стан гіпотиреозу, ожиріння, сидром гіперандрогенії. Тому рівень цих гормонів слід контролювати.
Зокрема, йдеться про гормони щитоподібної залози, які впливають на роботу імунної системи, що своєю чергою може призводити до різних порушень щитоподібної функції, а знижена функція щитоподібної залози сприяє набору ваги. Крім того, слід контролювати рівень статевих гормонів, які можуть підвищувати рівень тестостерону та знижувати рівень естрогенів, що призводить до порушень у репродуктивній системі (в разі тривалого стресу) та збільшення маси тіла. Також слід тримати під контролем показники інсуліну, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть погіршувати чутливість клітин до нього, що впливає на рівень цукру, збільшує апетит, порушує харчові звички й може призвести до набору маси тіла.
З іншого боку, як наголосила експертка, доведено, що постійне переживання стресу може призвести до тривожних розладів: загального тривожного розладу (ЗТР), клінічної депресії або панічних атак. А це може стимулювати переїдання, “заїдання” негативних емоцій, бажання поліпшити настрій за допомогою високовуглеводної та багатої на цукор їжі. Процес переїдання може перетворитися на напади переїдання (Binge Eating Disorder, BED), що є психологічним розладом, пов’язаним із надмірним споживанням їжі в короткий період часу, зазвичай без контролю за споживанням, та у відчуття провини після. Водночас рівень гормонів залишається в межах норми.
Багатопрофільний медцентр “Лелека” планує продовжити міжнародний сертифікат JCI (Joint Commission International), що підтверджує стандарти якості в охороні здоров’я, повідомив операційний директор медцентру Вадим Зукін.
“У грудні 2022 року багатопрофільний медцентр “Лелека” надав до спілки акредитації JCI підтвердження своєї діяльності, і термін дії сертифіката було продовжено на один рік. У грудні 2023 року ми плануємо пройти повноцінну онлайн-перевірку міжнародними аудиторами”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” напередодні Всесвітнього дня безпеки пацієнтів, який відзначають 17 вересня.
За словами Зукіна, великою перевагою JCI є те, що його впровадження “вимагає постійного життя за певними стандартами, тому безпосередньо підготовка до перевірок не забирає багато часу, адже ми щодня виконуємо всі вимоги”.
Коментуючи можливість дотримання стандартів JCI під час воєнного стану, Зукін наголосив, що “стандарти JCI при впровадженні глибоко вкорінюються в корпоративну культуру лікарні, і медики навіть під час війни не можуть уявити свою діяльність по-іншому, аніж із дотриманням стандартів JCI”.
“Коли 2022 року з об’єктивних причин акушерське відділення медцентру “Лелека” протягом кількох місяців працювало на базі одного з державних пологових будинків, наше керівництво не ставило за мету вести там діяльність за стандартами JCI. Однак завдяки тому, що всі співробітники нашої команди по-іншому вже не можуть працювати, ми зробили все можливе для дотримання стандартів JCI навіть у період тимчасової релокації”, – сказав він.
При цьому Зукін не очікує найближчим часом активізації отримання міжнародних сертифікатів українськими клініками. Водночас, на його думку, низка великих приватних українських клінік готова до впровадження таких стандартів.
“Такої кількості госпіталів з акредитацією JCI, як, наприклад, в Ізраїлі або ОАЕ, найближчим часом в Україні очікувати не варто. Але справді є кілька великих приватних лікарень, які, переконаний, здатні підтягнути свій рівень до стандартів JCI та отримати акредитацію. Очевидно, якби не повномасштабна війна, то медичних центрів, які отримали акредитацію цієї престижної системи, було б більше”, – сказав він.
Зукін наголосив, що “через військову агресію Росії більшість приватних медзакладів зіштовхнулися зі значними фінансовими проблемами, розв’язання яких потребує багато часу, ресурсів і зусиль. Проте всі вони точно продовжують дотримуватися стандартів якості та безпеки діяльності лікарень, не послаблюючи контроль цього напряму”.
“Очевидно, що наразі не йдеться про отримання акредитації JCI державними установами. Принаймні, найближчим часом. Серед причин – економічні чинники, зокрема недостатня диференціація тарифів НСЗУ за медичну допомогу, залежно від рівня якості та безпеки”, – сказав він.
Зукін зазначив, що “якість медицини не вимірюється тільки стандартами JCI, є інші, менш популярні, але серйозні системи контролю якості”.
“Є приклад інших країн, наприклад Чехії, де взяли за основу стандарти JCI під час реформування власної національної системи акредитації”, – сказав він.
Сертифікація Joint Commission International (США) вважається найпрестижнішою міжнародною системою акредитації медичних закладів, що має на меті стимулювати постійне поліпшення роботи медичних організацій світу та їхню відповідність високим вимогам, узгодженим на міжнародному рівні. Використання стандартів JCI передбачає найвищий рівень медичної організації.
Акредитація JCI розглядається як золотий стандарт якості в охороні здоров’я у світі.
Наразі JCI акредитовані медичні заклади в США і більш ніж у 85 інших країнах світу. Стандарти JCI визнані вищим рівнем медичної якості та безпеки Всесвітньою організацією охорони здоров’я (World Health Organization).
В Україні зростає попит на медичні послуги з ведення вагітності та планові медогляди, але багато запущених випадків, повідомив операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
“На початок вересня можна говорити про стабільний попит на пологи, ведення вагітності та інші ургентні та невідкладні випадки зі здоров’ям, вирішення яких неможливо заздалегідь планувати або відкладати. Водночас зростає попит на планові профілактичні огляди. Особливо це спостерігається у жінок – вони частіше звертаються до медичних установ для проходження профоглядів, ніж чоловіки”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”, коментуючи динаміку попиту на медичні послуги в Україні.
Зукін також зазначив, що “зростає кількість “відкладеної” медичної допомоги – випадки, які не потребують нагального вирішення, і повернутися до них можна згодом, але зовсім нехтувати не варто”.
При цьому, за словами Зукіна, зокрема, зростає зростання на оперативні втручання з приводу гінекологічних проблем, гриж, видалення жовчного міхура, видалення фіброаденом молочних залоз, різноманітні флебологічні процедури та операції.
Водночас Зукін підкреслив, що “з початком повномасштабної війни українці стали менше стежити за своїм здоров’ям”.
“Як результат – фахівці медицини відзначають збільшення запущених випадків. Тому, хочу наголосити: слід розуміти, що лікування деяких захворювань краще не відкладати на потім”, – сказав він.
Зукін також відзначив збільшення попиту на так звані “немедичні” та “естетичні послуги”.
“У нашій клініці ще до початку повномасштабного вторгнення такі послуги становили досить незначний відсоток у загальній структурі послуг медцентру, але наразі досить популярними є різноманітні святкові сервіси під час виписки з акушерського стаціонару (фото та відео виписки, урочистий фуршет та інше). Також чималої популярності набрали послуги з естетичної гінекології та проведення масажів для вагітних тощо”, – сказав він.
Крім того, експерт вказав на “проблему, яка зараз набирає обертів в Україні, – це незадовільний стан із вакцинацією дітей”.
“У той час, коли батьки масово готові самостійно платити за щеплення своїх дітей, певні бюрократичні проблеми не дають змоги постачальникам завозити з-за кордону достатню кількість відповідних препаратів”, – сказав він.
Як повідомлялося, кількість медичних послуг, наданих українцям 2023 року в рамках ПМГ, зросла як порівняно з минулим роком, так і з довоєнним періодом. Станом на червень кількість пацієнтів, яким надавали медичну допомогу за кожним із пакетів ПМГ 2021 року становила 3,06 млн пацієнтів, 2022 року – 3,55 млн, 2023 року – 4,22 млн.
Водночас за сім місяців меддопомогу під час пологів отримали 2023 року 101,101 тис. пацієнтів, 2022 року – 109,403 тис. пацієнтів, 2021 року – 141,144 тис. пацієнтів.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямку оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
У 2019 році “Лелека” першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Медики багатопрофільного медцентру “Лелека” (Київ) провели унікальну операцію вагітній жінці з рідкісною патологією – вростанням плаценти, що становить надвисокі ризики для життя і здоров’я матері та дитини.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці, операцію провели пацієнтці, яка була вагітна втретє, проте вагітність перебігала з ускладненнями і ще на ранніх термінах жінці було поставлено діагноз вростання плаценти (placenta accreta spectrum).
“Після виявлення патології лікарі, до яких зверталася пара, запевняли, що виносити і народити дитину пацієнтка не зможе. Ба більше, навіть якщо це вдасться, то матку доведеться видалити. Її також попереджали про ризики життя. Але одноголосно направляли на переривання вагітності. Це дуже рідкісна патологія”, – кажуть у “Лелеці”.
Водночас, після численних консультацій у різних клініках пацієнтка звернулася до “Лелеки”, де взялися за цей складний випадок, основним ризиком якого є велика крововтрата.
“Це не звичайний кесарів розтин. Така маніпуляція потребує мультидисциплінарного підходу, з породіллею мають працювати кілька спеціалістів різних напрямків із залученням новітніх технологій та сучасного обладнання. Саме тому до операції залучили команду з трьох бригад хірургів – акушерів-гінекологів, урологів та судинних хірургів, які працювали за чітким алгоритмом. У результаті проведено складну органозберігаючу операцію: корпоральний кесарів розтин із висіченням плаценти і метропластикою”, – уточнили в клініці.
Команда лікарів застосувала кровозберігаючі технології, зокрема, аортальний балон і сучасний апарат Cell saver (система аутогемотрансфузії), що дало змогу мінімізувати крововтрату, знизити застосування донорської крові.
“Лікарям вдалося провести успішну операцію. Адже породіллі вдалося зберегти матку і, в разі бажання, вона може стати мамою вчетверте”, – зазначили в клініці.
Наразі пацієнтка з новонародженою донькою вже вдома, обидві здорові та почуваються добре.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної я гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
У 2019 році “Лелека” першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
