Роздрібні продажі препарату екстреної контрацепції “Постинор” за 1,5 року війни зросли на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії “Бізнес Кредит”.
Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавали приблизно 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року – 17,163 тис. упаковок на місяць.
Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232, 49 грн за упаковку, на кінець 2022-го – 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року – 360 грн.
Загалом, за даними аналітиків “Бізнес Кредит”, 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок “Постинора” (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).
Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.
“Постинор” – препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція – це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.
Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Водночас 30 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров’я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.
“МОЗ не заперечує перегляд правового статусу (категорії відпуску), а саме переведення препаратів, що застосовуються для екстреної контрацепції, до групи лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, із запровадженням певних обмежень їхнього відпуску за віком пацієнтів шляхом внесення відповідних змін до реєстраційних матеріалів”, – ідеться у відповіді Шмигаля на петицію.
Раніше низка експертів виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.
Зокрема, онкогінекологиня медичної мережі “Добробут” Альона Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона зазначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.
Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру “Лелека” Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.
У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального і гендерного насильства як засобу ведення війни і наголосив, що це являє собою воєнний злочин. Водночас він закликав ЄС і країни, що приймають жінок і дівчаток, які втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, зокрема до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.
Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНСК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовців РФ, щодо п’яти матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок щодо одного російського військового.
Медичний центр “Лелека” (Київ) зберіг потік пацієнтів завдяки переформатуванню клініки репродуктивних технологій і пологового будинку в багатопрофільний медцентр.
“Порівняно з довоєнним станом кількість пацієнтів в абсолютних числах у нас збереглася завдяки переформатуванню “Лелеки” в багатопрофільний медичний центр”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор медцентру Вадим Зукін.
Водночас він зазначив, що в акушерському напрямку кількість пацієнтів коливається пропорційно до того, як коливається кількість пологів у Києві та області.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
Як повідомлялося, “Лелека” 2019 року першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
Українські приватні клініки в умовах блекауту знаходять можливості продовжувати роботу і надавати медичні послуги громадянам країни, свідчать результати опитування, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
Так, у приватному офтальмологічному центрі сімейної офтальмології Zorkoclinic зазначили, що від початку повномасштабних військових дій клініка продовжувала працювати, забезпечуючи людей офтальмологічною допомогою там, де це можливо.
“Блекаути дуже боляче вдарили по нас, тому що ефективно працювати в умовах відключення електрики неможливо. Більшість обладнання має бути під’єднане до живлення. Більшість, але не все, тому ми повністю переглянули логістичні процеси наших клієнтів і узгодили певний порядок дій”, – повідомили в Zorkoclinic.
Водночас уточнили, що під час вимкнення світла клініка приймає пацієнтів, яким можна надати допомогу без електрики, зокрема людей із запальними захворюваннями очей, травмами ока, а також тих, хто потребує контролю внутрішньоочного тиску й огляду очного дна, оскільки необхідне для цього обладнання працює в автономному режимі на акумуляторах. Крім того, клініка розвиває напрямок онлайн-консультування.
Водночас у Zorkoclinic повідомили, що планують підключити власний генератор наприкінці листопада, оскільки для повноцінної роботи акумуляторів недостатньо.
Основною проблемою, з якою зіткнулися медики клініки в умовах блекауту, була недостатність ресурсу для термінового придбання всього необхідного для встановлення автономної системи роботи, узгодження підключення генератора до загальної системи та відсутність зв’язку, а також забезпечення опаленням і водою.
“У приміщеннях клініки електричне опалення, тому нині досить прохолодно в приміщеннях. Розглядаємо варіант встановлення великих термосів, щоб тепла вода була постійно і для співробітників, і для клієнтів. Воду для вживання ми купуємо, як завжди, а ось технічну потрібно тримати напоготові”, – пояснили агентству.
Також відзначили проблеми зі зв’язком, вирішити які допоміг інтернет-провайдер, послугами якого користується клініка, забезпечивши безперебійним підключенням до інтернету.
“Поки розуміли чіткий графік відключень, ретельно планували прийоми з урахуванням графіка. Зараз дуже домовляємося з клієнтами, що одразу зателефонуємо їм, щойно світло з’являється. Це дуже дисциплінує всіх, і клієнти ставляться до цього з розумінням”, – підкреслили в Zorkoclinic.
Зі свого боку в медичній групі компаній (МГК) Adonis повідомили, що, зокрема, їхня клініка на Софіївській Борщагівці в Києві працює під час вимкнення світла в штатному режимі і приймає пацієнтів згідно з розкладом прийому, а пологовий будинок приймає породіль цілодобово. При цьому триває планова та екстрена госпіталізація, надання ургентної допомоги.
В Adonis зазначили, що клініка має автономну систему енергозабезпечення, тому світло є в кожному підрозділі 24/7, що дає змогу продовжувати стаціонарне лікування пацієнтів навіть за умов вимкнення електроенергії.
“У перший час через вимкнення світла ми екстрено вирішували низку організаційних питань, як-от доставка технічної та питної води та пошук палива для генераторів. Але зараз філія має великі запаси і готова до будь-яких викликів сьогодення. Клініка забезпечена всім необхідним. Тож наш і пацієнти перебувають у комфортних умовах, мають необмежений доступ до питної води, мають змогу зарядити ґаджети”, – прокоментували в клініці проблеми, з якими медики зіткнулися через блекаути.
При цьому філія МГК Adonis на Подолі також працює 24/7, забезпечена водою, а в разі відключення електрики працює генератор. Там надають усі види послуг, такі як консультативний прийом, діагностика, лабораторні дослідження, хірургічні втручання, працює стаціонар і швидка допомога.
Adonis на Осокорках під час відключення світла також працює в штатному режимі і приймає пацієнтів згідно з розкладом. При цьому кріобанк і ембріолабораторія у відділенні ДРТ, які перебувають у клініці, додатково забезпечені стабільними резервними джерелами енергопостачання, однак наразі під час вимкнення електропостачання не працює ультразвукова діагностика.
У МГК Adonis зазначили, що клініки забезпечені генераторами і потреби клінік покриваються на 100%. Крім того, є окремі джерела енергопостачання як для амбулаторного та операційного блоків, так і для ембріологічної лабораторії. Хірургічну та стаціонарну медичну допомогу Adonis надають у філіях, що працюють 24/7.
Водночас в Adonis звернули увагу, що під час розв’язання питань енергопостачання вони “опинилися в дивній ситуації, коли місцеве житлове товариство блокувало встановлення додаткових генераторів живлення”.
“Ми знайшли компромісне рішення і зараз перебуваємо на етапі налаштування генератора, який забезпечить потреби наших пацієнтів, зокрема хірургічних, на 100%. Клініка забезпечена всім необхідним. Наші пацієнти перебувають у комфортних умовах, мають необмежений доступ до питної води, можуть зарядити гаджети. Тепло подається централізовано”, – повідомили в компанії.
Зі свого боку, медична мережа “Добробут” повідомила, що станом на 29 листопада більшість із 16 її медичних центрів забезпечено генераторами, у деяких клініках тривають роботи зі встановлення автономного живлення.
Обидва стаціонари “Добробуту” (на вул. Сім’ї Ідзіковських та вул. Любомира Гузара в Києві) мають джерела автономного живлення, їхні пацієнти продовжують отримувати всю необхідну медичну допомогу та догляд.
“Ми продовжуємо надавати всі види медичної допомоги. Зокрема, будь-який вид медичної допомоги цілодобово можна отримати в нашому великому госпіталі по вул. Ідзіковських, 3, де навіть за відсутності електропостачання продовжують працювати стаціонар, приймальне відділення, відділення інтенсивної терапії, хірургічні операційні, триває амбулаторний прийом пацієнтів. Працює й інструментальне діагностичне обладнання, включно з МРТ, КТ, УЗД, а також лабораторне, тобто можна зробити аналізи”, – повідомили в компанії.
Водночас в інших клініках мережі навіть під час блекауту триває амбулаторний прийом, можна зробити лабораторні аналізи, а в деяких підрозділах залишається можливість зробити УЗД та інші доступні послуги з інструментальної діагностики.
Водночас у клініці наголосили, що в непередбачуваних ситуаціях, коли, наприклад, не запускається генератор, медики попереджають пацієнтів про ситуацію та інші можливості клінік мережі.
“Перед візитом можна зателефонувати до кол-центру “Добробут”, а також на випадок, коли немає зв’язку, але є доступ до інтернету, ми створили електронні скриньки, за якими можна записатися на прийом або поставити запитання. За повної відсутності зв’язку можна просто прийти в будь-який із медцентрів “Добробуту”.
При цьому навіть під час тривоги і комендантської години в “Добробуті” продовжує працювати невідкладна допомога.
“У всіх клініках є достатній запас питної води, продовжують роботу кав’ярні “Добробуту”, де можна придбати гарячий чай, каву, а також перекусити теплими стравами”, – уточнили в медмережі.
У компанії також повідомили про свої плани відкрити незабаром великий госпіталь на лівому березі Дніпра в Києві, де також працюватиме стаціонарне відділення і буде встановлено потужний генератор, який забезпечить усі медичні потреби медцентру. Однак у компанії зазначили, що в умовах постійних стабілізаційних та екстрених відключень досить складно планувати та проводити технічні роботи зі встановлення генераторів. Відповідно, монтажні роботи займають більше часу.
У медичному центрі “Лелека” на запит агентства “Інтерфакс-Україна” повідомили, що їхній центр продовжує працювати від генератора, до якого під’єднано всі критичні вузли, тож є вода, тепло і світло.
“Ми забезпечені всім: і теплом, і водою завдяки рішенням інженерної системи, що було продумано ще під час будівництва у 2015 році. Усі медичні послуги надаємо як зазвичай. Є генератори, які дають змогу продовжувати роботу, проводити консультації, забір аналізів, діагностику, оперативні втручання, пологи, надавати реанімаційну допомогу. Медичне обладнання працює, їжа готується”, – повідомили в клініці.
Основною проблемою, пов’язаною з блекатуами, є високі витрати на паливо для генератора. “Це дорожче, ніж електроенергія”, – пояснили в медцентрі,
“Є перебої з мобільним зв’язком та інтернетом під час блекаутів, на які ми не можемо вплинути. Але це не впливає на безпеку пацієнтів, а просто надає певних сервісних незручностей”, – уточнили в клініці.
DOBROBUT, Zorkoclinic, АДОНИС, блекаут, КИЇВ, КЛИНИКА, Лелека
Багатопрофільний медичний центр “Лелека” пролонгував дію міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI) на 2023 рік.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у медичному центрі, “Лелека” – перша та єдина в Україні клініка, що має акредитацію JCI. Основою для продовження стала поточна угода між компанією та американською комісією Joint Commission International, що займається акредитацією медичних клінік.
“Міжнародна структура Joint Commission International пролонгувала дію сертифіката МЦ Лелека, що підтверджує відповідність центру міжнародним кваліфікаційним стандартам надання медичної допомоги пацієнтам та організаційного менеджменту в охороні здоров’я”, – повідомляє медичний центр.
У медичному центрі наголошують, що клініка мінімізує ризики як у медичних, так і немедичних процесах, а також контролює використання сучасних протоколів лікування.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” у 2019 році першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медзакладів, що ґрунтується на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Багатофункціональний медичний центр “Лелека” – це одна з провідних українських клінік у сфері акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі.
Клініка надає медичну допомогу пацієнтам із 32 країн світу. Центр сучасної хірургії “Лелека” працює у напрямку оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії.
Кількість страхових партнерів багатопрофільного медичного центру для всієї родини “Лелека” (Київ, Пуща-Водиця) сягнула 20, повідомляють в інформації клініки.
Також зазначається, що страховими партнерами клініки, зокрема, є СК “АRX”, СГ “ТАС”, СК “Альфа Страхування”, СК “УНІКА”, СК “Провідна”, АСК “ІНГО”, СК “Універсальна”, СК “ТАС”, “УПСК”. Крім того, “Лелека” працює з асистанськими компаніями “Марс-асистанс”, “СОС-сервіс”, “Прем’єр-Асистанс”, АП Компаніз, Савітар-груп, Арсенал-Асистанс.
Згідно з повідомленням, з вересня 2022 року медцентр почав надавати не тільки медичну допомогу в гінекології, пологах і веденні вагітності, а також у проведенні хірургічного лікування широкого профілю захворювань не тільки жінкам, а й чоловікам. Зокрема клініка надає послуги із судинної хірургії, мамології, проктологічних, урологічних операцій, ендокринної, пластичної, амбулаторної хірургії.
Медичний центр “Лелека” дотримується медичних протоколів, побудованих на засадах доказової медицини і схвалених в Україні, США та Західній Європі. За 5 років роботи своє здоров’я медцентру довірили пацієнти з 32 країн світу.
Згідно з повідомленням, медичний заклад єдиний в Україні має престижну американську акредитацію JCI, золотий стандарт якості у сфері охорони здоров’я у світі.
“Наші пріоритети – це впровадження медичних інновацій та гарантія надання якісної медичної допомоги”, – зазначає генеральний директор медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
