В “Experts Club” відбувся тренінг, спрямований на психологічну реабілітацію осіб, постраждалих від наслідків війни. Цей став частиною більшого проекту, організованого “Experts Club” спільно з ГО “Клуб експертів” та мережею центрів ADONIS. Ініціатива націлена на надання підтримки та відновлення психічного здоров’я осіб, що перебувають у стресовому стані або стали жертвами психологічно травмуючих подій.
За словами Максима Уракіна, засновника “Experts Club”, реабілітаційний курс загалом скрадатиметься з 8-ми тренінгів, що проходитимуть у три етапи. Перший етап зосереджений на діагностиці стресових та посттравматичних станів за допомогою міжнародно визнаних методик, таких як шкала оцінки впливу травматичної події (IES-R), скринінг-опитувальник травми (TSQ) та інших. Наступний крок – арттерапія, де учасники мають можливість працювати з кваліфікованими психологами, а завершальний етап полягає в оцінці отриманих результатів та розробці подальших рекомендацій.
“Наша мета – показати, що одужання можливе, і кожна постраждала особа може знайти підтримку та шлях до відновлення,” – підкреслив Максим Уракін.
Ведуча тренінгу, психолог-консультант мережі медичних центрів ADONIS Інна Присяжна підкреслила, що арттерапія використовує насамперед творчі методи, такі як живопис, скульптура, складання віршів, казок тощо.
“Все це використовується для вираження внутрішніх переживань і страхів. Це не тільки сприяє покращенню настрою, але й допомагає учасникам знайти внутрішню гармонію та впевненість у собі. Арттерапія не просто лікує, а забезпечує інструменти для самодопомоги та самореалізації. Вона сприяє розвитку навичок, що дозволяють краще впоратися з повсякденними викликами”, – зазначає психолог.
Фінансування проекту здійснюється за рахунок власних коштів проекту “Experts Club”. Крім того, ініціатива активно взаємодіє з медіа та соціальними мережами для підвищення обізнаності громадськості про ПТСР і значення психологічної реабілітації.
“Experts Club” – аналітичний центр зі своєю відео студією та освітнім центром. Проект з арттерапії реалізується в партнерстві з Інститутом психології.
Спричинений війною високий рівень стресу може провокувати напади переїдання й ендокринні порушення, вважає лікар-дієтолог, ендокринолог Медичного центру “Лелека” Анастасія Соколова.
“Війна в Україні подовжує й посилює рівень стресу і його негативний вплив на масу тіла. Згідно зі статистичними прогнозами, кількість людей із виявленим тривожно-депресивним розладом і нападами переїдання на цьому тлі, а, отже, і можливим порушеним ендокринним здоров’ям постійно зростає. Точних цифр поки що немає, але рівень стресу досі залишається високим. Тому питання надмірної маси тіла або ожиріння на тлі тривалого стресу є вкрай різноманітною й великою проблемою сучасної України, яку ще не може бути вирішено повною мірою, адже контролю рівня гормонів недостатньо”, – сказала вона.
На думку Соколової, ця проблема потребує комплексного підходу.
“Треба підходити до проблеми комплексно: боротися з першопричиною стану – тривалим відчуттям стресу – з психотерапевтом, підтримувати роботу ендокринних органів – з ендокринологом і виконувати рекомендації щодо налагодження здорового способу життя – з дієтологом”, – зазначила експерт.
Водночас вона зазначила, що стрес – це нормальна і життєва реакція організму на негативний вплив довкілля або внутрішні чинники.
“Еволюційно реакція на стрес була гострою й короткочасною: врятуватися від хижака й швидко добігти до безпечної печери. Нині наше життя сповнене хронічного стресу, до якого наш організм фізіологічно не готовий. На відміну від необхідної корисної дії короткострокового стресу, тривалий і хронічний стрес може призводити до дисфункції гормональної системи, що може впливати на здоров’я і призводити до розвитку різних захворювань, включно з ожирінням. “Стресова реакція”, або “реактивна стресова відповідь”, реалізується саме через підвищення гормонів стресу в надниркових залозах, які й примушують усі системи організму працювати активніше заради порятунку”, – пояснила вона.
Зокрема, адреналін збільшує частоту серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск і збільшує готовність організму до фізичної активності. Це дає змогу швидше реагувати на стресовий стимул. Норадреналін підвищує увагу, покращує концентрацію й готовність до дії, відіграє важливу роль у підготовці до боротьби або втечі під час стресових ситуацій.
Кортизол є головним гормоном, що регулює стрес-відповідь у довгостроковій перспективі, збільшує рівень глюкози в крові, збільшує обмін жиру, готує м’язи до дії та підтримує функцію імунної системи. Водночас підвищений рівень кортизолу в організмі протягом тривалого періоду може мати негативні наслідки для здоров’я, включно зі збільшенням апетиту й надмірною вагою.
“Під час тривалого стресу важливо контролювати стан здоров’я, щоб своєчасно зреагувати й не допустити хронічних станів. Контроль усіх перерахованих вище стресових гормонів недоцільний, оскільки, на жаль, знизити їхній рівень медикаментозно вкрай складно”, – наголосила Соколова.
Вона зазначила, що під час тривалого стресу на тлі тривалого високого рівня кортизолу підвищуватиметься рівень інших гормонів, які вже можуть вплинути на масу тіла, апетит, спричинити хронічні хвороби й патологічні стани, як-от цукровий діабет, стан гіпотиреозу, ожиріння, сидром гіперандрогенії. Тому рівень цих гормонів слід контролювати.
Зокрема, йдеться про гормони щитоподібної залози, які впливають на роботу імунної системи, що своєю чергою може призводити до різних порушень щитоподібної функції, а знижена функція щитоподібної залози сприяє набору ваги. Крім того, слід контролювати рівень статевих гормонів, які можуть підвищувати рівень тестостерону та знижувати рівень естрогенів, що призводить до порушень у репродуктивній системі (в разі тривалого стресу) та збільшення маси тіла. Також слід тримати під контролем показники інсуліну, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть погіршувати чутливість клітин до нього, що впливає на рівень цукру, збільшує апетит, порушує харчові звички й може призвести до набору маси тіла.
З іншого боку, як наголосила експертка, доведено, що постійне переживання стресу може призвести до тривожних розладів: загального тривожного розладу (ЗТР), клінічної депресії або панічних атак. А це може стимулювати переїдання, “заїдання” негативних емоцій, бажання поліпшити настрій за допомогою високовуглеводної та багатої на цукор їжі. Процес переїдання може перетворитися на напади переїдання (Binge Eating Disorder, BED), що є психологічним розладом, пов’язаним із надмірним споживанням їжі в короткий період часу, зазвичай без контролю за споживанням, та у відчуття провини після. Водночас рівень гормонів залишається в межах норми.
