Business news from Ukraine

Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації воєнного часу, відкривали нові напрями

Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації та викликів воєнного часу і відкривали нові напрями, зокрема, ті, що враховують потреби в лікуванні воєнних травм, реабілітації та реконструкції.

Про це під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” повідомили керівники провідних приватних клінік України у вівторок.

“У 2023 році ми відновили свої позиції в ринковій частці для звичайних для нас послуг – пологи і вагітність. Там ми вже успішно перетворилися на багатопрофільний медичний центр, додали нові послуги та змогли розвиватися в декількох нових сферах, як-от лікування ожиріння, мамологічна та флебологічна хірургія, педіатрія”, – сказав операційний директор і співвласник Багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.

Водночас найбільшим досягненням у 2023 році він назвав підтвердження клінікою на 2024 рік міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI).

“У 2024 році плануємо розвивати послуги, які в нас уже є, в нових для нас сферах, а також запустити декілька унікальних для України послуг, про які ми зможемо сказати наприкінці року”, – повідомив Зукін, додавши: “Говорити про плани ми можемо лише завдяки нашим Збройним силам, нашим захисникам, які наразі захищають нас на фронті”.

У свою чергу головний медичний директор медмережі “Добробут” (Київ) Олександр Лінчевський нагадав про відкриття 2023 року нової багатопрофільної лікарні на просп. Бажана в Києві площею понад 9 тис. кв. м. У новій лікарні минулого року також почала свою роботу Клініка офтальмології “Добробут”.

“Це відкриття було заплановано з самого початку, до повномасштабного вторгнення, ми планували відкрити її роком раніше. Але навіть в умовах війни ми змогли відкрити цю нову лікарню з новими можливостями, новими послугами, новими операційними. І, звісно, це виглядає неймовірно”, – сказав він.

Лінчевський також повідомив, що 2023 року “Добробут” відкрив реабілітаційне відділення в медцентрі на вул. Сім’ї Ідзиковських у столиці і планує відкривати такі самі відділення у своїх поліклінічних відділеннях.

Крім того, “Добробут” запустив новий Центр сомнології, а також Центр онкодерматології, який працює під керівництвом професорки Марії Кукушкіної. Також мережа минулого року відкрила ще одну стоматологічну клініку — наразі в Києві працюють три стоматології “Добробут”.

“Нам подобається результат 2023 року, хоча, можливо, частину з цього ми хотіли б мати у 2022 році”, – зазначив він.

Коментуючи плани розвитку медмережі “Добробут” на 2024 рік, Лінчевський сказав: “Якщо ми скажемо, що нам нема чого покращити, будемо себе обманювати”.

“Кожне зауваження, будь-яка критика з боку пацієнтів уже є самодостатнім планом розвитку. Ми просто ухвалюємо рішення реалізувати цей план негайно або трохи пізніше. Війна сповнена невизначеностей, тож ми зосередимося на вирішенні оперативних питань та закладанні фундаментів, щоб якнайшвидше реалізувати наші надії та мрії. У нас є що робити щодня”, – констатував він.

Зі свого боку співвласник медичної групи ADONIS Віталій Гірін повідомив, що 2023 року клініки медгрупи надали меддопомогу понад 250 тис. осіб. Крім того, реабілітаційну допомогу отримало понад 300 військових.

Гірін також повідомив, що ADONIS торік відкрив два поліклінічні реабілітаційні центри та реабілітаційний центр у лівобережній частині Києва.

“Незважаючи на блекаути і всі проблеми, з якими ми зіткнулися, в принципі бачимо, що кількість наших пацієнтів поступово збільшується”, – сказав він.

Водночас Гірін зазначив, що довоєнні роки були пов’язані з пандемією COVID-19, тому порівняння потоку пацієнтів із довоєнним періодом не буде коректним. “Цифри не дуже правильні, але в нас менше пацієнтів приблизно на 50%”, – сказав він.

“Найважливіше досягнення в тому, що ми змогли зберегти команду, яка в нас є”, – наголосив Гірін.

Коментуючи плани на 2024 рік, він сказав, що найважливіше завдання для ADONIS – оптимізувати бізнес-процеси.

“Ми впроваджуватимемо нові стандарти якості, представимо новітні технології. Ми також хочемо зосередитися на розвитку культури регулярних чекапів, тому що здоров’я – в руках самих людей. Вони вже зрозуміли це, і ніхто, крім них, не несе за це відповідальність”, – сказав він.

Зі свого боку директор і засновник медичного центру “Клініка доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що клініка спеціалізується на планових та ургентних операціях. У 2023 році вона розширилася і розвинула великий спектр послуг для українських та іноземних пацієнтів, а також активно надає необхідну хірургічну допомогу військовослужбовцям.

“Ми відкрили клініку в Івано-Франківську. Це повноцінна будівля за сучасними стандартами, навіть новіша, ніж у Києві. Ця клініка нам дуже допомагає під час війни надавати послуги тим пацієнтам, які виїхали на захід України, але яким потрібні високоспеціалізовані хірургічні послуги”, – сказав він.

Крім того, Валіхновський повідомив про будівництво другої будівлі в Києві площею близько 2,5 тис. кв. м. При цьому в цей проєкт було внесено зміни, що передбачають розширення площі бомбосховищ і збільшення ліжкового фонду на 35 од.

Крім того, “Клініка доктора Валіхновського” запустила освітній проєкт Valikhnovsky Academy, в якому наставниками є 150 хірургів із різних країн із багаторічним досвідом практики та власною електронною карткою пацієнта, в якій англійською мовою зберігаються медичні дані. Це дає змогу за потреби передавати ці дані в будь-який медичний центр світу.

Коментуючи плани на 2024 рік, Валіхновський наголосив на намірі побудувати ще одну клініку в Києві та на заході України.

“Наразі ми шукаємо будівлю в столиці на 5-6 тис. кв. м, яку зможемо реконструювати, або ділянку для будівництва. Друга частина – це клініка в західному регіоні країни”, – сказав він.

Зі свого боку старша дослідниця Державної установи “Інститут очних хвороб і тканинної терапії В. П. Філатова НАМН України” (Одеса) Олександра Зборовська повідомила, що у 2023 році клініка не припиняла роботу. Основними досягненнями вона назвала збереження наукового і кадрового складу, продовження надання медпослуг та наукові дослідження.

За словами Зборовської, кількість пацієнтів повністю повернулася до довоєнного рівня, проте в їхній структурі стало більше важких пацієнтів. “Кількість важких випадків – дедалі більше і більше”, – констатувала вона.

Зборовська також повідомила, що клініка пролікувала близько 1500 постраждалих від воєнних травм – і військовослужбовців, і мирного населення.

Вона також нагадала про відкриття інститутом нового семиповерхового корпусу з найсучаснішим офтальмологічним обладнанням.

Крім того, співробітники інституту, які займаються лікуванням травм ока, виступили на великих міжнародних конференціях, де представили свій унікальний досвід.

“Для нас значно важливим є прорив, який ми змогли реалізувати на основі нашого досвіду зі створення нових проєктів не лише в практичному, а й у науковому напрямі”, – сказала вона.

, , , , , ,

БІЛЬШІСТЬ МЕДСПЕЦІАЛІСТІВ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН, ПОВЕРНУЛАСЯ І ПРОДОВЖУЄ РОБОТУ – ЕКСПЕРТИ

Більшість медичних фахівців, які виїхали за кордон, повернулася і продовжує працювати, повідомили практики та експерти у сфері медицини під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.

“Наразі у нас 98% персоналу на місці. У перші місяці війни була частина тих, хто виїхав на захід України або за кордон, проте на сьогодні майже всі повернулися та працюють”, – сказав завідувач відділення кардіометаболічних захворювань клініки для дорослих ГУ “Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України” Євген Марушко.

“Щодо колективу Інституту Філатова, у нас майже ніхто не поїхав. 99% співробітників штату залишилися. Дефіцит є у дуже вузьких спеціальностях, яких і так мало на всю країну. Якщо ті фахівці, яких і так було мало їдуть, то це негативно позначається на рівні надання допомоги”, – сказала завідувачка відділення запальних патологій очей та мікрохірургічного лікування їх наслідків ДУ “Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України” Олександра Зборовська.

У свою чергу директор з розвитку бізнесу медичної групи компаній ADONIS Світлана Лонська повідомила, що в приватному секторі надання медичних послуг більша частина персоналу повернулася, а ті, хто залишився за кордоном, планують повернутися найближчим часом.

Вона також зазначила, що під час широкомасштабних бойових дій у Київській області було зруйновано пологовий будинок, при цьому лікарі не зупиняли своєї роботи, приймаючи пологи в екстрених умовах.

Водночас завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я Дмитро Іванов вважає, що повернувшись до України, лікарі та керівний персонал показали рівень своєї надійності.

“У Києві ми втратили в перші два місяці більше ніж 60% лікарів та майже 75% середнього медперсоналу. У тих районах України, де були воєнні дії, майже не залишилося медперсоналу. На сьогодні повернулися орієнтовно 90% медперсоналу. Я вважаю, що це може бути критерієм надійності лікарів, а також керівного персоналу, наприклад завідувачів відділень та головлікарів”, – зазначив Іванов.

Андрій Безносенко зазначив, що у перший місяць війни у Національному інституті раку (НІР) суттєво скоротився потік пацієнтів.

“За перший місяць війни було прийнято 150 пацієнтів, тоді як за той самий період минулого року – 2 700”, – зазначив Безносенко.

Він також повідомив, що фахівці НІР намагаються відслідковувати ситуацію з онкоцентрами на окупованих територіях.

“На сьогодні Херсонський, Мелітопольський, Маріупольський онкоцентри та онконцентр у місті Хрустальному під окупацією. Там дуже мало персоналу, залишилися пацієнти, але немає ліків для лікування, і ми жодним чином не можемо їх туди доставити”, – сказав Безносенко.

Презентація

, , , , , , ,