Дослідження лікування бойової травми ока є унікальним досвідом українських офтальмологів, який затребуваний на міжнародній арені, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Перспективним і пріоритетним є все, що стосується діагностики, лікування, в тому числі хірургічного, бойової травми ока. Це унікальний досвід нашого відділу посттравматичної патології ока. Досі в світі такого досвіду було небагато, тому результати досліджень наших фахівців у напрямку бойової травми ока мають високу цінність», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що до найбільш затребуваних на міжнародній арені напрямків входить діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, зокрема ретинобластоми, ретинопатії недоношених, та дослідження офтальмологічної онкології.
«Фундаментальні дослідження, які наближають нас до розуміння етіології, патогенезу офтальмологічних захворювань, відкривають нові можливості діагностики та лікування», – сказав він.
Мобільні бригади Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України за останні чотири роки здійснили понад 600 виїздів до лікарень та перинатальних центрів для діагностики та лікування недоношених новонароджених, повідомив старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Наші фахівці набули великого досвіду, виїжджаючи з відповідним обладнанням до обласних лікарень та перинатальних центрів для діагностики та лікування глибоко недоношених дітей. За останні чотири роки було здійснено понад 600 виїздів до лікарень, скринінгом охоплено понад 1500 недоношених новонароджених, проведено близько 200 телемедичних консультацій», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Задорожній зазначив, що допомога недоношеним новонародженим з ретинопатією в Південному регіоні України стала метою спільного проекту з благодійниками «Хочу бачити. Південний регіон», в рамках якого в Інституті створили Центр запобігання дитячій сліпоті через ретинопатію недоношених і придбали дороге науково-клінічне обладнання.
Він додав, що вчені інституту представляють Україну в глобальних дослідженнях з оцінки результатів лікування ретинопатії недоношених в Європі та світі в складі міжнародних дослідницьких груп (FIREFLEYE next Study Group і European ROP registry), які займаються вивченням, діагностикою та розробкою сучасних ефективних методів лікування ретинопатії недоношених.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Незважаючи на триваючу війну, Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова бере активну участь у міжнародних наукових проектах. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«За останні роки вчені Інституту взяли участь у дев’яти глобальних міжнародних дослідницьких проектах», — зазначив Задорожний. Він підкреслив, що це є визнанням актуальності та значущості наукової роботи, що проводиться в Інституті.
За його словами, участь у таких проектах дозволяє обмінюватися досвідом із закордонними колегами, впроваджувати передові методи діагностики та лікування, а також підвищувати рівень медичної допомоги пацієнтам.
«Інститут не тільки не залишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, перебуває на лідируючих позиціях», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова активно впроваджує інноваційні технології, включаючи штучний інтелект і телемедицину, в офтальмологічну практику. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми проводимо мультидисциплінарні дослідження в сфері використання штучного інтелекту для скринінгу діабетичної ретинопатії в партнерстві між Інститутом, Одеським національним медичним університетом та міжнародними компаніями», — зазначив Задорожний.
Він підкреслив, що впровадження телемедичних технологій дозволяє проводити дистанційну діагностику та консультування пацієнтів, що особливо важливо в умовах обмеженого доступу до медичних установ під час військових дій.
«Інститут займається такими проблемами медичної науки, які в даний час є найбільш актуальними як в Україні, так і в світі», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова продовжує активну наукову роботу, незважаючи на триваючу війну. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на всі труднощі сьогодення, на війну, яка триває, на існуючі прямі загрози і ризики, Інститут Філатова продовжує наукову і дослідницьку діяльність», — зазначив Задорожний.
За його словами, в інституті тривають як фундаментальні, так і прикладні дослідження, спрямовані на розробку нових методів діагностики та лікування офтальмологічних захворювань, включаючи катаракту, глаукому, захворювання рогівки та сітківки, дитячу офтальмопатологію та бойові травми очей.
«Інститут не тільки не залишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, знаходиться на лідируючих позиціях», — підкреслив Задорожний. Він додав, що вчені інституту взяли участь у дев’яти глобальних міжнародних дослідницьких проектах за останні роки.
В інституті працюють десять наукових підрозділів і шість спеціалізованих лабораторій, що займаються різними напрямками офтальмології. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних технологій, таких як штучний інтелект і телемедицина, для поліпшення діагностики та лікування пацієнтів.
«Місію наукового напрямку діяльності Інституту можна визначити словами Володимира Петровича Філатова: ‘Всі засоби науки — для лікування хворого’», — резюмував Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації та викликів воєнного часу і відкривали нові напрями, зокрема, ті, що враховують потреби в лікуванні воєнних травм, реабілітації та реконструкції.
Про це під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” повідомили керівники провідних приватних клінік України у вівторок.
“У 2023 році ми відновили свої позиції в ринковій частці для звичайних для нас послуг – пологи і вагітність. Там ми вже успішно перетворилися на багатопрофільний медичний центр, додали нові послуги та змогли розвиватися в декількох нових сферах, як-от лікування ожиріння, мамологічна та флебологічна хірургія, педіатрія”, – сказав операційний директор і співвласник Багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Водночас найбільшим досягненням у 2023 році він назвав підтвердження клінікою на 2024 рік міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI).
“У 2024 році плануємо розвивати послуги, які в нас уже є, в нових для нас сферах, а також запустити декілька унікальних для України послуг, про які ми зможемо сказати наприкінці року”, – повідомив Зукін, додавши: “Говорити про плани ми можемо лише завдяки нашим Збройним силам, нашим захисникам, які наразі захищають нас на фронті”.
У свою чергу головний медичний директор медмережі “Добробут” (Київ) Олександр Лінчевський нагадав про відкриття 2023 року нової багатопрофільної лікарні на просп. Бажана в Києві площею понад 9 тис. кв. м. У новій лікарні минулого року також почала свою роботу Клініка офтальмології “Добробут”.
“Це відкриття було заплановано з самого початку, до повномасштабного вторгнення, ми планували відкрити її роком раніше. Але навіть в умовах війни ми змогли відкрити цю нову лікарню з новими можливостями, новими послугами, новими операційними. І, звісно, це виглядає неймовірно”, – сказав він.
Лінчевський також повідомив, що 2023 року “Добробут” відкрив реабілітаційне відділення в медцентрі на вул. Сім’ї Ідзиковських у столиці і планує відкривати такі самі відділення у своїх поліклінічних відділеннях.
Крім того, “Добробут” запустив новий Центр сомнології, а також Центр онкодерматології, який працює під керівництвом професорки Марії Кукушкіної. Також мережа минулого року відкрила ще одну стоматологічну клініку — наразі в Києві працюють три стоматології “Добробут”.
“Нам подобається результат 2023 року, хоча, можливо, частину з цього ми хотіли б мати у 2022 році”, – зазначив він.
Коментуючи плани розвитку медмережі “Добробут” на 2024 рік, Лінчевський сказав: “Якщо ми скажемо, що нам нема чого покращити, будемо себе обманювати”.
“Кожне зауваження, будь-яка критика з боку пацієнтів уже є самодостатнім планом розвитку. Ми просто ухвалюємо рішення реалізувати цей план негайно або трохи пізніше. Війна сповнена невизначеностей, тож ми зосередимося на вирішенні оперативних питань та закладанні фундаментів, щоб якнайшвидше реалізувати наші надії та мрії. У нас є що робити щодня”, – констатував він.
Зі свого боку співвласник медичної групи ADONIS Віталій Гірін повідомив, що 2023 року клініки медгрупи надали меддопомогу понад 250 тис. осіб. Крім того, реабілітаційну допомогу отримало понад 300 військових.
Гірін також повідомив, що ADONIS торік відкрив два поліклінічні реабілітаційні центри та реабілітаційний центр у лівобережній частині Києва.
“Незважаючи на блекаути і всі проблеми, з якими ми зіткнулися, в принципі бачимо, що кількість наших пацієнтів поступово збільшується”, – сказав він.
Водночас Гірін зазначив, що довоєнні роки були пов’язані з пандемією COVID-19, тому порівняння потоку пацієнтів із довоєнним періодом не буде коректним. “Цифри не дуже правильні, але в нас менше пацієнтів приблизно на 50%”, – сказав він.
“Найважливіше досягнення в тому, що ми змогли зберегти команду, яка в нас є”, – наголосив Гірін.
Коментуючи плани на 2024 рік, він сказав, що найважливіше завдання для ADONIS – оптимізувати бізнес-процеси.
“Ми впроваджуватимемо нові стандарти якості, представимо новітні технології. Ми також хочемо зосередитися на розвитку культури регулярних чекапів, тому що здоров’я – в руках самих людей. Вони вже зрозуміли це, і ніхто, крім них, не несе за це відповідальність”, – сказав він.
Зі свого боку директор і засновник медичного центру “Клініка доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що клініка спеціалізується на планових та ургентних операціях. У 2023 році вона розширилася і розвинула великий спектр послуг для українських та іноземних пацієнтів, а також активно надає необхідну хірургічну допомогу військовослужбовцям.
“Ми відкрили клініку в Івано-Франківську. Це повноцінна будівля за сучасними стандартами, навіть новіша, ніж у Києві. Ця клініка нам дуже допомагає під час війни надавати послуги тим пацієнтам, які виїхали на захід України, але яким потрібні високоспеціалізовані хірургічні послуги”, – сказав він.
Крім того, Валіхновський повідомив про будівництво другої будівлі в Києві площею близько 2,5 тис. кв. м. При цьому в цей проєкт було внесено зміни, що передбачають розширення площі бомбосховищ і збільшення ліжкового фонду на 35 од.
Крім того, “Клініка доктора Валіхновського” запустила освітній проєкт Valikhnovsky Academy, в якому наставниками є 150 хірургів із різних країн із багаторічним досвідом практики та власною електронною карткою пацієнта, в якій англійською мовою зберігаються медичні дані. Це дає змогу за потреби передавати ці дані в будь-який медичний центр світу.
Коментуючи плани на 2024 рік, Валіхновський наголосив на намірі побудувати ще одну клініку в Києві та на заході України.
“Наразі ми шукаємо будівлю в столиці на 5-6 тис. кв. м, яку зможемо реконструювати, або ділянку для будівництва. Друга частина – це клініка в західному регіоні країни”, – сказав він.
Зі свого боку старша дослідниця Державної установи “Інститут очних хвороб і тканинної терапії В. П. Філатова НАМН України” (Одеса) Олександра Зборовська повідомила, що у 2023 році клініка не припиняла роботу. Основними досягненнями вона назвала збереження наукового і кадрового складу, продовження надання медпослуг та наукові дослідження.
За словами Зборовської, кількість пацієнтів повністю повернулася до довоєнного рівня, проте в їхній структурі стало більше важких пацієнтів. “Кількість важких випадків – дедалі більше і більше”, – констатувала вона.
Зборовська також повідомила, що клініка пролікувала близько 1500 постраждалих від воєнних травм – і військовослужбовців, і мирного населення.
Вона також нагадала про відкриття інститутом нового семиповерхового корпусу з найсучаснішим офтальмологічним обладнанням.
Крім того, співробітники інституту, які займаються лікуванням травм ока, виступили на великих міжнародних конференціях, де представили свій унікальний досвід.
“Для нас значно важливим є прорив, який ми змогли реалізувати на основі нашого досвіду зі створення нових проєктів не лише в практичному, а й у науковому напрямі”, – сказала вона.
DOBROBUT, ZBOROVSKA, АДОНИС, Зукін, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, Лелека, Лінчевський
