Надзвичайний рівень пожежної небезпеки оголошено в Києві та Київській області 4-8 вересня, повідомляють у Телеграм-каналі Укргідрометцентру.
У вівторок, 5 вересня, у Київській області хмарно з проясненнями, без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 10-15°, вдень 21-26°. У Києві вночі 13-15°, вдень 23-25°.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року збільшив відвантаження прокату на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 240,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в понеділок, виплавка сталі за цей період зросла на 35,5% – до 1 млн 499,4 тис. тонн, чавуну – на 17,5%, до 1 млн 665,7 тис. тонн.
У серпні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 257,9 тис. тонн чавуну, 239,7 тис. тонн сталі, відвантажено 200,4 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 262 тис. тонн чавуну, 240,7 тис. тонн сталі, відвантажено 196,1 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в серпні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється в пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. За місяць після вимушеного зупинення комбінат вивів із консервації обладнання і частково відновив виробництво. З квітня 2022 року комбінат працює в середньому на 50% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 572,3 тис. тонн з 466,7 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні-2023 вироблено 72,4 тис. тонн доменного коксу, тоді як у серпні-2022 – 70,5 тис. тонн (зростання на 2%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Обсяг операцій із платіжними картками українських банків в Україні та за кордоном у другому кварталі 2023 року становив 1,335 трлн грн, що на 27,7% менше, ніж у першому кварталі цього року, коли також було зафіксовано зниження на 9% до попереднього кварталу.
Як повідомляється в статистиці Нацбанку, оприлюдненій у понеділок, якщо в першому кварталі більший спад було зафіксовано в операціях з отримання готівки – 14%, тоді як безготівкові операції знизилися лише на 6,7%, то в другому кварталі ситуація змінилася: переведення в готівку скоротилося на 11%, тоді як безготівкові операції – на 35,2%.
У результаті обсяг операцій зі зняття готівки становив 505,4 млрд грн, безготівкових – 829,5 млрд грн, що перервало тенденцію зростання частки безготівкових операцій за обсягом, яка тривала кілька років: вона скоротилася до 62,1% із 69,4% у першому кварталі цього року, опустившись одразу нижче рівня 2021 року.
Кількість операцій із платіжними картками в другому кварталі цього року впала до першого кварталу на 13% – до 1,843 млрд. Водночас кількість операцій з отримання готівки збільшилася на 4% – до 132,3 млн, тоді як безготівкових упала на 14,1% – до 1,711 млрд.
Нацбанк уточнив, що в межах України в другому кварталі обсяг отримання готівки скоротився до 487,8 млрд грн із 501,8 млрд грн у першому, тоді як обсяг безготівкових операцій зріс до 329,4 млрд грн із 285,7 млрд грн.
Кількість операцій зі зняття готівки в Україні у квітні-червні збільшилася до 129,7 млн зі 119,4 млн у першому кварталі, тоді як безготівкових – з 943,8 млн до 1 млрд 166,1 млн.
Як вказує НБУ, найбільше операцій з використанням карток за сумою і за кількістю припадало на розрахунки в торговельній мережі (46,4% і 72,6% відповідно). Там було здійснено 1242,5 млн операцій на суму 385,2 млрд грн.
Перекази з картки на картку в другому кварталі 2023 року становили третину за сумою (32,1%) і майже десяту частину за кількістю (8,5%), тоді як оплата товарів і послуг в інтернеті – 14,9% за сумою і 14,6% за кількістю.
У звітному періоді середня сума однієї угоди становила: у торговельній мережі – 310 грн (у першому кварталі цього року – 344 грн), з переказу з картки на картку – 1 829 грн (2 133 грн) та з оплати товарів і послуг у мережі інтернет – 495 грн (460 грн).
Кількість активних pos-терміналів у торговельній і сервісній мережах у червні порівняно із січнем зросла на 8,3% – до 388,1 тис. шт., а кількість пунктів продажу та надання послуг, що приймають платіжні картки, – на 12,2%, до 355,9 тис. шт.
Банкоматна мережа з початку року також демонструє тенденцію відновлення: зростання кількості банкоматів з початку року становило 1,2% – до 15,8 тис. шт.
За підсумками червня 2023 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні сягнула 110,3 млн шт., що на 1% більше порівняно із січнем цього року, зокрема кількість активних платіжних карток, із якими щомісяця здійснювали видаткові операції, збільшилася на 3% – до 47,2 млн шт.
Нацбанк зазначив, що продовжує зростати і загальна кількість безконтактних платіжних карток: їхня кількість за підсумками червня цього року збільшилася на 5% порівняно із січнем, і тепер загалом більш ніж половина (57%) активних платіжних карток у червні – це безконтактні картки.
Серед українців також популярні токенізовані платіжні картки, що забезпечують більшу безпеку розрахунків: їхня кількість від початку року зросла на 14% – до 9,7 млн шт., і тепер серед усіх активних карток їхня частка становить 21% проти 19% у січні 2023 року.
“Як наслідок, лише десята частина операцій (10,6% за сумою та 9,4% за кількістю) у другому кварталі цього року здійснювалася в торговельній мережі з фізичним зчитуванням даних з носія картки. У першому кварталі 2023 року частка таких операцій становила 12,4% та 11,1% відповідно”, – зазначив НБУ.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
МітНюз – Головні новини м’ясної галузі 17.08.2023 розпочали опитування в соціальних мережах, у різних професійних спільнотах свинарів та м’ясопереробників.
Видання хотіло дізнатися громадську думку щодо кількості свиней в Україні, якою вона має бути.
Свинарство вже понад рік забезпечує більше 200% рентабельності власникам ферм.
А також свинарство здатне стати значним внутрішнім ринком збуту для заблокованого українського зерна – 10 млн т замість 2 млн т зараз.
Світове споживання свинини в світі зростає щороку, до 2030 року за прогнозом ОЕСР-ФАО приріст складе 16,5 млн т. Глобальна торгівля свининою потребує щороку додаткові 20 млн голів свиней. В Україні їх реально виростити і заробити на цьому, однак розвиток свинарства в Україні досі заблокований.
Збільшення поголів’я свиней до 20 млн голів одночасного утримання, проти 5 млн голів до війни – забезпечить економіку України 6 млрд євро доданої вартості щороку, переконані в профільній Асоціації “Мʼясної галузі”.
53% опитаних вважають, що 20 млн голів свиней (програма “Нове свинарство 2025”) – це мало, має бути 90 млн голів, як в Данії – 3 свині на 1 мешканця країни.
Нагадаємо, що в Україні до війни свиней на свинокомплексах було в два рази менше, ніж в Бельгії, яка за територією в 20 разів менша за Україну, за розмірами, майже як одна область України.
15 вересня 2023 року в м. Київ пройде Форум “Зерно. Свині. Мʼясо – 2023”, мета якого – розблокувати розвиток свинарства в Україні та надати всім бажаючим робочі інструменти як започаткувати новий або масштабувати вже діючий бізнес у свинарстві.
Зареєструватися на форумі “Зерно. Свині. Мʼясо – 2023” можна за посиланням https://meatindustry.com.ua.
Також організатори створили можливість відповідальному бізнесу, що готовий підтримати розвиток свинарства в Україні сучасними технологіями з генетики, обладнання, ветпрепаратів, кормів, тощо – представити свої можливості на виставці «Swine & Meat Industry Expo».
Також по темі можна подивитися:
Можливість для України в глобальному ринку торгівлі свининою
Open4business – інформаційний партнер
