Business news from Ukraine

“Понінківська КБФ-Україна” збільшила випуск гофротари на 31,6%

Великий український виробник гофрокартону – Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у січні-червні 2023 року збільшила випуск гофротари на 31,6% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 40,9 млн кв. м.

Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки українських лідерів після Київського картонно-паперового (108,2 млн кв. м.) і Трипільського пакувального (65,4 млн кв. м.) комбінатів.

За даними статистики, у січні-червні виробництво паперу на фабриці зросло на 3,8% – до 0,3 тис. тонн, тарного картону – на 20,8%, до 36,9 тис. тонн.

Водночас у червні-2023 виробництво гофроящиків збільшилося на 16,4% до червня-2022 – до 7,4 млн кв. м, а паперу та картону скоротилося на 7% – майже до 7 тис. тонн.

Згідно зі статистикою “УкрПапір”, загалом Понінківська КБФ-Україна за перше півріччя 2023 року випустила продукції на 1 млрд 193 млн грн – на 19,7% більше, ніж роком раніше.

Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за шість місяців цього року в Україні випущено 260,55 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше за аналогічний період минулого року), 239,31 млн кв. м картонних ящиків (+18,3%).

Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне. Випускає в основному гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.

Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк), до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила в січні-червні 2023 року (за даними “Укрпапір”) 28,4 тис. тонн різного картону – на 27,6% вище від показника за січень-червень 2022 року.

Як повідомлялося, 2022 року Понінківська КБФ-Україна випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.

,

Жидачівський ЦБК збільшив обсяг виробництва на 14%

Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-червні випустив продукції на 276,8 млн грн, що на 13,7% більше, ніж у першому півріччі 2022 року.

Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари збільшився на 27%, до 11,25 млн кв. м, тарного картону – на 30,4% до 7,95 тис. тонн, паперу – на 26,8% до 2,18 тис. тонн.

Зокрема, у червні комбінат незначно скоротив випуск паперу і картону до червня-2022 – до 1,61 тис. тонн, гофротари зберіг на торішньому рівні – 1,9 млн кв. м. Порівняно з травнем поточного року випуск цієї продукції скоротився відповідно на 12,6% і на 5%.

ЖЦБК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, папір для обкладинки) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.

Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, загалом у січні-червні 2023 року вони випустили 260,55 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше), і 239,31 млн кв. м картонних ящиків (+18,3%).

Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% до 41,76 млн грн.

,

Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року

Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Війна в Україні забрала життя вже 9,29 тис. цивільних – ООН

Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 16 липня 2023 року становили 25 671 особу (станом на 30 червня – 25 170), зокрема 9 287 загиблих (9 177), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).

“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.

Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.

За підтвердженими даними ООН, загинули 4 272 чоловіки, 2 558 жінок, 282 хлопчики і 226 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 920 дорослих поки що не вдалося встановити.

Серед 16 384 поранених 486 хлопчиків і 352 дівчинки, а також 279 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.

Порівняно з даними на 30 червня загинуло двоє дітей і ще 22 були поранені.

Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.

Згідно з ними, за перші 16 днів липня загинуло 74 цивільних. У червні кількість смертей зросла до 184 зі 174 у травні, 180 – у квітні, 181 – у березні, 143 – у лютому.

Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4 154 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 817, у травні – до 544, у червні – до 429 і в липні – до 385. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 374 людини, у серпні – 339, у вересні – 405, у жовтні – 309, у листопаді – 187, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.

Кількість поранених за половину липня досягла 342 порівняно з 681 у червні, 685 – у травні, 494 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 541 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 982 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 920. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 129, червень – 1 108, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 2 999. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.

УВКПЛ ООН уточнює, що в липні від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 72 особи та ще 326 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло двоє і було поранено 16 осіб (4%).

На контрольовані урядом території, за даними ООН, у липні припало 88% жертв.

У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 30 червня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.

Обсяг 3-місячних депосертифікатів знову почав зростати і досяг нового максимуму

Національний банк України (НБУ) на 15-му аукціоні з розміщення тримісячних депозитних сертифікатів (ДС) під 25% річних у п’ятницю, 14 липня, продав їх на 26,07 млрд грн, тоді як обсяг погашення ДС, розміщених на другому аукціоні 14 квітня, становив лише 8,87 млрд грн.

Як повідомляється на сайті НБУ, у результаті обсяг тримісячних ДС в обігу знову почав зростати і досяг нового максимуму – 175,44 млрд грн.

Кількість покупців, як і тиждень тому, становила 43, уточнив регулятор.

Центробанк зазначив, що минулої п’ятниці обсяг продажу ДС овернайт становив 355,71 млрд грн порівняно з 373,92 млрд грн тижнем раніше. В інші дні минулого тижня НБУ розміщував їх на суму 331,1-337,8 млрд грн.

Як повідомлялося, Нацбанк 16 березня заявив, що з 7 квітня вирішив знизити ставку за депозитними сертифікатами овернайт із 23% до 20%, але водночас розміщувати ДС на строк три місяці за обліковою ставкою 25% залежно від обсягу залучення банками депозитів на строк від трьох місяців.

Напередодні дебютного аукціону НБУ встановив для банків індивідуальні початкові ліміти купівлі тримісячних ДС на рівні 70% залишків вкладів фізосіб у нацвалюті, які перебували в цих фінустановах на 4 квітня, з початковим терміном розміщення 93 дні і більше.

Регулятор пояснив, що до початкового ліміту додається друга динамічна частина – помножений на мультиплікатор “3,0” приріст обсягу такого портфеля гривневих депозитів фізичних осіб строком від 93 днів після 4 квітня.

Банки можуть подавати заявки на придбання тримісячних ДС як у НБУ, так і на міжбанківському ринку в межах зазначеного вище ліміту. Нацбанк розміщує їх щотижня по п’ятницях.

В інфляційному звіті НБУ уточнив, що станом на 4 квітня строкових вкладів у нацвалюті на строк від трьох місяців було на суму, еквівалентну 154,5 млрд грн, або 26,9% усіх вкладів, на строк до трьох місяців – на 40,4 млрд грн, або 7%, тоді як 378,4 млрд грн, або 66%, припадало на вклади на вимогу.

За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, на кінець травня частка строкових вкладів сягнула 35%, а частка депозитів на строк від 3 до 12 місяців у загальному обсязі нових строкових вкладів збільшилася до 76%.

НБУ також у середині червня повідомив, що планує вивчити питання перегляду мультиплікаторів 3-міс. депосертифікатів у липні.

Нафта дорожчає, Brent біля $78,68 за барель

Ціни на нафту еталонних марок помірно піднімаються вранці у вівторок після зниження за підсумками двох попередніх сесій.

Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:46 кв становить $78,68 за барель, що на 18 центів (0,23%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $1,37 (1,7%) – до $78,5 за барель.

Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 23 центи (0,31%) і становили $74,38 за барель. За підсумками попередньої сесії вони знизилися на $1,27 (1,7%) – до $74,15 за барель.

Нафта завершила в мінусі дві останні сесії поспіль. Напередодні негативним фактором стали статдані з Китаю, які вказали на зростання ВВП КНР на 6,3% у річному вираженні в другому кварталі після підйому на 4,5% у січні-березні. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, передбачав підвищення на 7,3%.

“Слабші, ніж очікувалося, макроекономічні дані з Китаю і реакція нафтового ринку свідчать про те, що ключовим побоюванням для ринку залишається попит, – зазначив стратег ING Groep NV Уоррен Паттерсон. – Однак ми, як і раніше, дотримуємося конструктивного прогнозу і вважаємо, що розрив між попитом і пропозицією істотно скоротиться в другому півріччі”.

Крім того, зниження спричинила новина про відновлення видобутку на родовищах Аль-Шарара і Аль-Філь у Лівії, де виробництво було припинено минулого тижня через акції протесту.

У вівторок підтримку цінам надає прогноз Міненерго США, що передбачає зниження видобутку сланцевої нафти в Штатах у серпні до 9,4 млн барелів на добу. Якщо прогноз справдиться, скорочення видобутку буде зафіксовано вперше з грудня минулого року.

,