Печерський районний суд Києва 13 липня ухвалив рішення стягнути з колишнього власника ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” Олега Бахматюка як поручителя більше ніж 1,8 млрд грн на користь Національного банку України за одним із наданих раніше та не повернутих кредитів рефінансування.
“На жаль, крапку в цій справі ставити поки що зарано, проте ухвалення судом цього рішення є визначальною подією щодо відновлення порушених прав Національного банку. Ми переконані, що в разі його оскарження воно має всі підстави зберегтися чинним”, – наводить НБУ в прес-релізі в понеділок коментар директора юрдепартаменту Олександра Зими.
Нацбанк нагадав, що 2014 року уклав із “Фінансовою ініціативою” договір про кредит рефінансування для підтримки ліквідності на суму 2 млрд грн, а Бахматюк поручився за належне виконання банком зобов’язань з повернення кредитних коштів. Оскільки і банк, і його власник не виконали взяті на себе зобов’язання, Національний банк у 2017 році звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості. За час розгляду справи в суді за рахунок заставного майна, наданого майновими поручителями в забезпечення виконання зобов’язань банку відбулося погашення заборгованості за кредитом на суму близько 200 млн грн.
Наразі на розгляді Печерського райсуду Києва залишаються ще шість справ за позовними заявами НБУ до Бахматюка як поручителя за боргами ПАТ “ВіЕйБі Банк” і банку “Фінансова Ініціатива” за іншими кредитами рефінансування, а загальна сума заборгованості Бахматюка як поручителя перед Національним банком становить майже 8 млрд грн, зазначив НБУ.
Він уточнив, що відніс “ВіЕйБі Банк” до категорії неплатоспроможних 20 листопада 2014 року, а банк “Фінансова ініціатива” – 23 червня 2015 року.
Бахматюк відкидає звинувачення Нацбанку і висуває зустрічні. Зокрема, 2020 року він домігся рішення Верховного суду про визнання неправомірними дій Нацбанку щодо виведення банку “Фінансова ініціатива” з ринку. Бізнесмен, який останніми роками проживає у Відні, також неодноразово заявляв про готовність до компромісу з Нацбанком із питання поручительств, пропонуючи укласти мирову угоду з розстрочкою на сім років із можливістю збільшити заставу перед НБУ, проте безрезультатно.
Акціонери рудника ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, спрямували на виплату дивідендів 1 млрд 4,865 млн грн з нерозподіленого прибутку за 2008, 2010 і 2011 роки.
Згідно з протоколом позачергових зборів акціонерів, які відбулися дистанційно 10 липня, копією якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, виплату дивідендів акціонерам товариства за 2008, 2010, 2011 роки здійснюють із розрахунку 1,2 грн на одну просту акцію, зокрема: 0,24 грн за 2008-й, 0,23 грн за 2010-й і 0,73 грн за 2011 роки.
При цьому уточнюється, що на дивіденди буде спрямована частина чистого прибутку, отриманого товариством за результатами діяльності в 2008 році на суму 200 млн 973,01 тис. грн, з прибутку за 2010 рік – 192 млн 599,14 тис. грн, з прибутку за 2011 рік – 611 млн 292,91 тис. грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Британська багатонаціональна компанія з управління активами Schroders Plc (Лондон) знизила свій пакет акцій, що голосують, британської Ferrexpo plc, яка контролює в Україні Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і ЄГЗК), менш ніж до 5%.
Згідно з біржовим повідомленням Ferrexpo в понеділок, зниження порогового значення в 5% відбулося 14 липня поточного року.
Уточнюється, що пакет голосуючих акцій у Schroders Plc наразі становить 29 млн 590,980 тис., або 4,947189% від загальної кількості голосів у компанії, тоді як раніше було 5,453490%.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Schroders plc – британська багатонаціональна компанія з управління активами, заснована 1804 року, що базується в Лондоні. У компанії працює понад 5000 осіб по всьому світу в 32 офісах у Європі, Америці, Азії, Африці та на Близькому Сході.
Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) 13 липня прийняла СК “ПЗУ Україна” і СК “ПЗУ Україна страхування життя” (обидві – Київ) до складу об’єднання.
За словами голова правління “ПЗУ Україна” Яцека Матусяка, група “ПЗУ Україна” посідає активну позицію на ринку і ніколи не залишається байдужою до проблем, які виникають як у галузі страхування, так і в економіці країни загалом. Саме це спонукало групу долучитися до ЛСОУ, щоб разом із компаніями-однодумцями, працювати над удосконаленням страхового законодавства, імплементувати до нього найкращі європейські практики ведення бізнесу, особливо в розрізі прозорості, етичності та відповідальності за зобов’язаннями перед клієнтами.
“Наша група зацікавлена в тому, щоб у довгостроковій перспективі залишатися важливим і активним гравцем на українському страховому ринку. Тому в рамках єдиної структури ми розраховуємо на ефективну партнерську співпрацю з досягненням усіх поставлених стратегічних цілей”, – зазначив він.
Як зазначив президент ЛСОУ Віктор Берлін, серед основних своїх пріоритетів Ліги – захист бізнесу, пошук нових можливостей для розвитку страховиків, а також об’єднання страхового ринку України заради сталого розвитку.
“Упевнений, що така синергія досвіду українських і польських колег значно розширить наші можливості і допоможе нам разом із відновленням України почати більш інтенсивно розвивати національний ринок страхування”, – підкреслив керівник ЛСОУ.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі “ПЗУ Україна”, також ухвалено рішення про вихід компаній зі складу Національної асоціації страховиків України, членами якої вони є із січня 2021 року.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” 2022 року зібрала 1,280 млрд грн валових премій, чисті премії компанії збільшилися торік на 6,76% – до 1,172 млрд грн, а зароблені – на 13,38%, до 1,110 млрд грн. Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за вказаний звітний період, склав 575,537 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 14,93% – до 2,425 млрд грн, власний капітал збільшився на 3,43% – до 853,817 млн грн, зобов’язання скоротилися на 22,41% – до 1,571 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли в 3,34 раза, до 364,458 млн грн.
СК “ПЗУ Україна страхування життя” завершила 2022 рік із чистими преміями в розмірі 396,5 млн грн. Виплати склали 45,4 млн грн, активи – 1,872 млрд грн, резерви – 1,419 млрд грн, чистий збиток – 17,4 млн грн.
ПрАТ СК “ПЗУ Україна” та СК “ПЗУ Україна страхування життя” є дочірньою компанією PZU S.A., що входить до найбільшої страхової групи Центральної та Східної Європи – PZU Group (Польща).
Медична лабораторія “Сінево” модернізувала лабораторію в Дніпрі, збільшивши її потужність на 20%.
Як повідомляють у пресрелізі “Сінево”, у межах модернізації в лабораторії встановлено діагностичну платформу Cobas Pure від Roche Diagnostics (Швейцарія), яка здатна виконувати 230 видів біохімічних аналізів зі швидкістю до 870 тестів на годину.
У результаті модернізації загальна пропускна спроможність біо/імунохімічних аналізаторів у Дніпрі становитиме 5270 тестів на годину.
“Потужність лабораторії дає змогу якісно та швидко задовольняти попит клієнтів зі східного та центрального регіонів країни. Сьогодні це надважливе завдання, оскільки роботу лабораторії “Сінево” в Харкові було призупинено з міркувань безпеки, що значно збільшило навантаження на дніпровську лабораторію компанії”, – наголошується в прес-релізі.
Загалом завдяки розширенню бази аналізаторів лабораторія “Сінево” в Дніпрі тепер може виконувати на 20% більше тестів біохімічної групи (наприклад, печінкові проби, ниркові проби тощо), електролітів, а також імунохімічної групи (наприклад, гормони щитоподібної залози, репродуктивна панель, пренатальна діагностика та ін.).
“Сінево Україна” (Synevo Ukraine) – найбільша мережа в Україні, що налічує 317 лабораторних центрів, сім лабораторій (у Києві, Львові, Чернівцях, Вінниці, Одесі, Херсоні та Дніпрі) і більше 1800 співробітників у 13 країнах. Потужність мережі – понад 800 видів тестувань, щорічно обслуговує близько 4 млн клієнтів, виконуючи понад 15,8 млн тестів. Є частиною провідної міжнародної компанії в галузі охорони здоров’я та діагностичних послуг Medicover.
Міжнародна лабораторна мережа “Сінево” (Synevo) представлена в 10 країнах Європи, Її лабораторії працюють у Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Грузії, Молдові, Болгарії, Сербії, Боснії та Герцеговині.
У 2017 році “Сінево Україна” у складі Medicover була зареєстрована на біржі Nasdaq (Stockholm), ставши першою і єдиною в Україні медичною компанією, що здійснила IPO.
Бізнес уперше з початку повномасштабної війни очікує зростання ділової активності в наступні 12 місяців: індекс ділових очікувань (ІДО) зріс у другому кварталі до 104,5% з 91,2% у першому кварталі, повідомив Національний банк України (НБУ).
“На тлі відновлення енергосистеми, поступового пожвавлення внутрішнього попиту та зміцнення курсу гривні респонденти очікують зростання обсягів виробництва товарів і послуг, а також позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств. Одночасно покращилися інфляційні та курсові очікування”, – зазначив НБУ в прес-релізі в понеділок.
Він уточнив, що поліпшення оцінок відбулося у підприємств усіх видів економічної діяльності (ЗЕД), а також за всіма складовими індексу.
Зокрема, бізнес прогнозує стрімке зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в найближчий рік: баланс відповідей становив 17,3% проти “мінус” 16,7% у першому кварталі. Зростання очікують підприємства всіх напрямів і видів економічної діяльності, розмірів за кількістю працівників і більшості областей.
Тривало поліпшення інфляційних очікувань: у другому кварталі 2023 року очікувана річна інфляція становила 15,7% порівняно з 20,7% у попередньому кварталі. Згідно з опитуванням, 46,6% опитаних підприємств вважають, що інфляція, яка за підсумками червня знизилася до 12,8%, у наступні 12 місяців не перевищить 15,3%. На думку 88,4% респондентів, найбільш значущим проінфляційним фактором залишаються військові дії.
Крім того, зазначив Нацбанк, дещо послабився вплив “курсового фактора” і “витрат на виробництво”. Нове середнє значення обмінного курсу, якого респонденти очікують через 12 місяців, становить 40,43 грн/$1 проти 42,18 грн/$1 кварталом раніше. Ба більше, частка респондентів, які очікують збереження обмінного курсу гривні в найближчий рік до 40,00 грн/$1, зросла з 19,7% до 44,3%.
Водночас оцінка респондентами власного поточного фінансово-економічного стану хоча й покращилася, але поки що залишається негативною: баланс відповідей становив “мінус” 11,1% порівняно з “мінус” 16,9% у першому кварталі. Про погіршення ситуації заявили будівельні підприємства, про відсутність поліпшень – підприємства енергетики та водопостачання, про незначне поліпшення – видобувної промисловості.
Проте вперше за п’ять кварталів позитивними стали очікування підприємств щодо динаміки їхнього фінансово-економічного стану: баланс відповідей став позитивним – 9,6% проти “мінус” 2,5% у першому кварталі. Поліпшення очікують підприємства всіх напрямів діяльності та розміру за кількістю працівників, більшості галузей і видів діяльності, уточнив НБУ.
Він додав, що учасники опитування суттєво посилили очікування щодо збільшення обсягів реалізації продукції, зокрема на зовнішньому ринку: відповідні баланси відповідей зросли до 14,5% і 10,9% з 2,8% і 2,0% у першому кварталі.
Зростання загальних обсягів реалізації продукції очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, але найбільше – у будівництві, переробній промисловості та торгівлі (баланс відповідей 30,0%, 21,6% і 21,0% відповідно), зазначив Нацбанк.
Зниження виробництва очікують підприємства Сумської, Кіровоградської та Одеської області, а в Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях оцінки залишилися колишніми.
За його даними, на тлі ослаблення очікувань підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом частка респондентів, які планують брати банківські кредити, зменшилася до 30,0% з 35,4% у першому. Як і раніше, підприємства, які планують залучати кредити, віддають перевагу кредитам у національній валюті – 79,2% проти 79,7% кварталом раніше.
Суттєвою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі ставки – 49,7% відповідей. Водночас посилився вплив фактора “наявність інших джерел фінансування” – на 5,5 відсоткових пунктів, до 42,0%. Частка компаній, які планують залучати кошти за кордоном, майже не змінилася і становить 7,3% порівняно з 7,4% у попередньому кварталі.
Нацбанк зазначив, що вперше за п’ять кварталів підприємства надали позитивні оцінки зміни рівня інвестиційних витрат на машини, устаткування та інвентар: баланс відповідей покращився до 4,5% з “мінус” 10,3% у першому кварталі. Водночас суттєво послабилися песимістичні оцінки щодо інвестиційних витрат на будівельні роботи: баланс відповідей підріс до “мінус” 2,3% з “мінус” 17,8% у першому кварталі.
Зазначається, що очікування підприємств, які залучають іноземні інвестиції, щодо їхнього збільшення найближчим роком продовжили поліпшуватися: баланс відповідей сягнув 15,3% з 11,0% у першому кварталі. Найвищі очікування у підприємств транспорту та зв’язку, а також будівництва. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, тепер становить 23,1% проти 21,3% кварталом раніше.
Респонденти істотно послабили свої прогнози щодо скорочення кількості працівників на своїх підприємствах у найближчий рік: баланс відповідей покращився до “мінус” 3,8% з “мінус” 16,4% у першому кварталі. Респонденти будівельних і торговельних підприємств тепер очікують на збільшення кількості працівників, тоді як у сфері транспорту та зв’язку, переробній промисловості поки що переважають негативні оцінки.
Як зазначив Нацбанк, учасники опитування очікують зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника: баланс відповідей зріс до 44,6% з 35,3% у першому кварталі.
Уточнюється, що квартальне опитування проводили в травні цього року, у ньому взяли участь 660 підприємств із 21 регіону країни. Серед респондентів 20,9% – компанії оптової та роздрібної торгівлі, 18,2% – переробної промисловості, 13,9% – сільського господарства, 13,8% – транспорту і зв’язку, 7,3% – видобувної промисловості, 5,2% – енерго- і водопостачання, 3,0% – будівництва, 17,7% – інші; 32,4% респондентів – великі підприємства, 37,4% – середні, 30,2% – малі.
ІДО – агрегований показник очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного стану підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників. Значення індексу понад 100 означає перевагу в суспільстві позитивних економічних настроїв, нижче 100 – негативних економічних настроїв.
