Нафтові котирування слабо зростають вранці в п’ятницю після помірного підйому за підсумками попередньої сесії.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:02 кв становить $74,49 за барель, що на $0,15 (0,2%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $0,31 (0,4%), до $74,34 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилася до цього часу на $0,01 (0,01%), до $69,87 за барель. Напередодні ці контракти зросли в ціні на $0,3 (0,4%), до $69,86 за барель.
Нафта отримує підтримку за рахунок сильних статданих зі США і сигналів скорочення запасів палива в країні.
Напередодні американське міністерство торгівлі підвищило оцінку зростання ВВП країни в січні-березні до 2% у перерахунку на річні темпи з раніше оголошених 1,3%.
Днем раніше стало відомо, що запаси нафти в Штатах минулого тижня впали на 9,6 млн барелів замість зниження на 4,8 млн барелів, якого очікували опитані S&P Global Commodity Insights експерти, замість зниження на 4,8 млн барелів.
Стримуючим фактором для нафтових котирувань є очікування подальшого посилення грошово-кредитної політики провідними Центробанками світу.
Голова Федрезерву Джером Пауелл заявив раніше цього тижня, що більшість керівників американського Центробанку бачать можливість ще щонайменше двох підвищень базової процентної ставки. Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард зі свого боку повідомила про високу ймовірність підйому ставок у єврозоні в липні.
Державний бюджет України в четвер отримав грантові кошти в розмірі $1,215 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку: $1,2 млрд від США і ;15 млн від Фінляндії.
“Грантові кошти надано як частину п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні (PEACE in Ukraine). Метою проєкту є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони”, – повідомило Міністерство фінансів у четвер.
Воно уточнило, що залучене грантове фінансування спрямують на оплату праці працівників державних органів і педагогічних працівників, пенсійних виплат, а також виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям та виплати житлово-комунальних субсидій).
Мінфін додав, що у співпраці з компанією Делойт Консалтинг, що реалізує проєкт USAID SOERA, реалізує моніторинг використання прямої бюджетної підтримки уряду США, а з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers Ukraine – перевірку за узгодженими процедурами з метою визначення допустимих державних видатків, здійснених Україною у 2022 році.
Вказується, що розмір програми PEACE in Ukraine сягнув $16,5 млрд та EUR1,4 млрд (позики МБРР, кредити MIGA, гранти Цільового фонду багатьох донорів).
Щорічно в Україні продається приблизно 0,5% землі, хоча в момент запуску ринку землі очікувалося, що цей показник становитиме 3%, повідомив в ефірі телемарафону “Єдині новини” міністр аграрної політики Микола Сольський.
За його інформацією, вартість землі залежить від регіону.
“Так завжди було, а війна стала додатковим аргументом для диференціації цього питання. До війни найнижча вартість одного гектара була на заході України, а в центральній і східній був приблизно однаковий рівень. Зараз пропорція змінилася – у прифронтових регіонах ціни нижчі, ніж у західній і правобережній Україні”, – сказав він.
Сольський констатував, що 2022 року ціни на землю, якщо “прив’язати гривню до долара”, продемонстрували падіння. Однак зараз ситуація вирівнялася і вартість гектара землі продовжує зростати. Така тенденція, на його думку, буде постійною.
За його словами, 2021 року, коли почав функціонувати ринок землі, в Україні було продано 150 тис. гектарів землі сільгосппризначення. У 2022 році – трохи більше ніж 100 тис. гектарів.
“Ринок землі продовжує функціонувати. Він функціонує, з моєї точки зору, прогнозовано й ефективно. Також він є стимулом для дуже активного для воєнного часу закладання бізнесів, які залежать від ринку землі, зокрема, садів і ягідників”, – зазначив міністр.
Він наголосив, що за 20 років в Україні було закладено 23 тис. гектарів садів, а, починаючи з осені 2022 року, було анонсовано і вже витрачено грошей та закладено 2500 гектарів нових сучасних з поливом, сучасними системами управління та саджанцями садів. Посприяв цьому відкритий ринок землі. Тому що люди інвестують у землю тільки тоді, коли вона є їхньою власністю.
Міністр зазначив, що земля для її власників є сакральним поняттям, “надією на майбутнє, а надію продають в останню чергу”. Тому земля в Україні продається у виняткових випадках – або на великі свята, або коли приходить біда. Причиною для ухвалення такого рішення може стати смерть пайовика через вік, після чого його діти чи онуки ухвалюють рішення про продаж, або в родині трапляється інша серйозна причина. Саме тому відсоток договорів купівлі/продажу землі в країні невеликий.
У Мінагрополітики не передбачають активізації ринку землі та прогнозують, що якихось чинників, що провокують зростання продажів, у майбутньому не буде. Навіть зростання цін не стане приводом для збільшення продажів землі, запевнив міністр.
Він додав, що наразі спостерігається активізація продажів землі на сході України, зокрема в прифронтових районах, що цілком логічно і зрозуміло.
Говорячи про заміновані та забруднені вибухонебезпечними предметами землі, міністр сказав, що “їхня доля цілком зрозуміла – розмінувати, підготувати (до сільгоспробіт – ІФ) і сіяти знову”. “Це очевидне завдання для фермерів, місцевої влади, власників землі та держави”, – резюмував Сольський.
Збір цьогорічних зернових в ГК Прометей почався з озимого ячменю. Площі з цією культурою розташовані переважно в Баштанському районі Миколаївської області.
Жнива вже проведено на площі 216 га при середній врожайності ячменю 78,5 ц/га.
«Цьогорічний врожай нас приємно здивував, – розповідає агроном-технолог Ілля Троїцький, – і хоча Баштанський район славиться ячменем, його традиційно тут вирощують, показники цього сезону перевищили очікування».
З дня на день аграрні підприємства Прометея починають жнива озимої пшениці.
Колишній віце-президент США Майк Пенс прибув до України в четвер, 29 червня, з неанонсованим візитом, повідомляє NBC News.
Пенс став першим кандидатом у президенти США від республіканців, який зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським під час передвиборчої кампанії.
“Я вважаю, що Америка – лідер вільного світу”, – сказав Пенс NBC News.
У рамках візиту Пенс відвідує деокуповані Мощун, Бучу та Ірпінь у Київській області.
“Приїхати сюди просто як приватна особа – мати змогу особисто побачити героїзм українських воїнів, які тримали оборону в тих лісах, побачити героїзм людей тут, в Ірпені, які стримували російську армію, побачити сім’ї, чиї домівки було буквально обстріляно у розпал безсовісного та неспровокованого російського вторгнення, – це лише зміцнює мою рішучість зробити свій внесок, продовжувати закликати американську рішучу підтримку до наших українських друзів і союзників”, – сказав Пенс.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками бізнесу, під час якої було обговорено тему відновлення держави, податкову сферу, а також створення координаційного інструменту.
“Зустріч із представниками бізнесу. Багато нагальних тем. Можливості держави стимулювати економічну активність. Програма “єОселя” та участь бізнесу. Тематика відновлення. Податкова сфера та можливості її реформування. Перевірки. Правоохоронці. Координація та комунікація заради вирішення проблем. Корисна пропозиція бізнесу про створення координаційного інструменту”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в четвер.
Президент зазначив, що основним пріоритетом наразі є перемога України у війні.
“Основний пріоритет завжди – це сила України. Спасибі кожному і кожній, хто додає Україні сили, хто зберігає і створює нові робочі місця, хто зміцнює нашу економіку і допомагає розбудові наших інституцій”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляє пресслужба глави Української держави, під час зустрічі Зеленський наголосив, що пріоритетом у відбудові України буде участь у ньому українського та іноземного бізнесу, який працював і продовжує працювати, особливо під час війни.
“Але двері будуть відкриті для багатьох компаній. Нам потрібно, щоб до нас прийшли сотні й тисячі компаній”, – зазначив Зеленський.
Також під час зустрічі сторони домовилися про спільні зусилля, покликані зменшити проблеми бізнесу від правоохоронних органів, а також перспективу формування податкової сфери та посилення ефективності органів, що мають стимулювати розвиток економіки та забезпечувати супровід інвестицій.
Своєю чергою, представники бізнесу запропонували створити координаційну платформу для комунікації щодо захисту прав бізнесу та розгляду інших питань. Зеленський підтримав цю ініціативу і також запропонував спільно визначитися з форматом роботи.
“Дуже важливо створити майданчик, на якому ми постійно говорили б. Тому що не можна роками накопичувати проблеми: ми їх просто не зможемо потім подолати”, – наголосив президент.
