АТ “ArcelorMittal Берислав” (Берислав Херсонської обл.), одна з українських “дочок” ArcelorMittal, нарощує відвантаження вапняку для металургійного виробництва “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Згідно з прес-релізом підприємства, виробничий процес було відновлено в травні поточного року після вимушеної зупинки.
При цьому уточнюється, що це підприємство розташоване в смт. Архангельське Херсонської області. Воно було змушене повністю припинити роботу в лютому 2022 року через наступ ворога. З цього часу ця територія була окупована, проте 3 жовтня військовослужбовці 129-ї криворізької бригади територіальної оборони ЗСУ звільнили населені пункти Миролюбівка та Архангельське.
“Справжній подвиг військових дозволив нам повернутися до активної роботи вже навесні 2023 року. З березня почали відвантажувати накопичений вапняк з наших складів. Ця сировина використовується аглоцехом “ArcelorMittal Кривий Ріг” для виробництва агломерату. До кінця квітня тривало складне розмінування території нашого підприємства, а з 1 травня ми змогли розпочати видобуток вапняку в кар’єрі”, – сказав генеральний директор “ArcelorMittal Берислав” Леонід Смоляренко, якого цитує пресслужба, і підкреслив, що підприємству вдалося зберегти свій колектив.
Своєю чергою заступник гендиректора АМКР з виробництва (гірничий департамент) Володимир Теслюк наголосив на важливості повернення підприємства з видобутку вапняку до роботи, оскільки виробничі процеси в компанії взаємопов’язані. “Зараз намагаємося зробити все, щоб зміцнити підприємство в Архангельську”, – сказав він.
З березня 2023 року “ArcelorMittal Берислав” відвантажив для криворізького гірничо-металургійного підприємства майже 47 тис. тонн вапняку (з урахуванням складських запасів), видобуток склав майже 20 тис. тонн. Довоєнний обсяг відвантаження вапняку перевищував 500 тис. тонн на рік. Прогнозований показник відвантаження на 2023 рік – близько 200 тис. тонн вапняку для виробничих потреб АМКР.
Теслюк також додав, що частина селища після деокупації перебувала в руїнах, тому АМКР допомагає відновлювати його інфраструктуру.
ПАТ “ArcelorMittal Берислав” (раніше – ВАТ “Бериславський завод будівельних матеріалів”, створене 1994 року шляхом перетворення однойменного держпідприємства) займається переважно видобутком вапняку, забезпечує до 30% потреб у цій сировині меткомбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
ArcelorMittal придбав Бериславський завод будівельних матеріалів у липні 2010 року.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і також низкою дрібних компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” є найбільшим виробником сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки.
Динаміка імпорту товарів у січні-березні 2023 року за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
8 червня 2023 року, у Київському національному університеті будівництва і архітектури ректор університету Петро Куліков та Тетяна Сківка, керівниця зі звʼязків із громадськістю українського представництва компанії «Reynaers Aluminium», підписали меморандум про співпрацю у відбудові України, розроблення та впровадження навчальних курсів для студентів і співробітників університету.
Напередодні відбулася зустріч між представниками Фонду реконструкції та розвитку України в партнерстві з Агенцією відбудови України і представниками університету, під час якої кнубівцям передали компʼютерну техніку.
Також під час зустрічі студенти і викладачі Київського національного університету будівництва і архітектури представили проєкт реконструкції села Мощун Бучанського району Київської області, за що їх відзначили почесними нагородами. До привітань доєдналися представники військової адміністрації та Гостомельської селищної ради.
Довідково
Завдяки кнубівцям, науковцям та спеціалістам-практикам було розроблене українсько-бельгійське системне рішення Sunrise, яке відіграє важливу роль у відновлені України.
В Україні не зареєстровано випадків або підозри захворювання на холеру.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я в Телеграм-каналі, результати досліджень зразків, узятих як з об’єктів довкілля, так і від пацієнтів з ознаками гострої кишкової інфекції негативні.
Водночас відомство уточнило, що в постраждалих від затоплення регіонах сформовано 38 точок моніторингу води поверхневих водоймищ (річкової та морської) уздовж русла і морського узбережжя в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Ціни на нафту слабо піднімаються в середу після стрибка більш ніж на 3% за підсумками попередньої сесії.
Зростанню котирувань напередодні сприяло зниження однієї з ключових процентних ставок Народним банком Китаю (НБК), а також повідомлення про те, що Пекін готує додаткові заходи стимулювання економічної активності в країні.
Вартість серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. м у середу становить $74,45 за барель, що на $0,16 (0,22%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подорожчали на $2,45 (3,4%), до $74,29 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,08 (0,12%), до $69,5 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $2,3 (3,4%), до $69,42 за барель.
“Рух Китаю до нових стимулів забезпечує підтримку нафтовому ринку, – зазначає аналітик Schneider Electric Роббі Фрейзер, слова якого наводить Market Watch. – Зниження ключової відсоткової ставки китайським ЦБ дає надію на те, що пом’якшення політики може трансформуватися в потужніше економічне зростання цього року”.
Як повідомлялося, НБК у вівторок знизив ставку за семиденними операціями зворотного РЕПО до 1,9% з 2%.
Підтримку нафтовому ринку також надало повідомлення агентства Bloomberg про те, що влада США планує поповнити стратегічний нафтовий резерв (SPR) на 12 млн барелів цього року.
Увага трейдерів у середу спрямована на засідання Федеральної резервної системи. Інвестори розраховують, що істотне ослаблення інфляції дасть змогу ФРС зробити паузу в циклі посилення грошово-кредитної політики та зберегти базову відсоткову ставку незмінною (на рівні 5-5,25%) на засіданні 13-14 червня, зазначає Market Watch.
Мінветеранів неефективно керувало діяльністю підвідомчих центрів, унаслідок чого вони надавали допомогу переважно іншим категоріям громадян, у діяльності центрів виявлено численні порушення на 4,6 млн. грн.
Як повідомляє Рахункова палата на своєму сайті, про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції гідності, антитерористичної операції та відбиття збройної агресії проти України.
“Так, через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації постраждалих лікували в санаторіях фізкультурою, фіточаєм і мінеральною водою, витрачаючи в середньому 13,4 тис. грн на людину за курс”, – наводить палата слова заступника голови Рахункової палати Андрія Майснера.
Майснер зазначає, що послуги психологічної реабілітації надавали санаторії, які не відповідали встановленим критеріям: “психологи без вищої освіти за конкретними напрямами профпідготовки, приміщення закладів не розраховані для осіб з інвалідністю тощо”.
Загалом аудитори зазначають, що у 2019-2022 роках видатки на психологічну реабілітацію в скоротили у 2,7 раза (з 623 до 232 млн грн), при цьому в 1,8 раза збільшили суму коштів на санаторно-курортне лікування (з майже 338 млн грн до 624 млн гривень). При цьому протягом чотирьох років не використали і повернули до держбюджету 62,5 млн гривень.
“Це сталося через завищення середніх витрат при плануванні видатків і розподілі асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня. А також через зволікання Мінветеранів із затвердженням порядку формування, ведення та доступу до Реєстрів надавачів послуг психологічної реабілітації для ветеранів та членів їхніх сімей. Інша причина повернення коштів – участь цих осіб у широкомасштабній війні”, – підкреслюють аудитори.
Крім того, Рахункова палата наголошує, що Мінветеранів не розробило і не затвердило стандарти надання послуг психологічної реабілітації. Під час надання допомоги психологи не використовували міжнародні протоколи, оскільки жоден із них не імплементований в Україні. У результаті постраждалі отримували неякісні послуги, а з держбюджету нерезультативно використали 178 млн гривень.
