Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розширив площі під зрошення до 1 тис. га, для чого придбав п’ять дощувальних машин, повідомила компанія у Facebook.
“Проект реалізується в ТОВ ІПК “Полтавазернопродукт” Astarta-Kyiv. До трьох дощувальних машин додали ще п’ять. Для цього придбали ще чотири фронтальні машини та одну кругову, щоб максимально охопити поливом заплановану площу”, – повідомив агрохолдинг.
Нові дощувальні машини вже запущено в роботу на полях із цукровими буряками та гібридною кукурудзою. До роботи з обслуговування машин залучено 14 гідротехніків, які працюють позмінно. Воду для поливу постачає “Полтавський регіональний офіс водних ресурсів”. Для постачання її на поля агрохолдинг відновив і додатково проклав близько 10 км комунікацій, пояснили в “Астарті”.
Відновлювати зрошувальну систему в агрофірмі почали ще 2015 року на площі 300 га з крапельним поливом.
“Наразі проєкт успішно реалізовано, незважаючи на всі економічні складнощі та війну”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
“Зернова ініціатива” працює вже менше ніж на 20% своєї нормальної пропускної спроможності через позицію РФ у спільному координаційному центрі і ситуація погіршується з кожним днем, повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“У нас із 1 травня до сьогоднішнього дня інспекцію на вхід пройшли всього 43 судна. Відповідно в середньому з 1 травня Російська Федерація пропускає на інспекції трохи більше одного судна на добу. В очікуванні зараз 54 судна, деякі з них очікують інспекції понад три місяці. Порт “Південний” не працює повністю. Якщо говорити в цифрах, то ініціатива вже зараз працює менш ніж на 20% своєї нормальної пропускної здатності. І з кожним днем ситуація погіршується, виключно через позицію Росії у спільному координаційному центрі”, – сказав Васьков.
Заступник міністра зазначив, що ООН і Туреччину поінформовано про ситуацію, і переговори ведуться через них. “Переговори ведуться через ООН і Туреччину. Вони знають про ситуацію. Щодня ми спілкуємося. Наразі ми не маємо інформації про те, що ситуація може покращитися”, – сказав Васьков.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив транзиту російського аміаку в обмін на гарантії нормальної роботи угоди про безпечний експорт зерна, він нагадав, що аміакопровід наразі непрацездатний. “Аміакопровід за останні три доби було двічі пошкоджено обстрілами з боку РФ. Наразі він непрацездатний. Сказати, в який термін він може бути відремонтований, зможуть тільки відповідні фахівці, коли отримають доступ і це буде безпечно”, – сказав Васьков.
“Чорноморська зернова ініціатива” була ухвалена в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть – у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний” в умовах триваючої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляла, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджувала, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Президент Туреччини 17 травня заявив, що “зернова ініціатива” продовжить роботу ще два місяці, що пізніше підтвердив генсек ООН Антоніу Гуттереш. Однак глава ООН заявив, що невирішені питання ще залишаються.
У порту “Південний” працює “Одеський припортовий завод”, який займається перевалкою аміаку з аміакопроводу “Тольятті-Одеса”.
Дата: 15/06/2023 (16:00 – 20:00)
Місце: Campus community НСК «Олімпійський»
Адреса: Київ, вул. Саксаганського, 1
Організатори: Агенція відбудови України та Фонд Реконструкції та розвитку України
Аудиторія: переробники, архітектори, проектувальники, представники КНУБА та влади
Цілі заходу: захід є платформою для зустрічі, обміну досвідом, спілкування та налагодження наукових і ділових зв’язків між владою різних рівнів, науковцями, викладачами, виробниками, архітектурними і проєктними організаціями, будівельниками, експлуатаційними організаціями та іншими зацікавленими особами в галузі енергоефективного та екологічного будівництва і відбудови.
Тема: Ефективні рішення для відбудови України, українсько-бельгійські розробки (система SUNRISE Рейнарс Алюмініум), Sustainability, Зелене будівництво, інвестиції в Україну.
Таймінг заходу: 15 червня, четвер
15:45-16:00 – реєстрація, welcome drink, представлення учасників
16:00-16:20 – Оцінка ситуації та Реалії відбудови України – Артем Гончаренко, президент фонду Реконструкції та розвитку України – модератор заходу
16:20-16:30 – Участь КНУБА в проектах Відбудови України – професор Петро Куліков,
ректор КНУБА (можуть бути зміни представника)
16:30-16:40 – Відбудова соціальної інфраструктури – перший заступник голови фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України – Віктор Корж
16:40-17:00 – Презентація нового системного рішення SUNRISE від Reynaers Aluminium – Андрій Дудар / Родіон Лосєв (на вибір) Генеральний директор / Керівник ТОВ «Рейнарс Алюмініум»
17:00-17:30 – Особливості нового системного рішення SUNRISE за технічними показниками – Григорій Дідик, керівник технічного відділу ТОВ «Рейнарс Алюмініум»
17:30-18:00 – перерва на каву + підписання Меморандуму з КНУБА щодо нового навчального курсу спільно з ТОВ «Рейнарс Алюмініум»
18:00-18:15 – Зелені проекти Відбудови – д.т.н., професор, експерт в галузі “зеленого будівництва”, “зелених конструкцій”, кліматичних змін, енергоефектвності будівництва, учасниця міжнародних проєктів і грантових програм у даній галузі Тетяна Ткаченко, завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці КНУБА
18:15-18:30 – Інвестиції в Україну – Олександр Павлов, голова ділової ради Україна-Ізраїль
18:30-20:00 – нетворкінг, міні-фуршет та дегустація молодих вин з України, вільне спілкування + дегустація вінтажних напоїв (вік пляшок 40+ років)
Детальніше на сайті: https://events.org.ua/esur/
Акредитація: +380677732009 або тг @events_org_ua
Це перший в Україні форум на цю тему, він відкриває серію форумів та івентів в цій сфері, які будуть далі відбуватись по всій Україні та за кордоном.
Ми відкриті до партнерства з медіа, блогерами та журналістами (можемо давати новини та цікавинки).
🖇Відбудова – це і про будівництво, і про економіку, про реформи, про освіту та інші галузі діяльності нашої держави.
Інформаціні партнери – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
Технології будівництва постійно розвиваються та вдосконалюються.
Ми стоїмо на порозі нової ери – застосування інноваційних розробок, сучасних матеріалів та автономних рішень.
04 липня 2023 року відбудеться Форум-експозиція «Технології будівництва та автономні рішення для відновлення інфраструктури», метою події є створення майданчику для демонстрації рішень, технологій, матеріалів та продукції від вітчизняних та міжнародних компаній для відновлення та удосконалення пошкодженої інфраструктури.
Експозиція – майданчик для демонстрації рішень, технологій, матеріалів та продукції від вітчизняних та міжнародних компаній.
Зона експозиції включає два основні тематичні напрямки: технології будівництва та автономні рішення
ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА
АВТОНОМНІ РІШЕННЯ
Експозиція буде супроводжуватися діловою програмою, яка сегментована паралельною роботою по тематичним напрямкам, а саме:
Технології будівництва: інноваційні рішення та сучасні матеріали – платформа для обміну думками, ідеями та досвідом між фахівцями будівельної галузі, підрядниками, інвесторами та владою щодо спільних дій та можливостей у відновленні пошкодженої інфраструктури.
Енергетична інфраструктура: автономні рішення та енергоефективні технології – обговорення актуальних проблем та викликів, спричинених військовою агресією, пошук ефективних рішень та створення партнерства між учасниками: державними інституціями, представниками бізнесу, галузевими асоціаціями та донорськими програмами.
Місце проведення: Київ, вул.В.Гетьмана 6, Mercure Congress Centre
Запрошуємо долучитися до участі у заході, обравши статус, який найбільше відповідає цілям Вашої компанії:
Реєстрація обов’язкова: https://bit.ly/3KQrBAj
Детальна інформація на сайті: https://forumua.technopolygon.com/
Для довідок:
Оксана Гагіна
7eventg@gmail.com
+380(67) 375 76 37
Олександр Горобей
gorobey@expo-service.com.ua
+380 (93) 254 12 68
Інтерфакс-Україна – генеральний інформаційний партнер заходу.
open4business – інформаційний партнер
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Держмитслужбою України, експорт алюмінію та виробів із нього в січні-травні поточного року зріс на 0,7% порівняно із зіставним періодом роком раніше – до $39,735 млн (у травні – $8,306 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 17,2% – до $6,684 млн ($1,214 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Про виклики для бізнесу під час широкомасштабної війни і про важливі реформи для післявоєнного зростання говорили учасники економічного форуму «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», який відбувся в Києві. Учасниками дискусій стали парламентарі, урядовці, представники бізнес-об’єднань, експертних та аналітичних центрів, підприємці, науковці.
Cеред пріоритетних змін, на яких наголошували учасники обговорення, – перезавантаження Бюро економічної безпеки України, інституційна реформа Митниці, перезавантаження Державної податкової служби, цифрова податкова реформа, запровадження нових цифрових сервісів, відкриття державних реєстрів.
Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу (УРБ) та Національна бізнес-коаліція, які об’єднують 200 бізнес асоціацій, за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Модератором Форуму виступив Дмитро Тузов, медіаексперт, ведучий програми «Новий вечір» на Радіо НВ.
Аналіз головних викликів для України та передумов успішного відновлення представив економіст Олег Гетман, Економічна експертна платформа.
Для успіху відновлення потрібен системний, комплексний та стратегічно орієнтований підхід, переконаний експерт. «Бізнес-спільнота має бути максимально залучена, потрібні інституційні зміни. Запорука відновлення – якісна податкова, митна служба, якісне Бюро економічної безпеки і якісна судова система. Іноземні компанії, які братимуть участь у відновленні, мають реєструватися за чинним українським законодавством і сплачувати всі податки в Україні», – наголосив Олег Гетман.
Олег Гетман
Про реформу Бюро економічної безпеки говорили народні депутати – голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.
«Найбільшою помилкою було формування Бюро за рахунок правоохоронців, які все життя прослужили в податковій міліції і мають інституційну пам’ять та інституційний досвід, який вони перенесли до нового органу. Тому бізнес говорить про зміну назви, а не зміну сутності», – зазначив голова Комітету.
Він нагадав, що у парламенті зареєстрований законопроєкт №9080 про перезавантаження Бюро економічної безпеки і висловив сподівання, що це станеться до кінця року.
Ярослав Железняк (праворуч)
Ярослав Железняк представив аналіз діяльності Бюро економічної безпеки та наголосив на важливості громадського контролю над цим органом. «Рецепт один: повне перезавантаження БЕБ, прозорий конкурс з більшістю в комісії представників міжнародних організацій, зовнішній аудит і повна переатестація працівників. Це про людей, про довіру, про громадський контроль, про співпрацю з бізнесом», – переконаний перший заступник голови Комітету.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ, закликав парламентарів якомога швидше ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
«Бюро Економічної Безпеки повинно стати національним координатором у процесі боротьби з економічною злочинністю та в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами демонструвати суспільству ефективність своєї діяльності. За підсумками року роботи, БЕБ повинен не тільки подати парламенту й уряду звіт про виконану роботу, а й публікувати публічно підсумки своєї роботи, щоб кожен зацікавлений міг з цим ознайомитися», – наголосив президент асоціації.
Зліва направо: Данило Гетманцев, Грігол Катамадзе
Грігол Катамадзе представив напрацювання асоціації з підготовки нормативно-правових документів для роботи Бюро: ризик-орієнтований підхід, методологія проведення аналізу фінансово-економічних ризиків та методологія управління ризиками.
В обговоренні з цієї теми також узяли участь старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин та голова Ради громадського контролю БЕБ Тарас Котов.
Антикорупційна податкова реформа, цифровий розвиток податкової служби та підвищення якості сервісної функції податкової йшлося під час дискусійної панелі за участі Віцепрем’єрміністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Віцепрем’єр висловив упевненість в успіху цифрової трансформації податкової служби: «За три роки роботи Мінцифри запустило в Дії багато послуг разом з Державною податковою службою України. Наприклад, зараз у кожен другий український ФОП сплачує податки в Дії. Але наша ціль — не тільки запускати послуги в кілька кліків, а й завдяки спрощенню комунікації з державою змінити культуру сплати податків українцями.», – переконаний Михайло Федоров.
Зліва направо: Дмитро Кохан, Михайло Федоров
Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової Ради УРБ, порушив питання про необхідність проведення конкурсу на посаду голови Державної податкової служби, важливість прийняття законопроєкту №9243. Об’єднання зусиль податкової служби і Міністерства цифрової трансформації він назвав позитивним прикладом і висловив сподівання на покращення системи оцінки ризиків завдяки використанню технологій.
Юрій Сивицький, голова правління Асоціації Software Ukraine, засновник Intecracy group, звернув увагу на ризики впровадження цифрових технологій. «Завдяки відкритості даних можна отримати доступ до інформацію про будь-яку компанію: власники, співробітники, куди вони постачають техніку тощо. З іншого боку, відкриті дані зручні для боротьби з корупцією».
Керівник асоціації запропонував створити робочу групу з категорізації та роботи з відкритими даними і створення превентивних механізмів від тоталітарного контролю. Юрій Сивицький вважає, що приватний бізнес може бути залучений для просування за кордоном продуктів, створених всередині країни. Також спікер звернув увагу на важливість відмови від російського програмного забезпечення.
Коментуючи це питання, Михайло Федоров розповів про механізми захисту персональних даних, які запроваджені в цифровому сервісі Дія. «Я вважаю, що всі дані потрібно відкривати, бо це наш шлях. Потрібно, щоб журналісти і громадськість контролювали все, що відбувається. Скоро ми переможемо, буде процес відбудови, багато інвестицій, і потрібна прозорість та відкритість», – переконаний віцепрем’єр.
Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, зупинився на проблемі призупинення податкових накладних. Торік 92 тисячі підприємств мали призупинення хоча би однієї накладної. «Це означає, що 55% підприємств України мали призупинення, а кожна призупинена податкова накладна – це запрошення до розмови в податкову. Зупинення податкової накладної може перетворитися на міні-перевірку. Торік це явище було масовим, і на це також треба звернути увагу під час процесу діджиталізації. Подібне ми бачимо й на митниці», – сказав бізнес-омбудсмен.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень посадовцями органів влади у сфері економічної безпеки, презентував звіт про роботу митниці – органу, який приносить майже 40% доходу держави.
Проблемами є неоптимізований штат працівників, повільне оновлення штату, неналежний рівень заробітної плати і неефективна взаємодія з правоохоронними органами, зазначив депутат.
В дискусії про перезавантаженя Державної митної служби взяли участь Роберт Зелді, правник, партнер адвокатського об’єднання Delta International Law, експерт з митної справи та податковий експерт; Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України; Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Андрій Саварець, експерт аналітичного центру CASE-Ukraine.
«Для того, щоб щось змінилося на митниці, потрібно змінити базис – економічні умови функціонування митниці. Доки діятиме чинна система, які би конкурси ми не проводили, яку би зарплату не пропонували, нічого не зміниться», – переконаний Михайло Непран. Він запропонував вивчити проект реформи Митного союзу ЄС, в основі якої лежать діджиталізація, спрощення і безпечність. Перший віцепрезидент ТПП наголосив на необхідності позбавити митницю надмірного впливу політиків і силових структур, а також державних владних інституцій на центральному і регіональному рівнях.
«Один зі стовпів корупції в митній службі – це визначення митної вартості. Хто як хоче, так і визначає. Ми пропонуємо залучити галузеві асоціації до вирішення спорів між імпортерами та митницею», – сказав Михайло Непран.
За підсумками форуму учасники погодили спільну думку українського бізнесу щодо ключових принципів та засад Відновлення України – Position Paper щодо участі приватного сектору України в процесі Відновлення, для конференції G7 у Лондоні.
Бізнес, експерти та представники влади визначили вкрай важливими для відновлення та розвитку країни такі напрями:
Учасники визначили важливою цифрову податкову реформу, яка була презентована представником ДПС та віцепрем’єр міністром.
За підсумками форуму учасники домовились спільно опрацювати ці питання та їх реалізувати.
Інформаційні партнери форуму: Інтерфакс-Україна, Ціна держави, Останній капіталіст, Громадське радіо, Дело, День.
