Населення України станом на кінець 2022 року становило близько 31,4 млн осіб, із них близько 1,15 млн живуть на тимчасово окупованих територіях, свідчать дані експертів Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ).
“Війна спричинила безпрецедентну міграційну кризу та масштабні переміщення населення всередині країни. За оцінками УЦЗ, станом на кінець 2022 року населення України становило близько 31,4 млн осіб. З них 1,15 млн осіб мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях, захоплених після початку вторгнення”, – зазначено у звіті центру за підсумками дослідження про роботу системи охорони здоров’я після початку активного вторгнення.
Експерти центру також зазначають, що за рік після початку повномасштабного вторгнення система амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги повністю відновилася, на відміну від системи первинної медичної допомоги.
“Споживання медичних послуг на різних рівнях знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак амбулаторна та спеціалізована медична допомога поступово відновилася до довоєнних показників протягом 2022 року. Первинна медична допомога не відновилася і потребує підтримки”, – підкреслили експерти центру.
Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
Обсяг експорту IT-послуг з України в I кварталі 2023 року знизився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,68 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine у пресрелізі в п’ятницю.
Вона вказала, що за січень-грудень 2022 року обсяг експорту IT-послуг зріс на $400 млн, як порівняти з показником 2021 року – до $7,35 млрд.
“Це зниження (у I кв.-2023) зумовлене двома факторами: по-перше – у попередні роки галузь зростала надвисокими темпами, по-друге – кожен перший квартал нового року традиційно має зниження, якщо порівнювати з першим кварталом попереднього року. Однак результати щоквартального експорту IT-послуг з України у 2022-2023 роках свідчать, що наразі галузь увійшла у “флет”, тобто зростання зупинилося, а істотне падіння не розпочалося”, – наводиться у пресрелізі коментар виконавчого директора асоціації IT Ukraine Костянтина Васюка.
За даними Асоціації, у IV кварталі 2021 року обсяг експорту IT-послуг з України становив $2,11 млрд, у I кварталі 2022 року – $2 млрд, у II кварталі – $1,74 млрд, у III кварталі – $1,74 млрд, у IV кварталі – $1,87 млрд. Водночас показник експорту за I квартал 2023 року вищий за всі показники за I квартал, починаючи з 2014 року, коли він становив лише $0,34 млрд. Навіть у I кварталі 2021 року показник був нижчим за нинішній – $1,44 млрд. Перевищено його було тільки в I кварталі 2022 року – $2 млрд.
Повідомляють, що за спостереженнями Асоціації, які ґрунтуються на даних Національного банку (НБУ), схожа ситуація мала місце 2014 року, коли IT-сектор також демонстрував падіння на 26% і утримував позиції $350-400 млн щокварталу. При цьому 2016 року IT-сектор відновив зростання і до 2022 року додавав по 20% щорічно.
З посиланням на дані НБУ, асоціація IT Ukraine повідомляє, що на IT-послуги припадає 43% у загальному обсязі експорту послуг з України за результатами I кварталу 2023 року.
Клуб експертів і кандидат економічних наук Максим Уракін підготували зведені дані основних макроекономічних показників України початку 2023 року.
Отже, міністерство економіки України переглянуло макропрогноз на 2023 рік, погіршивши прогноз зростання ВВП із 3,2% до 1%, насамперед через припущення, що військові дії не завершаться в середині року, а триватимуть “майже цілий рік”, повідомив заступник міністра Сергій Соболєв.
Реальний валовий внутрішній продукт України в четвертому кварталі 2022 року впав на 31,4% порівняно з четвертим кварталом 2021 року після падіння на 30,8% у третьому кварталі, 37,2% – у другому і 15,1% – у першому, таку оперативну оцінку опублікувала Державна служба статистики в понеділок. Водночас, згідно з консенсус-прогнозом восьми компаній і недержавних інститутів, який оприлюднив Центр економічної стратегії, реальний валовий внутрішній продукт України 2023 року знизиться на 0,1% за розкиду оцінок від спаду на 4,6% до зростання на 5,5%. Економічне відновлення буде ледь помітним цього року, очікується помірне зростання ВВП на 2%, що виведе реальний ВВП за підсумками поточного року на рівень 70-72% від ВВП довоєнного 2021 року, такий макроекономічний прогноз опублікувала інвестгрупа ICU.
На думку заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, економічна ситуація в Україні в першому кварталі 2023 року розвивається істотно краще, ніж припускав Національний банк України (НБУ) у своєму січневому прогнозі, особливо щодо енергопостачання, тому з високою ймовірністю центробанк наприкінці квітня поліпшить поточний прогноз зростання ВВП на цей рік на 0,3%. Водночас Міжнародний валютний фонд прогнозує динаміку української економіки цьогоріч від 3% спаду до 1% зростання з подальшим зростанням на 3,2% у 2024 році та на 6,5% – у 2025 році.
А Міжнародний валютний фонд (МВФ), який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону.
ВВП України після падіння на 29,2% торік цього року цьогоріч зросте на 0,5%, а наступного – на 3,5%, прогнозує Світовий банк, який очікував у січні цього року більш швидкого зростання: на 3,3% 2023 року і на 4,1% 2024-го.
Водночас реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року 2021 року у 2022 році через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, а негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Дефіцит державного бюджету України в лютому 2023 року зріс до 88,8 млрд грн із 72,3 млрд грн у січні, зокрема за загальним фондом – до 93,2 млрд грн із 78,9 млрд грн.
Сукупний державний борг України в лютому знизився на 0,5%: у доларовому вираженні на $0,59 млрд – до $116,01 млрд, у гривневому – на 21,62 млрд грн, до 4,24 трлн грн.
Водночас Україна за підсумками січня 2023 року отримала профіцит зведеного платіжного балансу України $1,2 млрд, тоді як у січні 2022 року його дефіцит становив $1,8 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,865 млрд, що на 3,5%, або на $1,064 млрд, менше, якщо порівнювати із січнем 2023 року, завдяки інтервенціям Нацбанку з продажу валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку.
Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2023 року сповільнилося до 0,7% із 0,8% у січні, повернувшись до рівня грудня минулого року.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшило чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство в першому кварталі скоротило чистий дохід на 11% – до 437,326 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець першого кварталу поточного року становив 3 млрд 776,257 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на четвертий квартал 2022 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск продукції в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 69,09 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перший квартал поточного року НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,1 раза – до 69,08 тис. тонн, феромарганцю – до 0,01 тис. тонн з 4,97 тис. тонн, на 84,3%, до 0,01 тис. тонн. Інші феросплави не виробляв, тоді як у січні-березні-2022 випустив їх 0,48 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів при стабільній роботі підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
