АТ “Укртрансгаз”, оператор підземних газових сховищ України, розпочала сезон закачування газу в рамках підготовки до наступної зими, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
“Тепер газ накопичується для наступного опалювального сезону 2023/2024. Завдяки сприятливим погодним умовам, попередній сезон відбору газу з підземних сховищ став одним із найкоротших в Україні за останні роки”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Чернишов також уточнив, що в період із 7 жовтня 2022 року до середини квітня 2023 року з українських ПСГ було відібрано 5,572 млрд куб. м газу.
Як повідомлялося, на початку березня 2023 року “Нафтогаз” у презентації компанії для власників дефолтних єврооблігацій зазначив, що за опалювальний сезон 2022/2023 року використано 13,9 млрд куб. м природного газу, з яких 1 млрд куб. м – імпорт, 5,3 млрд куб. м – підйом газу з ПСГ і 7,6 млрд куб. м – видобуток АТ “Укргазвидобування”.
На початок березня 2023 року в ПСГ України перебувало близько 10 млрд куб. м газу, НАК ставить завдання акумулювати в сховищах на початок сезону 2023/2024 рр. щонайменше 15 млрд куб. м газу.
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною проєктною місткістю 31 млрд куб. м входять Більче-Волицьке-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Краснопартизанське (1,92 млрд куб. м), Краснопартизанське (1,3 млрд куб. м), Краснопартизанське (2,3 млрд куб. м), Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Олишівське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопопівське (0,42 млрд куб. м) і Вергунське, яке перебуває на тимчасово окупованій території (0,4 млрд куб. м).
Словаччина передала Україні всі 13 винищувачів МіГ-29, які були обіцяні, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Словацької Республіки.
“Словаччина вже передала Україні всі 13 заявлених винищувачів МіГ-29. Після чотирьох одиниць, які пілотували українські льотчики в березні цього року, решта дев’ять одиниць також були успішно передані українським силам”, – ідеться в повідомленні, розміщеному на сайті в понеділок.
Глава Міноборони Словаччини Ярослав Надь зазначив, що “це передання було виконано сушею з урахуванням максимально можливої безпеки”. Він також висловив подяку “всім задіяним компонентам, тому що в таких випадках це справді важлива і складна логістична операція”.
Надь наголосив, що винищувачі МіГ-29 “являють собою значну підтримку України” проти російського агресора і для захисту людських життів.
“Окрім того, на відміну від нашого сусіда, ці літаки були непридатні для нас. Ми чинимо правильно”, – сказав міністр.
Ціни на нафту стабільні в понеділок після підйому за підсумками минулого тижня на побоюваннях дефіциту пропозиції на ринку.
Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. у понеділок становить $86,28 барель, що на $0,03 (0,03%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,22 (0,3%), до $86,31 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,04 (0,05%), до $82,48 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,36 (0,4%), до $82,52 за барель.
Минулого тижня Brent подорожчала на 1,4%, WTI – на 2,3%, причому обидва сорти нафти зросли в ціні четвертий тиждень поспіль.
Підтримку ринку надав опублікований у п’ятницю прогноз Міжнародного енергетичного агентства, згідно з яким дефіцит пропозиції на світовому ринку в третьому кварталі становитиме 2 млн барелів на добу. “Серйозний дефіцит нафти в другому півріччі очікувався і раніше, але чергове скорочення (видобутку країнами ОПЕК+ – ІФ-У) загрожує подальшим стисненням пропозиції та зростанням нафтових котирувань у період, коли інфляційний тиск і так завдає шкоди вразливим споживачам”, – йдеться в огляді агентства.
У другому кварталі дефіцит становитиме 400 тис. б/д, прогнозує МЕА. Раніше агентство очікувало, що попит перевищить пропозицію тільки в третьому кварталі. Середній дефіцит у 2023 році оцінюють у 800 тис. б/д.
ОПЕК, яка опублікувала щомісячний прогноз за день до МЕА, як і раніше, очікує збільшення попиту на нафту 2023 року на 2,3 млн барелів на добу (б/д), до 101,89 млн б/д, – вище доковідного рівня.
“Очевидно, що нещодавнє рішення країн ОПЕК+ про скорочення видобутку дало поштовх цінам на нафту, – каже аналітик ING Groep NV Воррен Паттерсон. – Проте ми бачимо скорочення маржі прибутку нафтопереробних компаній, що свідчить про слабкий попит на нафтопродукти”.
S&P Global Inc. відзначає сигнали зниження попиту на дизельне паливо як у Китаї, так і в США та Європі.
Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.
На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.
Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).
При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.
Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.
Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.
На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.
Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.
Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.
Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.
У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.
Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.
Україна в січні-березні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 95,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,148 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,2% – до $6,781 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (47,35% поставок у грошовому виразі), Туреччини (19,73%) та Індії (8,89%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
У I кв.-2023, як і в I кв.-2022, Україна не здійснювала експорт і реекспорт цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
