Громадяни Чорногорії в неділю знову прийдуть на виборчі дільниці – у країні відбудеться другий тур президентських виборів, у якому беруть участь нинішній президент країни, що представляє “Демократичну партію соціалістів” Міло Джукановіч, і кандидат від руху “Європа зараз” економіст Яків Мілатович.
На думку експертів, результат виборів досі неочевидний, хоча вони і віддають невелику перевагу Мілатовичу, якого підтримала більшість кандидатів, які не пройшли до другого туру. Джуканович, який став фаворитом першого туру, розраховує на голоси тих, хто в першому турі висловився за кандидатуру колишнього керівника чорногорських соціал-демократів Драгіні Вуксанович-Станкович.
Джуканович із короткими перервами фактично перебуває при владі в Чорногорії з 1991 року. Він обіймав посади президента і прем’єр-міністра ще в той час, коли Чорногорія входила до складу Союзної республіки Югославії. Потім він очолював і уряд, і державу вже в період незалежної Чорногорії. Щодо “Демократичної партії соціалістів” та її керівництва неодноразово лунали звинувачення в корупції.
Під час дебатів, які відбулися в ефірі телебачення Чорногорії в п’ятницю, Джуканович сказав: “Жодних секретів не існує. Той факт, що сьогодні на рахунках Міло Джукановича не приховано жодного цента, вказує на те, що секретів немає”.
Він також згадав досягнення – власні та його партії за час перебування при владі: “Є кілька яскравих прикладів, які показують, як я чинив у попередній період. У 1994 році ми домоглися економічної самодостатності Чорногорії, тому пізніше ми ввели німецьку марку, а потім євро як валюту, ми зробили це в інтересах громадян Чорногорії. Коли ми відновлювали незалежність, ми створили умови для того, щоб кожен громадянин міг висловитися з цього питання на референдумі. Коли ми вступили в НАТО, ми зробили це на благо всіх громадян Чорногорії, гарантуючи їм вищий рівень безпеки і захисту”.
Опонент Джукановіча Мілатович, навпаки, заявив, що Чорногорії потрібне оновлення у владі: “Нам набридло, що країною керують старомодні політики. Настав час, щоб Чорногорією керували справді європейські політики, які здобули освіту в ЄС, знають міжнародні стандарти і практики, і ніколи не клали в кишеню державну власність. Я хочу, щоб Чорногорія була країною для всіх нас і домом для всіх нас. Я переконаний, що 2 квітня ми отримаємо таку Чорногорію. Я впевнений, що 2 квітня ми відвернемося від минулого”.
Участь у голосуванні, як і в першому турі, зможуть взяти 542 тис. громадян країни. Виборчі дільниці будуть відкриті з 07:00 до 20:00 за місцевим часом (08:00-21:00 за Києвом). Президентство в Чорногорії має здебільшого церемоніальний характер, проте результати виборів матимуть велике значення в контексті політичної ситуації в країні та в Європі, адже партія, чий кандидат зрештою виграє посаду президента, може отримати значну підтримку на парламентських виборах у червні.
У понеділок у західних областях України очікується мокрий сніг, на дорогах місцями ожеледиця; температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 0-5° тепла.
На решті території дощі; температура вночі 2-7° тепла, вдень 4-9°, у східних областях 7-12°, на півдні країни до 15°, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, у західних і південних областях місцями пориви 15-20 м/с.
У Києві 3 квітня дощ. Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі 4-6° тепла, вдень 6-8°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 3 квітня найвища температура вдень була 25,0° у 1990 р., найнижча вночі -10,4° у 1931 р.
У вівторок, 4 квітня, у західній частині України мокрий сніг, вночі в північних, вдень у більшості південних і центральних областях дощ; на решті території без істотних опадів.
На дорогах західної частини місцями ожеледиця.
Вітер переважно північно-східний, 7-12 м/с.
Температура в західних, Житомирській та Вінницькій областях уночі 0-5° морозу, у Карпатах до 10° морозу, вдень 0-5° тепла; на решті території вночі 1-6° тепла, вдень у південній та східній частинах країни 12-17°, у більшості північних та центральних областей 4-9° тепла.
У Києві 4 квітня вночі часом дощ, удень без істотних опадів.
Вітер північно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 4-6° тепла; вдень 6-8°.
Чистий збиток підприємства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України, об’єднання українського ринку санаторно-курортних послуг ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” у 2022 році скоротився в 1,9 раза порівняно з 2021 роком і становив 35,5 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, фінансові результати “Укрпрофоздоровниці” та її дочірніх підприємств буде затверджено на загальних річних зборах акціонерів 24 квітня.
Згідно з повідомленням, активи “Укрпрофоздоровниці” у 2022 році скоротилися на 4% і становили 928 млн грн. Сумарна дебіторська заборгованість знизилася на 6,4% – до 120,6 млн грн. При цьому поточні зобов’язання незначно зросли – до 97,3 млн грн, тоді як довгострокові на кінець року були відсутні.
Непокритий збиток підприємства минулого року збільшився на 20% – до 234,7 млн грн.
Акціонери також мають намір збільшити статутний капітал дочірнього підприємства “Клінічний санаторій “Хмільник” (Вінницька обл.) на 5,5 млн грн – до 19,9 млн грн.
Планується також змінити назву дочірнього підприємства “Укрпрофоздоровниці” – Клінічного санаторію ім. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій ім. Горького”. Горького (Одеса) на “Клінічний санаторій “Перший оздоровчо-реабілітаційний” і внести відповідні зміни до його статуту.
“Укрпрофоздоровниця” створена Федерацією профспілок і Фондом соцстрахування України з втрати працездатності (ФПСУ і ФССУ). Є найбільшим підприємством у сфері лікувально-оздоровчих закладів країни і загалом об’єднує 42 курортно-санаторних підприємства. За даними на сайті “Укрпрофоздоровниці”, в її користуванні перебуває 61 джерело мінеральних вод і 13 родовищ лікувальної грязі.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2022 року знизило чистий прибуток на 44,5% порівняно з 2021 роком – до 11,365 млн грн з 20,494 млн грн.
Згідно з даними до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 25 квітня, які відбудуться дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець минулого року становив 70,285 млн грн.
На зборах планують підбити підсумки роботи у 2022 році та розподілити прибуток.
Водночас пропонується отриманий чистий прибуток товариства за результатами діяльності у 2022 році в розмірі 11 млн 365,444 тис. грн спрямувати на виплату дивідендів. Здійснити виплату дивідендів за простими іменними акціями товариства з усього прибутку за 2022 рік, а також нерозподіленого прибутку в розмірі 20 млн 492,594 тис. грн. Затвердити розмір дивідендів на суму 31 млн 858,039 тис. грн, на одну просту іменну акцію – 101,45 грн.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.) створено 1997 року, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” в Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор і Борис Бевзенко (49,8708%, 30,2515% і 8,9999% відповідно), Анатолій і Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Імпорт товарів у січні – листопаді 2022 року за найважливішими позиціями та відносно аналогічного періоду 2021 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державний бюджет України в п’ятницю отримав CAD$2,4 млрд (близько $1,8 млрд) кредиту Канади на пільгових умовах за другою додатковою угодою, повідомило Міністерство фінансів України.
“Канада ще раз продемонструвала, що вона є надійним партнером України: сьогодні ми отримали 2,4 млрд канадських доларів, які будуть спрямовані насамперед на фінансування пріоритетних видатків держбюджету”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що додатковий кредит видано на 10 років, процентна ставка – 1,5% річних. Кошти надано через механізм адміністративного рахунку МВФ.
Як повідомлялося, зовнішні потреби у фінансуванні держбюджету України 2023 року становлять приблизно $38 млрд, а після нещодавнього збільшення видатків на 537 млрд грн вони оцінюються вже в $42,5 млрд.
Від початку цього року до 29 березня, за даними Мінфіну, фінансування від міжнародних партнерів уже досягло $9,17 млрд порівняно з $32,14 млрд за весь минулий рік. Зокрема, цього року від США було отримано $3,5 млрд грантів, від ЄС – $4,85 млрд кредитів і ще $495 млн кредитів і гарантій від Великої Британії.
Внутрішнє фінансування за рахунок ОВДП цього року становило $3,43 млрд.
